Доступність посилання

Рік репресій в Криму: кого затримували і судили на півострові в 2017-му


Обшук в Криму. Ілюстративне фото

У 2017 році російські силовики продовжили масові затримання і кримінальні переслідування кримчан. Також було винесено низку вироків за минулорічними кримінальними справами.

Жителів півострова продовжують переслідувати за статтями, що вже стали «класичними» в російських реаліях: екстремізм, сепаратизм, робота на українську розвідку і зв'язки з організацією «Хізб ут-Тахрір». Крім того, кримчани ставали фігурантами кримінальних і адміністративних справ за нібито вимагання, участь в несанкціонованих публічних акціях і пости в соцмережах.

«Вимагачі»

Резонансним стало затримання в листопаді в Сімферополі російськими силовиками групи кримських татар – Кязім Аметова, Асана Чапуха, Руслана Трубача і Бекіра Дегерменджі. Їх звинуватили у вимаганні грошей у громадянина Туреччини Юсуфа Аїтан.

Під час затримання стало зле ветерану кримськотатарського національного руху Веджіє Кашка. Пізніше вона померла в машині «швидкої допомоги».

Затриманих заарештували до 15 січня 2018 року. У СІЗО в Дегерменджі й Чапуха погіршився стан здоров'я. Оскільки їм відмовилися надати медичну допомогу, перший опинився у важкому стані в реанімації, а другий – оголосив голодування.

Веджіє Кашка
Веджіє Кашка

Як розповідають рідні покійної Веджіє Кашка, Юсуф Аїтан зустрічався з онукою кримськотатарської активістки і зайняв у сім'ї 7 тисяч доларів, які потім відмовився повертати. Веджіє Кашка попросила співвітчизників поговорити з боржником і переконати його повернути гроші. Вони погодилися допомогти, але їх затримали співробітники ФСБ.

Сам Юсуф Аїтан свою версію того, що сталося, публічно не озвучує. Про його долю нічого не відомо.

«Бунтарі»

Цього року російські силовики не вперше затримують літніх кримськотатарських активістів. У серпні 76-річного жителя Старого Криму Сервера Караметова заарештували на 10 діб за «спротив співробітникам поліції».

Напередодні він прийшов до стін підконтрольного Росії Верховного суду Криму з плакатом «Путін, наші діти не терористи!». Таким чином літній активіст підтримав кримських політв'язнів.

Історія Сервера Караметова стала настільки резонансною, що спровокувала хвилю інших протестів у Криму. Понад сто кримських татар у жовтні вийшли на вулиці з плакатами «Кримські татари – не терористи/екстремісти!», «Поверніть дітям батьків!», «Припиніть репресії проти кримських татар!».

Згодом багато хто з них також стали фігурантами адміністративних справ. У грудні за один день оштрафували понад 60 учасників цих пікетів.

Прес для солідарних

Цього року в Криму вперше стали переслідувати членів об'єднання «Кримська солідарність» – людей, які фіксують силові акції ФСБ і поліції щодо кримчан.

У листопаді підконтрольні Росії поліцейські в Криму провели обшук в будинку активіста «Кримської солідарності» Руслана (Алімдара) Бєлялова в Старому Криму, а потім затримали його за звинуваченням у тому, що його автомобіль нібито значиться як вкрадений. Серед затриманих також були співробітники кафе Бєлялова, стосовно одного з них, Сейтумера Сейтумерова, склали протокол про «пропаганду нацизму».

Рустем Османов
Рустем Османов

У грудні в Бахчисараї затримали Рустема Османова. Його звинувачують в участі в несанкціонованому мітингу, хоча його рідні стверджують, що в мітингах Рустем ніколи не брав участі.

Затримуваних відпустили, але потім виявилося, що всі вони є активістами «Кримської солідарності» і приходять підтримати співвітчизників під час обшуків.

Штрафувати цього року російські правоохоронці почали й активістів, які не мають відношення до «Кримської солідарності», але приходять під час обшуків підтримати своїх земляків.

