В анексованому Криму зафіксовано понад сотню фактів поховань місцевих жителів, які воювали у лавах російської армії під час її повномасштабного вторгнення в Україну, заявляють у Представництві президента України в АРК. Більшість таких випадків на півострові не афішують. У відкритий доступ потрапляють поодинокі некрологи.
У рамках повномасштабного вторгнення Росії в Україну її армія зазнає нових втрат, заявляють у Генштабі України. У боях за українські території російські військові зазнають поранень і гинуть. Серед них є і кримчани, які служать в армії Росії. Скільки їх, достеменно невідомо. Російська влада приховує цифри своїх військових втрат. Дізнатися про це можна лише фрагментарно – за повідомленнями про похорон російських військовослужбовців у Криму та встановлення їм пам'ятних знаків.
Втрати російської піхоти
Значних втрат у війні Росії проти України зазнає дислокована в Севастополі 810 бригада морської піхоти Чорноморського флоту Росії, повідомляють як українські військові відомства, так і російські блогери та волонтери.
За даними Генштабу Збройних сил України, ці втрати сягають 85%.
Російська влада та Міністерство оборони Росії публічно свої військові втрати останнім часом не озвучують.
Кримські пабліки серед втрат 810-ї бригади називають загиблих військовослужбовців Росії з Чорноморського району Андрія Вєтрова та Сергія Кузнецова. Вони загинули на початку вересня в боях під Херсоном, повідомляє російська влада Чорноморського району.
«Вєтров Андрій та Кузнецов Сергій назавжди залишаться в наших серцях, пам'яті та героїчному літописі Росії!» – йдеться у некролозі, поширеному в місцевих ЗМІ.
Андрію Вєтрову було 20 років, він служив у російській армії за контрактом, повідомляє голова підконтрольної Москві Окунівської сільської адміністрації Олександр Шконда.
Про Сергія Кузнєцова детальної інформації у відкритому доступі немає.
Некрологи із Севастополя
Про загибель на війні проти України 30-річного першого секретаря Севастопольського міськкому Комсомолу Олександра Череменова повідомили 13 вересня в російському Молодіжному парламенті Севастополя.
За інформацією його сторінки у «Вконтакте», до своєї загибелі севастополець пропагував у місті ідеї комсомолу та «русского мира», а також озвучував у місцевих школах російські пропагандистські тези про «кримську весну» та «київських бандерівців».
Свою участь у військових діях Олександр Череменов у соцмережах не афішував. 13 квітня він повідомив, що вирушає «у тривалий від'їзд», під час якого з ним не буде зв'язку.
Про те, що Олександр Череменов пішов воювати на боці Росії добровольцем і загинув під Херсоном, повідомила член бюро Бєлгородського ЛКСМ Катерина Долгова.
У вересні в Севастополі також поховали снайпера 126 окремої гвардійської Горлівської двічі Червонопрапорної ордена Суворова бригади берегової оборони 22 Армійського корпусу Південного військового округу Кирила Витоптова.
Він закінчив школу в Севастополі, служив в армії, а потім вирішив залишитися служити за контрактом, повідомив російський глава Севастополя Михайло Развожаєв. За його словами, Кирило Витоптов загинув у Херсонській області, відбиваючи наступ Збройних сил України.
Командир «Града» з Нижньогірського району
У вересні у школі села Уварівка Нижньогірського району встановили меморіальну дошку кримчанину Тимофію Перепелиці, який загинув під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну. З 2020 року він служив у російській військовій частині в Перевальному Сімферопольського району у військах реактивної артилерії старшим навідником реактивної системи залпового вогню «Град», повідомляють у російській партії «Единая Россия».
За даними партійного сайту, після відрядження та навчань у Саратові Тимофія Перепелицю призначили командиром бойової машини-21 «Град», а з 24 лютого він брав участь у «спеціальній військовій операції» (так у Росії називають свою повномасштабну війну проти України – КР).
16 березня кримчанин загинув «від прямого влучання касетного заряду, скинутого з безпілотника на бойову машину», стверджують «єдинороси». Інших підтверджень цієї інформації у відкритому доступі немає.
У Тимофія Перепелиці залишилися мати і сестра, які й ініціювали встановлення меморіальної дошки на його честь.
Судячи з інформації зі сторінки загиблого в російській соцмережі «Вконтакте», на момент загибелі йому виповнилося 22 роки.
На сторінку Тимофія Перепелиці хтось продовжує заходити від його імені.
Сакський меморіал
На початку вересня в Саках встановили дві меморіальні таблички загиблим російським військовим Євгену Петельку та Денису Варавіну.
На табличці написано, що обидва вони раніше навчалися у цій школі, загинули під час бойових дій в Україні та нагороджені російським «Орденом мужності» посмертно.
Раніше Крим.Реалії розповідали про ще одного загиблого російського військового із Сак Дмитра Дрожевкіна.
Він також був нагороджений російським орденом «За мужність», але його похорон у Криму, як і його загиблих земляків, відбувся непомітно. Банер із зображенням Дмитра Дрожевкіна у Саках місцеві жителі розмістили власним коштом.
«Значну частину поховань не висвітлюють»
Про масштаби загибелі кримчан, які вирушили воювати проти України в лавах російської армії, поки що достовірно невідомо. Оскільки офіційну інформацію про це російська влада замовчує, оцінювати втрати можна лише приблизно.
У Криму вже провели поховання щонайменше 147 солдатів російської армії
У Представництві президента України в АРК зазначають, що загиблих кримчан уже понад сто.
«Станом на 12 вересня в окупованому Криму вже провели поховання щонайменше 147 солдатів російської армії. 72 з них, ймовірно, були громадянами України. Кількість поховань може бути більшою, оскільки значна частина їх відбувається без висвітлення», – повідомляють у відомстві.
На початку серпня Представництву було відомо про 139 фактів поховань у Криму військових російської армії. За інформацією відомства, наразі до Феодосійських лікарень привозять поранених російських військових, а в Красноперекопську помічено вертоліт із «трьохсотими» (пораненими – КР) російськими військовими.
Перевірити ці дані, враховуючи бойові дії, що тривають, і окупацію Кримського півострова, редакція не може.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
