«Настав навчальний рік, а жодна проблема не вирішена». Що кажуть кримчани про шкільну освіту на півострові

Лінійка, присвячена Дню знань у Сімферопольській академічній гімназії. Анексований Крим, архівне фото

В анексованому Росією Криму розпочався новий навчальний рік, який розкрив непідготовленість системи освіти до роботи в умовах нових викликів, спричинених тривалою повномасштабною війною РФ проти України. Що найбільше тривожить учнів, їхніх батьків і педагогічні колективи – читайте в матеріалі Крим.Реалії.

Російська влада Криму визнає наявність проблем, але вважає проведену підготовку до нового навчального року «достатньою».

«Важливе завдання – організація освітнього процесу. День знань у республіці пройшов на хорошому рівні, для цього вся наша команда доклала чимало зусиль. Підходи в кожній школі різні, але більшість об'єктів уже готові до можливих труднощів: закуплено генератори та сонячні батареї, визначено укриття», – повідомляє спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов.

Також він зазначає, що частина роботи з надання підтримки освітнім закладам лягає на опікунські ради цих навчальних закладів.

«У 76,5% освітніх організацій Криму, включно зі школами, дитячими садками та закладами додаткової освіти, офіційно сформовано опікунські ради… Протягом багатьох років ми активно розвиваємо в Криму інститут опікунства, наповнюємо створені ради енергією та сенсами. Проблеми у наших шкіл і дитячих садків не закінчуються, у викладачів, батьків багато творчих ideй, які потрібно підтримувати, допомагати реалізувати», – зазначив Константинов.

Володимир Константинов

Зі свого боку у Міністерстві освіти, науки та молоді російського уряду Криму повідомили, що в освітніх закладах проведено коригування шкільного раціону. Приводом для змін стали перебої з електропостачанням.

«Ми прибрали страви, які потребують тривалого приготування та великої кількості електроенергії, а також переглянули вміст продуктів, що швидко псуються», – повідомила заступниця міністра Світлана Беспалова.

Також у відомстві заявили про готовність освітніх закладів до можливих загроз безпеці.

«У кожній освітній організації передбачено безпечні місця для укриття дітей. У разі відсутності заглиблених приміщень та укриттів в освітніх організаціях визначено безпечні зони, максимально віддалені від віконних отворів та інших потенційно небезпечних ділянок. Дії співробітників з евакуації дітей у безпечні місця відпрацьовано. Обклеювання вікон освітніх організацій протиуламковою плівкою є додатковим пасивним заходом захисту до евакуації дітей у безпечні місця. Адміністрації муніципальних утворень самостійно ухвалюють рішення про необхідність застосування пасивних заходів захисту в освітніх організаціях», – заявили у відомстві.

Світлана Беспалова

У День знань у багатьох школах Криму як «почесні гості» були запрошені учасники війни проти України, що викликало неоднозначну реакцію навіть серед проросійських лідерів думок.

Поворот не туди вже стався, і він не має нічого спільного з патріотизмом
Олександр Сергеєв (Горний)

«У мій час, коли запрошували ветеранів ДСВ, ми чули слова про мир, про важливість знань, і нам бажали вчитися на відмінно. Поворот не туди вже стався, і він не має нічого спільного з патріотизмом. На лінійку до школярів треба запрошувати науковців, спортсменів, письменників та артистів, щоб діти формували правильну картину світу, а не автомат Калашникова. Сказав би більше, але не хочу, мені дуже все це не подобається, і не такого майбутнього я бажаю нашому підростаючому поколінню», – написав московський блогер Олександр Сергеєв (Горний), який переїхав після російської анексії Криму до Коктебеля.

Зустріч вихованців дитячого центру «Артек» із учасниками повномасштабного вторгнення Росії в Україну, весна 2024 року

У коментарі Крим.Реалії одна з кримських освітянок на умовах анонімності розповіла, що вчителі відчувають лише ускладнення своєї професійної діяльності.

Криза та ганьба системи освіти цього навчального року помітно посилилася
Кримський педагог

«Незважаючи на обіцянки уряду зняти зайву паперову роботу та електронну звітність, цього не сталося. Понад те, її стало більше. Через низьку заробітну плату вчителі змушені працювати на 2–2,5 ставки, що знижує продуктивність педагогічної праці. Молодь у школи не йде, а «стара гвардія» за станом здоров'я масово йде. У школах дефіцит кадрів, особливо фізиків та математиків. Чоловіків серед учителів у колективах – одиниці. Загалом криза та ганьба системи освіти цього навчального року помітно посилилася», – розповіла педагог, яка попросила з міркувань безпеки не називати її ім'я.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Директорку кримської школи заарештовано в Києві. У чому її звинувачують?

Активіст громадської кампанії #LiberateCrimea із Сімферополя розповів Крим.Реалії, що російська влада формує з учителів низових пропагандистів «русского мира».

Кремлю не потрібні педагоги-професіонали високого класу, йому потрібні педагоги-пропагандисти, хай і доморощеного рівня
Активіст #LiberateCrimea

«У кримських школах штучно нагнітається атмосфера тотальної пропаганди кремлівських наративів, коли адміністрація та вчителі змушені не просто демонструвати свою проросійську орієнтацію, а й доводити це – заходами, стендами, плакатами тощо. У деяких закладах освіти, не мудруючи лукаво, одразу на фасад вивішують портрет Путіна: мовляв, дивіться, які ми вірнопіддані. Напередодні виборів до Держдуми РФ учителів масово залучили до роботи виборчих комісій, особливо у сільській місцевості. Кремлю не потрібні педагоги-професіонали високого класу, йому потрібні педагоги-пропагандисти, хай і доморощеного рівня», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії активіст, попросивши з метою безпеки не називати його прізвище.