Штраф за пост у соцмережі

Штраф у 300 тисяч рублів довелося заплатити цього року жительці Бахчисарайського району Заремі Умеровій. За даними активіста кримськотатарського національного руху Нарімана Джеляла, таке покарання їй призначили за проукраїнські пости в інтернеті. «Ми, активісти національного руху, на певному етапі встигли надати їй юридичну допомогу і домогтися мінімального покарання за ст. 282.1 Кримінального кодексу Росії», – зазначає він.

Зарема Умерова
Зарема Умерова

За словами самої кримчанки, в соцмережі вона процитувала слова президента Росії Володимира Путіна. «Я розмістила пост, навівши слова президента, що російські війська стоятимуть за жінками і дітьми, і написавши, що мусульмани ніколи б не поставили попереду жінок і дітей», – каже вона.

Штраф Зареми оплатили 10-рублевими монетами, зібраними в рамках акції «Кримський марафон».

Арешт для адвоката

Десять днів під арештом на початку року пробув кримський адвокат Еміль Курбедінов, який виступає захисником кримчан у багатьох політичних справах. Його визнали винним за статтею 20.3 КоАП Росії (пропаганда екстремізму). Таким місцевий суд визначив перепост адвокатом «ВКонтакте» інформації про мітинг забороненої в Росії організації «Хізб ут-Тахрір», що проходив у Сімферополі ще до російської анексії Криму – в 2013 році. Курбедінов і його колеги розцінюють цей арешт як грубе перешкоджання його адвокатській діяльності.

Вийшовши на свободу, адвокат пообіцяв продовжувати захищати кримчан.

Покарання для «навальнистів»

Адміністративним арештом і штрафом у березні завершилася спроба кримських активістів Олексія Єфремова та Дмитра Кісієва провести в Сімферополі одиночні пікети проти корупції в рамках всеросійської акції прихильників опозиціонера Олексія Навального «Димон ответит».

Дмитро Кісієв
Дмитро Кісієв

Дії активістів були розцінені за статтею 19.3 КоАП Росії – «непокора законному розпорядженню співробітника поліції». Дмитро Кісієв провів 10 діб під арештом, а Олексій Єфремов заплатив штраф.

Загалом того дня в поліцейські дільниці потрапили близько десяти кримчан, які планували взяти участь у протестах.

Олексій Єфремов
Олексій Єфремов

29 квітня Кісієва та Єфремова знову затримали правоохоронці на вулиці Сімферополя в день проведення в регіонах сусідньої Росії антипутінської акції «Надоел». Цього разу під арештом опинилися обидва активіста.

Плювок, що став кримінальною справою

Кримськотатарський активіст Шевкет Раззаков став цього року фігурантом кримінальної справи після того, як побував у будинку своїх співвітчизників у Бахчисараї під час проведення там обшуків російськими силовиками. Йому закидають статтю 319 Кримінального кодексу Росії (публічна образа представника влади).

За версією слідства, Раззаков «безпричинно плюнув на адресу поліцейського бійця-снайпера федеральної служби військ національної гвардії у Республіці Крим, старшого сержанта поліції Шабельника А.І., після чого висловлювався на його адресу в нецензурній формі, чим публічно образив його в присутності сторонніх громадян».

Сам Раззаков і його захист провину заперечують. Відео інциденту, зняте правоохоронцями в Бахчисараї, на думку юриста Лілі Гемеджі, не доводить провину активіста. Суд у його справі призначено на 28 грудня.

Кримські «хізби»

Цього року також тривали затримання кримських мусульман за звинуваченням у зв'язках із забороненою в Росії організацією «Хізб ут-Тахрір». На сьогодні затримали вже десятки жителів півострова.

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокат Еміль Курбедінов зазначає, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам.

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши організацію до списку 15 об'єднань, названих «терористичними».

Кримські «сепаратисти»

Сулейман Кадиров
Сулейман Кадиров

У вересні було висунуто обвинувачення в сепаратизмі активісту кримськотатарського національного руху, правозахиснику Сулейману Кадирову з Феодосії. Приводом став коментар активіста в соцмережах, залишений під відео якогось Дем'яна Дем'янченка. «Я там написав, що Крим – це Україна, є і буде. Підставили мені це відео чи ні, будемо доводити в суді», – говорить Кадиров.

За словами Сулеймана Кадирова, особу Дем'янченка слідство не встановило. Але активіст і його захист підозрюють, що ця людина може бути підставною особою, яка діяла за завданням ФСБ.

