Графіки щодо обмеження подачі води для жителів Сімферополя, Бахчисарая, Сімферопольського та Бахчисарайського районів можуть діяти до березня 2021 року, повідомив голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк. Він закликав кримчан «бути готовими» до такого сценарію і поставитися до цього з розумінням.
У названих районах Криму з 7 вересня стартував третій етап обмеження водопостачання. Тепер у більшості випадків воду подають за графіком: три години вранці і три години ввечері, гарячої немає в принципі. Російська адміністрація Сімферополя рапортує про встановлення баків для питної води та організацію підвезення питної води в мікрорайони. Тим часом президент Росії Володимир Путін дав добро на перенаправлення річки Коккозка у Чорноріченське водосховище, що частково може допомогти й Сімферополю. Про те, чи можливо забезпечити півострів водою усіма цими заходами, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Кримський активіст Олексій Єфремов розповів Крим.Реалії, як сімферопольці вирішують питання з дефіцитом води.
‒ В останній тиждень школярам і студентам дали помитися, а зараз починають закручувати гайки та крани. Зараз при зустрічі люди запитують один одного не «Як справи?», а «Як вода?», «Як графік?» ‒ і в першу чергу, приходячи додому, перевіряють крани. Звичайно, багато моїх знайомих кажуть, що до всього можна звикнути, але графіків не дотримуються, влада виправдовується, що потрібний час, щоб їх відточити, а сама вода жахлива. У соцмережах пишуть, що доводиться подовгу зливати її, щоб зникла іржа, і в підсумку більше зливають, ніж користуються нормальною водою. Що стосується питної, я часто бачу в магазинах людей, які масово розбирають баклажки і тягнуть додому. Міська адміністрація поставила в кожному дворі балони та ємності, але вони стоять порожні. Кажуть, що наповнюватимуть їх за потреби, а спочатку подивляться, як народ користуватиметься. Велике питання, як забезпечать старих і людей з інвалідністю.
Тим часом, голова російської адміністрації Сімферополя в інтерв'ю радіо «Спутник в Крыму» заявила, що економить воду через роботу у вихідні і завдяки тому, що нічого не готує вдома:
«У мене дуже жорстка економія води: я приїжджаю пізно, приймаю душ. Прокидаюся о пів на шосту ранку, знову душ і зникаю. Вихідні дні я теж проводжу на роботі. Приблизно такий же графік у мого чоловіка. Нічого не готуємо, тому й посуд мити не доводиться».
Олексій Єфремов вважає, що серед сімферопольців знайдеться мало тих, хто міг би використати такий приклад.
‒ Серед моїх знайомих багато тих, хто поспішає швидше дістатися додому з роботи, з розваг, щоб урвати хоча б частину водопостачання за графіком, але у них не виходить навіть сходити в душ. Половина родини може не встигнути помитися. До того ж, мені здається, коли люди набирають у будинку великі ємності води про запас, а потім зливають зайву, наприклад, з ванни, це навряд чи веде до економії.
У Севастополі тимчасовий виконувач обов'язків губернатора Михайло Развожаєв звернувся до президента Росії Володимира Путіна з пропозицією збудувати ковшовий водозабір на гірській річці Коккозці, щоб наступної весни наповнити Чорноріченське водосховище і не тільки:
«Під час повені, десь з січня до березня, близько 15 мільйонів тонн на місяць надлишкової води йде в море. Цю воду можна було б зібрати й перекинути в Чорноріченське водосховище. Це вирішило б усі проблеми Севастополя з надійним забезпеченням водою. Для цього необхідно збудувати ковшовий водозабір... Проєкт цей ми попередньо прорахували, він коштує 3 мільярди 800 мільйонів рублів. У разі вашої підтримки його необхідно буде реалізувати в максимально короткі терміни... Якби ми забирали цю воду з Коккозки в Чорноріченське водосховище, ми могли б з Вілінського водозабору, який живить Сімферополь, віддати частину обсягів Сімферополю. Це допомогло б теж вирішити питання ‒ близько 12 мільйонів кубометрів ми могли б перекинути в Сімферополь. Тобто це вирішення двох питань одночасно. Із Сергієм Аксеновим це питання обговорили, він теж готовий до реалізації проєкту, він його підтримує».
