Про проблеми на дорогах і продукти, які суттєво подорожчали, говорять в анексованому Криму на другий тиждень після вибуху на Керченському мосту. За цей час російська влада встигла частково відновити рух цим транспортним переходом. Але залишаються проблеми, про розв’язання яких чиновники замовчують. Що відбувається на Кримському півострові, поки Росія воює з Україною, розповідають Крим.Реалії.
Вибух на Керченському мосту 8 жовтня відбився на багатьох сферах життя Криму: від продуктового ринку та логістики до будівництва та військового комплексу.
Від мосту до столу
У Севастополі після інциденту на Керченському мосту деякий час спостерігався дефіцит деяких продуктів, що завозяться із сусідньої Росії: свіжих овочів, м'яса та молочних продуктів. У супермаркетах міста кореспондентові Крим.Реалії підтвердили, що це пов'язано із зупинкою руху мостом, а на питання, коли постачання налагодиться, відповісти не змогли.
Кримчани заявляють і про подорожчання багатьох продуктів, порівнюючи з цінами до початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Проросійський блогер із Ялти Вадим Екстрімов у перші дні після вибуху на Керченському мосту представив свій власний індекс олів'є.
За його спостереженнями, у ялтинських магазинах помітно подорожчали продукти різних груп. Загалом за інгредієнти для салату блогер заплатив 880 рублів. Але він зазначає, що якби не заощадив при покупці, то «виліз би за 1000 рублів».
На початку березня продукти для олів'є обійшлися Вадиму Екстрімову у 900 рублів, а наприкінці 2021 року – у 730 рублів.
Рух відновлено, квитки розпродані
Про часткове відновлення руху Керченським мостом російська влада Криму заявила незабаром після інциденту. Але проїзд ним спочатку було дозволено лише легковим автомобілям.
Вибух на мосту зупинив залізничний транспорт у напрямку Криму. Усі потяги, що прямували із сусідньої Росії у кримському напрямку та з Криму до Росії, були скасовані, а оператори зупинили продаж залізничних квитків.
Наразі російські сервіси відновили продаж квитків на потяги у кримському напрямку. Їх активно розкуповують – найближчими днями в деяких поїздах уже не знайти вільних місць.
17 жовтня російські ЗМІ повідомили про відновлення руху пасажирських автобусів мостом через Керченську протоку. За їх даними, автобуси їдуть окремою смугою і проходять ретельний огляд.
Великовантажний транспорт переважно відправляють через поромну переправу, яка працює з перебоями, оскільки безпосередньо залежить від погоди у Керченській протоці.
За півтора тижня через Керченську протоку чотирма поромами було здійснено 132 кругові рейси, під час яких перевезено 14,5 тисяч пасажирів і понад п'ять тисяч одиниць автотранспорту, переважно великовантажних та середньотоннажних вантажівок, повідомляють у Мінтрансі Росії.
Частина вантажівок кілька днів поспіль стояла у кілометрових заторах на виїзд із Криму, чекаючи дозволу на рух Керченським мостом.
В. о. міністра транспорту російського уряду Криму Микола Лукашенко 17 жовтня заявив журналістам, що запуск великовантажів Керченським мостом поки неможливий, оскільки «очікується офіційне підтвердження урядової комісії» з цього питання. А вже 18 жовтня вантажівкам масою до 40 тонн дозволили прямувати мостом.
Проблеми з підрядами та «сухопутний коридор»
Ситуація на Керченському мосту вплинула на різні сфери Криму. Проблеми з доставкою вантажів на півострів вплинуть на термін здачі деяких об'єктів капітального будівництва, стверджує голова парламентського комітету з будівництва, транспорту та паливно-енергетичного комплексу російського парламенту Криму Валерій Коваленко.
За його словами, будматеріали не потрапляють до пріоритетних вантажів, які можна переправити через Керченську протоку на поромах. Таким чином, доставити до Криму з Росії проблематично зокрема й уже замовлені та оплачені будматеріали.
Доставку частини вантажів до Криму замість автотранспорту бере на себе залізниця, повідомили 18 жовтня у Міністерстві транспорту Росії.
Російська влада також рекомендує вантажівкам скористатися «сухопутним коридором» із Криму до Росії через окуповані її військами території Запорізької та Донецької областей України. Маршрут пролягає через Таганрог, Новоазовськ, Маріуполь, Бердянськ, Мелітополь та Джанкой.
«Орієнтовний час у дорозі становить близько семи годин (387 кілометрів). Зупинки дозволені лише на стаціонарних майданчиках відпочинку та автомобільних заправних станціях», – повідомляють у Мінтрансі Росії.
Кримчани, які вже їздили цим маршрутом, повідомляють у соцмережах, що лише процес проходження «кордону» між територією, підконтрольною угрупованню «ДНР», та сусідньою Росією, займає дев'ять годин, і ще шість годин доводиться стояти на Чонгарі.
Я можу сказати, що життя триває, попри всі труднощі та санкціїЄвген Щепинський
Загалом мешканці півострова після підриву Керченського мосту не панікують, а живуть своїм життям, стверджує місцевий блогер Євген Щепинський.
«Наразі триває спецоперація, чи війна – кожен може трактувати це по-своєму. Тому голови людей зайняті лише тим, що не зрозуміло, що буде завтра. Витрачати якісь накопичення або відкласти їх подалі, вирішувати тільки вам. Я можу сказати, що життя триває, попри всі труднощі та санкції», – каже він.
«Херсонське угруповання залежить від вантажопідйомності мосту»
Стан Керченського мосту впливає на ситуацію на фронті під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Якщо з мостом ще раз щось трапиться, успіх на херсонському напрямку буде набагато швидшим, легшим для ЗСУОлег Жданов
«Боїздатність угруповання на правому березі Дніпра на херсонському напрямку прямо пропорційно залежить від вантажопідйомності та пропускної спроможності Кримського мосту. Якщо з мостом ще раз щось трапиться, і він перестане пропускати залізничні ешелони, тому що вціліла автомобільна смуга навряд чи потягне трейлери з танками, успіх на херсонському напрямку буде набагато швидшим, легшим і з меншими втратами для Збройних сил України», – стверджує полковник запасу ЗСУ, військовий експерт Олег Жданов.
Про «значне погіршення становища» російських військ на південному напрямку фронту після підриву Керченського мосту заявляє і представниця оперативного командування «Південь» Міноборони України Наталія Гуменюк.
Терміни відновлення Керченського мосту російська влада називає різні. Після інциденту віце-прем'єр Росії Марат Хуснуллін пообіцяв відновити транспортний перехід до кінця цього року «поза всяким сумнівом».
Однак 18 жовтня він заявив, що до кінця грудня цього року буде лишедемонтовано зруйновані та пошкоджені прольоти мосту, а не відновлено весь транспортний перехід.
Глава уряду Росії Михайло Мішустін раніше підписав розпорядження, згідно з яким відновлювальні роботи на мосту через Керченську протоку мають завершити до 1 липня 2023 року.
Хто винен?
У підриві Керченського мосту кримські ЗМІ та блогери звинувачують Україну. Хоча хто і що спричинило вибух на Керченському мосту, достеменно невідомо.
У російських ЗМІ озвучують версію про те, що до цього могли бути причетні російські спецслужби, які нібито конфліктують із військовими через повномасштабне вторгнення Росії в Україну. Будь-яких підтверджень цієї версії немає.
Президент Росії Володимир Путін звинуватив в інциденті українські спецслужби.
Влада України, яка раніше неодноразово називала Керченський міст легітимною військовою метою, публічно не взяла на себе відповідальність за те, що сталося.
12 жовтня у ФСБ Росії звинуватили в організації вибуху на Керченському мосту начальника Головного управління розвідки України Кирила Буданова. Сам він привселюдно на це не відреагував. Представник прес-служби ГУР Міноборони України Андрій Юсов заявив, що у відомстві «не коментуватимуть чергові заяви» російських спецслужб.
