Доступність посилання

ТОП новини

Мама


Діляра Абдуллаєва

Кажуть, у житті кожної людини трапляються історії, з яких можна скласти книгу. Щоб змалювати долю Діляри Абдуллаєвої – і книги не вистачить. Тому ця стаття – лише коротка і неповна анотація її життя. Втім, для цієї анотації вистачило б і одного слова. Мама.

Несподіваний бізнес. Наші дні

Одного серпневого дня Діляра Абдуллаєва вийшла в магазин за покупками, а повернулася майбутньою господинею овочевої крамниці. Вийшло все несподівано. У магазині вона побачила оголошення, що здається торгова площа, і Абдуллаєвій спало на думку – а чому б не продавати тут овочі. Гаманець її був порожній. Бізнес на околиці Сімферополя, у Кам'янці, вона розпочала з 20 тисячами рублів, позиченими.

Незабаром після відкриття крамниці Діляра влаштувала акцію – купила на оптовому ринку 250 кілограмів картоплі й почала продавати її за закупівельною ціною, ні копійки не додавши зверху. Розрахунок був простий: люди прийдуть за дешевою картоплею, а принагідно куплять ще щось.

Бізнес-ідея спрацювала – сарафанне радіо передало новину про картоплю, і струмок людей потягнувся. Абдуллаєва вирішила закріпити успіх і домовилася про купівлю 250 кілограмів цибулі.

– Жінкам подобається самообслуговування, у мене так зручно все розташоване. А чоловікам сама набираю фрукти та овочі – вони люблять, коли їх обслуговують, – ділиться вона секретом.

Ця картопля далася їй нелегко. У мішку – 50 кілограмів, і Діляра перекладала її в ящики, щоб занести до крамниці. З кавунами ще складніше – доводиться тягати, хоч би якими важкими вони були. А відмовитися від них вона не може – адже купують кавуни добре. Найлегше з мандаринами, персиками і виноградом – лише по 10 кілограмів у ящику.

Ділярі Абдуллаєвій 70 років. У своїй лавці вона сама собі і постачальник, і вантажник, і продавець, і прибиральниця.

Діляра Абдуллаєва
Діляра Абдуллаєва

Якось один чоловік вивантажив їй пів машини кавунів, а грошей не взяв.

– Я розплакалася, а він каже: приходьте щодня, безкоштовно. Я зараз згадую той випадок, а сльози самі течуть з очей. Звичайно, я до нього не піду, але цей його вчинок я пам'ятатиму завжди, – обіцяє вона. – Виявляється, він близький друг Узеїра, мого старшого сина.

Діляра Абдуллаєва – мати двох синів, але вони не можуть допомогти їй у лавці.

2019 року російський суд засудив Теймура Абдуллаєва до 17-ти, а Узеїра Абдуллаєва – до 13-ти років в'язниці. Пізніше термін скоротили на пів року.

Вони – фігуранти першої сімферопольської справи «Хізб ут-Тахрір». А по суті – політичні в'язні.

І овочева крамниця Ділярі Абдуллаєвій потрібна лише з однією метою – щоб були гроші на передачу синам. Тричі на рік вона їздить до них у колонію за дві тисячі кілометрів та повертається додому без копійки в кишені.

Чебуреки у лікарні. 90-ті

Якби родина Абдуллаєвих могла отримати українське громадянство не через вісім років після повернення до Криму, а раніше – літопис їхнього життя міг би бути написаний іншим чорнилом.

Діляра приїхала із синами до Криму з Баку 1993-го. Майже на двадцять років пізніше, ніж її батьки – ті були серед перших кримських татар, які повернулися на батьківщину після депортації.

Узеїр і Теймур вивчилися на юристів, але без громадянства роботу за спеціальністю знайти не змогли. Заробити на життя допоміг спортивний досвід – на той момент вони вже були майстрами спорту. Брати орендували спортзал і почали навчати дітей тхеквондо. Не було грошей ні на форму, ні на інвентар.

Мої сини були для своїх учнів не лише тренерами – вони були їм старшими братами, вчителями, вихователями

Діляра згадує, як одного разу дістала з шафи старі куртки і пошила протектори для спарингу, набивши їх книгами. Грушею для відточування ударів служили автопокришки.

– Мої сини були для своїх учнів не лише тренерами – вони були їм старшими братами, вчителями, вихователями та лікарями під час травм, – розповідає Абдуллаєва.

Узеїр Абдуллаєв на тренуванні
Узеїр Абдуллаєв на тренуванні

Без українського паспорта Діляра теж не могла знайти роботу за фахом. Тоді вона почала готувати чебуреки та продавати їх у лікарнях.

– Чому в лікарнях? Тому що це рідне. Я знаю входи і виходи, коли відбуваються обходи, щоб не потрапити на очі завідувачу. Я мала свій білий халат. Зайду тихо в ньому, в руках – сумка, а в ній каструля з чебуреками, серветки, пакети – все як годиться.

Діляра Абдуллаєва (ліворуч) із сім'єю сина Узеїра, жовтень 2016 року
Діляра Абдуллаєва (ліворуч) із сім'єю сина Узеїра, жовтень 2016 року

Хворі та лікарі чекали на її чебуреки і не здогадувалися, що принести їх має кандидат медичних наук, яка свого часу пропрацювала в чотирьох міністерствах.

Студентка і мати. 80-ті

Чоловік Діляри – син радянського академіка – пішов із їхнього з дітьми життя, коли сама Діляра була ще студенткою, а погодки Узеїр і Теймур ходили у садочок.

Вдень Діляра вчилася, вночі працювала в лікарні. Дітей після садка забирала із собою на чергування. Спали діти на медичній кушетці. Вранці – знову в садок, а сама молода мама – на навчання.

Якось четверокурсниця Діляра не склала залік з біохімії. Завідувач кафедри здивувався: чому колись старанна студентка почала так відставати? Діляра розплакалася і розповіла про сімейні обставини. Тоді професор відправив її в Інститут переливання крові, директор якого був колись його аспірантом. Так Діляра отримала роботу молодшого наукового співробітника.

– Я почала працювати і вчитися, нічні чергування також не покинула, бо не вистачало грошей, – каже Абдуллаєва.

Найскладніше було, коли хворіли діти. Часто в такі періоди доводилося голодувати.

Якось, вже будучи аспіранткою, Діляра записалася на прийом до міністра охорони здоров'я. Орендована квартира в Баку з'їдала істотну частку заробітку, і дівчина просила влаштувати її у гуртожиток. Підсумком цієї розмови стала не лише кімната в гуртожитку. Міністр запросив її на роботу до МОЗ. Щоправда, і працюючи там, Діляра ще довго брала лікарняні чергування.

Мені довелося працювати в чотирьох міністерствах. Я писала міністрам виступи, готувала пошту, приймала гостей

– Я працювала помічником міністра та секретарем Колегії. Мене цінували. Мені довелося працювати в чотирьох міністерствах. Я писала міністрам виступи, готувала пошту, приймала гостей. З раннього ранку читала всі політичні газети і виписувала головне – що міг би спитати перший секретар ЦК Компартії Азербайджану, тоді Алієв-батько. Паралельно навчалася стенограмі, бо не встигала фіксувати на колегіях виступи, – перераховує Діляра. – Діти виросли у мене на роботі. Бігали по всьому будинку уряду, а там сім поверхів – я так боялася.

Діляра Абдуллаєва на засіданні «Кримської солідарності», Сімферополь, грудень 2021 року
Діляра Абдуллаєва на засіданні «Кримської солідарності», Сімферополь, грудень 2021 року

Перед тим, як настав час віддавати старшого, Узеїра, до школи, Діляра займалася з ним у вихідні. Молодший, Теймур, грався під час таких занять поруч. Під час одного із занять мати попросила Узеїра скласти два числа. Але поки старший брат рахував на пальчиках, відповів молодший. Мама покликала Теймура, і виявилося, що, спостерігаючи, він багато чого навчився.

Мої діти навчалися в одному класі, постійно йшли разом по життю, і навіть у в'язницю – разом

Аби віддати шестирічного сина до школи раніше, ніж належить, Абдуллаєвій довелося задіяти знайомства в міністерстві, а самому Теймуру – пройти співбесіду перед консиліумом викладачів.

– Мої діти навчалися в одному класі, – каже Діляра, – постійно йшли разом по життю, і навіть у в'язницю – разом.

Далеко від дому. 2020-ті

Ув'язнені називають її мамою.

