Доступність посилання

ТОП новини

«Роблять що хочуть, і все»: як кримська обсерваторія обросла російськими новобудовами


Кримська астрофізична обсерваторія в Науковому

Кримську астрофізичну обсерваторію в селищі Наукове оточили забудовники, що може перешкодити спостереженню за небом, ‒ про це пише російське видання «Проект». Компанія «Консоль», заснована спікером російського парламенту Криму Володимиром Константиновим, будує десятиповерховий будинок практично в центрі захисної зони наукової установи.

У 2015 році кримський забудовник вже звів тут п'ятиповерхівку. До того ж, у кілометрі від селища та все ще в захисній зоні, на горі Сель-Бухра, приватні інвестори з Москви викупили чотири ділянки площею 24 гектари. Зараз це землі сільськогосподарського призначення, але в новому генплані ділянка розмічена під об'єкти охорони здоров'я. До того ж, неподалік готується будівництво котеджного селища. Вчені вважають, що всі ці об'єкти серйозно завадять спостереженням за небом. Про ситуацію в Науковому йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Згідно з інформацією «Проекту», отриманою з відкритих джерел, чотирма ділянками на горі Сель-Бухра володіють Юлія Беграмбекова, Максим Чайковський та Галина Мареєва. Чайковський ‒ голова правління товариства власників нерухомості «Дачне некомерційне товариство «Сель-Бухра», зареєстрованого в селі Піщаному Бахчисарайського району. Разом з Беграмбековою він виступає засновником московського ТОВ «Клінмед Консалтинг» ‒ компанії, яка займається поліграфічною діяльністю. Всіх трьох власників у Криму представляють голова Бахчисарайського відділення «Бойового братства» Павло Врублевський і член організації Володимир Бабін. Восени 2017 року на чотирьох ділянках знесли всі дерева, потім на гору провели водогін, а навесні 2019 року почали роботи з укріплення лісової дороги. Вони велися вночі, машини підіймали в повітря стовпи пилу, а фари створювали засвічення, заважаючи телескопам вести спостереження.

Кримський громадський активіст Всеволод Константинов розповів Крим.Реалії про будівництва навколо обсерваторії докладніше.

‒ Тут взагалі п'ять проблемних точок: одна «консолівська», дві на горі Сель-Бухра та ще дві потенційні ‒ вони ще не запущені, але ми цього чекаємо. Що я можу сказати з приводу першої? Хто може змагатися з господарями «Консолі»? Вони просто роблять що хочуть, і все. Наскільки мені відомо, там були перевірки і прокуратури, і Держбуднагляду, і все одно вони як будували, так і продовжують будувати, туди постійно їздять машини. Далі, на горі Сель-Бухра є два проєкти, які ми намагалися зупинити. По-перше, це ті самі чотири ділянки на 24 гектари ‒ величезне поле на самій горі, їх дійсно викупили московські інвестори. Це представники комерційної медицини, які працюють з хворими з серцевою недостатністю. Вони вирішили відкрити реабілітаційний центр для своїх хворих на Сель-Бухра, але ні з ким не порадилися щодо будівництва.

Всеволод Константинов зазначає, що місцеві жителі були принципово не проти подібного об'єкта охорони здоров'я.

‒ Але почалося це так: вони найняли двох хлопців з «Бойового братства», Врублевського і Бабіна, а ті залучили для будівництва дороги «Камдорбуд» ‒ підрядника «ВАДА», яка займалася трасою «Таврида». Вони тут усе зруйнували, це був кошмар. Була чиста, прекрасна дорога, люди збирали дикі троянди, а ці привезли сюди сотні «КАМАЗів» сміття і закопали в гору. Зрештою трикілометрову дорогу нагору збудували, вона йде дугою. Коли місцеві жителі підняли бучу, цим будівництвом зайнялися різні органи, і в підсумку дві ділянки на горі опинилися під арештом, тому що оформлялися за фальшивими документами. Наша сільрада дала неправдивий висновок на те, щоб змінили цільове призначення землі на зведення об'єктів охорони здоров'я, а це повністю суперечить закону ‒ але до Генплану правки вже внесли. Зараз будівництво зупинене.

Дзеркальний телескоп Шайна у Кримській астрофізичній обсерваторії
Дзеркальний телескоп Шайна у Кримській астрофізичній обсерваторії

Всеволод Константинов вказує на те, що світлозахисна зона у Кримської астрофізичної обсерваторії є тільки теоретично: вона не позначена на кадастровій карті, оскільки в Земельному кодексі Росії такого поняття немає.

