Які з військових об'єктів Росії в анексованому Криму найважливіші і як РФ мілітаризувала Кримський півострів за дев'ять років окупації? Крим.Реалії зібрали інтерактивну карту і попросили військових експертів відзначити найважливіші, на їхній погляд, об'єкти. У цій статті – про російську оборону на півночі та в центрі Криму.
Північ Криму – точка напруги
Північ Криму – найбільш наближена до зони бойових дій територія Кримського півострова. Вона у центрі уваги і українського, і російського командувань. Саме тут російські війська викопали найбільшу кількість окопів, збудували найбільшу кількість фортифікацій.
«Північ Криму – це фактично перше місце, де станеться безпосереднє зіткнення сил оборони України з окупантами під час деокупації півострова. Тому, звичайно, це така велика точка напруги, до якої прикута увага як українського командування, так і самих окупантів», – зазначає експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров.
Аеродром та залізниця в Джанкої
Одним із найважливіших військових об'єктів на півночі експерти називають авіабазу «Джанкой».
Цей аеродром є таким підлітним аеродромом для авіабаз із КримуМаксим Майоров
«Найбільше на північ висунута авіабаза «Джанкой», вона служить пунктом постійної дислокації 39-го вертолітного полку. Але також цей аеродром є таким певним підлітним аеродромом для авіабаз із Криму, які діють на південному напрямку проти України. Вертолітний полк оснащений ударними вертольотами Ка-52 (знаменитими російськими «Алігаторами»), Мі-28 і такими військово-транспортними, як Мі-35, Мі-8АМТШ. Оскільки це таке важливе місце, то на околицях Джанкоя і в самому Джанкої розташовані також і склади боєприпасів, пального та інша логістика», – розповідає експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров.
21 червня 2023 рокуВолодимир Путін присвоїв 39-му окремому вертолітному полку найменування «гвардійський», офіційно за «масовий героїзм і відвагу, стійкість і мужність». Але помітна тенденція, що в Росії таке звання традиційно надають підрозділам, які зазнають найбільших втрат. Російські військові вже визнали знищення 9 вертольотів, загибель 16 льотчиків із полку.
Станом на травень 2023 року 39-й полк втратив чотири ударні вертольоти Ка-52. Росія рекламувала їх як найновішу і найефективнішу машину у своєму арсеналі, яку майже неможливо знищити. Загальний рахунок збитих Ка-52 йде на десятки. Найсвіжіші дані щодо втрат у цьому полку – капітан Олександр Гачма, бортовий технік. Дата загибелі – 20 квітня 2023 року.
За даними меморіалу, цього дня був втрачений гелікоптер Ка-52. І саме цього дня повідомлялося, що Ка-52 розбився біля села Кирилівка Запорізької області. Якщо три перші «Алігатори» з Джанкоя були збиті ЗСУ, то цей втратив управління сам і впав у море. Тіло загиблого винесло на берег.
Залізничні вузли – це законна ціль для удару ЗСУМаксим Майоров
На півночі Криму розташована важлива транспортна артерія – залізничний вузол Джанкой. Військові вантажі з Керчі до Севастополя везуть, роблячи гак. Про пряму гілку через Білогірськ російські чиновники говорили три роки, але в 2020-му вирішили, що вона економічно не обґрунтована. Отже, військові вантажі продовжують везти через Джанкой.
«Така логістика для Росії є проблематичною, оскільки вона наближена до фронтової лінії, відповідно, вона у досяжності для більшої кількості засобів ураження з боку України. Тобто це таке «вузьке місце» для атак залізничної інфраструктури і навіть самих ешелонів, що курсують між Росією та Севастополем. Крім того, що залізничні вузли – це законна ціль для удару ЗСУ, вони ще важливі саме для руйнування російського постачання», – зазначає експерт Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Максим Майоров.
