В анексованому РФ Севастополі з 2017 року будують індустріальний парк, але, як з’ясувалося, проєкт об’єкта тільки проходить держекспертизу, а термін остаточного введення об’єкта в експлуатацію не визначений. У тому, як війна та інші причини будувати не дають, розбиралися Крим.Реалії.
Проєкт індустріального парку в Севастополі буде відправлений на експертизу. Інформація про це була озвучена 29 грудня на засіданні російського уряду міста.
Як повідомила в.о. директора департаменту архітектури та містобудування Юлія Шемонаєва, внести зміни до постанови від 4 березня 2019 року №139-ПП про затвердження проєкту планування та межування території «Індустріальний парк» попросив департамент економічного розвитку Севастополя.
«У зв’язку з необхідністю організації території Індустріального парку відповідно до містобудівної документації, а також з метою коригування червоних ліній вулично-дорожньої мережі, – пояснила доповідачка. – Також передбачена організація під’їзних шляхів, зокрема шляхом встановлення сервітутів».
Площа території, що проєктується, – 81,3 гектара (у 2018 році йшлося про 77,6 гектара). Додаткове вилучення земельних ділянок, за словами голови департаменту, не планується. Після того, як будуть передбачені під’їзні шляхи та ««коридори інженерних комунікацій»», на проєкт чекає стадія держекспертизи.
Довгобуд воєнного часу
Індустріальний парк у Севастополі планували почати будувати у 2017 році, тоді ж почали приймати заявки від компаній на розміщення.
Спочатку на перші три конкурси не надійшло жодної заявки, четвертий зірвався за дивних обставин, а на п’ятий була подана лише одна заявка, яка виявилася недійсною. У результаті контракт підписали лише під кінець 2020 року.
Терміни початку будівництва переносилися неодноразово, і стартувало воно лише у 2021-му. Майже одразу на території ділянки будівництва виявили кабель, що, ймовірно, живить об’єкти військової частини. У зв’язку з цим перед фахівцями постало завдання щодо перенесення опори транзитних електричних мереж та зміни проєктної документації.
Для фахівців-будівельників така ситуація немислима, адже ще на етапі проєктування виявляють усі інженерні мережі на ділянці та планують їх перенесення. Про це Крим.Реалії на умовах анонімності розповів інженер-будівельник Олександр, який переїхав із Севастополя до Києва після початку повномасштабного вторгнення.
Будівництво по–російськи – це постійний «біг із перешкодами» замість планомірної роботи
«Подібні ситуації я спостерігав у Криму постійно після 2014 року, коли почали застосовуватися російські закони та російські підходи. Влада оголошує про початок будівництва, коли ще проєктування не завершене, щоб скоріше доповісти «нагору». А потім вилазять усілякі «косяки» та недоліки, на усунення яких ідуть місяці й роки, при тому, що все це могло бути враховано в якісно розробленому проєкті. Будівництво по–російськи – це постійний «біг із перешкодами» замість планомірної роботи», – поділився спостереженнями інженер.
Індустріальний парк «Гераклід» зводять на перетині Комишового шосе та вулиці Індустріальної. У березні 2021 року голова відділення російської громадської організації «Опора России» у Севастополі Ілля Пестерніков розповідав про його призначення в ефірі телеканалу «Первый севастопольский».
«Необхідно залучати вкладення у виробництво, щоб забезпечувати населення Севастополя продуктами харчування, товарами народного споживання, легкої промисловості. Зараз у нас реалізується великий проєкт – індустріальний парк, де можна буде розмістити велику кількість виробництв», – сказав Пестерніков.
Восени 2021 року термін здачі першої черги був перенесений на перший квартал 2022–го. Проте в лютому 2022 року Росія почала повномасштабне військове вторгнення в Україну.
Ось переклад тексту українською мовою з урахуванням усіх ваших стилістичних вимог (тире «–», вживання «налічувалося», лапки-ялинки «« »» та збереження абзаців):
У жовтні 2022 року голова департаменту економічного розвитку Денис Профатілов повідомив, що готовність першого та другого етапів індустріального парку становить 90%, і пояснив: «З огляду на певні обставини була потрібна зміна проєктної документації. Ця документація була розроблена і сьогодні проходить затвердження в Головдержекспертизі. Після виходу з неї об’єкт вводитиметься в експлуатацію».
Також голова департаменту повідомив, що завершити роботи на об’єктах першого та другого етапу планується наприкінці 2022–го або в першому кварталі 2023 року.
Здати об’єкт вартістю понад 590 млн рублів компанія АТ «Севастопольбудпроект», що належить місту, мала до 30 квітня 2022 року. Проте терміни реалізації контракту, який подорожчав до 733 млн рублів, офіційно перенесли на кінець 2023 року. Окремий контракт вартістю 375 млн рублів укладено на приєднання комплексу до електричних мереж.
У травні 2023–го в картці контракту на сайті держзакупівель новою датою закінчення першого етапу вже значилося 29 грудня 2023 року. Другий етап будівництва (а їх усього два), відповідно до нової додаткової угоди між замовником і підрядником, планувалося завершити у 2025 році.
Влітку 2024 року раптом з’ясувалося, що індустріальному парку «Гераклід» не вистачає енергетичної потужності.
Наші електромережі не здатні забезпечити повномасштабну роботу індустріального парку
«Індустріальний парк у нас будується багато-багато років. Уже кілька разів нам казали, що ось-ось його нарешті здадуть і запустять. Зараз є інформація, зокрема на рівні чуток, що в принципі його нереально запустити, тому що не вистачає енергетичної потужності. Наші електромережі не здатні забезпечити повномасштабну роботу індустріального парку», – заявив 1 серпня депутат російського парламенту Севастополя В'ячеслав Аксьонов, ставлячи запитання російському очільнику міста Михайлу Развожаєву.
На це підконтрольний Кремлю посадовець розповів, що під час перепроєктування весь парк розбили на три черги. Перші дві зараз – у високому ступені готовності. А ось третю чергу зрештою можуть взагалі не звести.
«Третя черга – це справді складний проєкт. Незрозуміло, можливо, взагалі відмовимося – це територія сміттєвого заводу. І насамперед, коли проєктували, забули, що там лежить сміття. Проєкт розробляли давно, як ви розумієте. Коли провели вишукування, стало зрозуміло: там спочатку потрібна рекультивація. Але перші дві черги вже практично готові – їх можна ввести в експлуатацію. Єдине, як ви правильно зауважили, обмеження були в наданні необхідної потужності. За приєднання проєкту відповідало 102-ге ПЕМ Міноборони Росі. Хотіли виконати ці роботи, гроші передбачили – контракт на техприєднання уклали. Потім з’ясувалося, що колеги розраховували надати потужність за допомогою іншого проєкту, який вони готували для потреб Міноборони Росії, і водночас підключити й індустріальний парк. Але, як у житті буває, цей проєкт Міноборони Росії відклало, і базового фінансування, яке мали надати, не виділили», – пояснив Развожаєв.
«Про те, що поруч із колишнім сміттєспалювальним заводом на величезній території розташовується колишнє міське сміттєзвалище, знає кожен севастополець. Але про це, зрозуміло, не знає російський чиновник Развожаєв, який приїхав із Красноярська. Однак проєктувальники мали провести вишукування як на місцевості, так і в архівах щодо цієї території», – прокоментував «прокол» інженер–будівельник із Севастополя.
Після цього про індустріальний парк довго нічого не було чути, поки не настав передвиборчий час – в анексованому Севастополі знову обирали російського очільника міста. Тоді Развожаєв повідомив, що запуск індустріального парку на Комишовому шосе очікується у 2025 році, а також не виключив створення інших подібних майданчиків в інших частинах міста, зокрема на Північній стороні та в Інкермані.
Втім, 2025 рік уже канув у лету, а індустріального парку, який спочатку мали здати у 2022 році, як не було, так і немає.
Цікаво, що у 2025 році ступінь будівельної готовності об’єкта чомусь знизився до 77%, про що в січні 2025 року повідомили в міському департаменті капітального будівництва, писала «Севастопольская газета», хоча в жовтні 2022–го російська влада стверджувала про 90–відсоткову готовність.
Також свої корективи вносить війна. Ще у 2023 році в Росії різко подорожчали будматеріали. Тоді арматурна сталь за рік подорожчала в середньому на 57 відсотків, а в деяких містах ціни за цей період збільшилися на 70 відсотків.
Значно зросла вартість дорожнього бітуму (плюс 69 відсотків), портландцементу (плюс 20 відсотків), сталевих труб і листової сталі (плюс 22 відсотки), а також бетонних блоків (плюс 19 відсотків).
Зростання цін на будматеріали продовжилося у 2024–2025 роках, але вже меншими темпами.
Крім цього, у Криму ускладнилася логістика вантажоперевезень, що не може не впливати на терміни здачі об’єктів капітального будівництва. Двічі виведений українськими ударами з ладу Керченський (Кримський) міст змусив російський уряд організувати вантажоперевезення до Криму через окуповані території Донецької, Запорізької та Херсонської областей. Це не лише збільшує термін і вартість доставки будматеріалів, а й зменшує їх асортимент і кількість, оскільки багато вантажоперевізників відмовляються від небезпечного маршруту.
Чисте поле за принципом «грінфілд»
Як стверджується на сайті Севастопольського інвестпорталу, мета проєкту індустріального парку – «формування механізмів ефективного задоволення попиту інвесторів на майданчики, підготовлені до розміщення об’єктів інноваційної сфери, промисловості, логістики та супутнього сервісу, підвищення інвестиційного та інноваційного клімату, створення умов для розвитку на базі державних індустріальних (промислових) парків конкурентоспроможних промислових виробництв, створення сучасної виробничої інфраструктури, підтримка малого та середнього бізнесу, створення нових високопродуктивних робочих місць».
Заступниця російського очільника Севастополя та кураторка проєкту індустріального парку Марія Литовко у листопаді 2023 року розповіла про принципи його реалізації.
«Те, що роблять в окупованому Севастополі, – це підготовка майданчика з інженерними мережами та дорожньою інфраструктурою. Щодо роботи індустріального парку на повну потужність, то в теорії є два принципи: «грінфілд» і «браунфілд». Це міжнародні терміни, які я розтлумачу. «Грінфілд» означає, що надають земельну ділянку з інженерними мережами, але без об’єктів капітального будівництва. «Браунфілд» – це коли надають майданчики в об’єктах капітального будівництва. Тому в цьому випадку, коли будівельний блок передасть індустріальний парк в економічний, ми формуватимемо за допомогою корпорації майданчики, які надаватимемо на конкурсній основі інвесторам за принципом «грінфілд». Тобто саме земельні ділянки, де інвестори вже будуватимуть виробництво», – повідомила Литовко.
При цьому навіть депутати російського парламенту міста, які повністю підтримують «політику партії та уряду», засумнівалися в ефективності проєкту – адже в індустріальний парк треба ще заманити інвесторів, щоб вони побудували там виробництва.
Ми п’ять-шість років міркуємо про міркування
«Чисте поле, до якого підвели дорогу, і 130 кВА встановленої потужності. Усе. Ми п’ять-шість років міркуємо про міркування. З іншого боку, у нас з’явився майданчик, на якому ми вирубали старий горіховий сад, обнесли його парканом… Я абсолютно переконаний, що раніше, ніж через 3–4 роки, індустріальний парк на повну силу не запрацює. Це абсолютно різні речі, різне розуміння – яким має бути індустріальний парк і яким його пропонують», – заявив депутат В’ячеслав Горєлов.
«Якщо чесно, треба ще дивитися, а чи буде успішним наш індустріальний парк, як він був задуманий. Тому що, виходячи з практики Російської Федерації, не всі індустріальні парки виявилися успішними», – сказав голова російського парламенту міста Володимир Нємцев.