‒ Потім ці бахчисарайські хлопці, Врублевський і Бабін, після будівництва дороги на Сель-Бухра під шумок купили ще одну велику ділянку, що складається з двох сегментів. Вони почали її розмічати, склали проєкт межування, розбили все на квартали, на будиночки. Було очевидно, що готується капітальна забудова, але вони говорили всім, що це сад. На малюнку одне, а на словах інше ‒ це виглядало смішно. У підсумку всі науковці з обсерваторій приїхали на публічні слухання і в один голос сказали, що це будівництво їм не потрібне. Але, наскільки я знаю, забудовники хочуть оскаржувати результати і все одно будувати своє котеджне селище. Чесно кажучи, я не розумію, чого вони очікували. Поки у них зеленого світла немає.

Журналіст-розслідувач з Криму Тетяна Курманова нагадує історію протистояння вчених із забудовниками до 2014 року.

Тетяна Курманова
Тетяна Курманова

‒ Володимир Константинов народився в Науковому, жив і навчався там. Уже наприкінці 2000-х у «Консолі» були величезні плани забудувати територію. Між дев'ятьма телескопами хотіли звести котеджі, готель, ресторан, кілька розважальних закладів. Тоді, у 2009-2010 роках вчені оголосили, що це засвітить небо і не дозволить їм працювати. Було багато мітингів, акцій протесту, українські ЗМІ про це написали, і тоді будівництво вдалося згорнути. Наприкінці 2013 року обсерваторію зробили підрозділом Київського національного університету імені Тараса Шевченка, і тоді співробітники говорили, що втрата юридичної особи буде загрожувати проблемами із землею, що всі ці 100 гектарів будуть освоюватися в наукових цілях. Після анексії у людей була радість, тому що спочатку їм підняли зарплати удвічі, але «Консоль» у результаті звела свої будівлі.

Тетяна Курманова зазначає, що тепер за російськими законами співробітники обсерваторії не можуть вийти на мітинг з тією ж легкістю, без погоджень із владою, як в період до анексії.

‒ У місцевих ЗМІ пишуть, що це вже не українські часи, коли можна було спокійно відстоювати свої права. Тепер у результаті мітингу можна втратити і роботу, і свободу.

Кримська астрофізична обсерваторія у Науковому
Кримська астрофізична обсерваторія у Науковому

Доктор фізико-математичних наук, завідувач української лабораторії швидкоплинних процесів у зорях Борис Жиляєв називає Кримську астрофізичну обсерваторію унікальною.

‒ Вона була збудована після закінчення Другої світової війни в хорошому місці, з хорошим астрокліматом ‒ там близько 100 ясних ночей на рік, тобто кожна третя. Астрофізичних телескопів більше ніж десять, словом, це одне з найкращих місць в європейській частині СНД. Астрономи за багато років отримали тут результати світового класу. В обсерваторіях в усьому світі існує непорушне правило: будь-яке освітлення на території вимикається. Так було і в Кримській астрофізичній обсерваторії. Академік Андрій Сєвєрний, який довгі роки був її директором, навіть ввів у селищі вуличні ліхтарі спеціальної конструкції, щоб вони світили тільки вниз.

Кримська астрофізична обсерваторія в Науковому
Кримська астрофізична обсерваторія в Науковому

Кримська астрофізична обсерваторія є кандидатом на внесення до Списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Виконавчий директор Українського національного комітету міжнародної ради з питань пам'яток і визначних місць (ICOMOS) ЮНЕСКО Олена Сердюк розмірковує, наскільки будівництво у світлозахисній зоні може вплинути на рішення міжнародної організації.

‒ Всі чотири кримських об'єкти сьогодні перебувають у зоні ризику. Починаючи з Херсонеса, який був в основному списку, і закінчуючи тими, які були в попередньому. Чи може забудова вплинути на позицію ЮНЕСКО щодо обсерваторії? У принципі, вона буде вноситися як об'єкт науки і техніки, на підставі її світової універсальної цінності, і тут якраз питання, наскільки будівництво змінило ці характеристики. Звичайно, це неприємна ситуація, але потрібний детальний аналіз, після якого можна буде відповісти на всі запитання. Але ситуація, звичайно, тривожна.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

XS
SM
MD
LG