Вибухи у Джанкойському районі були зафіксовані 16 серпня 2022 року, також серія вибухів сталася 20 березня 2023 року. Підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов заявив, що після вибухів 20 березня постраждала одна людина, а уламки БПЛА пошкодили лише будинок та магазин. ГУР Міноборони України стверджує, що були знищені ракети «Калібр НК», які перевозили залізницею. Проєкт незалежних російських журналістів ASTRA заявляв про пошкодження локомотивного депо, будівлі охорони вокзалу, товарно-матеріального та паливного складів. Встановити повну картину того, що сталося в умовах окупації Криму, редакція не має можливості.
Авіабаза «Гвардійське» та бази ПММ
У центрі Криму – авіабаза «Гвардійське». Тут базується 37-й змішаний авіаційний полк Військово-космічних сил у складі двох ескадрил Су-24М та Су-25СМ (по 12 машин). Тут же розташована база паливно-мастильних матеріалів для літаків. Є також і нові фортифікації.
Що слабша ППО над Кримом, більш ефективним буде контрнаступВладислав Селезньов
Вибухи у районі авіабази фіксувалися неодноразово. І в середині серпня 2022 року, і у березні 2023 року вибухи чути було як мінімум тричі. Увечері 29 березня кримські телеграм-канали повідомили про вибух у Сімферопольському районі. Стверджувалося, що від ударної хвилі тремтіли вікна, а на місці було видно клуб диму.
«Військовий аеродром поблизу Сімферополя – це «Гвардійське», там також зосереджена чимала кількість авіації і, відповідно, всі інфраструктурні об'єкти, що супроводжують цей процес, забезпечують безперебійну діяльність цього аеродрому. Зокрема, засоби протиповітряної оборони, які є пріоритетними цілями для українських і авіації, і артилерії, і ракетників та операторів БПЛА. Оскільки що слабша ППО над Кримом і Севастополем, то, відповідно, більш ефективним буде український контрнаступ», – вважає військовий експерт, полковник Збройних сил України Владислав Селезньов.
У Сімферополі на вулиці Калініна розташований штаб 22-го армійського корпусу берегових військ ВМФ РФ та 224-й окремий батальйон управління 22-го армійського корпусу.
У столиці Кримського півострова розміщені ще й склади 758-го Центру матеріально-технічного забезпечення Чорноморського флоту.
Логістично важливий об'єкт для армії РФ у Сімферополі – залізничний вузол.
«Залізничний вузол «Сімферополь» – там розташовані й важливі відповідні маршрути, які йдуть до бази ЧФ до міста Севастополь, а також потужний центр пально-мастильних матеріалів (трохи на південний захід від основної станції, у самому місті). Залізничні перевезення – ключова можливість забезпечення всіх поточних потреб російської окупаційної армії у Криму та Севастополі. На максимумі залізничний ешелон здатен за раз перевезти близько 5 тисяч тонн вантажу. Наприклад, звичайна вантажівка навіть великої потужності здатна перевезти за один раз близько 30 тонн вантажу. Тобто 5 тисяч і 30 тонн – непорівнянні позиції», – зазначає військовий експерт, полковник Збройних Сил України Владислав Селезньов.
За Сімферополем шляхом на південь у селищі Перевальне розташована військова база, де розквартировані 126-а окрема бригада берегової оборони та 8 окремий артилерійський полк, сформований після окупації Криму. До 2017 року військове містечко було перебудовано – зведено нові будинки: штаб, казарми, гуртожитки, новий парк для військової техніки.
У районі військового містечка також періодично лунають вибухи. 17 березня 2023 року місцеві жителі повідомляли про вибух у районі бази, але наслідки невідомі.
Неподалік військового містечка – полігон «Ангарський». Там тренуються не лише військові із цих підрозділів, а й ПВК «Вагнер».
В іншому напрямку від кримської столиці, у бік Севастополя, у Бахчисарайському районі, сховані інженерні склади техніки та майна 758-го центру матеріально-технічного забезпечення Чорноморського флоту.
Біля села Машино Бахчисарайського району розташований ще один склад військового майна та боєприпасів 758 ЦМТО ЧФ РФ (в/ч 63876).
Цей та інші об'єкти, зафіксовані вибухи та фортифікації, можна побачити на інтерактивній карті військових об'єктів, розташованих на Кримському півострові.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