Володимир Путін попередньо схвалив цей проєкт. Однак заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умеров, який довгий час працював головою Бахчисарайської районної адміністрації, вважає, що наслідки від перекидання вод Коккозки можуть бути непередбачуваними.
‒ Будь-яке втручання в природні справи спричинятимуть якісь порушення. В цьому випадку надмірний забір води з Коккозки ‒ а це притока річки Бельбек ‒ призведе до того, що долина, яку вона забезпечує водою, обов'язково постраждає екологічно. У 1995-1996 роках подібні проєкти вже розглядалися: намагалися збудувати водогін з Вілінського водозабору на Ялту, а Чорноріченське водосховище намагалися заповнити водою з Бахчисарайського району. Однак до кінця так нічого і не реалізували, тому цілком оцінити наслідки запланованого втручання у стоки Коккозки я не можу. Я знаю, що місцеві жителі завжди виступали проти таких проєктів.
Тим часом у Східному Криму підрозділ російських трубопровідних військ вже перекрив річку Біюк-Карасу нижче Білогірського водосховища земляною греблею ‒ воду звідси вже почали качати на потреби Сімферополя. Кримський еколог Маргарита Литвиненко переконана, що це помилкове рішення.
‒ Таке перекидання цілком у стилі російської влади: це чергова тактична помилка, що призведе до величезних негативних стратегічних наслідків. Я вже мовчу про те, що жителі страждатимуть й обурюватимуться ‒ на це влада навряд чи зверне увагу, просто повезуть їм воду у пластикових бочках. Нижче Біюк-Карасу почнуть поступово заболочуватися місцевості, екосистеми будуть перероджуватися. У разі реалізації проєкту з Коккозкою під Севастополем відбудеться те саме ‒ і все одно ні те, ні інше не вихід, не вирішить проблему водопостачання Криму та Севастополя. Це жест потопельника, який хапається за соломинку, але вона його не врятує. Краще б ці трубопровідні війська ремонтували наявну інфраструктуру, тому що до 60% води, яку вони набирають по всьому півострову, втрачається через старі іржаві труби.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає на тому, що з урахуванням анексії Кримського півострова «Росія несе основну відповідальність за забезпечення доступу до води захищеним особам у Криму». Така заява пролунала після звернення депутата Держдуми Росії Наталії Поклонської, яка фактично поскаржилася в ООН на те, що перекриття Північно-Кримського каналу українською владою завдає шкоди кримчанам. Зараз Поклонська стверджує, що готує нове звернення з конкретними фактами на доказ своєї позиції.
Юрист-міжнародник, колишній постпред президента України в Автономній Республіці Крим Борис Бабін вважає, що таким чином російська влада намагається замаскувати провали у своїй політиці щодо забезпечення півострова водою.
‒ Їхня стратегія полягає в тому, щоб будь-яким шляхом схилити Україну до подачі води Північно-Кримським каналом ‒ іншого стратегічного виходу у них просто немає. А вже як це буде відбуватися ‒ шляхом шантажу, підкупу, диверсійних операцій, прямої агресії ‒ питання до фахівців у відповідних сферах. Так чи інакше, без води російська влада не зможе продовжувати мілітаризацію Криму як військової бази, нарощувати там промисловість і сільське господарство, а також будуть дуже обмежені в подальшому переселенні до Криму росіян. Той же Сімферополь зазнає труднощів з водою зокрема й тому, що його населення, наскільки я знаю, зросло з 350 тисяч приблизно до 550 тисяч осіб ‒ саме шляхом міграції. Однак, власноруч створивши катастрофу локального рівня, російська влада знову починає шукати крайніх в особі України.
На думку Бориса Бабіна, материкова Україна може обговорювати постачання води в анексований Крим тільки в контексті переговорів з Росією про деокупацію півострова. Сама українська влада неодноразово робила заяви про те, що водопостачання анексованого Криму буде відновлене тільки після деокупації.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
