Навколо «Кримської платформи» сформована експертна мережа для реалізації загальної місії ‒ «консолідація міжнародної підтримки звільнення Криму та міста Севастополя, Чорного й Азовського морів від російської окупації, подолання її негативних наслідків, розробка та адвокатування експертних напрацювань з відповідної тематики», ‒ зазначають організатори установчого форуму експертної мережі «Кримської платформи».
6 серпня в Києві форум відкрила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар. У форумі також взяли участь представники посольств, національні та міжнародні експерти. Міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року ‒ до 30-річної річниці Незалежності України. У ньому візьмуть участь представники десятків країн світу.
Про що говорили на установчому форумі експертної мережі «Кримської платформи»? Що пропонували, які очікування в експертів від саміту й подальшої роботи «Кримської платформи»?
Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії у ток-шоу «Кримське питання» обговорив ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: президент українського фонду «Східна Європа» Віктор Лях; керівниця Української фундації студій з питань безпеки Юлія Каздобіна; президент українського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар; голова правління української громадської організації «КримSOS» Денис Савченко; експерт Кримськотатарського ресурсного центру Євген Хлобистов.
Президент України Володимир Зеленський 3 серпня в інтерв'ю телеканалу «Дім» підкреслив, що деокупація Криму є «лише питанням часу».
«Крим ніколи не буде російською територією. Не можна голову прошити (кримським ‒ КР) татарам і сказати «вас тут не було», «депортацію вигадали». Це неможливо. Та хоч перепишіть історію, хоч міста переназвіть. Усі вони повернуться до себе додому. Це лише питання часу», ‒ сказав Зеленський.
Віцепрем'єр-міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков у програмі «Підсумки» звернув увагу на риторику російських медіа та настрої в уряді Росії.
«Я ж реаліст і прекрасно розумію, що історія з поверненням Криму нешвидка. У сценарій потрібно додати важливий момент ‒ якщо на те буде воля нового політичного керівництва Росії й розуміння, що вони хочуть бути рукостискальними. У прямій вигоді Росії ‒ сісти за стіл переговорів, і питання Криму буде однією з умов. Ви ж бачите, як працює російська пропаганда. Вона дуже успішно промиває мізки, виконуючи завдання Кремля. На мій погляд, має змінитися риторика інформаційна у внутрішньому дискурсі. Про те, що «Крим ‒ це помилка», «Крим ‒ це злочин» і користь країні вона не принесла, а тільки шкоду. І тоді почне ставлення росіян змінюватися, й тоді, мені здається, буде легше політикуму російському виправлятися», ‒ сказав Резніков.
Речник МЗС Росії Марія Захарова зазначала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова ‒ від водопостачання до транспортного сполучення. У цілому ж, російська влада продовжує наполягати на тому, що питання територіальної приналежності Криму закрите.
У Києві ж продовжили підготовку до саміту «Кримської платформи» на форумі експертної мережі, де озвучили цілі та завдання підгруп.
Загалом наразі створено сім тематичних робочих груп експертної мережі:
- Політика невизнання та санкції;
- Права людини й міжнародне гуманітарне право;
- Безпековий трек;
- Економіка та екологія;
- Культурна спадщина Криму;
- Гуманітарна політика;
- Відновлення прав корінних народів.
Президент українського фонду «Східна Європа» Віктор Лях в ефірі Радіо Крим.Реалії пояснює мету роботи експертної мережі.
‒ Місія роботи мережі ‒ квітучий український Крим. Ми дуже хочемо, щоб дослідницька робота аналітичних центрів була врахована при ухваленні рішень Кримської платформи на всіх рівнях, при визначенні нових пріоритетів Кримської платформи, ми маємо вказати на термінові дії, які необхідно вжити на всіх рівнях. Експертні аналітичні центри беруть участь у процесі ухвалення рішень у всьому світі, думки аналітичних центрів дуже вагомі.
Окрім роботи всередині країни, ми хочемо, щоб робота експертної мережі була представлена на міжнародному рівні.
Українська фундація студій з питань безпеки представлена в робочій групі з санкційної політики, розповідає в ефірі Радіо Крим.Реалії керівниця організації Юлія Каздобіна.
‒ Я сподіваюся, що Кримській платформі вдасться досягти цілі, яку вона поставила ‒ консолідувати сили міжнародних партнерів України на різних рівнях на справі деокупації Криму. Розуміємо, що це велика робота.
