Знову в надії на опади та закінчення війни? Як російська влада намагається вирішити проблему водопостачання Криму

У російській владі анексованого Криму заявляють, що у водосховищах сьогодні є великі запаси для пиття, а от поливати сільгоспугіддя нічим. Площі зрошуваних земель з 2014 року скоротилися майже в десять разів. Як підконтрольні Кремлю кримські чиновники сподіваються вирішити проблему водопостачання і чи можливо це, з'ясовували Крим.Реалії.

Міністр сільського господарства Криму Денис Кратюк повідомив, що завдяки нещодавнім снігопадам Крим отримав понад половину річного припливу води і має достатній запас. Але це стосується лише питної води – на полив її, як і раніше, замало. І чим напоїти сади, виноградники, овочеві поля – завдання складне, практично нездійсненне.

«З усіх телевізорів і радіо лунає, що у нас небувала кількість води і випало дуже багато снігу. Можу сказати, що цього року ми всього-на-всього отримали оптимум води з опадів, і жодних великих плюсів не передбачається. Зрозуміло, що з гірських районів вода наповнила питні водосховища. Але за вологозарядкою лідерами є Ленінський, Кіровський і, як не дивно, Чорноморський райони. У наших житницях – Красногвардійському, Первомайському та Сакському районах – у метровому шарі вологи немає», — цитують Кратюка місцеві ЗМІ 16 лютого.

Міністр нагадав, що з колишніх 160 тисяч га зрошуваних земель у Криму поливається трохи більше десятої частини. За даними Держкомводгоспу, на 19,4 тисячі га поливних угідь минулого року подали 22 мільйони кубометрів води, а цього року план становить 30 мільйонів кубометрів. Оскільки площі під полив зростають. Але джерела залишаються тими ж самими – підземні водозабори та опади.

Чорноріченське водосховище, Крим, архівне фото

18 лютого голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк провів нараду щодо сталого водопостачання півострова, а також заходів із запобігання паводкам.

Підконтрольний РФ кримський прем’єр зазначив, що у водосховищах регіону накопичено близько 153 млн кубічних метрів води. «Цей обсяг дозволить забезпечити стабільне водопостачання населення в середньому на 360–380 діб», – заявив він.

Юрій Гоцанюк також повідомив, що з початку року завдяки рясним опадам до питних водосховищ природного стоку надійшло приблизно 79 млн кубометрів води, що становить близько 42% від їхнього проєктного обсягу.

«Такий приплив за перші півтора місяця року став найзначнішим за останні роки», – додав голова російського уряду Криму.

Як влада Криму намагається вирішити проблему

З «водною» проблемою російська влада Криму б’ється з 2014 року, коли після анексії Росією українського півострова було перекрито одне з головних джерел водопостачання – Північно-Кримський канал.

Воду каналом знову пустили у 2022 році після початку повномасштабної війни та захоплення російською армією частини Херсонської області. Але трохи більше ніж через рік було підірвано дамбу Каховської ГЕС, і вода перестала надходити до Північно-Кримського каналу.

Шлюзи Північно-Кримського каналу у районі Красноперекопська, Крим, архівне фото

Однак підконтрольні Москві кримські чиновники висловлюють упевненість, що подача води каналом відновиться.

«Після техногенної катастрофи у червні 2023 року, коли Каховське водосховище припинило своє існування, ми знову перейшли в режим використання наявних водних ресурсів, – заявив ЗМІ заступник голови підконтрольного РФ Держкомводгоспу Криму Роман Захаров. – Після успішного завершення «СВО» (так у Росії називають повномасштабну війну проти України – КР) вода з річки Дніпро відновить надходження до Північно-Кримського каналу. І ми маємо бути до цього готові, щоб вода знову надійшла до Криму для більшої економічної ефективності та розвитку, насамперед, сільського господарства».

Поки що голова кримського Мінсільгоспу Кратюк пропонує використовувати ставки-копанки – побудувати їх уздовж річок і заповнювати під час паводків. «Ми порушували це питання неодноразово. По річці Салгир колосальна кількість води за зимовий період скидається в Сиваш. Ми ніяк не перехоплюємо це. Це питання стратегії, де потрібно будувати велику водойму і щось із цим робити», – вважає Кратюк.