– Мене знають, і кажуть: «Мама приїхала». Мої сини сидять у різних колоніях, за п'ять кілометрів один від одного, але ув'язнені спілкуються, і швидко поширюється: «Мама тут». І співробітники колоній знають, що мама з Криму тут, а отже, доведеться Теймура із ШІЗО виводити, інакше мати шум підніме, – каже Діляра.

Теймур Абдуллаєв у російському суді, 2021 рік
Теймур Абдуллаєв у російському суді, 2021 рік

Її поїздки – не лише для того, аби побачити дітей. Її приїзд – це гарантія, що, побоюючись скарг матері, синів не триматимуть у штрафному ізоляторі – а таке трапляється з лякаючою регулярністю, особливо з Теймуром – і вони зможуть хоч трохи прийти до тями. Зможуть вижити.

Дорога із Сімферополя до російського Салавата займає три дні. Найчастіше з пересадками. Завжди – у плацкартному вагоні, бо так найдешевше. У свою першу поїздку Діляра вирушила із сумками загальною вагою 60 кілограмів. Вдруге таку помилку не повторила – взяла 40.

Вночі смажила по 50 чебуреків – адже мої сини там не самі їдять. Один день – Узеїру, другий день – Теймуру

У Салаваті Абдуллаєва живе в хостелі. Поруч із хостелом є їдальня для вахтовиків. Діляра познайомилася з її власниками, розповіла їм про синів, і їй дозволили готувати на кухні вночі.

– Купувала м'ясо, прокручувала фарш, купувала цибулю, борошно, олію та везла у хостел. А вночі смажила по 50 чебуреків – адже мої сини там не самі їдять. Один день – Узеїру, другий день – Теймуру. Як посмажу, увімкну витяжки, а потім все вимию.

Фігуранти сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймур Абдуллаєв (ліворуч), Узеїр Абдуллаєв (у центрі), Рустем Ісмаїлов, Айдер Саледінов, Еміль Джемаденов на засіданні російського суду в Ростові-на-Дону, 18 червня
Фігуранти сімферопольської «справи Хізб ут-Тахрір» Теймур Абдуллаєв (ліворуч), Узеїр Абдуллаєв (у центрі), Рустем Ісмаїлов, Айдер Саледінов, Еміль Джемаденов на засіданні російського суду в Ростові-на-Дону, 18 червня

За ці роки лише одного разу промайнула надія. Напередодні «великого обміну» в Узеїра, якого після вироку ще не етапували із СІЗО, зняли відбитки пальців, сфотографували, передали документи на руки і сказали готуватися на вихід. 7 вересня 2019 року між Україною та Росією відбувся обмін утримуваними особами за формулою «35 на 35». Проте Узеїр одним із цих 35-ти так і не став.

– Я бачу всю цю несправедливість, і мені тепер важливо бачити моїх дітей, підтримати їх, лікувати, щоб вони були живі, – каже мама. – Більше я нічим не можу їм допомогти.​

Узеїр Абдуллаєв: заарештований власними учнями (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:03:55 0:00
Завантажити на комп'ютер

Сонце крізь стіни. 2000-ті й пізніше

У двотисячних у Теймура та Узеїра Абдуллаєвих з'явився шанс знайти те, чого вони ніколи не мали – власне житло. Залишилося тільки його збудувати.

Я одразу вирішую їхати на заробітки до Туреччини, щоб допомогти будуватися. Інакше ніяк

Їм виділили земельні ділянки – допоміг депутат, діти якого тренувалися у братів.

– Я одразу вирішую їхати на заробітки до Туреччини, щоб допомогти будуватися. Інакше ніяк. Ми всі варіанти обговорили. Грошей, зароблених на тренуваннях, на будівництво не вистачить. І щоб не витрачатися на дорогу туди й назад, я вирішую залишитися нелегалом і працювати п'ять років, – розповідає Діляра Абдуллаєва.

Опинившись у Стамбулі, вона бралася за будь-яку важку роботу. Потім влаштувалася доглядати за дитиною у сім'ю. По суботах навчалася на курсах перекладача й досконало опанувала турецьку – цьому допомогло гарне знання кримськотатарської та азербайджанської мов. Згодом знайшла роботу перекладачем на міжнародній виставці ювелірних виробів. Коли їй надійшла пропозиція з турецької компанії у Києві, Діляра прийняла її не роздумуючи. В українській столиці вона вела документацію українською та штурмувала англійську.

