Дехто зі знайомих вже іронічно назвав мої скромні дослідження продуктового ринку Сімферополя бухгалтерським обліком. Напевно, дійсно, схоже: опис, позиціонування, ціна. Нудьга! Але у бухгалтерської звітності є одна незаперечна перевага перед художнім викладом – з цифрами не сперечаються. Скоріше, цифри можуть послужити цебром холодної води, яке трохи охолодить пристрасті, що вирують навколо обговорення продовольчої блокади Криму. Заради цього, я, власне, і почав свій похід у магазини і на ринки.
Ні «Ашан», ні «Фуршет», ні навіть «Велике яблуко» повної картини стану продуктового ринку Сімферополя дати не зможуть з тієї ж причини, з якої тільки по китах не можна судити про стан океану. Є ще величезна кількість дрібної рибки, і ось вона своєю сумарною біомасою частенько визначає, хто ж у морі господар.
Я вирішив подивитися, як йдуть справи в двох мережах, що складаються з невеликих магазинів.
Почав з «Везунчика».
«Везунчик» – мережа з маленьких, на одного-двох продавців, але численних магазинчиків, розкиданих містом. Є ці магазини і в інших містах Криму. Я б назвав такі магазини прибудинковими – вони і розташовуються часто прямо в житлових будинках, на першому поверсі або в підвалі. Їхній власник – депутат Сімферопольської міської ради, причому і за української влади, і за російської.
«Везунчик» – одна з найбільш наближених до споживача продуктових мереж як за місцем розташування, так і за цінами. Асортимент у цих магазинчиках мінімальний, а «Везунчику» ще й щастить, якщо можна так скаламбурити, на численні скарги покупців на якість продуктів.
Макаронні вироби, крупи, овочеві консерви, цукор, соки, йогурти, сири, мінералка, овочі – у переважній більшості українського виробництва.
Свіжі молочні продукти, як і ковбасні вироби – місцеві.
Спиртне та кондитерські вироби вже, як, втім, і скрізь, винятково російського виробництва.
«ПУД», колишній «АТБ» набагато більш серйозний, як мені здається, гравець на продовольчому ринку Криму, ніж багато мереж, що хизуються гіпермаркетами. До приходу «зелених чоловічків» у «АТБ» було в Криму близько 60 магазинів – це не більше семи відсотків від усіх гастрономів всеукраїнської мережі. Але вже за російської влади «АТБ», а потім і «ПУД» почав відкривати нові супермаркети на півострові, доводячи, що в каламутній воді новітньої історії Криму ця рибка почувається не гірше за того ж «яблучного» кита.
Керівництво мережі «АТБ» нині всіляко відхрещується від роботи в Криму. Офіційно «ПУД» перереєстрований на території Краснодарського краю як міжнародна компанія. З українського сайту «АТБ» прибрані всі згадки про магазини на півострові.
Усі супермаркети мережі «ПУД» розташовані, як правило, в стандартних власних павільйонах, що мають парковку на 10-20 машин. Багато з супермаркетів «ПУД» розташовані на виїздах з населених пунктів або просто на жвавих магістралях. Усередині павільйонів просторі торгові зали і шість-десять кас.
Тобто ці невеликі супермаркети готові обслужити солідну кількість покупців. І обслуговують! Навіть у розпал робочого дня на касах невелика черга.
Відразу спробував виявити українські продукти. Знайшов. Овочі. Наприклад, на ціннику картоплі так і вказано – Україна.
Вафлі «Артек» і «Лимонні».
Ще мінералка, «Моршинська» та «Миргородська». І все!
Навіть соків українських у «ПУД» не завозять. А з рештою, схоже, круто розібралися. Наприклад, йогурти з Московської області.
Горілка «Хортиця» приблизно звідти ж, у всякому разі, вироблена в Росії. Тобто дивіться продовження серіалу «Не вір очам своїм, українець!».
Крупами на вагу «ПУД» не балує, мабуть, не «Сільпо» з «Ашаном». А на упаковці походження вказано чітко, вже в назві.
Манка і та з Бєлгорода, навіть сайт вказаний на пачці фірмовий.
Масло «Українське» – це не походження, це сорт. А зроблене в Севастополі.
Ковбаси від міністра агропрому Криму (пам'ятаєте, я вже писав, кому належить фірма «Скворцово»?) Із братнього Башкортостану.
Ух ти, тут, виявляється, така вишуканість є, якої, як я розумію, навіть «Скворцово» не виробляє. Товар у чомусь навіть, я б сказав, ідеологічний, кримські татари, по ідеї, повинні, купивши цю ковбасу, відразу оцінити турботу про новопридбані території башкирських братів у вірі. Ну, і всього уряду Росії в цілому – як же без нього!
