Прокуратура Автономної Республіки Крим і міста Севастополя (АРК) за заявою Центру прав людини ZMINA розпочала кримінальне провадження за статтею 442-1 Кримінального кодексу України («Злочини проти людяності») через систематичне позбавлення права українських громадян на справедливий суд в анексованому Росією Криму. Про це 5 травня повідомила пресслужба Центру прав людини ZMINA.
Там наголошують, що це кримінальне провадження вперше зареєстроване саме Прокуратурою АРК після появи відповідної норми в українському законодавстві.
«Реєстрація першого провадження за фактом вчинення злочинів проти людяності – це перехід на новий рівень правової оцінки дій агресора. Робота над цим кейсом дозволить нам закласти чергову цеглину у фундамент національної практики розслідування найважчих міжнародних злочинів. Ми не тільки розслідуватимемо окремі злочини, а й надамо юридичну оцінку системній політиці РФ в окупованому Криму як широкомасштабному та систематичному нападу на цивільне населення», – підкреслив перший заступник керівника Прокуратури АР Крим та Севастополя Віталій Секретар.
Він додав, що мета Прокуратури АРК – розкрити весь механізм переслідування українців.
«Кваліфікація дій держави-агресора та її окупаційної адміністрації саме як злочинів проти людяності дозволяє правосуддю покарати всю вертикаль: від ідеологів злочинної політики до її безпосередніх виконавців на місцях», – зазначив Секретар.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Свідки російських репресій»: 13 кримськотатарських журналістів в ув'язненні РФ. Хто вони?У заяві про злочин, поданій Центром прав людини ZMINA, йдеться про те, що Росія після анексії Криму вибудувала систему політично мотивованого судового переслідування українських громадян – кримських татар, активістів, журналістів, правозахисників та інших людей, яких російська влада вважає нелояльними.
За даними Центру прав людини ZMINA, ця політика реалізується через російські суди, прокуратуру, ФСБ та інші силові структури і супроводжується системними порушеннями права на справедливий суд, незаконними затриманнями, тортурами, використанням сфабрикованих доказів та дискримінаційним переслідуванням за національною або політичною ознакою.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Росія бачить у них політичну загрозу, а не медіа». Кримські журналісти в ув’язненні РФУ заяві зазначається, що переслідування цивільних через відмову у праві на справедливий суд може кваліфікуватися як злочин проти людяності відповідно до статті 7 Римського статуту Міжнародного кримінального суду.
За словами керівниці аналітичного напрямку Центру прав людини ZMINA Онисії Синюк, розслідування цього порушення як такого, що має ознаки злочину проти людяності, є важливим для простеження системності, фіксації розвитку цієї політики з 2014 року, а також визначення ієрархії відповідальних осіб – аж до вищого керівництва РФ, а не лише безпосередніх виконавців.
Правозахисники також посилаються на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Україна проти Росії (щодо Криму)», де ЄСПЛ дійшов висновку, що створена після анексії судова система в Криму не може вважатися «встановленою законом», а переслідування були спрямовані, зокрема, проти кримських татар та проукраїнських активістів.
Стаття 442-1 про злочини проти людяності з'явилася у Кримінальному кодексі України в жовтні 2024 року після ратифікації Римського статуту та ухвалення закону про імплементацію норм міжнародного кримінального та гуманітарного права. Вона передбачає відповідальність за широкомасштабні або систематичні напади на цивільне населення, зокрема, переслідування за політичними, національними чи етнічними мотивами.
У своїй заяві ZMINA просить слідство розглядати дії Росії як частину єдиної державної політики переслідування на окупованих територіях України, що ведеться з 2014 року та посилилася після повномасштабного вторгнення.