Доступність посилання

ТОП новини

Відсутність пасажирів і рейси у збиток: як пандемія вплинула на роботу перевізників на маршруті Крим ‒ материкова Україна


Адмінкордон між Кримом і Херсонщиною, архівне фото

З моменту появи адміністративного кордону між Кримом і материковою частиною України на півострові зародився новий сегмент транспортного бізнесу ‒ компанії здійснюють перевезення пасажирів між півостровом і материком із пересадкою та пішим переходом прикордонного контролю. Після того, як перетин адмінкордону обмежили у зв'язку з пандемією коронавірусу, кількість пасажирів, які прямують за обома напрямками, різко скоротилася, і бізнес, до якого залучений не один десяток перевізників, опинився під загрозою. Як вплинула пандемія на роботу перевезень між Кримом та материковою частиною України, з'ясовував кореспондент Крим.Реалії.

Максим, водій білого мінівена Mersedes Vito, працює на маршруті Крим ‒ материкова Україна з 2015 року. Працює на себе. Клієнтів шукає або в інтернеті, або за допомогою «сарафанного радіо». Сьогодні він, за його власним висловом, позбавлений стабільного заробітку і змушений працювати «на перегонах, то тут, то там».

Причина ‒ обмеження на перетин адміністративного кордону між Кримом і материковою Україною, запроваджені через поширення коронавірусної інфекції.

Ринок таких перевізників, говорить Максим, за шість років став досить широким, у багатьох з'явилися «свої» клієнти. Умовно його можна розділити на дві категорії.

«Є перевізники, які працюють повністю нелегально: набрав сім осіб ‒ поїхав (на адмінкордон ‒ КР). Звідти теж, набрав ‒ поїхав назад. Інші реєструють транспортні компанії, причому відразу дві: одну в Криму, іншу – часто в Херсоні або в Києві. Формально ці компанії одна до одної стосунку не мають, але фактично і тут, і там ‒ один власник», ‒ розповідає перевізник.

Утім, нинішня криза в галузі перевезень однаково згубно вплинула і на великих гравців на ринку, і на таких «водіїв-фрілансерів», як Максим.

У травні та червні ‒ повний простій

Перший етап обмежень на переміщення громадян через адміністративний кордон припав на другу половину березня. Так, 17-го числа Держприкордонслужба України оголосила про те, що припиняє вільний в'їзд і виїзд громадян через КПП. А вже наступного дня про аналогічне рішення оголосили у кримському прикордонуправлінні ФСБ Росії.

Адмінкордон між Кримом і Херсонщиною, архівне фото
Адмінкордон між Кримом і Херсонщиною, архівне фото

Спочатку йшлося про те, що адмінкордон «закриють» лише на декілька тижнів, однак щоразу ухвалене рішення пролонгували.

Така політика з боку української та російської влади не пішла на руку перевізникам, які працюють на цьому маршруті.

Люди не знали, що їм робити
Михайло Іванушкін


«Я згадую: люди не знали, що їм робити. Два тижні можна перечекати, але на те, що це затягнеться на декілька місяців, жодна транспортна компанія не розраховувала», ‒ розповідає Крим.Реалії власник компанії «Bus Panda» Михайло Іванушкін.

За його словами, якби влада відразу попередила, що ситуація на адмінкордоні збережеться на тривалий час, перевізники могли б планувати подальшу діяльність і «переорієнтувати свої автівки на інші напрямки».

«Bus Panda» ‒ одна з найбільших компаній, що займаються перевезеннями за маршрутами Крим ‒ материкова Україна. Автобуси компанії їздять у Херсон, Київ, Одесу, Львів, Вінницю і кілька інших міст.

У компанії, говорить Михайло Іванушкін, є свій автопарк, свій штат диспетчерів і водіїв. У попередні роки в високий сезон «Bus Panda» здійснювала двадцять рейсів на день, причому в кожен рейс виїжджали 3-4 автобуси одночасно. У пікові місяці послугами компанії щодня користувалися до тисячі пасажирів.

Після запровадження перших обмежень на адмінкордоні кількість рейсів, які виконуються в обидва напрямки, почала різко знижуватися, каже Іванушкін.

