Біля узбережжя Криму чергова морська аварія: 24 жовтня стався вибух на борту танкера «Генерал Ази Асланов», який повертався в порт із нейтральних вод неподалік Керченської протоки. З 13 членів екіпажу 10 вдалося врятувати, пізніше російське МНС повідомило про знайдені останки інших, імовірно зниклих моряків.
Порти анексованого Криму з 2014 року офіційно закриті владою України. Однак, як стверджують українські морські експерти, в нейтральних водах біля узбережжя півострова діє сіра зона нелегальної перевалки вантажів. Так, у січні 2019 року танкери «Маестро» та «Канді» загорілися під час перекачування зрідженого газу з одного судна на інше. Пожежа тоді тривала майже місяць, загинули 11 осіб. Про обставини нової аварії та екологічну загрозу від сірої перевалки йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Після аварії на танкері «Генерал Ази Асланов» Слідчий комітет Росії порушив кримінальну справу за фактом порушення вимог пожежної безпеки. Того ж дня українська моніторингова група «Майдану закордонних справ» повідомила про те, що судно було доставлене в порт «Крим» у Керчі, де раніше працювала Керченська поромна переправа. Власником танкера «Генерал Ази Асланов» є компанія Palmali Holding, яка належить азербайджанському бізнесменові Мубарізу Мансімову. У березні 2020 його заарештували в Туреччині у справі опозиціонера Фетхуллаха Ґюлена.
Російський журналіст у галузі морської тематики, головний редактор Інтернет-видання «Морський бюлетень» Михайло Войтенко розповів Крим.Реалії, як саме екіпаж танкера міг порушити правила пожежної безпеки.
Аварії такого роду не рідкість, вони регулярно відбуваються в усьому світіМихайло Войтенко
– Швидше за все, на вантажній палубі мали місце роботи з вогнем ‒ зварювання або різання ‒ і при цьому танки не були дегазовані. Як наслідок утворилася небезпечна суміш із випарів, також на вантажних танках постійно наростає залишковий шар. Якщо в таких умовах проводити вогневі роботи ‒ це практично гарантія вибуху. Аварії такого роду не рідкість, вони регулярно відбуваються в усьому світі. Деякі компанії дають слабину у правилах пожежної безпеки, і ось результат. Компанію Palmali Holding трясе давно й ґрунтовно через те, що її власник свого часу підтримав опозицію проти турецького президента Реджепа Тайїпа Ердогана. Але й до цього вони перебували під досить сильним тиском, оскільки вже останні років десять в усьому світі з судноплавства витискають усіх приватників.
Український економічний експерт, головний редактор видання BlackSeaNews Андрій Клименко пояснює, як перевалка поблизу Керченської протоки перетворилася на інструмент оминання міжнародних санкцій після анексії.
‒ Рейдова перевалка ‒ так званий трансшипмент ‒ на рейді російського порту «Кавказ» поблизу Керченської протоки використовується офіційно. Переважно її застосовують для експорту кримського зерна: невелике судно типу «річка-море» вантажністю дві-три тисячі тонн бере зерно в кримському порту, перевантажує його на рейдовій перевалці на великий балкер вантажністю 100-200 тисяч тонн, і таким чином кримське зерно змішується з російським з Ростовської, з Саратовської області тощо. Відповідно, покупцям надають російські сертифікати походження. Рейдова перевалка також використовується для імпорту ільменітової руди на територію Криму ‒ це сировина для заводу «Кримський титан» в Армянську. Обсяги ‒ 200-250 тисяч тонн на рік. Щодо кримського зерна, через трансшипмент експортують десь третину від 200-400 тисяч тонн.
Андрій Клименко зазначає, що інший пункт у нейтральних водах на 20 миль на південь від Керченської протоки використовується переважно для перевалки нафтопродуктів.
Перевантажують не тільки нафтопродукти, а й різноманітні хімічні речовини на зразок сірки. Це екологічно небезпечна процедураАндрій Клименко
– Це точка за межами територіальних вод України та Росії. Тут перевантажують не тільки нафтопродукти, а й різноманітні хімічні речовини на зразок сірки. Це екологічно небезпечна процедура. Якщо її перевантажувати в портах, на терміналах, то громадськість відразу робить зауваження, вимагає провести заміри шкідливих викидів. При цьому ті, хто проводить перевалку за межами територіальних вод, фактично нічого не порушують. У Конвенції ООН з морського права немає заборони на подібні заходи, тому екіпажі суден можуть робити що хочуть фактично в будь-якій точці світового океану. Іноді танкери промивають танки після нафтопродуктів у нейтральних водах, і всі ці залишки потрапляють у море. У порту за такі процедури треба платити, а вони економлять.
Про забруднення акваторії Керченської протоки раніше писали російські вчені. Так, на сайті Інституту океанології Російської академії наук ще у 2016 році був опублікований аналіз супутникових знімків Керченської протоки в районах перевалки вантажів на рейді:
«Добре відомо, що в межах рейдового перевантажувального району «Таманський» і на зовнішньому перевантажувальному рейді (район №471) відбувається перевантаження різних рідких (нафта, нафтопродукти, різні оливи) та сипучих (сірка, кокс, добрива, хімікати, цемент і тому подібних) товарів із суден типу «річка-море» на морські танкери та суховантажі. Звичайна технологічна схема перевалки: трюм (річкове судно) ‒ плавкран ‒ трюм (морське судно)».
До дослідження додаються знімки супутника Sentinel-2, де російські вчені відзначили великі плівкові забруднення в південній частині протоки.
Російський еколог, голова «Зеленої ліги» в Краснодарі Євген Вітішко переконаний, що протидіяти таким небезпечним перевантаженням мають зокрема й жителі населених пунктів на березі.
Місцеві жителі спостерігають велику кількість загиблих дельфінів, відчувають хімічні запахи...Євген Вітішко
– Ми неодноразово звертали увагу Чорноморо-Азовського управління Росприроднадзору на те, що на пляжах Темрюкського району, який межує з цією зоною і вважається курортним, нерідко викидає вугілля, і пісок стає чорним. Місцеві жителі спостерігають велику кількість загиблих дельфінів, відчувають хімічні запахи тощо. Ми розглядаємо подібні методи господарювання як неприпустимі. Чорне море ‒ це спільна акваторія, до якої зобов'язані поважно ставитися всі прилеглі країни, які використовують її для своїх потреб ‒ транспортних та інших. Перевалка небезпечних вантажів може змінювати цілі екосистеми. Місцевим жителям, які перебувають у цих зонах впливу, треба звертати на це увагу й намагатися налагодити діалог із владою.
На думку Андрія Клименка, протидіяти забрудненню Чорного моря з борту різних суден могли б міжнародні моніторингові групи. Однак в умовах російсько-української війни їхнє створення навряд чи можливе, робить висновок експерт.
(Текст підготував Владислав Ленцев)
