Україна продовжує регулярно атакувати російські військові об’єкти на окупованих територіях півдня, зокрема і в анексованому РФ Криму. За даними Центру вивчення окупації, під вогневим контролем українських сил перебуває вся «сухопутна магістраль», що з’єднує Маріуполь, Мелітополь та окупований півострів. Наскільки значних втрат зазнає російська армія в Криму? Як ставляться до регулярних атак жителі в окупації, і чи впливає це на їхні настрої? Якщо удари триватимуть – чи відкриються нові можливості для звільнення Криму та південного регіону загалом?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з керівником безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія-ХХІ» Павлом Лакійчуком та дослідником півдня України, заступником директора Центру близькосхідних досліджень Сергієм Даниловим.
Протягом тижня сили оборони України провели низку успішних атак по російських об’єктах у Криму. За даними Генерального штабу ЗСУ, в ніч на 22 квітня був уражений пункт управління рухом військових кораблів Чорноморського флоту «Стрілецький» у Севастополі.
Севастополь. Ілюстративне фото
Увечері 21 квітня та вранці наступного дня російська влада Севастополя заявляла про атаку, місцеві моніторингові телеграм-канали повідомляли про сильні вибухи в місті. Російське Міноборони цю інформацію не коментувало.
Пожежа на нафтобазі в Севастополі, фото телеграм-каналу «Крымский ветер», 18 квітня 2026 року
Крім того, Генеральний штаб ЗСУ заявив про удар по радіолокаційній станції поблизу Євпаторії. Згідно з повідомленням, атака відбулася в ніч на 23 квітня. Підтверджень цієї інформації надано не було. Російські військові цю інформацію не коментували, лише повідомили, що засобами ППО нібито перехопили та знищили 154 українських безпілотних літальних апарати літакового типу над дев’ятьма областями Росії та анексованим Кримом, а також над акваторіями Азовського і Чорного морів. Скільки дронів атакували саме Кримський півострів, там не уточнили.
Також днями російська влада Феодосії повідомила про перекриття руху на дорозі поблизу нафтобази. Причини перекриття там не уточнили. Проте раніше кореспондент Крим.Реалії повідомив про пожежу, що тривала на феодосійському нафтоперевальному комплексі після атаки дронів.
Рух вулицями Федька та Геологічною доступний лише для громадського транспорту (архівне фото)
У квітні в ГУР України повідомили про атаку на ВДК «Ямал».
Атака на ВДК «Ямал». Скриншот із відео ГУР МО України. Севастополь
Українські дрони також уразили ще один ВДК «Николай Фильченков».
Атака на ВДК «Николай Фильченков». Скриншот із відео ГУР МО України
Сили безпілотних систем України показали, як дрони атакували нафтобази в селі Глибокий Яр у Бахчисарайському районі.
Пожежа на нафтобазі, Глибокий Яр, Крим. Скриншот відео СБС ЗСУ, 15 квітня 2026 року
І в Октябрському.
Атака на нафтобазу, Октябрське, Крим. Скриншот відео СБС ЗСУ, 15 квітня 2026 року
Удар по логістиці
Україна атакує не лише Крим як логістичний хаб російської армії, а й північний маршрут уздовж узбережжя Азовського моря, зазначає керівник безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія–ХХІ» Павло Лакійчук.
Павло Лакійчук
«Це порушення логістики, починаючи з повторних ударів по Кримській поромній переправі, а останні атаки на Севастополь, зокрема по великих десантних кораблях у Севастопольській бухті, – ще один сигнал про це. Нагадаю, на Кримській поромній переправі торік пороми вже були виведені з ладу ударами Сил оборони України, їх поставили на ремонт», – розповів Павло Лакійчук в ефірі Радіо Крим.Реалії.
Знищення ресурсів
Чому закрили трасу Сімферополь – Керч поблизу Феодосійської нафтобази? Очевидно, дим очі застилаєПавло Лакійчук
Атаки на нафтобази – це удари по забезпеченню російської армії пально-мастильними матеріалами. Велика частина палива з баз у Гвардійському, Севастополі та Феодосії йшла саме на потреби російських військових, зазначає Лакійчук.
««Югторсан» – це, ну, десь там 70 відсотків іде на Чорноморський флот, відсотків 30 йшло на Севморпорт. Пальне, мазут, інші ПММ тепер не йтимуть. Гвардійське – теж усі знають, що це основна така база пально-мастильних матеріалів для аеродрому російської військової авіації в Гвардійському, частково і для інших підрозділів зокрема. Ще один мінус. Ну, а Феодосія стоїть окремо. Чому закрили трасу Сімферополь – Керч поблизу Феодосійської нафтобази? Очевидно, дим очі застилає», – наголосив Павло Лакійчук.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
У Генштабі ЗСУ відзвітували про удар по РЛС «Небо-СВУ» поблизу Гвардійського у КримуХто наступатиме?
