Доступність посилання

ТОП новини

«Виявилися іноземцями на власній території»: як українцям відстояти землю в Криму


Ілюстративне фото

У 2021 році громадяни України можуть втратити свої земельні ділянки на території Криму. У березні 2020 року президент Росії Володимир Путін підписав указ №201, яким вніс низку районів півострова до переліку територій, де земельні ділянки не можуть бути власністю «іноземців» та «закордонних юридичних осіб».

Де-факто за російськими законами під ці обмеження потрапляють й українці без російських паспортів із власністю у Криму. У підконтрольному Кремлю Держкомрегістрі Криму раніше повідомили, що у власності громадян України на півострові ‒ майже 10 тисяч ділянок, які можуть потрапити під дію указу. Про те, як можна захистити свою власність у Криму, в ефірі Радіо Крим.Реалії розповідає адвокат українського «Регіонального центру прав людини» Роман Мартиновський.

‒ За інформацією Прокуратури Автономної Республіки Крим, яка базується на материковій частині України, указ президента Росії охоплює приблизно 80% території півострова. По суті, це усі райони, окрім Білогірського, Красногвардійського та Первомайського, а також майже весь Севастополь. Романе, а що взагалі відбувається з майном та землею українських громадян у Криму, відтоді як Росія анексувала півострів?

Указ б'є саме тих, хто у 2014 році використав можливість відмовитися від нав'язаного російського громадянства в Криму

– Новий указ ‒ продовження спільної політики Російської Федерації щодо населення окупованого півострова, зокрема, тих, хто має там власність, але не живе. Ми ідентифікували 3952 людини, які стали жертвами Російської Федерації в цьому плані. Але варто зауважити, що вже у 2014 році діяв указ від 2011-го, який запроваджував заборону на володіння земельними ділянками у прикордонних зонах. В останні шість років Російська Федерація забирала власність у Криму з інших підстав: «націоналізація», експропріація, вилучення за судовими рішеннями. А указ №201 б'є саме тих, хто у 2014 році використав можливість відмовитися від нав'язаного російського громадянства в Криму та зберіг паспорти України. Зараз ці люди позбавляються останнього притулку, виявившись іноземцями на власній території. У них можуть забрати і землю, і нерухомість.

‒ Чи звертаються до вас кримчани з цього приводу?

‒ Зараз якраз наближається дата ‒ один рік із моменту набуття указом чинності. Кількість таких звернень збільшується, тому що люди розуміють: буквально через декілька місяців почнуться процеси, в результаті яких вони можуть втратити свою власність. Причому для тих, хто володіє тільки земельною ділянкою без нерухомості, і для тих, у кого є й те, й інше, правові наслідки не однакові. Власникам тільки землі в якомусь сенсі простіше, тому що вартість самого об'єкта нижча, і це менш травматичне для них. Коли ж люди позбавляються права власності і на ділянку, і на розташований там об'єкт нерухомості, це гірше, тим більше якщо цей будинок служить єдиним кримським житлом для них.

Роман Мартиновський
Роман Мартиновський

Як саме виглядатиме процедура примусового вилучення?

‒ Указ передбачає, що муніципальні органи можуть звернутися до суду з вимогою зобов'язати особу продати цю земельну ділянку з торгів. Причому після позитивного рішення суду колишній власник може попросити віддати йому цю ж ділянку в оренду. Але для багатьох стати орендарем, платити гроші державі-окупанту, при цьому не живучи в Криму постійно ‒ дуже поганий вибір. Якщо ж це земельна ділянка з нерухомістю і якщо колишній власник після рішення суду не укладе договір оренди, то цю нерухомість можуть розцінити як об'єкт самочинного будівництва і знести.

‒ Чи була, власне, у самій Росії хвиля таких вилучень після першого указу від 2011 року, про який ви говорили?

‒ Ні, великого ажіотажу з цього приводу не було. Ми відстежили безліч прикладів, коли ще у 2019 році подавали позови за указом 2011-го. Це свідчить про те, що упродовж 2021 року громадяни України, які володіють ділянками в Криму, не втратять право власності. Ми також вивчили досвід того, як за рішеннями судів у масовому порядку вилучали ділянки на території Севастополя. Там була величезна кількість позовів, тому російська влада через тендер уклала договір із юридичною компанією і передбачила в бюджеті достатню кількість грошей для оплати її послуг. Тільки після цього, у 2017 році, почався процес вилучення, і в результаті в Севастополі було вилучено приблизно 3500 ділянок. Усього ж, за різними оцінками, з точки зору Російської Федерації, налічується від 9500 до 11500 «іноземних громадян», які володіють ділянками у Криму. Ймовірно, влада півострова аналогічно вибиратиме юридичні компанії, з якими укладуть договори про звернення до суду. Наскільки мені відомо, на 2021 рік ні в бюджеті Криму, ні в бюджеті Севастополя таких статей витрат не закладено.

‒ Нехай цей процес розтягнеться, але що все-таки робити тим, кого рано чи пізно торкнеться вилучення земельних ділянок у Криму?