Правда, лежить халяльна ковбаска поруч зі свинячою, так що толерантному мерчендайзингу потрібно у «Великого яблука» підучитися.
Що можна сказати про «блокадні» перспективи «Везунчика» і «ПУДа»? Те, що вони, швидше за все, викрутяться. Енергія і бажання вести бізнес, незважаючи ні на що, можуть подолати навіть блокаду, тим більше у надміру корумпованих Росії та Україні. Інше питання, чи викрутяться кримчани? Адже будь-який різкий рух у торгівлі загрожує підвищенням цін.
Спеціально наголошую для читачів, які шукають зраду в кожному слові, що не збігається з їхнім розумінням світу. Висновки, які я роблю, не є звітом судмедексперта. До того ж, я лише констатую стан речей, який мені здається реальним, тобто незалежним від нашого настрою і політпоглядів.
«ПУД» уже практично на дев'яносто відсотків незалежний від поставок з України. А «Везунчик», зважаючи на все, може дуже швидко перелаштуватися. Маленькі магазинчики мобільні в плані маркетингу, власнику досить просто змінити постачальників для своєї мережі. Ці бізнесмени вижили в 90-і і 2000-і, пережили режим Януковича, втрималися при зміні влади навесні 2014 року, так що припинення постачання деяких позицій будуть сприймати і долати лише як черговий виклик своєму бізнесу. Ще раз підкреслюю, я не обговорюю моральні якості власників торговельних мереж, я говорю тільки про перспективу виживання їхніх бізнесів в умовах, що склалися.
Цікавий момент. Розповідають, що під час «російської весни» власник «Везунчика», на відміну від більшості його колег, все-таки намагався пручатися перебігу подій. Щоправда, методи, якими він за звичкою це робив, змушують згадати деякі серії «Бандитського Петербурга». Але, як кажуть, хоч так.
І наприкінці своєї подорожі у магазини я все-таки зайшов на ринок. Я спеціально відкладав цей візит наостанок, щоб побачити результат розпочатої продовольчої блокади Криму. Тому ринком я ходив після 12 години 20 вересня, коли в степах України фури, зупинені кримськотатарськими активістами і бійцями «Правого сектора», вже шикувалися у величезні колони на узбіччях перед пропускними пунктами.
Скажу наперед, результату блокади я поки не виявив. Хоча, можливо, все ще попереду.
Треба сказати, що напередодні на Центральному ринку Сімферополя торговці – і кримські татари, і росіяни – обговорювали напівголосно можливі наслідки продовольчої блокади. Багато хто сходився на думці, що вже до двадцятого вересня мінімум у півтора раза зросте ціна картоплі і, чомусь, соняшникової олії. Про картоплю занепокоєння було зрозумілим, оскільки майже всі овочі, що постачаються на ринок оптовиками, привозяться з України. Але половина, принаймні, рослинної олії на тому ж ринку вже давно краснодарського походження, причому олія ця порівнянної якості і набагато дешевша за українську. Хоча логіку тут шукати безглуздо.
Чутки залишилися чутками. Олія зберегла статус кво.
Ні, не подорожчала. Така ж ціна була ще в серпні – спеціально перевірив за фотографіями в архіві.
Може, у продавця овочів акція? Або розпродаж перед Курбан-Байрамом, який святкують мусульмани 24 вересня? Перевірю, подивлюся в інших торговців. Ні, все сходиться, ціна вірна!
Макарони і кетчупи різних країн мирно сусідять.
Українських цукерок серед цього достатку лише три види, і то мені їх відшукав продавець.
Дещо з їжі все-таки видобувається і в Криму, точніше, в морях Криму.
Ну, а це росте в кримських садах.
А ось це в Криму, схоже, стане таким же символом, яким став італійський пармезан у Москві...
Ось і закінчена моя тижнева інспекція джерел продовольства для сімферопольців. Все, що хотів, я вже висловив, а висновки на основі моїх спостережень, які я намагався проводити сумлінно та неупереджено, кожен може зробити сам.
Фотографії до цього матеріалу були зроблені 20 вересня – в перший день продовольчої блокади Криму. Про те, як вона вплинула на ціни й асортимент в кримських магазинах, читайте у продовженні «Кримських записок Автохтонова».
Попередні частини «Кримських записок Автохтонова. Напередодні продовольчої блокади» читайте в наступних матеріалах:
Кримські записки Автохтонова. Напередодні продовольчої блокади – «Ашан»
Кримські записки Автохтонова. Напередодні продовольчої блокади – «Фуршет»
Кримські записки Автохтонова. Напередодні продовольчої блокади – «Яблуко»
Кирило Автохтонов, кримчанин
Думки, висловлені в рубриці «Блоги», передають погляди самих авторів і не обов'язково відображають позицію редакції
