Рада Федерації Росії схвалила законопроєкт, що дозволяє визнавати «іноземними агентами» фізичних осіб. Раніше цей же законопроєкт схвалила в третьому читанні Держдума Росії. Він стосується людей, які поширюють матеріали ЗМІ ‒ «іноземних агентів» або беруть участь у їхньому створенні, а також отримують гроші або майно з-за кордону або від російських організацій, які фінансуються з іноземних джерел.
Автор ініціативи, голова комітету Держдуми з інформаційної політики Леонід Левін, уточнив, «якщо фізична особа поширює матеріали про культуру, спорт або музику, то такого роду співпраця навряд чи може мати в собі ризики внесення до списку іноземних агентів». На думку депутата, якщо громадянин пише матеріали, пов'язані з суспільно-політичною ситуацією, то ризики подібного внесення великі.
Депутат Держдуми Росії Андрій Палкін, який голосував за цей закон, розповів каналу «Настоящее время» про необхідність боротися з «п'ятою колоною»:
«Я вважаю, що обмеження якесь потрібне. Сьогодні ви знаєте, що на гранти, зокрема і спецслужб існує та працює безліч легальних і нелегальних структур, так звана п'ята колона. Потрібно визнати, що вона є ‒ ви, напевно, теж погодитесь. Інша справа, що, прагнучи чистоти рядів, іноді можна виплеснути й дитину разом із водою. Але я вважаю, що в цьому випадку цей закон зробить свій внесок у розвиток демократії. Будь-яка демократія ґрунтується, зокрема й на обмеженнях. Сьогодні ви знаєте, що ситуація в країні досить-таки напружена, і щоб вистояти в цьому суворому світі, треба, додавши позитиву, прагнути урізати там, де можуть бути проблеми. А вони можуть бути... Стимулювати розвиток «п'ятої колони» сенсу немає. У мене є претензії і до незалежних ЗМІ, тому що їхня незалежність часто переростає у відкритий конфлікт із державою».
Російський правозахисник, засновник руху «За права людини» Лев Пономарьов розповідає, чому його організація була змушена працювати на кошти з-за кордону.
Коли до влади прийшов Володимир Путін, стала працювати логіка: якщо люди отримують гроші з-за кордону ‒ значить, вони вороги
– Правозахисні організації в Росії ще з 1990-х років фінансувалися із закордонних фондів, тому що грошей взагалі не було, та й вся наука значним чином збереглася завдяки цьому. Коли до влади прийшов Володимир Путін, стала працювати логіка: якщо люди отримують гроші з-за кордону ‒ значить, вони вороги. Звісно ж, вона недолуга. Правозахисники отримують гроші на свою роботу, і ніякі державні установи за кордоном не дають їм ніякі накази. Немає замовника, але люди в погонах цього не розуміють. Незважаючи на те, що в Росії з'явилося багато грошей, у правозахисників вони не з'явилися: бізнесу реально забороняли давати їм гроші. Під тиском був створений президентський грант, стали виділяти кошти для цих організацій, але цей тонкий струмочок вичерпався. Тепер увесь правозахисний рух фінансується тільки з-за кордону.
Лев Пономарьов називає процес внесення правозахисних організацій до списку іноземних агентів їхнім фактичним знищенням.
Статус іноземного агента дозволяє працювати в Росії, хоч це й образливо
– Припускали, що люди не звертатимуться до іноземних агентів, але цього не сталося. Народ довіряє правозахисникам, звертається, ми допомагаємо людям. Сам статус іноземного агента дозволяє працювати в Росії, хоч це й образливо, хоч там і потрібно робити дуже складні звіти. Зрештою, вирішили знищувати окремих правозахисників, робити доноси на них. Сам новий закон, звісно, божевільний. Але вони кажуть: не хвилюйтеся, ми його застосовуватимемо вибірково. Тобто, прокуратура та Міністерство юстиції будуть самі визначати, хто іноземний агент, а хто ні. Це абсолютно антиконституційна річ ‒ це образа гідності людини, що заборонене Конституцією Росії. Найбільш ефективні люди, які борються з порушеннями прав людини ‒ правозахисники, громадські активісти, отримуватимуть клеймо.
Лев Пономарьов вважає, що це говорить про поступове перетворення Росії на тоталітарну державу. Тим часом, радіослухач Володимир із Криму вважає, що російське законодавство про іноземних агентів відповідає західній практиці:
«Воно майже повністю скопійоване з аналогічного американського. Там же пані Марія Бутіна два роки в США відсиділа лише за те, що вона не зареєструвалася як іноземний агент, як фізична особа. Прошу прокоментувати цю ситуацію».
Лев Пономарьов вказує на те, що американський закон ухвалений під час війни з гітлерівською Німеччиною і має винятковий характер.
‒ Дійсно, у США є закон щодо цього, але він принципово відрізняється. Там говориться про фізичних осіб, які отримали завдання від урядовців іншої країни та виконують це завдання. Бутіна зізналася в цьому. Правозахисники пишуть заявки на грант, де перераховано, чим вони займаються: консультування людей, звернення до суду, взаємодія з державними органами в інтересах людини. У Бутіної всього цього не було. По-друге, не випадково називається тільки її прізвище, тому що інших прикладів фактично за півстоліття роботи цього закону не було. Це виняткове застосування, а у нас російський закон застосовуватиметься тотально.
