Доступність посилання

«Почуємось завтра?». Кримчани – про загибель Павла Шеремета


Прощання з Павлом Шереметом, Київ, 22 липня 2016 року

Тема Криму не була пріоритетом у професійній діяльності журналіста Павла Шеремета, але займала в ній важливе місце. Він активно коментував події, що відбуваються на півострові, і саме неприйняття анексії Криму стало однією з причин його відходу з російського телебачення. Що саме говорив Павло про півострів, як вбивство журналіста висвітлювали кримські ЗМІ і що про цю трагедію думають кримчани.

«Вважаю анексію Криму і підтримку сепаратистів на Сході України кривавої авантюрою і фатальною помилкою російської політики», – так 17 липня Павло Шеремет пояснив своє звільнення з Громадського телебачення Росії.

Тоді він повідомив, що на ОТР влаштували цькування журналістів, у яких думка про російсько-український конфлікт відрізняється від кремлівської пропаганди. А директора телеканалу, як писав Павло тоді, «замучили листами з адміністрації президента з проханнями розібратися з сигналами громадськості з приводу «русофоба» Шеремета». Після звільнення з російського телебачення журналіст остаточно перебирається до Києва, де працює виконавчим директором «Української правди» і ведучим радіо «Вести».

Однією з причин вбивства журналіста слідчі вважають його професійну діяльність

Саме коли Павло їхав на ранковий радіоефір 20 липня, його не стало. Зараз слідство відпрацьовує різні версії причин того, що сталось, і однією з них є професійна діяльність журналіста.

Кримські ЗМІ, підконтрольні російській владі, не надали особливої уваги цій події. Єдиний провладний телеканал, який присвятив цій новині кілька хвилин в інформаційному випуску – «Первый Крымский». Диктор повідомив про вбивство і процитував коментарі з цього приводу прес-секретаря російського президента Дмитра Пєскова і речника МЗС Росії Марії Захарової. Остання, кажучи про те, що трапилось, зокрема, сказала, що «Україна стає братською могилою журналістів і журналістики». У випуску новин на телеканалі ИТВ про вбивство Шеремета не сказали зовсім.

Промовчало й одне з найбільших проросійських кримських інформагентств «Крыминформ». Зате на сайті «РИА Крым» вийшло кілька новин про вбивство журналіста.

А «Крымская правда», «Крымская газета» та інші великі друковані видання півострова не присвятили інформації про трагедію в Києві ні сантиметра своїх смуг.

Пророцтва Павла

Павло став уважно стежити за подіями в Криму, як тільки російські військові почали захоплювати адміністративні будівлі півострова. 8 березня в розпал спецоперації Росії він звертав увагу на, що Україна не робить жодних активних дій для захисту півострова від зовнішньої інтервенції.

Російська і самопроголошена кримська влада розуміють, що час працює проти них
Павло Шеремет

«Але я вважаю, що спроба уникнути провокацій і ескалації конфлікту – це правильний шлях, і тому референдум вже два рази переносився. Тому що російська і самопроголошена кримська влада розуміють, що час працює проти них. Але і бездіяльність української влади не врятує ситуацію в Криму», – сказав він тоді в коментарі виданню «Гордон».

На початку березня 2014-го Павло звертав увагу на те, що Києву варто сподіватись не на армії США чи НАТО, а, швидше, на дипломатичну підтримку.

«Американські солдати не готові воювати в Криму, але це не означає, що Америка залишить Україну напризволяще. Очікування того, що проти «зелених чоловічків» постане спецназ Сполучених Штатів, не виправдане, і чекати легкого шляху українським політикам не варто», – пророкував Шеремет тоді.

Тоді ж він спрогнозував, що, не зважаючи на юридичну неспроможність референдуму, Росія зможе взяти півострів під контроль. Також Павло передбачив, що якщо Москві це вдасться, то слідом за цим російські війська опиняться на Сході України.

Якщо у Росії вийде в Криму, то завтра вони можуть стояти у східних регіонах України
Павло Шеремет

«Перш, ніж Росія відчує на собі негативні наслідки цієї війни, є ймовірність, що Україна перестане існувати в тих межах, в яких зараз існує. Саме тому, що в українського керівництва немає чіткого плану дій. Якщо у Росії вийде в Криму, то завтра вони можуть стояти у східних регіонах України», – сказав тоді Павло.