Усі ці роки її сини будувалися. Надіслані мамою гроші ділили порівну.

– Мені сестра сказала якось, що вони снідали майонезом із чаєм. Щоб було дешевше, стіни в будинку вони підняли у півкаменя, і взимку, коли виглядало сонце, його промені проходили крізь щілини – не вистачало грошей відштукатурити кімнату, – ділиться Абдуллаєва.

Коли вона поїхала у 2004 році, одна з її невісток була вагітна. Повернулася Діляра вже бабусею п'яти онуків.

Нині у неї їх дев'ять. Коли заарештували Теймура, його молодшій доньці було два місяці.

Діляра Абдуллаєва біля будівлі підконтрольного Росії Верховного суду Республіки Крим. Сімферополь, 25 жовтня 2017 року
Діляра Абдуллаєва біля будівлі підконтрольного Росії Верховного суду Республіки Крим. Сімферополь, 25 жовтня 2017 року

Відкриття. Наші дні

Почавши свою овочеву справу, Абдуллаєва виявила дивовижну річ. Її синів посадили за терористичною статтею, але коли люди впізнають її на ринку або за прилавком, то замість ненависті чи страху Діляра стикається з любов'ю і повагою.

– Режим домагався, що нас уникатимуть, ненавидітимуть, боятимуться, а вийшло навпаки – люблять і не вірять вердикту, – стверджує вона.

Діляра Абдуллаєва виступає на засіданні «Кримської солідарності», 30 квітня 2018 року
Діляра Абдуллаєва виступає на засіданні «Кримської солідарності», 30 квітня 2018 року

У день, коли вийде ця стаття, Діляра Абдуллаєва знову встане о 5-й ранку і поїде на оптовий ринок. Туди – двома маршрутками, назад – вантажним таксі.

Мої діти – це моє повітря. Я ними живу, і боротимуся за них до останнього подиху

Мама Узеїра і Теймура не заперечує – так, вона у поважному віці. Зізнається, що дуже втомилася. Але водночас упевнена – вона просто не має права не працювати.

– Виявляється, всі роки з моїми дітьми були щасливими. Я тоді не розуміла цього, не знала, яка я була щаслива! – каже вона. – Мої діти – це моє повітря. Я ними живу, і боротимуся за них до останнього подиху.

Діляра Абдуллаєва проводить одиночний пікет біля Офісу президента України. Київ, 28 липня 2021 року
Діляра Абдуллаєва проводить одиночний пікет біля Офісу президента України. Київ, 28 липня 2021 року

Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Кримські «справи Хізб ут-Тахрір»

Представники міжнародної ісламської політичної організації «Хізб ут-Тахрір» називають своєю місією об'єднання всіх мусульманських країн в ісламському халіфаті, але вони відкидають терористичні методи досягнення цього і кажуть, що зазнають несправедливого переслідування в Росії та в окупованому нею в 2014 році Криму. Верховний суд Росії заборонив «Хізб ут-Тахрір» у 2003 році, включивши до списку об'єднань, названих «терористичними».

Захисники заарештованих і засуджених у «справі Хізб ут-Тахрір» кримчан вважають їх переслідування мотивованим за релігійною ознакою. Адвокати зазначають, що переслідувані у цій справі російськими правоохоронними органами – переважно кримські татари, а також українці, росіяни, таджики, азербайджанці та кримчани іншого етнічного походження, які сповідують іслам. Міжнародне право забороняє запроваджувати на окупованій території законодавство держави-окупанта.

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

  • 16x9 Image

    Рустем Халілов

    Співпрацюю з Крим.Реалії з 2016 року. У журналістиці – з 2002 року. Починав у кримських виданнях, 2010 року переїхав до Києва для роботи в тижневику «Коментарі».

    До появи в команді Крим.Реалії працював у газетах, інформагентствах та на телебаченні. Писав новини та лонгріди, готував телесюжети. Їздив країною у пошуках хороших репортажів, займався журналістськими розслідуваннями, був парламентським кореспондентом, робив авторську програму, записував підкасти та керував роботою редакції.

XS
SM
MD
LG