Доступність посилання

ТОП новини

Вхідний квиток для молоді: як кримчанам отримати український паспорт та освіту


Отримати український паспорт і не чекати деокупації ‒ таку пораду дають правозахисники молодим кримчанам. Юристи Української Гельсінської групи з прав людини отримують сотні звернень на рік від жителів анексованого Криму щодо того, як отримати український паспорт. В українській Державній міграційній службі підкреслюють, що всі сім років з початку анексії Криму в його жителях, безумовно, бачать громадян України ‒ з усіма правами, які випливають з цього. А проблема документування кримчан залишається однією з найгостріших. Водночас за інформацією голови Моніторингової місії ООН в Україні Матильди Богнер, близько 30 тисяч кримчан не мають російського громадянства, російська влада в Криму вважає їх іноземцями, хоча серед них є громадяни України. За словами Матильди Богнер, Росія істотно обмежила право кримчан на свободу пересування.

Як кримчанину отримати український паспорт, якщо такий документ оформляється вперше? Як довести, що він громадянин України? І що робити, якщо батьки відмовляються приїхати з дитиною на материкову Україну для оформлення документів?

Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорювали ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: кримчанка, громадська активістка, координаторка проєкту «Окупація очима підлітків» Наталя Лютікова; керівниця української освітньої організації «Фонд «Відкрита політика» Ірина Жданова; експертка українського аналітичного центру CEDOS Олександра Слободян, заступниця постійного представника президента України в АРК Таміла Ташева.

Паспорт

У Криму чимало людей, які дотримуються проукраїнських поглядів, особливо серед молоді ‒ до 30 років. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла кримчанка, громадська активістка, координаторка проєкту «Окупація очима підлітків» Наталя Лютікова.

У молоді є розуміння, що на окупованій території залишатися не можна: треба їхати в Україну або в Росію
Наталя Лютікова

‒ Ми запитуємо підлітків: «Чим є для вас Росія?», а вони відповідають, що нічого про цю країну не знають, ідентифікують себе як українці. У них часто виникає почуття несправедливості: чому мене вирвали з мого оточення? Проєкт «Окупація очима підлітків» народився серед школярів. Сенс його в тому, що нинішні київські підлітки збиратимуть історії молодих людей, яким зараз до 25 років, про те, як вони пережили 2014 рік на окупованих нині територіях. Ми хочемо побачити, як ці підлітки бачили процес окупації, що вони переживали, що вони помічали, яким був вплив на них, як вони долали труднощі з адаптацією в новому житті? Проєкт починався як кримський, але коли я написала, що шукаю таких героїв, ми отримали більше ніж 50 заявок, серед них із Донецької та Луганської областей. Є й ті, хто зараз живе в окупації, і ми маємо можливість поглянути на ситуацію їхніми очима. На основі спілкування з цією молоддю можу точно сказати, що Україна має велике значення для молодих людей, а для нас це дуже важливий інструмент для деокупації. Підлітки спілкуються зі своїми однолітками, які живуть в Україні й бачать можливості, які дає наша країна. У молоді є розуміння, що на окупованій території залишатися не можна: треба їхати в Україну або в Росію. Безвіз, якісне навчання та розвиток ‒ переваги України, так вважає молодь, з якою ми спілкуємося. У Росії серед переваг, якщо вдасться влаштуватися в Москві, ‒ хороша зарплата, на цьому і все.

Наталя Лютікова
Наталя Лютікова

За словами Лютікової, існують проблеми, з якими стикається кримська молодь на шляху до отримання українського паспорта.

Якщо батьки не можуть виїхати на материкову частину України, це складно
Наталя Лютікова

‒ Якщо батьки підтримують дитину в її прагненні отримати український паспорт, то на це потрібний час, щоб подолати бюрократичну процедуру, гроші на дорогу та проживання, але це цілком піддається реалізації. Але якщо батьки не можуть виїхати на материкову частину України (наприклад, здали українські паспорти й працюють у російських органах, хворі або мають проросійські переконання), ‒ це складно. До того ж, якщо тобі більше ніж 18 років, потрібно привести з собою трьох свідків для ідентифікації особи та свідоцтво про народження. Ми пропонуємо такий варіант вирішення: у більшості підлітків є в оточенні люди ‒ громадяни України, які можуть засвідчити й підтвердити особу, не обов'язково батьки. Вчителі, однокласники, далекі родичі ‒ це все люди, які також можуть приїхати й допомогти в оформленні документів. У нас були такі випадки, але нам відмовляли, оскільки така процедура не прописана. Можна внести пункт відповідальності для цих свідків за неправдиву інформацію.