За два роки – в інтерв'ю Радио Свобода – Шеремет каже, що історія з Кримом показала: на Донбасі Києву треба займати більш жорстку позицію, ніж на півострові. У цій же розмові він засуджує російських опозиціонерів, які хитрують у питанні Криму, чим викликають обурення жителів України.

«Це сміливо з боку Явлінського сказати, що Крим не наш. Це кримінальна дія в Росії тепер. І це потрібно пояснювати українцям, що ви знаєте, не завжди ми можемо сказати відкрито те, що ми думаємо, тому що ми живемо в Російській Федерації, а там діють такі закони. Це буде чесніше і зрозуміліше, ніж сказати: Крим не наш, але це не бутерброд, який просто так взяв, потім віддав. Пам'ятаєте, як казав Олексій Навальний», – сказав Павло.

Більшість кримчан – не в курсі

Кримські політики і журналісти, які не поділяють поглядів Шеремета, за рідкісним винятком вважали за краще публічно не висловлюватися з приводу вбивства, що сталося. Але деякі замість слів співчуття позловтішалися з приводу того, що сталося, як, наприклад, телеведучий Володимир Андронакі, який назвав загиблого колегу «служителем хунти» і «переконаним русофобом».

А від кримських політиків і журналістів кримських ЗМІ, які засуджують дії Росії на півострові, навпаки, в ці дні прозвучало чимало співчутливих заяв і спогадів про Павла. Так, заступник гендиректора ATR, росіянин Айдер Муждабаєв зізнався, що саме завдяки Шеремету йому вдалось відчути себе в Києві вдома, серед друзів.

«Убивцями Паші в моєму житті пробита величезна дірка. А для найближчих – це просто кінець світу... Я хотів би їх усіх обійняти і сказати слова співчуття, яких не можу поки підібрати. Так все це важко, неможливо. Але розумом я розумію, що «неможливо» нам доведеться залишити в тому, довоєнному житті. У нинішньому житті можливе все, і смерть в першу чергу», – написав Муждабаєв на своїй сторінці в Facebook.

Кримська журналістка Ліля Буджурова також висловила слова жалю з приводу втрати, яку понесли близькі загиблого і українська журналістика:

«Чому ТАКІ сини йдуть раніше за своїх матерів? Чому ТАКІ люблені залишають навік тих, кого люблять і кого роблять щасливими? У Києві холодно. Дуже холодно. І тільки дощ запитує у Паші Шеремета: «Почуємось завтра?»

Згадав про загиблого журналіста і голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.

«Я не був близько знайомий із Павлом Шереметом, але ще з 90-х років його журналістська діяльність викликала у мене особливу довіру... В останні два роки кілька коротких зустрічей, обмін думками щодо Криму, окупованого Росією... Добрий, вдумливий, мудрий співрозмовник», – написав Чубаров.

У самому Криму новину про вбивство журналіста практично не помітили. Таку оцінку дав у коментарі для Крим.Реалії кримський політолог Дмитро Омельчук.

Вбивство журналіста – не випадкове явище. Журналістика стає по-справжньому небезпечною професією
Дмитро Омельчук

«Абсолютна більшість людей тут навіть про це не чули. Мабуть, це обговорюється лише у вузькому колі нинішніх журналістів. Але у нас дуже змінився склад журналістського корпусу за останні два роки. Дуже багато молоді, яка тільки вступає у професію. У цій спільноті воно якось не обговорюється», – сказав політолог.

Сам Дмитро Омельчук зазначив, що, на його думку, в нинішній політичній ситуації вбивство журналіста – це не випадкове явище. Як вважає політолог, це демонструє, що журналістика стає по-справжньому небезпечною професією, оскільки на її представниках зганяють нездатність надавати інформацію. Омельчук вважає Шеремета професійно спроможним журналістом, що, на його думку, говорить про те, що вбивають найкращих.

Ефір пам'яті Павла Шеремета на Радіо Крим.Реалії

XS
SM
MD
LG