Процес скидання води із Сімферопольського водосховища в річку Салгир, грудень 2023 року

«У нас до сотні мільйонів кубометрів скидають. Бувають роки, коли технологічне скидання відповідає сумарному фактичному об’єму водосховищ. Щоб цього уникнути, потрібно ще побудувати водойми на 70 мільйонів кубометрів. Два нових водосховища – Сонячногірське та Мартовське, загалом на 15 мільйонів кубометрів, скоро з'являться. Треба ще десь на 50 мільйонів», – констатує професор Ілля Ніколенко.

Про необхідність будівництва згаданих водосховищ російська влада Криму говорить з 2015 року, але терміни постійно зсуваються.

Сонячногірське водосховище для постачання Алушти хочуть побудувати на річці Східний Улу-Узень. Його проєктний об’єм від 8 до 8,6 мільйона кубометрів, глибина – до 80 метрів.

Мартовське водосховище для постачання Ялти планується побудувати на річці Марта в Бахчисарайському районі. Його об’єм – до 6,5 млн кубометрів, глибина – 24–30 метрів. Вода звідти перекидатиметься в Загорське, потім у Щасливенське водосховище і через існуючий тунель подаватиметься на Ялту.

У вересні минулого року голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк поінформував, що закінчити проєктування водосховищ мають у 2026 році та одразу ж розпочати будівництво. Про терміни будівництва не повідомлялося.

10 лютого 2026-го підконтрольний РФ голова Криму Сергій Аксьонов повідомив, що «триває будівництво тракту водоподачі від Ніжинського, Новогригорівського та Просторненського підземних водозаборів до Феодосії та Керчі. Введення тракту в експлуатацію дозволить забезпечити якісною питною водою жителів міст Феодосії, Судака, Керчі та населених пунктів Ленінського району».

Російський голова Криму Сергій Аксьонов

Також, за словами Аксьонова, для повного задоволення потреб у водних ресурсах східної частини Кримського півострова у 2026 році планується подати воду в наливні водосховища системи Північно-Кримського каналу в обсязі не менше ніж 45 млн куб. м. Звідки саме подаватиметься вода, російський голова Криму не уточнив.

Без каналу перспектив у водопостачанні немає

Водним проблемам Кримського півострова вже понад 15 років. Північно-Кримський канал забезпечував до 80% водозабору в Криму. Після перекриття каналу поливне сільське господарство на півночі півострова занепало, тут уже не вирощують рис, помідори та інші вологолюбні культури.

Вода в Криму акумулюється у водосховищах, рівень у яких суттєво залежить від обсягу її надходження з річок. А в річках, своєю чергою – від кількості опадів.

На цей час у Криму існують 15 водосховищ, з яких вісім – наливні, тобто такі, що заповнюються за допомогою насосів із найближчих водойм. Майже всі вони розташовані на сході Кримського півострова.

Ківшевий водозабір у Севастополі

За одинадцять років, що минули з моменту анексії Криму, вирішити проблему водопостачання спробувала лише підконтрольна РФ влада Севастополя.

Було побудовано ківшевий водозабір для збору паводкових вод річки Бельбек. Навесні за допомогою цієї споруди частину річкових вод перекидають у Чорноріченське водосховище. Однак після посушливих зим паводка на Бельбеку майже немає, і водозабір для забезпечення Севастополя водою приносить мало користі.

«У вирішенні глобальної проблеми водопостачання Криму альтернативи Північно-Кримському каналу немає. Буріння численних свердловин для видобутку води вже призвело до засолення ґрунтів у багатьох районах півострова та скорочення площі сільгоспугідь. Будівництво нових водосховищ вирішить проблему лише частково, оскільки їхнє заповнення так само залежатиме від випадання опадів, що наповнюють кримські річки. У посушливі роки знову буде дефіцит води», – заявив Крим.Реалії на умовах анонімності активіст міжнародного руху за звільнення Криму #LIBERATECRIMEA.