У Державній міграційній службі кажуть, що проблема документування громадян України, які опинилися на тимчасово окупованій території ‒ один з найважливіших кримських напрямків.

«В умовах окупації оформити паспорт ‒ справа не з легких. І не через штучні бюрократичні перепони, а тому, що паспортизація ‒ питання національної безпеки, тому процес має бути суворо регламентований та контрольований, навіть у виняткових випадках. Для України такий підхід стає ще важливішим, враховуючи фактор гібридної війни та агресивну політику держави-окупанта», ‒ пояснила в матеріалі Української гельсінської спілки з прав людини директорка департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби Марія Гарник.

Якщо громадянин України не має паспорта, він може заїхати на територію материкової України
Іван Шевцов

Помічник начальника Херсонського прикордонного загону Державної прикордонної служби України Іван Шевцов у коментарі Радіо Крим.Реалії розповів, як підліток у віці до 18 років з Криму може заїхати на материкову частину України, якщо в нього немає українського паспорта, але є свідоцтво про народження.

«У разі, якщо громадянин України не має паспорта, він може заїхати на територію материкової України. Він має приїхати зі свідоцтвом про народження та обов'язково з ним має приїхати один з членів сім'ї, який може підтвердити його особистість. Разом вони проходять адмінкордон, пишуть заяву про те, що їдуть для отримання паспорта. Після подання документів, їм видадуть довідку, і з цією довідкою можна повернутися на територію окупованого Криму. З цією довідкою можна виїхати в Крим і повернутися знову за паспортом», ‒ пояснив він.

Заступниця постійного представника президента України в АРК Таміла Ташева зазначила в ефірі Радіо Крим.Реалії, що питання врегульоване не до кінця.

Справжня проблема буде, коли підуть діти без свідоцтва про народження українського зразка
Таміла Ташева

‒ Зараз триває вступна програма, у кримчан є низка пільг, зокрема й можливість подати свідоцтво про народження, а вже після отримання ‒ паспорт. Так, зараз проблема у тому, що необхідно везти батьків. Ми вважаємо, що цього робити не треба, оскільки ці діти отримували свідоцтва про народження українського зразка, тоді навіщо ж ще раз ідентифікувати їх? Зараз ведуться комунікації, ми знаємо про цю проблему, особливо гостро вона постала в умовах карантину та обмеження окупантів на в'їзд до Криму. Ми через комунікації намагаємося змінити цю ситуацію на рівні Кабінету міністрів. Але справжня проблема буде, коли підуть діти без свідоцтва про народження українського зразка.

Таміла Ташева
Таміла Ташева

Українські правозахисники радять ретельно готуватися до отримання паспорта громадянина України та звертатися до першоджерел.

У Державній міграційній службі нагадують:

  • жителі Криму можуть звертатися в будь-який територіально зручний підрозділ ДМС;
  • з отриманням так званого паспорта громадянина Росії в Криму, українське громадянство автоматично не втрачається;
  • для отримання паспорта жителю Криму не потрібно отримувати жодних статусів, зокрема тимчасово переміщеної особи, або реєструвати місце проживання на підконтрольній території;
  • для подання заяви на отримання паспорта свідчення трьох свідків, зокрема письмові, необов'язкові. У разі необхідності проведення такої процедури, може бути опитана одна людина (родич, сусід) за наявності документів, які підтверджують факт таких відносин. Окрім того, ДМС розробила проєкт постанови Кабінету міністрів України, яким пропонується розширити коло осіб, які можуть залучатися до такої процедури, і врегулювати питання кількості таких осіб (дієздатний один із членів сім'ї (серед них колишня дружина/чоловік), родич або сусіди);
  • за статистикою, з початку російської анексії півострова у 2014 році й до сьогодні жителям Криму та Севастополя було оформлено 46,7 тисячі паспортів громадянина України, серед них 37 тисяч ID-карток, та 170 тисяч біометричних закордонних паспортів.

