Росія має намір збудувати кільцеву автотрасу довкола Азовського моря через окуповані території України. Українські експерти вважають ці заяви політичними, спрямованими на внутрішню аудиторію. А аналіз економічної та матеріально-технічної складових планованого будівництва траси показує, що воно може зіткнутися із серйозними труднощами у реалізації.
Автодороги Сімферополь-Джанкой та Сімферополь-Армянськ, що з'єднують Крим із Херсонською областю, до кінця року передадуть у федеральну власність, повідомив російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). Він уточнив, що цей крок необхідний для реалізації проєкту траси довкола Азовського моря до Ростова-на-Дону.
«Росавтодор готує техніко-економічне обґрунтування. Передбачається, що на дорогах буде чималий транспортний потік, тому вивчається варіант створення чотирисмугової траси», – написав Аксьонов у своєму телеграм-каналі. Також він уточнив, що джерело фінансування нового проєкту наразі не визначене.
Про дорожнє кільце довкола Азовського моря протяжністю 1400 км повідомив у серпні на Московському урбаністичному форумі віцепрем'єр російського уряду Марат Хуснуллін.
«Ми спочатку розширюємо існуючі дороги, далі робимо під'їзди безпосередньо до моря. У нас сформована програма п'ятирічна дорожнього будівництва, де все це враховано. Думаю, що протягом п'яти років це кільце буде вже повноцінно сформоване, відремонтоване, реконструйоване», – цитує його слова «РИА Новости».
Наприкінці листопада Хуснуллін навів деякі деталі проєкту. В ефірі телеканалу «Россия-24» він повідомив, що проэкт створення транспортного кільця довкола Азовського моря вимагатиме, за попередніми підрахунками, будівництва та ремонту понад 2 000 кілометрів доріг – як федеральних трас, так і регіональних.
«Ми дивимося в перспективу – СВО («спеціальна військова операція» – так влада Росії називає повномасштабну війну, яку вона веде проти України – КР) закінчиться, дороги відремонтують. Які основні транспортні задачі? Ми доповіли президенту – вважаємо, що потрібно робити повноцінне транспортне кільце довкола Азовського моря. Азовське море стало внутрішнім морем, і нам його потрібно розвивати і з погляду пересування жителів, і з точки зору економіки, і з точки зору туризму. Ми розрахували цей маршрут – понад 2 тисячі кілометрів», – сказав Хуснуллін.
Примітно, що в березні 2023 року той же Хуснуллін заявляв, що автодорожнє кільце довкола Азовського моря практично готове, і планується завершити роботи в 2024 році.
«Ви доручали зробити повноцінну трасу під'їзду до Керченського мосту. І можу з упевненістю сказати, що дорогу М-4 «Дон» з обходом Аксая цього року буде завершено. Обхід Краснодара цього року буде завершено. Наприкінці 2023 року у нас частина ділянки від Краснодара до Керченського мосту, і в 2024 ще частина до Керченського мосту, буде повністю побудована чотирисмугова нова дорога», – доповів Хуснуллін президенту РФ Володимиру Путіну на нараді.
«Таким чином ми Азовське море повністю візьмемо в автомобільне кільце», – наводить «Интерфакс» слова російського віцепрем'єра.
У квітні Марат Хуснуллін також заявляв, що відновлення регіональних трас в окупованих частинах Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей триватиме три роки.
Економіка проєкту
За попередніми розрахунками, зробленими на початку 2022 року, вартість будівництва траси Сімферополь-Ростов-на-Дону може становити до 400 млрд рублів. Згідно з планами, вона протягнеться приблизно на 600 км північним узбережжям Азовського моря.
Для порівняння, траса «Таврида» завдовжки 250 кілометрів обійшлася російському бюджету в більш ніж 170 млрд рублів. При цьому спочатку вартість будівництва оцінювалася в 139 млрд рублів.
Варто зазначити, що і рубль п'ять років тому був на третину міцнішим у співвідношенні з американським доларом. Відтоді багато будматеріалів подорожчали від 50 до 100 відсотків, значно зросла в ціні й імпортна будівельна техніка, яка переважно застосовується при будівництві трас федерального рівня. Особливо швидко загальна вартість будівництва об'єктів зростала після того, як Росія розпочала війну проти України.
Російські чиновники неодноразово згадували, що в автодорожнє кільце навколо Азовського моря буде включено ділянку федеральної траси М4 «Дон». Ця чотирисмугова дорога йде від Москви до Новоросійська, а деякі її південні ділянки роками не можуть ввести в експлуатацію через перенесення термінів будівництва.
Що стосується вартості будівництва, то, наприклад, 67-кілометровий обхід Ростова-на-Дону через Аксай оцінюється в 94,7 млрд рублів, а далекий західний обхід Краснодара (ДЗОК) протяжністю 51 км – в 41,5 млрд рублів. Першу зі згаданих ділянок почали будувати у листопаді 2022 року, другу – в 2020 році.
У зв'язку з цим можна з упевненістю припустити, що вартість нової «кільцевої» дороги довкола Азовського може значно перевищити заявлені 400 млрд рублів, тим більше, що проєкту та кошторисної вартості будівництва ще немає.
Витрати російського бюджету наступного року передбачені у вигляді 36 трильйонів і 660 мільярдів рублів, у тому числі 10 трлн 775 млрд рублів підуть на військові цілі, а на соціальну політику – 7 трлн 732 млрд рублів. Чи передбачено в основному фінансовому документі Росії кошти на проєктування та будівництво нової дороги, невідомо.
