«Є люди, які реально постраждали»: «розплата» за викиди в Армянську

В Армянську 17 серпня жителі міста планують акцію «на захист порушених екологічних прав» внаслідок торішньої аварії на підприємстві «Кримський титан». Активісти планують звернутися до суду з вимогою про відшкодування матеріальної, фізичної та моральної шкоди в розмірі понад мільйон рублів на кожного жителя, який постраждав від викидів.

Торік у ніч на 24 серпня в Армянську стався викид в атмосферу сірчаного ангідриду. Влада Криму повідомила, що це випаровування вмісту кислотонакопичувача, використовуваного заводом «Кримський титан». Через забруднення повітря з Армянська в кримські санаторії вивозили дітей шкільного та дошкільного віку, роботу заводу призупинили. Однак уже в жовтні 2018 року завод відновив роботу.

Громадський активіст із Криму Сергій Акімов розповідає, чому виникла необхідність знову проводити мітинг в Армянську.

‒ По-перше, ми говоримо про порушення законних прав громадян Росії. У нас офіційно оголосили, що це була саме катастрофа, а не просто викид. По-друге, відповідальність так ніхто і не поніс. Зупинили завод, він постояв, а потім навіть більше виробництво почалося. У плані безпеки виробництва нічого не було зроблено, це звичайна російська практика, як ми вже зрозуміли. Сьогодні ми отримали всі відповіді щодо районів, тобто стосовно Армянська, щодо Красноперекопська, а звернення ми писали до міністра екології Криму, до міністра МНС ‒ і те саме до міністрів Росії. Вони зіпхнули все це нижче, це була відписка, а конкретно нічого не зроблено. Тому ми вирішили, що будемо проводити черговий пікет у місті Армянську. Що стосується мого виклику в поліцію на профілактичну бесіду, акцію це не поставило під питання, не було конкретних запитань. Може, думали залякати.

За словами Сергія Акімова, деякі активісти, які починали готувати цей мітинг, все ж таки відмовилися від цієї ідеї після спілкування з російською поліцією.

‒ Але ми все робимо, в першу чергу, за законом. За законами Росії, вони не можуть заборонити мітинг чи пікет, пов'язаний саме з екологією, тобто це не політика... Є люди, які реально постраждали ‒ вони звернулися до лікарень, їм поставили діагнози на кшталт опіків дихальних шляхів, навіть дітей відсилали. Невідомо, що може бути з ними через 15-20 років. Якщо є показання лікаря, то компенсацію можна буде ще більшу просити. Але це не останній крок: якщо нічого не буде вирішуватися, ми будемо в Європейський суд звертатися. Зараз має приїхати представник комісії з прав людини з Європи ‒ теж будемо до нього звертатися. Сьогодні у нас є Громадська палата Криму, громадські ради в тому ж Армянську ‒ хтось щось говорить про це? Ні, звичайно, тому що вони всі підконтрольні. Якщо ми не будемо як звичайні громадяни щось змінювати, боротися за свої права, ніхто цього робити не буде.

Один з організаторів акції 17 серпня, активіст з Армянська Владислав Пивовар зазначає, що російські правоохоронні органи все ж таки розслідують торішню аварію в Армянську.

‒ Наше обурення пов'язане з тим, що екологічна ситуація в місті не покращується. Відомості оприлюднять ‒ але вірити їм чи ні, інше питання. Все видно на дітях. Ось нещодавно було перевищення, й алергічна реакція пішла: кашель, нежить, все повторюється. Уже концентрація менша, але все так само, як торік. Наскільки мені відомо, відкрита кримінальна справа, зараз триває слідство ‒ дуже довго, але йде. Опитують усіх, хто постраждав, хто звертався до лікарні, визнають дітей потерпілими. Завтрашній пікет буде про те, що ми хочемо звернутися з позовом до суду для відшкодування всієї цієї моральної та фізичної шкоди. Моє особисте переконання, що проблема не в кислотонакопичувачі, а вони кажуть, що це воно, що вони нарили безліч свердловин, заповнили його водою. Але якщо це все зроблене, чому немає результату?

• Крим. Реалії

Той же Владислав Пивовар виступав одним з організаторів мітингу в Армянську 5 липня ‒ тоді місцеві активісти вимагали від української влади відновити водопостачання півострова Північно-Кримським каналом, щоб полегшити екологічну ситуацію на півночі Криму.

Завідувач сектора в Херсонській області Міністерства з питань окупованих територій Денис Чистиков вважає, що російська влада Криму використовує подібні акції у своїх цілях.

‒ Виходячи з аналізу інформації, ми вбачаємо в цих виступах елементи діяльності окупаційної влади для відновлення постачання дніпровської води через Північно-Кримський канал. Тобто це їхня основна мета ‒ відкрити воду й припинити шкоду екології від «Кримського титану». А так жителі Армянська подадуть в окупаційні органи влади свої позови, однак розраховувати на те, що вони отримають позитивні відгуки, не варто. До того ж, на мою думку, окупаційна влада не дасть їм можливості подати позови в міжнародні інстанції, оскільки перемога в такій справі стане додатковим фактором тиску міжнародного товариства на окупаційну владу в плані повернення окупованих територій. Вимоги людей реальні ‒ це збиток їхньому здоров'ю ‒ але Росія завжди використовує будь-який привід для гібридних дій на свою користь.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз вважає, що невдоволення жителів Армянська дійсно можуть використовувати проти Києва.

‒ Невдоволення тим екологічним лихом, яке відбувається в Криму упродовж п'яти років, звичайно ж, спробують використовувати для того, щоб звалити відповідальність на українську сторону. Я вважаю, що завод з перших днів мав припинити свою роботу взагалі. На тлі екологічного лиха населенню треба було встати на ноги за майбутнє своїх дітей і спрямувати протест проти країни-окупанта, проти бандитів, які на крові й на здоров'ї людей заробляють гроші всередині Криму. Що стосується подачі води, ми неодноразово доводили, що для потреб населення Криму її вистачає. Інша справа, що на півострові збільшилася кількість військових баз, сюди штучно перевозять жителів Росії. Їх ми обслуговувати не зобов'язані.

Раніше в ефірі Радіо Крим.Реалії хімік-біолог Одеського національного університету імені Мечникова Владислав Балинський висловив думку, що подача води Північно-Кримським каналом не виправить ситуацію із забрудненням від «Кримського титану»:

«Згідно з російськими звітами, з 2014 до 2015 року виробництво діоксиду титану збільшилося тут з 47 тисяч тонн до 77 тисяч тонн. У зв'язку з підвищенням попиту прогноз до 2020 року такий, що збільшуватимуть виробництво до 120 тисяч тонн. Це сульфатний спосіб виробництва ‒ в усьому світі від нього відмовилися як від вкрай шкідливого екологічно. Він вважається дешевим, але кількість викидів і побічних отруйних речовин перевищує кількість корисного продукту в десятки разів. Тут важливо, що розглядається як головна мета: або збільшення виробництва, або безпека громадян. Тут вийшло, що на це наклалося порушення технології... Подача води зменшить навантаження на повітря, оскільки пари сірчаного ангідриду в такій кількості випаровуються саме через нестачу води, але при цьому йде забруднення водного басейна».

На початку травня 2019 року жителі Армянська та Перекопу скаржилися журналістам на кислотний запах, проте головний технолог «Кримського титану» Юрій Коломієць запевнив, що підприємство вживає всіх необхідних заходів обережності. Російський глава Криму Сергій Аксенов тоді доручив щодня повідомляти населення Армянська про результати моніторингу води, ґрунту й повітря біля кислотонакопичувача.

(Текст підготував Владислав Ленцев)