Портрет Путіна на фасаді Кримського коледжу громадського харчування та торгівлі. Сімферополь, вересень 2026 року

Попри оптимістичні оцінки ситуації з боку влади, у кримському сегменті соцмереж повідомляють про численні проблеми у сфері освіти.

Яких фахівців ми очікуємо в майбутньому? Адже займають місця не відмінники, а люди із середнім балом атестата 3,2 і 3,3 і так далі
Анастасія

Батьки випускників скаржаться, що через велику кількість пільговиків, зокрема родичів учасників так званої «СВО» (так у РФ називають повномасштабну війну проти України – КР), на бюджетні місця у кримських вишах не змогли вступити абітурієнти з вищими балами.

«Цього року вступити на бюджет без пільг та олімпіад навіть із середнім балом 4,9–5,0 майже неможливо. Пільговики займають перші місця, напевно, це виправдано і є для їхніх сімей хорошою підтримкою. Але яких фахівців ми очікуємо в майбутньому? Адже займають місця не відмінники, а люди із середнім балом атестата 3,2 і 3,3 і так далі», – пише кримчанка Анастасія в коментарях на сторінці російського глави Крыму Сергія Аксьонова.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Був у жовто-синіх шкарпетках». Росія шукає «групи ризику» в школах Криму

Новий навчальний рік приніс у життя батьків учнів нові складнощі та тривоги.

«Настав навчальний рік, а жодна проблема не вирішена! Міністерство транспорту та «Кримтролейбус» не додали громадський транспорт! Доїхати тепер до школи, університету, на роботу – це знущання з населення! Хоча не раз зверталися і просили додати автобуси у зв'язку з відсутністю палива для населення! У школах Сімферополя та Сімферопольського району досі не обклеєні вікна протиуламковою плівкою! Життя наших дітей нічого не значать для керівників адміністрацій!» – пише у коментарі до тематичного допису російського глави Криму кримчанка Анастасія Обручева.

Початкова військовий вишкіл у російських школах

Проблема з доставкою учнів до освітніх закладів залишається невирішеною для деяких населених пунктів.

«Ми, жителі села Миндальне, зіткнулися з дуже неприємною звісткою просто перед 1 вересня! Нашим дітям місцева адміністрація обіцяла шкільний автобус. Ми навчаємося у школі №4 в Судаку, дітей їздить туди близько 30 осіб. Зараз складна ситуація з паливом, батьки не можуть дозволити собі щодня возити і забирати дітей зі школи, а громадським транспортом просто не виїхати, особливо вранці. Виникає питання, де безпека дітей? Невже наші діти не заслуговують на повноцінну освіту та безпечну доставку до школи?!» – звертається до Аксьонова його підписниця Юлія.

Батьки повідомляють, що у школах навчальний рік розпочався з «поборів».

«У школі нам оголосили, що батьки мають купити воду, ліхтарі та ще щось там для укриття. Хоча підвал, у якому постійно вода, назвати укриттям складно», – пише підписниця Аксьонова з Білогірського району.

Будинки в Євпаторії без світла під час енергетичної кризи в Криму через удари Сил оборони України, липень 2026 року

У деяких школах діти розпочали навчальний рік без підручників.

Як дітям навчатися? Світло в нашому районі дають на 3 години на добу, подивитися матеріал в інтернеті неможливо
Юлія Бірюкова

«Дитина пішла до 4 класу, Феодосія, школа №17, немає підручників, коли будуть – невідомо. Як дітям навчатися? Світло в нашому районі дають на 3 години на добу, подивитися матеріал в інтернеті неможливо», – повідомляє в коментарі до допису Аксьонова його підписниця Юлія Бірюкова.

Батьки учнів скаржаться, що в умовах тривалих відключень електроенергії дуже складно виконувати попередні вимоги до зовнішнього вигляду учнів.

«Проясніть, будь ласка, ситуацію зі шкільною формою! Дозволили наче будь-якого кольору, але в школі вимагають білий верх і темний низ. У нас у селі часто немає світла, і постійно прати та прасувати сорочки й штани не завжди вийде. Невже не можна взагалі поки скасувати форму і дозволити дітям ходити в джинсах або як зручно, зрозуміло, що в межах пристойності», – звертається в коментарі на сторінці Аксьонова кримчанка Зера Осман.

Самі вчителі також не в кращій ситуації – рівень їхнього добробуту продовжує падати.

«Зарплату вчителям коли піднімете?! Ставка 19 500 рублів. Соромота!!! Зробили з учителів злиднів, набридли нескінченні балачки та розлогості про престиж учителя. Люди вчителям в очі сміються», – пише кримська освітянка Ірина в коментарі на сторінці Аксьонова.

Новий навчальний рік у Криму розпочався в очному форматі. Через відсутність стабільного інтернету якісне дистанційне навчання неможливе, визнала місцева російська влада.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Кримські школи: війна та «домострой»

Павло Кривошеєв – псевдонім журналіста RFE/RL, який пише під цим ім'ям з міркувань безпеки