Матеріально-технічна частина будівництва та неминучі проблеми
Якщо проаналізувати стандартні основні етапи будівництва автодороги, можна зрозуміти, на яких з них на російських шляховиків чекають проблеми при будівництві траси вздовж Азовського моря.
На топографів можуть чекати серйозні складнощі, особливо на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей
Спочатку проводиться топографічна зйомка та розбивка ділянок майбутньої траси, вона має оминати великі населені пункти. При виконанні цієї роботи на топографів можуть чекати серйозні складнощі, особливо на окупованих територіях Херсонської та Запорізької областей – місцевість може виявитися замінованою. Карти замінованих ділянок є лише у російських військових, а налагодження взаємодії з ними може вимагати контактів на найвищих рівнях армійського командування.
На другому етапі проводиться проєктування майбутньої траси та складання кошторису витрат, проходження державної експертизи. Це стандартний процес і не повинен викликати особливих труднощів.
Після цього проводиться планування рельєфу, а також закупівля необхідних будматеріалів. Про будматеріали – трохи нижче, а роботи з вирівнюванням рельєфу – зрізання ґрунту на пагорбах і підсипка в низинах, можуть зіткнутися з тими самими питаннями, що і топозйомка. Це мінування територій. Часто необхідно привозити відповідний нормативам ґрунт для підсипки з інших районів, іноді віддалених на десятки кілометрів від траси, що прокладається.
Основні етапи будівництва – це облаштування дорожньої подушки та укладання асфальтобетонного покриття. Як відомо, асфальтобетон або асфальт – це суміш в'язкого нафтового бітуму та твердого наповнювача, фракція якого залежить від марки асфальту. Як тверді компоненти можуть бути щебінь або гравій різного фракційного складу, пісок і мінеральний порошок. Пересувні асфальтові заводи, як правило, розміщують поруч із трасою, що будується, неподалік обладнують майданчики для складування щебеню і піску.
З компонентами асфальтобетону можуть бути найсерйозніші проблеми на багатьох ділянках траси – насамперед, із щебенем. Так, на окупованій частині Херсонської області немає жодного гранітного кар'єру, найближчі – за сотні кілометрів у Криму, наприклад, Шархінський кар'єр під Алуштою чи Балаклавський кар'єр.
У сусідній окупованій частині Запорізької області ситуація зі щебенем не краща – більшість кар'єрів розташовані поряд із контактною лінією сторін – Токмацький, Новополтавський. З доступних – Андріївський кар'єр неподаліко від Бердянська і Трудівської кар'єр неподалік від кордону з Донецькою областю. Однак, які запаси щебеню в цих кар'єрах, стан і продуктивність обладнання, невідомо.
Проблем зі щебенем не буде лише в окупованій частині Донецької області, де найбільше гранітних кар'єрів.
З підвозом бітуму для асфальтових заводів також може бути непросто. Наявна залізниця проходить осторонь більшості ділянок планованої траси, а підвезення бітуму автоцистернами підвищить вартість асфальту.
Політичні аспекти «Азовського кільця»
Заявляючи про будівництво автотраси через окуповані території, Росія, перш за все, прагне показати, що вона тут назавжди. Меседж розрахований переважно на російське населення. Аналогічно подавалися траса «Таврида» і Керченський міст. Але українські експерти вважають, що це не більш як політичні заяви напередодні президентських виборів у РФ.
Зрозуміло, що за три місяці до так званих виборів президента Росії нічого не станетьсяВасиль Шевченко
«Щодо виходу на автодорожнє кільце навколо Азовського моря – тут їм уже не вдасться затягнути в «хмарні» проєкти представників великого бізнесу на кшталт Аркадія Ротенберга, який будував Кримський міст. Також зрозуміло, що за три місяці до так званих виборів президента Росії нічого не станеться. І таких розмов про будівництво доріг вистачить якраз на три місяці. Вони розповідатимуть, що ведуть переговори, це для них буде шансом «засвітитися» у Кремлі – адже вони будують кільцеву дорогу довкола Азовського моря! «Серйозні люди» тихо сміятимуться, але для Аксьонових і Хуснулліних це не важливо, оскільки запропонувати більше нічого», – зазначив перший заступник, виконувач обов'язків міністра транспорту та зв'язку України (2008-2010) Василь Шевченко у коментарі Крим.Реалії.
За словами представника президента України в АР Крим (2017-2018), експерта у сфері міжнародного права, професора Бориса Бабіна, протягом останнього року російська влада неодноразово обіцяла якісь нові «дороги» «сухопутним коридором» до Криму, включаючи і «трасу по Арабатській стрілці», та «автобан у Мелітополі».
«Цьогорічні заяви Сергія Аксьонова слід оцінювати, як мінімум, виходячи з того, що до ситуації на окупованому материку він, м'яко кажучи, мало причетний, там у агресора зовсім інші маріонетки і фінансові потоки. Ознак «нової дороги» між Новоазовськом та Чонгаром сьогодні немає. І, судячи з усього, йдеться в основному про злочинні спроби окупантів забезпечити військові та суміжні постачання нинішньою автотрасою», – зазначив Борис Бабін у коментарі Крим.Реалії.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