Адвокати Сулейманова називають цю кримінальну справу «упередженою і провокаційною».

Цього року підконтрольні Росії кримські суди винесли ще два вироки за аналогічною статтею стосовно кримчан.

Ільмі Умеров
Ільмі Умеров

У вересні Сімферопольський райсуд визнав винним у публічних закликах до порушення територіальної цілісності Росії активіста кримськотатарського національного руху, колишнього голову Бахчисарайської райдержадміністрації Ільмі Умерова. Йому було призначено покарання у вигляді двох років колонії-поселення. Але виконати рішення суду Умеров не встиг, оскільки його передали турецькій владі, після чого він зміг повернутися в Україну.

Микола Семена
Микола Семена

Ще один вирок за сепаратизм був винесений кримському журналістові Миколі Семені. За публікацію «Блокада – необхідний перший крок до звільнення Криму», оприлюднену в Крим.Реалії у вересні 2015 року, кримський суд визнав журналіста винним у сепаратизмі і засудив до 2,5 років умовно з випробувальним терміном на три роки і забороною займатися публічною діяльністю на такий же термін.

Пізніше підконтрольний Росії Верховний суд Криму пом'якшив цей вирок у частині заборони займатися публічною діяльністю, скоротивши його до двох років.

«Масові заворушення»

У вересні Верховний суд Криму виніс вирок активістові кримськотатарського національного руху Ахтему Чийгозу. Його визнали винним в «організації масових заворушень» під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року. Йдеться про масовий мітинг проукраїнських сил з одного боку і проросійських – з іншого.

Ахтем Чийгоз
Ахтем Чийгоз

Ахтем Чийгоз був засуджений кримським судом до восьми років позбавлення волі. Незабаром після вироку його разом з Ільмі Умеровим спочатку передали турецькій владі, а потім відправили в Україну. Чийгоз провів у СІЗО понад два роки.

На сьогодні розгляд цієї справи в кримському суді триває. На лаві підсудних залишаються двоє її фігурантів – Алі Асанов і Мустафа Дегерменджі.

«Дезорганізатор» з боєприпасами

Володимир Балух
Володимир Балух

У серпні Роздольненський районний суд виніс вирок українському активісту Володимиру Балуху. Кримчанина, який вивісив на своєму будинку український прапор і табличку «Вулиця Героїв Небесної сотні», визнали винним у зберіганні боєприпасів, за що йому призначено покарання у вигляді 3 років і 7 місяців позбавлення волі в колонії загального режиму, а також штраф у 10 тисяч рублів.

Під час розгляду апеляційної скарги вирок Балуху скасували, а справу відправили на повторний розгляд. Однак щодо кримчанина порушили ще одну кримінальну справу. Йому закидають «дезорганізацію роботи виправних установ» за нібито застосування сили до співробітника СІЗО.

«Диверсанти»

Редван Сулейманов
Редван Сулейманов

У серпні також був винесений вирок фігуранту «справи кримських диверсантів» Редвану Сулейманову, якого представники ФСБ звинувачували в шпигунстві на користь Генштабу Збройних сил України.

У результаті Сулейманова засудили зовсім за іншою статтею – частина 2 статті 207 Кримінального кодексу Росії (завідомо неправдиве повідомлення про теракт, що спричинило заподіяння великих збитків). Його засудили до 1 року і 8 місяців позбавлення волі в колонії загального режиму, а також штрафу понад 3,5 мільйона рублів.

Оскаржити вирок не вдалося. Підконтрольний Росії Верховний суд Криму залишив скаргу без задоволення.

У листопаді в Севастополі було винесено вирок фігуранту «справи українських диверсантів» Дмитру Штиблікову. Суд визнав його винним у підготовці диверсій за завданням української розвідки і засудив до п'яти років позбавлення волі в колонії суворого режиму і штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Справу Штиблікова розглядали в особливому порядку, оскільки він пішов на угоду зі слідством. З цієї причини Штибліков тепер не може оскаржити свій вирок.

Кримські суди винесли цього року й інші вироки у справах «диверсантів». Але виявилося, що в жодному з випадків звинувачення в диверсійній діяльності не підтвердилися.

XS
SM
MD
LG