Освіта

Ні український паспорт, ні український атестат, ні результат зовнішнього незалежного тестування не потрібні, щоб стати абітурієнтом на материковій частині України. В освітніх центрах «Крим ‒ Україна» майбутніх студентів зустрінуть, проконсультують щодо питань вступу, а потім допоможуть отримати паспорт, довідку переселенця, оформити соціальну стипендію. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла керівниця української освітньої організації «Фонд «Відкрита політика» Ірина Жданова.

Абітурієнтам допоможуть і з житлом, і з направленням у навчальний центр, і з іспитом
Ірина Жданова

‒ Освітні центри «Крим ‒ Україна», а їх понад 214 в усій країні, працюють до 24 вересня. Важливо приїхати до 20 липня і скласти державну підсумкову атестацію. З кожним роком кількість абітурієнтів збільшується, я раджу дітям не боятися складати історію України, українську мову. Звичайно, за сім років окупації ці предмети стали викликом, але у нас на сайті є відеоуроки з цих предметів, також є тести. Можна підготуватися безоплатно й без будь-якої реєстрації. Також на початку липня буде запущений вебтренажер, щоб можна було готуватися до державної підсумкової атестації. Абітурієнтам допоможуть і з житлом, і з направленням у навчальний центр, і з іспитом. У нас на сайті є покрокова інструкція, що допомагає знайти свій освітній центр за фахом. Навіть якщо є сумніви у своїх знаннях ‒ приїжджайте. В Україні дуже гнучка система для абітурієнтів з окупації, ставлення до цих дітей м'якше, всі розуміють, що там немає доступу до освіти за українськими стандартами. Якщо говорити про Крим, часто абітурієнти обирають Херсонську морську академію, там практично гарантоване працевлаштування, адже є співпраця з міжнародними компаніями. Мають популярність економічні, правові спеціальності, популярні ВНЗ Херсонської області, а тим більше Таврійський національний університет імені Вернадського, популярним залишається університет імені Тараса Шевченка та Києво-Могилянська академія.

Навіщо кримським випускникам вступати саме до українських ВНЗ, якщо в Криму працюють російські? На це запитання в ефірі Радіо Крим.Реалії 4 червня відповів ректор Таврійського національного університету ім. Вернадського в Києві Володимир Казарін.

Російські кримські виші перебувають під санкціями, і люди, які отримали дипломи цих вишів, ніде не будуть прийняті на роботу, тільки в Росії
Володимир Казарін

‒ Перша й найпростіша відповідь на це запитання полягає в тому, що російські кримські виші перебувають під санкціями, і люди, які отримали дипломи цих вишів, ніде не будуть прийняті на роботу, тільки в Росії ‒ та й то, можу додати з відомого мені досвіду, навіть не в усіх російських регіонах. У нас нещодавно був випадок, коли трьом громадянам Азербайджану довелося замість дипломів КФУ («Кримського федерального університету») отримувати дипломи нашого ТНУ, Таврійського національного університету, і тільки після цього їх у Баку взяли на роботу як сертифікованих фахівців. Друге: сучасні університети не можуть нормально існувати в міжнародній ізоляції, вони постійно взаємодіють, обмінюються студентами й викладачами, відряджають їх один до одного на стажування, на додаткові освітні програми. Наш ТНУ працює таким чином і з країнами Балтії, і з країнами Східної Європи, і з Туреччиною, і з Великою Британією. У результаті студенти Таврійського університету здобувають освіту міжнародного рівня, і навіть можуть, маючи бажання, паралельно отримати другий диплом ‒ для цього ми проводимо із закордонними університетами переговори, вони визнають компетенції, отримані студентами у нас, підтверджують їх рівень, а ми визнаємо компетенції, отримані тими ж студентами у них ‒ і студент отримує не тільки український, а й, наприклад, польський диплом. Ось щойно у нас двоє студентів отримали таким чином український і швейцарський дипломи ‒ у нас є меморандум про співпрацю з університетом у Цюріху, й вони, склавши різницю у програмах, отримали ще й швейцарські дипломи. Ну й третє: у ТНУ, як і в інших ВНЗ, які беруть участь у роботі системи освітніх центрів «Крим ‒ Україна», діють особливі умови вступу для випускників кримських шкіл і особливий режим супроводу упродовж усього навчання.

Нагадаємо, дипломи російських вишів і російські паспорти, видані на анексованому півострові, не визнаються в Україні та низці країн світу, включаючи Євросоюз.

(Текст підготувала Інна Аннітова)

Адмінкордон між материковою Україною і Кримом

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG