Керченський міст: необхідний Криму проєкт чи піар-акція Путіна?

Після відкриття залізничної гілки Керченського мосту в анексований Крим можна дістатися з сусідньої Росії потягом: поїздка з Москви триватиме 33 години, дорога з Санкт-Петербурга займе 43 години. Чи принесе цей міст реальну користь кримчанам? Чи обґрунтовано економічно залізничне сполучення між півостровом та Росією? Крим.Реалії зібрали думки експертів.​

Залізниця приведе до Криму російських туристів, переконаний український експерт у галузі транспорту, економіст Олександр Кава.

«Я думаю, що для курортного сезону це буде позитивний результат. Уже у травні планується додати ще приблизно десять пар потягів із різних регіонів Росії до Криму. Якщо раніше відкриють продаж квитків, то люди зможуть спланувати свою відпустку в Криму та поїхати вже потягами», ‒ говорить Кава.

За словами експерта, за допомогою залізниці до Криму влада Росії забезпечує півострів додатковими курортниками та «зшиває» його з сусідньою Росією.

«Авіація дає тільки перевезення point to point (від точки до точки ‒ КР), а потяг, наприклад, який їде з Мурманська або Єкатеринбурга, проїжджає майже через десять обласних центрів і великих міст російської провінції. Це дозволить з'єднати Крим із регіонами Росії», ‒ вважає Кава.

У свою чергу, економістка Ірина Коссе досліджувала техніко-економічне обґрунтування Керченського мосту й дійшла до іншого висновку.

«Це більше політична акція, піар-акція з приєднання Криму до російської території ‒ з'єднати мостом автомобільним, залізничним, усіма можливими видами сполучення», ‒ зазначає економістка Інституту економічних досліджень і політичних консультацій.

За словами експертки, росіянам тепер дійсно простіше дістатися до Криму. Однак Ірина Коссе впевнена, що ціни на товари й продукти на півострові від цього не знизяться.

«Те, чого очікують жителі Криму, а саме ‒ зниження цін на продовольство, не відбудеться. Тому що, як правило, такі товари везуть не залізницею, їх доставляють автомобільним транспортом. А автомобільний транспорт вже пішов, але зниження цін ми не побачили», ‒ каже Коссе.

За словами експертки, ціни в Криму відштовхують і російських курортників. Тому економістка прогнозує: відпочивальників влітку більше не стане.

«Житель Москви або Санкт-Петербурга двічі подумає, чи варто йому витрачати півтори доби, щоб їхати потягом до Криму і потім витрачати гроші, співмірні з тими, які він витратить на курортах Туреччини або Єгипту», ‒ зауважує Коссе.

Керченський міст і залізниця через нього ‒ це більше про політику, ніж про вигоду для кримчан, впевнений ексміністр закордонних справ України Павло Клімкін.

«Цей проєкт росіяни дуже активно використовуватимуть як піар, але ситуацію щодо Криму це не змінить ніяк. Ці комунікації під санкціями все одно не працюватимуть. Якщо ви подивитеся на нинішню ситуацію в Криму, реально економіка не розвивається, оскільки туризм ‒ бюджетний, у найгіршому сенсі цього слова», ‒ каже Клімкін.

Клімкін вважає, що Росія використовує залізницю для заміщення населення в Криму. За інформацією українського омбудсмена Людмили Денісової, з початку анексії до Криму переселилися приблизно 140 тисяч росіян.

«Я дуже боюся, що поступово через цей міст перетягуватимуть все більше людей на територію окупованого Криму. Бачите: спочатку це були регіони навколо Волги, зараз це дуже активно Північний Кавказ», ‒ зауважує Клімкін.

Рано радіти

У листопаді 2019 року в Якутську місцеві жителі вийшли на масовий захід ‒ вони разом виконали давній народний танець «Осуохай радості». Якути танцювали, тому що Путін дав добро на будівництво мосту через річку Лєна в Республіці Саха.

«Найголовніше наше бажання, щоб у найближчі роки ми могли не відчувати себе відірваними від усього світу, щоб ми могли безперешкодно їздити до своїх родичів», ‒ сказала тоді голова міського округу «Місто Якутськ» Сардана Авксентьєва.

А поки через річку Лєна в російській Республіці Саха немає мосту: взимку через замерзлу річку їдуть автівками прямо по кризі, навесні ‒ практично вплав.

За державною програмою «Північне завезення» російська влада постачає північним регіонам продукти та найнеобхідніші речі. Міст через Лєну економив би приблизно 63 мільйонів доларів на рік, каже глава Якутії.

«Економісти усі погоджуються ‒ і наші, і федеральні, ‒ що чотири мільярди рублів можна заощадити тільки на «Північному завезенні». Колосальні цифри», ‒ вказує голова Республіки Саха Айсен Ніколаєв.

На Керченський міст витратили чотири мільярди доларів ‒ це приблизно 20 мільйонів доларів на один кілометр.

У день, коли президент Росії Володимир Путін особисто відкривав автомобільну частину Керченського мосту, журналісти російського телеканалу «Дождь» провели опитування серед жителів Якутська. Місцеві міркували про те, коли ж їм збудують міст через Лєну:

• «Він нам дуже потрібний, всі про це знають. А технічні можливості знають інженери та уряд».
• «Я думаю, що його збудують не найближчим часом, а через роки три-чотири. А щодо кримських мостів я взагалі не в курсі».
• «Міст через Лєну? Не знаю, не скоро, напевно. Про Кримський (міст ‒ КР) чув, його добудували вже».

В економічному плані будівництво Керченського мосту зупинило всі мостобудівні роботи на території сусідньої Росії, говорить соціолог, директор центру з вивчення Росії Ігор Чубайс.

Наприклад, міст до Сахаліну планували збудувати ще за часів Миколи II, потім за Йосипа Сталіна, а в 2017 році про долю мосту запитали президента Росії Володимира Путіна.

«Думаємо над цією проблемою. Звісно, це б було дуже корисно для відновлення територіальної цілісності нашої країни... Вартість, за попередніми оцінками, вона має бути навіть нижчою, ніж Кримський міст», ‒ сказав тоді Путін.

З'єднати Сахалін із російським материком планують до 2035 року. Міст і дорогу до Криму збудували втричі швидше, говорить соціолог Ігор Чубайс. За його інформацією, російська влада дотує Москву, Чечню та анексований Крим найбільше.

«Це веде до соціальної напруги і, загалом, до вибуху. Якщо станеться розрив всієї країни, буде громадянська війна ‒ це найгірший варіант», ‒ вказує Чубайс.

Тим часом українські дипломати наполягають: Керченський міст збудований незаконно, всупереч міжнародним нормам.

З липня 2018 року Євросоюз запровадив санкції проти шести російських компаній, які будували міст. У серпні того ж року до фінансових обмежень приєдналася Україна. Київ назвав Керченський міст загрозою національній безпеці.