Не можна пропускати терміни для оскарження, потрібно проходити всі судові інстанції, тому що інакше ви втратите право звернутися до Європейського суду з прав людини

– Найпростіший і безболісний вихід із ситуації ‒ погодитися на відчуження, хоча абсолютно зрозуміло, що продати майно в Криму за ринковою вартістю досить складно. Якщо говорити про механізми захисту, то, по-перше, на етапі розгляду справи в окупаційному суді важливо посилатися на порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема на першу статтю першого протоколу Конвенції про права людини, присвячену захисту права власності. Також можна посилатися на терміни давності й неможливість надати закону зворотну силу. Поширювати дію указу від 2019 року на право власності, яке виникло раніше ‒ це порушення навіть російського законодавства. По-друге, вже після рішення окупаційного суду не можна пропускати терміни для оскарження, потрібно проходити всі судові інстанції, тому що інакше ви втратите право звернутися до Європейського суду з прав людини. Окрім того, ми радимо нашим громадянам уже зараз звертатися до Прокуратури АРК із заявами про визнання їх потерпілими ‒ адже вони вже зараз потенційні жертви указу №201. До речі, наша організація спільно з цим відомством уже надіслала два повідомлення в Міжнародний кримінальний суд, що стосуються питань, пов'язаних із захистом права власності.

– А де взагалі можна отримати правову допомогу з цього питання?​

Одна з основних помилок у подібних випадках ‒ коли люди не борються за свою власність і пускають усе на самоплив

– Варто звернутися за допомогою до адвокатів, юристів, у громадські організації, щоб отримати консультацію, виходячи з обставин конкретної справи. Також ми рекомендуємо збирати всілякі відомості про ринкову вартість своєї ділянки ‒ і на момент початку окупації, і на сьогодні. Згодом можна буде розраховувати на компенсацію за рішенням ЄСПЛ. Одна з основних помилок у подібних випадках ‒ коли люди не борються за свою власність і пускають усе на самоплив, не оскаржують судові рішення. Все це можна робити через адвоката на території окупованого Криму. Звертайтеся до нас, у нас є такі контакти.

‒ А чи не виникнуть у громадян України проблеми у зв'язку з самими зверненнями в російські суди?

‒ Ні, це не належить до питання про визнання законності приєднання Криму до Російської Федерації. Тим більше, що ЄСПЛ вимагає проходити всі інстанції.

‒ Чи може українська влада якось допомогти своїм громадянам у відстоюванні прав власності на землю в Криму?

Назріла необхідність створення спеціального реєстру жертв порушень прав власності в Криму

– Ми вважаємо, що вже дуже назріла необхідність створення спеціального реєстру жертв порушень прав власності в Криму. Так державні органи України могли б краще розуміти реальну ситуацію на півострові, щоб згодом врахувати це при розробці стратегії деокупації та реінтеграції окупованих територій. Але найголовніше ‒ це допомогло б Україні при формуванні консолідованої вимоги до Російської Федерації як до держави-окупанта.

‒ Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що указ про примусове вилучення земель ‒ частина політики Росії задля заселення Криму своїми громадянами:

«Окупаційна влада Російської Федерації таким чином намагається максимально витиснути з Криму людей, які будь-яким чином пов'язані з Україною. Окрім цього, відбувається кардинальний переділ земель на Південному узбережжі Криму і на інших приморських територіях, так ділянки дістаються переселенцям з Росії. Таким чином, Росія колонізує Крим шляхом наділення приїжджих земельною власністю на півострові. Все це спрямоване на те, щоб у майбутньому максимально ускладнити відновлення державного суверенітету України».

Рефат Чубаров
Рефат Чубаров

– Що думаєте, Романе?​

Вилучення землі у будь-якому випадку впливатиме на демографічну ситуацію в Криму

– Щоб судити про це, потрібно мати чіткі цифри, а у нас їх сьогодні немає. Якщо йдеться про декілька десятків прецедентів, то про цілеспрямовану політику говорити не доводиться. Хоча, звісно, з огляду на те, що земельні ділянки в Криму продаватимуть за цінами, нижчими від ринкових, у жителів Росії дійсно з'явиться доступніша можливість переїжджати на півострів. Загалом складно не погодитися з Рефатом Чубаровим, тому що вилучення землі у будь-якому випадку впливатиме на демографічну ситуацію в Криму і згодом ускладнюватиме процеси, пов'язані з реінтеграцією. Адже деокупація відбудеться ‒ це питання лише часу.

‒ Тобто теоретично в такому випадку ті, у кого вилучили ділянки в Криму, зможуть їх повернути?

‒ Думаю, при деокупації Криму державі варто дати колишнім власникам певний час, щоб вони могли повідомити про свою незгоду з угодами, які відбулися за російським законодавством. Їхню законність мають доводити в судовому порядку ті особи, які стали власниками цих об'єктів у період окупації. Було б неправильно перекладати тягар доведення на тих, хто постраждав від дій окупаційної влади в Криму.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Олена Ремовська

    Ведуча програм Радіо Крим.Реалії з 2018 року. До цього – кореспондент, редактор і ведуча на Радіо Свобода. Зокрема, брала участь у запуску проекту Радіо Донбасс.Реалії. Автор книги «Говорить Радіо Свобода: iсторія української редакції» (2014). Закінчила Інститут журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG