СІМФЕРОПОЛЬ - У Хорватії 24-25 жовтня відбулася пленарна сесія парламентського саміту «Кримської платформи». Цей міжнародний захід викликав великий інтерес у світі, а також в анексованому Криму. Як кримчани оцінюють підсумки цього заходу, читайте у матеріалі Крим.Реалії.
У першому парламентському саміті «Кримської платформи» взяли участь представники парламентських асамблей, міжнародних організацій, Європейського парламенту, США, Хорватії, Великої Британії, Латвії, Естонії, Литви, Чехії, Польщі, Німеччини, Туреччини, Швеції, Канади, Японії , а також Південної Америки, Африки та Азії.
У Кремлі публічно не коментували проведення міжнародного саміту щодо Криму. Представники російської влади в Криму також не відреагували на проведення парламентського саміту «Кримської платформи».
Проте заява спікера турецького парламенту Мустафи Шентопа, який підкреслив, що Турецька Республіка послідовно виступає за територіальну цілісність України, викликала реакцію серед проросійських кримськотатарських активістів.
Туреччина не визнала та не визнає анексію КримуМустафа Шентоп
«Кримські татари, як і всі інші народи, заслуговують на те, щоб вільно та безпечно жити на своїй батьківщині. Туреччина не визнала та не визнає анексію Криму. Анкара продовжить підтримку України та кримських татар, чи то на двосторонніх або багатосторонніх платформах», – заявив на саміті Мустафа Шентоп.
Радник російського голови Криму Ескендер Білялов, коментуючи висловлювання спікера турецького парламенту для російського інформаційного сайту Мир.Info, заявив, що кримські татари, «як і інші народи (Криму – КР)» після 2014 року «перебувають у повній безпеці».
Підтримав риторику Білялова і проросійський активіст Заур Смирнов, заявивши, що «сьогодні саме українська влада загрожує агресією щодо Криму, і Туреччина має припинити військову допомогу цій країні, якщо справді бажає миру кримським татарам та іншим народам, які живуть на півострові».
А член підконтрольної Росії Громадської палати Криму Ібраїм Ширін заявив, що «тільки відвідування турецьким парламентом Криму розкриє депутатам очі на реальне становище кримських татар на півострові».
За спостереженнями кримськотатарського активіста Едема Дудакова, кримчани з цікавістю стежили за перебігом саміту.
Репресії проти корінного народу Криму природно формують жорстку опозицію, а отже – інтерес до «Кримської платформи»Едем Дудаков
«Інтерес, безумовно, великий, причому з обох боків. Я маю на увазі тих, хто чекає на розвиток ключових ідей «Кримської платформи» і тих, хто побоюється цього розвитку та відновлення суверенітету України над півостровом. В останніх – стійке побоювання, що в перспективі, за несприятливого закінчення подій, їм доведеться піти. Саме тому сфабриковано справу проти Нарімана Джеляла і братів Ахтемових. Це багато про що говорить. Насамперед – про серйозні побоювання влади, а отже, інтерес лише зростатиме. З іншого боку, репресії проти корінного народу Криму природно формують жорстку опозицію, а отже – інтерес до «Кримської платформи». Щодо результатів, головне – це консолідація світової спільноти та розуміння, що у XXI столітті політичні авантюри, подібні до кримської, бути не повинні», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії Едем Дудаков.
На думку кримського активіста Дмитра Демчука, саміт не охопив усі нагальні проблеми жителів Кримського півострова.
Невже інших проблем на півострові немає?Дмитро Демчук
«Уважно спостерігав за самітом «Кримська платформа», постало багато питань. Так, безумовно, найбільше в окупованому Криму постраждали кримські татари через свою активність під час захоплення Криму в 2014 році Російською Федерацією та упродовж восьми років його окупації. Але не розумію, чому складається враження, що саміт «Кримська платформа» був присвячений лише цій проблемі? Невже інших проблем на півострові немає? Як щодо знищення кримської заповідної природи забудовами та кар'єрами? Знищення прибережної смуги, захоплення загальнодоступних пляжів? Скидання нечистот в акваторію Чорного моря? Заселення Криму більш ніж 500 тисяч «понаїхів» з материка (з сусідньої Росії – КР)? Та інші, не менш нагальні проблеми Криму?» – зазначив у коментарі Крим.Реалії активіст.
Дмитро Демчук нагадав, що у Криму не лише кримські татари налаштовані проукраїнськи, і цим людям також потрібно приділяти належну увагу з боку Києва та міжнародної спільноти.
Можливо, я помиляюся, але так однобоко окуповані території не повернутиДмитро Демчук
«На цьому саміті так і не побачив світових лідерів на знак підтримки територіальної цілісності України! Де вони? Все було дуже ріденько, жодної конкретики, на яку чекали жителі окупованого Криму. Дивлюся щодня «Український марафон новин» на YouTube, і навіть там новини про Крим зустрічаю рідко, адже це основний ресурс правдивої інформації для окупованого Криму, принаймні для старшого покоління проукраїнськи налаштованого населення півострова. Панове українці, можливо, я помиляюся, але так однобоко окуповані території не повернути! Забувши про 500 тис. українців, які мешкають на території Криму за даними статистики на 2013 рік», – зазначив активіст.
Кримський громадський діяч Рагім Гумбатов у коментарі Крим.Реалії зазначив, що кримчани виявляли інтерес до саміту, але поки що більше сприймають це як теорію, а не практику.
Здається, зараз кримчан більше цікавить Кримський міст, ніж «Кримська платформа»Рагім Гумбатов
«Якщо керуватися принципом рушниці на стіні у першому акті вистави на сцені, яка наприкінці має вистрілити, то, на мою думку, кримчан має цікавити все, що відбувається, пов'язане з Кримом. Але, здається, зараз кримчан більше цікавить Кримський міст, ніж «Кримська платформа». Оскільки на цьому етапі вважається, що міст на життя кримчан більше впливає, ніж «платформа». А вплив цей і матеріальний, і морально-психологічний», – зазначив громадський діяч.
Кримський активіст Олексій Єфремов розповів Крим.Реалії, що, окрім глобальних питань, кримчани чекають від «Кримської платформи» і допомогу у вирішенні актуальних нагальних проблем.
Кримчани чекають на допомогу вже тут і заразОлексій Єфремов
«Результат очевидний – «Кримська платформа» перестала бути суто нашою містечковою витівкою з питань деокупації півострова, тепер це вже глобальний проєкт із розчленування РФ та звільнення Придністров'я, Абхазії, Південної Осетії... Саміт вийшов на принципово новий рівень із великою кількістю зацікавлених держав із великим світовим потенціалом та впливом. Тільки при цьому актуальні питання Криму починають губитися серед важливих і потрібних промов про закінчення війни та всесвітнє щастя на руїнах імперії. Зараз сотні, тисячі кримчан оббивають пороги консульств від Мінська та Астани до Тбілісі та Стамбула, не один місяць чекаючи заповітних документів для втечі від «могилізації» та фронту, що наближається, в Україну та інші країни. Ці люди поки не готові усвідомити всю велич цього саміту, всієї глибини і глобальних планів сильних світу цього. Кримчани чекають на допомогу вже тут і зараз», – розповів своє бачення ситуації активіст.
Парламентський саміт «Кримської платформи» ухвалив рішення про створення постійно діючого міжпарламентського комітету. Відповідно до резолюції, комітет зможе надавати експертизу національним і міжнародним партнерам, інформувати на національних та міжнародних майданчиках про реальну ситуацію в тимчасово окупованому Росією Криму.
Говорячи про результати саміту, спікер українського парламенту Руслан Стефанчук зазначив, що на форумі йшлося також про єдиний «план деокупації та реінтеграції Кримського півострова», який згодом буде представлений.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа»)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