У травні та в червні ми опинилися в повному простої
Михайло Іванушкін


«Частину березня і квітня ми провели в режимі так званих вивізних рейсів. Люди переважно їхали додому: хто у Крим, хто з Криму. А потім поїздки і зовсім припинилися. У травні та в червні ми опинилися в повному простої. Працював хіба що сервіс замовлення таксі, якщо комусь потрібно було їхати. Автобусні рейси не здійснювалося», ‒ згадує Іванушкін.

Максимум ‒ 5 осіб

Після того, як 9 серпня українська влада повторно обмежила роботу КПП на адмінкордоні з Кримом, щодня диспетчер ледве примудряється набрати пасажирів на два невеликих семимісних автомобілі.

При цьому компанії, що працюють на цих маршрутах, припиняти свою роботу не мають наміру і не робитимуть цього, впевнений Антон Старченко ‒ перевізник, який працює під брендом «Завжди щастить».

Адмінкордон між Кримом і Херсонщиною, архівне фото
Адмінкордон між Кримом і Херсонщиною, архівне фото

За його словами, люди не припинять їздити, попри пандемію та обмеження роботи адмінкордону. Однак він зазначає, що більшість рейсів зараз себе не окуповують, і перевізники змушені працювати собі у збиток.

Сьогоднішні рейси ‒ це не про заробіток. Зараз ми кооперуємося з іншими перевізниками і намагаємося якось вижити
Антон Старченко


«Так, у нас відпав туризм, безумовно. Але люди їздять не тільки з туристичними цілями. У когось є невідкладні справи, у когось родичі, тому ми намагаємося працювати. Зараз рейс ‒ це п'ять осіб максимум. Але потрібно розуміти, що для того, щоб перевезти п'ять осіб чи щоб перевезти 20 людей, потрібно витратити один і той же ресурс. Тому сьогоднішні рейси ‒ це не про заробіток. Зараз ми кооперуємося з іншими перевізниками і намагаємося якось вижити в ситуації, що склалася», ‒ сказав Старченко кореспонденту Крим.Реалії.

Інформацію про збитковість перевезень у поточних умовах підтверджує і Михайло Іванушкін. На його думку, компанії не можуть припинити свою діяльність, оскільки цей бізнес ‒ нішевий, і «як тільки ніша звільниться, її займуть інші».

Отримати ж істотний прибуток шляхом підвищення ціни на проїзд перевізникам також не вдається: при настільки скромному попиті сильно підвищувати вартість проїзду безглуздо, кажуть вони.

Виживуть не всі

Щоденні витрати компаній не обмежуються збитковими рейсами. Ті перевізники, які мають свій автопарк, змушені платити щомісячні внески на його утримання. Пасажирське страхування, ліцензія, плановий технічний огляд тощо, все це потрібно підтримувати в актуальному стані, кажуть вони.

«Плюс у мене штат диспетчерів із зарплатою приблизно 30 тисяч на місяць і декілька водіїв ще є, яким я, на жаль, зараз можу платити тільки МРОТ (мінімальний розмір оплати праці ‒ КР)», ‒ говорить Максим Іванушкін.

Про те, що чекатиме цей бізнес при збереженні в найближчій перспективі поточного статус-кво, власники транспортних компаній відповідають невпевнено. За їхніми словами, багато залежатиме від розміру компанії та обсягу обтяжень, які вона має.

Першими, хто не зможе пережити кризу, стануть «сезонні компанії», які виходять на маршрут лише в літні місяці, і ті, хто займався лише «тіньовими» перевезеннями, впевнений Антон Старченко. Великі гравці або ті, хто перебуває в цьому бізнесі не перший рік, знають, як налагодити свою роботу так, щоб мінімізувати простої та пов'язані з ним витрати.

«Люди переорієнтовуватимуть роботу. Пускатимуть транспорт за іншими маршрутами, наприклад. Вихід завжди можна знайти», ‒ вважає Старченко.

За оцінками Михайла Іванушкіна, компанії з таким пасажиропотоком, який був у «Bus Panda», як і раніше можуть триматися завдяки накопиченням. На скільки вистачить цих накопичень, йому відповісти важко, але в найближчі пів року або навіть рік ліквідація компанії не загрожує.

Адмінкордон між материковою Україною і Кримом

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка».

XS
SM
MD
LG