Росія не відмовилася від свого плану наступати, каже Лакійчук. Для цього їй необхідно забезпечувати угруповання. А кожен удар України по військових об’єктах і базах із паливом зриває темп противника, каже військовий експерт.
Кожен такий випереджальний удар зриває ці планиПавло Лакійчук
«Коли наші спецслужби, Повітряні сили, Сили безпілотних систем вистежують ці пускові установки «Бастіонів» та «Іскандерів» – це зриває російські удари по наших містах, які вони намагаються таким чином підкорити. Це теж елемент, один із ключових елементів бойових дій. Повітряна наступальна операція противника триває, він готується до чергового удару. Кожен такий випереджальний удар зриває ці плани», – пояснює Лакійчук.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Дві тисячі мертвих мільйонерів». Про що говорять нові дані у проєкті Крим.Реалії «ГРУЗ 200»За оцінками американських експертів, з якими спілкувався Павло Лакійчук, дії ЗСУ на півострові дуже схожі на «планувальну операцію» – простіше кажучи, на підготовку до наступу. Наразі про таку операцію говорити зарано, вважає Лакійчук.
«На жаль, у нас поки що немає ресурсів для проведення такої стратегічної наступальної операції на південному напрямку зі звільнення Криму. Але тенденції при цьому хороші. Треба постійно до цього готуватися, щоб, коли такі можливості з’являться, театр воєнних дій був уже підготовлений», – наголосив Павло Лакійчук.
Ейфорія та крах наративів
Регулярні удари ЗСУ по російських об’єктах в анексованому Криму змінюють настрої кримчан, розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії дослідник півдня України та заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов. Ці настрої серед кримчан він розділив на три категорії. Перша – ті, хто підтримує Україну.
Сергій Данилов
«У наших людей ейфорія, чесно скажу, вони в захваті, вони дякують, вони кажуть: нарешті про нас згадали. Тому що якщо брати ситуацію минулого, позаминулого, саме 2022 року, то була дуже сильна депресія – жодного просування, жодної присутності України», – розповів Сергій Данилов.
Друга категорія – ті, хто змирився з анексією.
«Для тих, хто вагався, для тих, хто приймає будь-яку владу, це чіткий сигнал того, що Україна може повернутися, і вона не така слабка, як її малює російська пропаганда. І що треба бути обережнішими: не допускати антиукраїнських висловлювань, менше підтримувати Росію і сторонитися політичної активності чи висловлювань на подібні теми», – розповів Сергій Данилов.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Крим при Росії небезпечний»: силовики РФ посилили контроль над півостровом під час війни з УкраїноюТретя категорія – ті, хто переселився до Криму з Росії, і ті, хто підтримує анексію півострова. Тут настрої можна пояснити одним словом, каже Данилов, – депресія.
«Вони пишуть у своїх пропагандистських пабліках, які я маю нещастя читати регулярно, «колишня Україна». А тут, виявляється, це не колишня Україна, а потужна сила, здатна пробивати російську ППО в Криму, завдавати ударів і досягати своєї мети. Саме дієздатність України їх лякає найбільше. І це викликає в них спочатку панічні питання – де наша ППО, чому ми досі не розібралися з Україною... У них з’являються сумніви в їхній же пропагандистській тезі», – розповів Сергій Данилов.
У декого разом із сумнівами з’являється агресія, зазначає експерт.
«У частини це викликає ще агресивнішу реакцію, заклики всіх убивати, розбомбити Київ, інші міста України», – розповів Данилов.
Друзі розповідають, що вперше почали вголос говорити, висловлювати невдоволення, чого раніше не булоСергій Данилов
Крім сумнівів, зростає і невдоволення владою, зазначає Данилов. Його все частіше демонструють публічно.
«Друзі розповідають, що вперше почали вголос говорити, висловлювати невдоволення, чого раніше не було, і навіть розповідають про те, що якийсь поліцейський може матом говорити, що він на жодне «СВО» (так у РФ називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) не поїде. Тобто ще пів року тому немислимі речі зара відбуваються в Криму. Люди в погонах висловлюють публічно свою незгоду з політичною лінією Путіна», – розповів Сергій Данилов.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Не може бути, щоб Крим залишився орденом на грудях РФ, а не всієї планети» – Альона ПоповаСергій Данилов провів дослідне інтерв’ю серед тих, хто нещодавно виїхав з анексованого Криму на материкову Україну. Він наголошує на ще одній емоції – страху того, що війна буде заморожена за нинішньою лінією фронту. Люди називали «жахом» і «нічним кошмаром» перспективу залишитися під «залізною завісою» або ніколи більше не побачити рідних і друзів, які залишаться в окупації.