Доступність посилання

ТОП новини

Перепроєктування, затримки, обіцянки: доля очисних споруд для Севастополя


Каналізаційно-очисні споруди «Південні» в Севастополі

У 2021 році на будівництві каналізаційно-очисних споруд (КОС) «Південні» в Севастополі планують освоїти 700 мільйонів рублів, – про це під час робочого візиту до Криму повідомив віцепрем'єр уряду Росії Марат Хуснуллін. За його словами, зараз триває перепроєктування цього об'єкта.

Раніше російський губернатор Севастополя Михайло Развозжаєв анонсував початок робіт зі спорудження очисних у квітні 2021 року. Однак на початку травня сказав, що московський підрядник «Регіональна будівельна компанія» допрацьовує проєкт і «невдовзі повинен почати безпосередньо будівництво». Російська влада внесла КОС «Південні» в федеральну цільову програму розвитку Криму і Севастополя до 2020 року ще 2015-го. Споруди планували реконструювати, частково добудувати, обладнати випуск стічних вод у море і побудувати очисні споруди в Балаклаві, однак проєкт із різних причин так і не був реалізований. Про те, наскільки серйозною є проблема каналізування для Севастополя і чому її не вдається вирішити, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

У 2018 році, коли російським губернатором Севастополя був Дмитро Овсянникова, банк, куди перевели аванс у розмірі двох мільярдів рублів на будівництво очисних, визнали банкрутом, і почалася судова тяганина з підрядником АТ НПП «Біотехпрогресс» аж до розірвання контракту в квітні 2019-го. Вкладені кошти федерального бюджету повернути так і не вдалося. Російський уряд Севастополя почав пошук нового виконавця робіт, і тоді виконувач обов'язків губернатора міста Михайло Развозжаєв оголосив, що на будівництво очисних споруд у Севастополі буде потрібно майже 7 мільярдів рублів, і лише одиниці компаній у Росії здатні реалізувати такий проєкт. Згідно з документацією знову оголошеного конкурсу, будівництво повинно було вестися за старим проєктом, розробленим у 2017 році компанією АТ «РТ-ЕКОС» – однак згодом від нього все ж відмовилися.

Колишній міністр житлово-комунального господарства Автономної Республіки Крим Микола Порицький, який займав цю посаду в 2010-2011 роках, висловив Крим.Реалії думку, що російські проєкти очисних споруд часто не враховують специфіку півострова і значне збільшення з 2014 року населення.

Того, що планують будувати зараз, не вистачає і не вистачатиме, щоб очищати всі стоки, що йдуть від великих міст
Микола Порицький

– Зведення очисних споруд, які планувалися за програмами російського уряду, практично зірвано. Вони розповідали кримчанами та росіянам, що все буде добре і терміни виконають. Однак Крим – це специфічна територія зі своєю геологією, зі своїми умовами, тут необхідні додаткові проєктні рішення. Наскільки я знаю, того, що планують будувати зараз, не вистачає і не вистачатиме, щоб очищати всі стоки, що йдуть від великих міст, навіть у разі модернізації та будівництва поруч нових очисних. Населення Криму істотно зросло після 2014 року. Ці проблеми підіймали ще в 2010-2012 роках, їх почали потихеньку вирішувати, виділяти кошти, але, на жаль, об'єкти залишилися незавершеними. Ситуація в цьогоріч і в найближчі 3-5 років, якщо не вкладати колосальні кошти, залишиться складною, особливо влітку.

Огороджена територія каналізаційно-очисних споруд «Південні»
Огороджена територія каналізаційно-очисних споруд «Південні»

У січні голова російської регіональної організації «Зелена ліга» в Краснодарському краї Євген Вітішко в ефірі Радіо Крим.Реалії розповів, що будівництво очисних – серйозна проблема для сучасної Росії:

«Причому вона виникла не з розпаду Радянського Союзу, не в Росії або Україні, а набагато раніше: при плануванні не було до кінця передбачено нормальне каналізування стоків на Чорноморському узбережжі. Більшість об'єктів фактично використовувалися вже в російський час, з надмірним терміном експлуатації. Але навіть теперішнім генеральним плануванням багатьох районів і Краснодарського краю, і Криму не передбачено будівництво нормальних очисних споруд. Багато подібних об'єктів частіше за все не добудовуються – це показала ще Олімпіада в Сочі. Так, друга черга очисних в Зугу досі не завершена, хоча планувалося закінчити її ще перед іграми. Зриви пов'язані й з недофінансуванням, й з технічно неправильним виконанням проєктних рішень. У підсумку великі обсяги каналізаційних вод вихлюпуються мало не на пляжі, де перебувають люди».

Журналіст з Севастополя Давид Аксельрод вважає, що проєктувальники очисних для міста запізно впроваджують рішення, які експерти вважали необхідними з самого початку.

Риси, притаманні Севастополю як регіону, не були враховані при розробці проєкту, і його зараз коригують, говорять про закритий цикл очисних
Давид Аксельрод

– Плани Дирекції федеральної цільової програми та уряду Севастополя постійно змінюються. Почасти це відбувається через зміни об'єктивних обставин, почасти тому, що спочатку досить очевидні риси, притаманні Севастополю як регіону, не були враховані при розробці проєкту, і його зараз коригують. Зараз говорять про закритий цикл очисних, але на етапі найпершого проєкту 2017 року, який розробляла ще компанія «Біотехпрогресс», такий цикл не був передбачений. Мається на увазі, що після перероблювання рідина, яка надходить на очисні, перетворюється в чисту технічну воду – наприклад, для поливу сільськогосподарських культур. Тобто вона не просто безцільно виливається в море. Тільки зараз, коли дефіцит води в Криму очевидний, ухвалили це рішення, хоча спочатку багато експертів про це говорили.

Каналізаційно-очисні споруди «Південні» давно вичерпали свій експлуатаційний ресурс
Каналізаційно-очисні споруди «Південні» давно вичерпали свій експлуатаційний ресурс

Давид Аксельрод також вказує на останнє рішення російської влади Севастополя не будувати окремі очисні споруди для Балаклави, а включити їх у загальний проєкт.

Я скептично ставлюся до обіцянок влади доопрацювати проєкти очисних до літа. Можливо, їх допрацюють після перепису
Давид Аксельрод

– Уряд досить довго не міг визначитися: будувати окремі очисні або просто колектор із відведенням стоків на спорудження «Південні». Власне, тепер вибрали другий варіант, і від очисних у Балаклаві відмовилися. Я так розумію, тут важливу роль зіграла економічна недоцільність окремих очисних для міста-супутника Севастополя. Ще один проблемний момент – загальна потужність споруд, тобто обсяг води, на який вони будуть розраховані. Населення Севастополя постійно збільшується і точно не визначене: від 510 тисяч до 700-800 тисяч осіб. Перепис запланований на осінь цього року, тому я скептично ставлюся до обіцянок влади доопрацювати проєкти очисних до літа. Можливо, їх допрацюють після перепису, і будівництво нарешті почнеться. За даними ж Михайла Развожаєва, воно повинно стартувати протягом цього літа.

Давид Аксельрод нагадує, що очисні споруди «Південні» в будь-якому разі не охоплять усе місто: необхідні окремі проєкти для Північної сторони, для Байдарської долини та навколишніх сіл. Раніше експерти Радіо Крим.Реалії неодноразово вказували на зв'язок між відсутністю повноцінних очисних споруд у Севастополі та сезонними спалахами інфекційних захворювань.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG