Крим упорався з викликами курортного сезону, заявив підконтрольний Росії глава Криму Сергій Аксьонов. Водночас туристичний сезон 2026 року на анексованому Кримському півострові став одним із найпровальніших за останні роки. Про це повідомляє проросійський портал Forpost із посиланням на дані Російського союзу туріндустрії та російського Міністерства курортів і туризму Криму.
Що розповідають про туристів кримчани, які зараз перебувають на півострові? Наскільки відчутних збитків зазнала курортна галузь цього року? І чи впливає це на настрої жителів анексованого Криму? Про це в ефірі програми Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з журналістом-фрилансером Крим.Реалії Владиславом Єсипенком та експертом у сфері туризму, кримчанином Сергієм Вікарчуком.
Російський глава Криму Сергій Аксьонов зазначив, що курортний сезон пройшов у складних умовах – через проблеми з логістикою, паливну кризу та питання безпеки. Водночас, за його словами, галузь нібито впоралася з основними викликами і продовжила розвиватися.
Також, за його словами, для підтримки галузі діють пільги та російські федеральні виплати – по три мінімальні розміри оплати праці на кожного працівника. Крім того, об'єкти туристичної галузі нібито допомагали один одному та пропонували спеціальні умови для кримчан і жителів інших регіонів.
Тим часом, за даними проросійського порталу Forpost, рівень бронювання на липень і серпень, який на початку червня досягав 65%, після масових скасувань упав до 18–21%. Загалом скасовано понад 96 тисяч бронювань на заїзди з червня по жовтень. Вартість скасованих бронювань за літо перевищила 6 млрд рублів. Якщо ситуація збережеться, заборгованість підприємств перед туристами та контрагентами може перевищити 9 млрд рублів.
Власники гостьових будинків і пансіонатів розповідають про вкрай низьку заповнюваність. В одному з гостьових будинків в Орлівці (Севастополь) за весь сезон прийняли лише одного відвідувача. У пансіонаті поблизу Севастополя завантаженість не перевищила 20% (роком раніше – понад 90%). На Південному березі Криму ситуація трохи краща у тих об'єктів, куди гості повертаються роками: деякі мініготелі тримали заповнюваність близько 80%, але в підсумку вийшли лише «в нуль».
Люди до Керчі та Феодосії через «прильоти» не їхали, розуміючи, що це небезпечноВладислав Єсипенко
Журналіст-фрилансер Крим.Реалії Владислав Єсипенко вивчив ситуацію за розповідями кримчан. За їхніми оцінками, курортний сезон виявився значно слабшим за звичайний. На південному узбережжі, як зазначають місцеві жителі, заповнюваність міст становила близько 40% від норми, а в західній та східній частинах півострова ситуація була ще складнішою. На туристичному потоці позначилися повідомлення про удари ЗСУ та постійні ризики для безпеки.
«Якщо говорити про Керч і Феодосію, то через «прильоти», наприклад, на початку липня, виникли великі проблеми: люди туди не їхали, розуміючи, що це небезпечно», – розповів Владислав Єсипенко.
Одним із небагатьох винятків у цій частині Криму він називає Саки, куди приїжджали на лікування за санаторними путівками.
«Наскільки мені відомо, є кілька категорій людей. По-перше, ті, хто приїжджає до родичів: у них безоплатне проживання, і відпочинок обходиться дуже дешево. Друга категорія – це хлопці та дівчата, які займаються так званим екстремальним туризмом. Вони вважають, що нічого страшного в цій небезпеці немає, натомість тут усе дуже дешево», – розповів Владислав Єсипенко.
Халява приваблює певну категорію людей – зазвичай це молодь, яка приїжджає до Криму в надії дешево відпочити, і небезпека їх не дуже хвилюєВладислав Єсипенко
Журналіст порівнює таку модель поведінки із ситуацією на єгипетських курортах під час Арабської весни. За його словами, частина російських туристів і тоді не відмовлялася від поїздок, незважаючи на події, що відбувалися в країні.
«Ті ж самі росіяни сиділи на тих курортах і не виїжджали, і рейси не скасовували, бо це була халява. І така ж халява приваблює певну категорію людей – зазвичай це молодь, яка приїжджає до Криму в надії дешево відпочити, і небезпека їх не дуже хвилює», – наголосив Єсипенко.
Говорячи про вартість відпочинку в Криму, журналіст зазначає, що ціни на південному узбережжі хоч і знизилися, але не впали. Скорочення турпотоку позначилося не лише на готелях, кафе та інших об'єктах туристичної інфраструктури: наслідки відчули й підприємства, які обслуговували курортний бізнес. Як приклад Єсипенко наводить свого знайомого – одного з великих постачальників господарських товарів для готелів і магазинів.
«За його словами, раніше, коли до готелів приїжджали люди, там регулярно щось ламалося – крани, відра, усе поспіль, – і готелі це активно закуповували. Тепер же він бізнес повністю закрив. Якщо на початку літа він ще хоч як-то працював, то під кінець сезону повністю закрився. Каже: «Я не знаю, що з цим товаром робити, його ніхто не купує. Бізнесу там взагалі немає», – розповів Владислав Єсипенко.
За його словами, говорити про традиційний оксамитовий сезон за нинішніх умов також не доводиться: у вересні туристичний потік, за спостереженнями журналіста, фактично зник.
«Оксамитовий сезон зараз узагалі мертвий. Я спілкуюся з людьми з Криму, і вони кажуть: «Мертвий сезон, відпочивають тільки місцеві», – резюмував Єсипенко.