Журналіст із Севастополя Давид Аксельрод не може спрогнозувати, чи визнають його самого іноземним агентом серед інших журналістів.
Якщо виникнуть подібні прецеденти в Росії, у Криму це застосовуватиметься в гіпертрофованій формі
– Для мене поки залишається великим питанням, що цей закон змінить для журналістів, зокрема у Криму. Я не знаю, чого від мене вимагатимуть. Хороший варіант ‒ якщо просто потрібно буде задекларувати свою приналежність до цієї категорії. Поганий шлях ‒ якщо визнання іноземним агентом означатиме якесь обтяження. Водночас, певну частку оптимізму вселяють слова одного з депутатів про те, що закон застосовуватиметься у відповідь на якісь подальші «недружні» дії з боку західних країн щодо російських журналістів за кордоном. Тому, можливо, журналістів, які співпрацюють з іноземними виданнями, не визнають іноземними агентами усім натовпом і не почнуть застосовувати якісь обтяжливі заходи. Але якщо виникнуть подібні прецеденти в Росії, у Криму це застосовуватиметься в гіпертрофованій формі.
Керівник російського відділення Amnesty International Наталія Звягіна пояснює, проти кого може застосовуватися новий закон.
‒ Це чергова спроба закрутити гайки в Інтернеті. Основна ідея закону полягає в тому, що будь-яка людина, яка поширює інформацію в найширшому сенсі слова ‒ від блогерів до тих, хто вішає стінгазету в туалеті свого підприємства ‒ та отримує іноземні гроші на рахунок, може бути визнана іноземним агентом. Ви записали ролик на YouTube, монетизували його й отримали гроші за рекламу ‒ ось приклад. Це може бути й іноземна компанія, й організація, яка вже визнана іноземним агентом. Радіо Крим.Реалії або організація «Меморіал» дає мікрогранти або платить невеликий гонорар за те, щоб ви допомогли зробити ролик ‒ і ви автоматично ризикуєте стати іноземним агентом. Я впевнена, що депутати, які ухвалювали цей закон, не замислювалися про блогерку Лізу Пєскову (дочку прессекретаря російського президента Дмитра Пєскова ‒ КР), яка часто торкається політичних тем з-за кордону.
Наталія Звягіна стверджує, що, згідно з логікою закону про іноземних агентів, дочка прессекретаря Кремля Дмитра Пєскова зобов'язана стати на облік у Міністерстві юстиції як ЗМІ ‒ іноземний агент і створити юридичну особу.
Створюватимуть списки всіх громадян, яким приходить якась копійка від іноземців?
– Це такий жупел, який висітиме над будь-якою людиною, яка вільно висловлюється, де б то не було, що створює ризик випадкового травмування. Вибіркове застосування закону очевидно напрошується. Хто трактуватиме, що означає політичне висловлювання, що означає іноземні гроші? Чи створюватимуть списки всіх громадян, яким приходить якась копійка від іноземців? Зрозуміло, це не під силу навіть російській репресивній машині.
Доктор політичних наук, голова правління Експертної групи «Сова» Михайло Савва впевнений, що новий закон набуде чинності вже до кінця 2019 року після затвердження Радою Федерації.
Закон дозволить масово блокувати Інтернет-джерела, якщо в них з'являтимуться матеріали, підготовлені небажаними персонами
– Закон продовжує стратегію російського режиму обмежити неправильний, на його думку, інформаційний вплив на російських громадян. Він дозволить масово блокувати Інтернет-джерела, якщо в них з'являтимуться матеріали, підготовлені небажаними персонами, в першу чергу, за кордоном. Наприклад, є Михайло Ходорковський, є ще люди, які говорять правду про російський режим і при цьому живуть за кордоном. Фізично дістати їх складно, але можна оголосити їхні ЗМІ іноземними агентами, а потім застосувати таке формулювання із закону: поширення матеріалів, підготовлених ЗМІ ‒ іноземними агентами, які не зареєструвалися як такі, не допускається. Тобто, просто почнуться масові блокування. Можливо, дійсно не так багато людей будуть визнані іноагентами, але це будуть основні персони, які формують інформаційний потік на Росію.
Михайло Савва також звертає увагу на те, що прирівнювання громадянина до ЗМІ дозволить застосувати до нього відповідні штрафи, які обчислюються сотнями тисяч і мільйонами рублів.
Десять правозахисних організацій підписали заяву, в якій закликають російську владу «зняти законопроєкт і привести чинне законодавство у відповідність із міжнародно-правовими зобов'язаннями Росії в галузі прав людини, включаючи право на свободу вираження поглядів (стаття 10) і право на свободу зібрань та об'єднань (стаття 11) за Європейською конвенцією про права людини». Ухвалення законопроєкту про фізичних осіб ‒ іноземних агентів правозахисники розцінили як «зусилля з придушення дискусій, які відбуваються онлайн, і примушування до мовчання незалежної журналістики».
(Текст підготував Владислав Ленцев)