Настрої в людей досить депресивні, з таким самим депресивним ставленням до майбутньогоВладислав Єсипенко
Скорочення турпотоку позначається і на очікуваннях жителів півострова. Владислав Єсипенко вказує на тривожні настрої, які помітні не лише серед звичайних жителів, а й у деяких державних структурах.
«З того, що я знаю, настрої в людей досить депресивні, з таким самим депресивним ставленням до майбутнього. Як мені казав один приятель: «Я був у деяких державних структурах, то там теж усі бігають тривожні». І це незвично, адже всі слухали Аксьонова, який розповідав, що все добре, все компенсують і так далі. Але зараз у них дуже тривожні думки», – розповів журналіст.
За його словами, схожі настрої помітні й у проросійському сегменті кримських соцмереж.
«Є такий блогер Горний, я іноді його читаю, так званий «z-ник» – у нього просто суцільна депресія. Він пише про те, що майбутнього не буде, рекомендує запасатися генераторами та каже, що 2027 рік буде чимось страшним», – розповів Єсипенко.
«Понаїхи» виїхали
Схожі оцінки дає і експерт із туризму з Євпаторії Сергій Вікарчук. Інформація, яку він отримує від жителів півострова, загалом збігається зі спостереженнями Єсипенка: сезон виявився провальним, а кількість туристів значно скоротилася.
«Дуже високі ціни, дуже мало пального. Немісцеві – «понаїхи», як їх у нас називають, – уже виїхали», – зазначає Сергій Вікарчук.
За словами Сергія Вікарчука, ще перед початком сезону він не очікував, що активні дії ЗСУ настільки сильно позначаться на туристичній галузі. При цьому він зазначає, що частина місцевих жителів сприймає нинішні труднощі як ціну, яку вони готові платити в очікуванні змін.
«Місцеві – ті, у кого є власне джерело води чи генератор, – кажуть: «Ми готові витримати ще дві-три ядерні війни, аби тільки швидше звільнити Крим», – розповів експерт.
Вікарчук наводить приклад і з власної родини: один із його родичів наважився перевозити вантажі «сухопутним коридором» і під час поїздки потрапив під удар українських дронів.
Наші кримчани чекають, що після виборів активізують мобілізацію, і теж виїжджають з півостроваСергій Вікарчук
«Навіть у нашій родині людині нав’язали поїздку трасою «Таврида», і вона потрапила під удар наших дронів. Зараз лікується вдома зі зламаною спиною. Ось такий парадокс», – додав Вікарчук.
За його словами, те, що відбувається, позначилося і на настроях жителів півострова, і на їхніх рішеннях щодо переїзду. Вікарчук зазначає, що Крим залишають як росіяни, які приїхали туди після 2014 року, так і місцеві жителі. При цьому від’їзд останніх він пов’язує з очікуваннями можливої мобілізації.
«Ті, хто приїхав раніше, уже виїхали. А наші кримчани чекають, що після виборів активізують мобілізацію, і теж виїжджають з півострова – усіма можливими шляхами», – каже експерт.
Оксамитовий сезон до анексії
До 2014 року вересень і початок осені в Крыму традиційно вважалися періодом зниження турпотоку. Після закінчення шкільних канікул і змін у дитячих таборах кількість відпочивальників зменшувалася, згадує Вікарчук. Однак м’яка погода дозволяла залучати інші категорії туристів – зокрема тих, хто приїжджав на екскурсії. За його словами, в Євпаторії підприємці намагалися максимально продовжити сезон, а деякі пансіонати й готелі працювали практично цілорічно.
«У вересні завжди був спад, і це нормально – навіть у міжнародному туризмі ми спостерігаємо ту саму тенденцію. Але в нашому регіоні, Євпаторії, ми намагалися розтягнути сезон. У нас були пансіонати та готельні комплекси, здатні приймати гостей цілий рік. Наскільки це було можливо, ми витягували роботу якщо не на весь рік, то хоча б на 10–11 місяців», – розповів Вікарчук.
Вересневі контрасти Нового Світу (фотогалерея)
Кому дістанеться допомога і що залишається після сезону
На тлі проблем у туристичній галузі російська влада заявляла про заходи підтримки бізнесу в анексованому Криму – йшлося про суму понад 4,3 мільярда рублів. Однак Владислав Єсипенко зазначає, що, за його інформацією, ці виплати покривають лише меншу частину збитків.
«Так, звісно, я чув про це і знаю, що виділяються субсидії. Але, за наявними в мене даними, вони компенсують приблизно 30–40% збитків підприємств, кафе чи готелів», – каже Єсипенко.
Звичайні люди, які здавали туристам квартири, апартаменти чи котеджі, постраждали найбільшеСергій Вікарчук
Сергій Вікарчук звертає увагу на іншу проблему: туристична галузь тісно пов’язана із безліччю суміжних сфер економіки. Тому скорочення кількості відпочивальників позначається не лише на готелях та громадському харчуванні, а й, наприклад, на сільському господарстві, а також на жителях, які заробляли здаванням житла.
«Звичайні люди, які здавали туристам квартири, апартаменти чи котеджі, постраждали найбільше... Можливо, щось дістанеться великим корпораціям, близьким і лояльним до влади. А от малого та середнього бізнесу, зайнятого в цій сфері, допомога, найімовірніше, не торкнеться», – вважає Вікарчук.
Сергій Вікарчук говорить про можливу трансформацію самої моделі заробітку на півострові. Якщо традиційний потік відпочивальників не відновиться, частина бізнесу, на його думку, переорієнтується на російських військовослужбовців та їхні сім’ї. Він припускає, що житло та сервісні послуги все частіше надаватимуться саме цій категорії клієнтів. При цьому експерт наголошує, що такий попит не зможе повноцінно замістити колишній туристичний ринок.