Питання про те, як вплинути на Росію ‒ одне з головних питань, відповідь на які має шукати Кримська платформаЮлія Каздобіна
Для того щоб ухвалювати обґрунтовані рішення, вони мають базуватися на розумінні реальної ситуації, експерти займаються збиранням цієї інформації. В українських експертів найкращий доступ до Криму, але потрібно розуміти, що робиться і в Росії, і на міжнародному рівні, і враховувати розклад сил серед наших партнерів. Тому потрібні міжнародні експерти, щоб зібрати інформацію, спільними силами її проаналізувати, ухвалити рішення та просувати ці рішення наверх, щоб вони були ухвалені на найвищому політичному рівні.
Крим не є основним питанням у світі, тому, коли ми говоримо про можливості просунути це питання, санкції ‒ лише один із методів і рішень. Думаю, питання про те, як вплинути на Росію ‒ одне з головних питань, відповідь на які має шукати Кримська платформа. Ключ для звільнення Криму лежить не в Криму, а в Росії.
Напис на стелі в Криму: «Ми – за «Кримську платформу» | Кримське фото дня
Кримська платформа ‒ важливий механізм у поверненні українського Криму, але не універсальна відповідь. Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії говорить президент українського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.
Не тільки європейський, а й міжнародний правопорядок зайшов у глухий кут, а мета ‒ повернутися до дотримання норм міжнародного праваМихайло Гончар
‒ Питання не тільки в поверненні Криму до складу України, а й у тому, що необхідно повернутися до виконання умов повоєнного світу, які були закріплені. Оскільки не тільки європейський, а й міжнародний правопорядок зайшов у глухий кут, а мета ‒ повернутися до дотримання норм міжнародного права. Для цього потрібно змусити порушника ‒ Росію ‒ виконувати норми міжнародного права. Одна з цілей ‒ знову активізувати санкційну політику, перейти від нинішнього рівня санкцій, що гальмують Росію, але не зупиняють, до нового рівня санкційного тиску.
Керівник Інституту чорноморських стратегічних досліджень, головний редактор інтернет-видання BlackSeaNews Андрій Клименко вважає, що є два шляхи деокупувати Крим ‒ «санкційний» та «воєнний». Про це він сказав 6 серпня під час засідання форуму експертної мережі «Кримської платформи» в Києві.
«У нас є тільки два шляхи звільнення Криму ‒ або воєнний, або санкційний. Той, хто не хоче запроваджувати санкції, об'єктивно веде до того, що буде або локальна, або серія локальних воєн, які переростуть у новий глобальний конфлікт», ‒ вважає Клименко.
Той, хто не хоче запроваджувати санкції, об'єктивно веде до того, що буде або локальна, або серія локальних воєн, які переростуть у новий глобальний конфліктАндрій Клименко
Він також вказав на те, що з 2014 року зменшилася кількість країн, які готові продовжувати санкційну політику проти Росії.
«У березні 2014 року за першу Резолюцію Генеральної Асамблеї ООН щодо кримських санкцій через окупацію та анексію голосувало 100 країн. Потім поступово ця цифра зменшилася до 50-52 країн, а на наш саміт 23-го (саміт «Кримської платформи» ‒ КР) приїдуть представники 32 країн. Це дуже небезпечна тенденція, наприкінці якої стоїть війна», ‒ зазначив Клименко.
Президент українського Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар в ефірі Радіо Крим.Реалії також підкреслює, що, судячи з цифр, процес розвивається не в той бік.
‒ Багато країн не приєднуються до санкцій, оскільки розташовані далеко й не мають контактів з Росією. А скільки країн визнали Крим Росією, якщо подивитися з іншого боку? Вісім, включаючи квазі-державу Палестину. Тут видно, що більшість країн світового товариства стоять на принципах світового права. Не спрацьовує ні механізм ОБСЄ, ні ООН, але й наважилися визнати Крим російським тільки вісім країн.
Голова правління української громадської організації «КримSOS» Денис Савченко в ефірі Радіо Крим.Реалії зазначив, що в межах експертної мережі Кримської платформи «КримSOS» сфокусується на роботі з правами людини, гуманітарному праві, так само на екологічних питаннях та культурній спадщині.
За загальними фразами про окупацію криється величезна кількість особистих історій і доль, негативних системних змінДенис Савченко
‒ Для української спільноти на восьмий рік трагедії тези про те, що «Крим ‒ Україна», «Росія порушила суверенітет» дають все менший відгук. І саме наша робота зі збору відомостей допомагає пояснити, що за загальними фразами про окупацію криється величезна кількість особистих історій і доль, негативних системних змін, ми говоримо про конкретні порушення прав людини, апелюємо до поняття «справедливість», «правда». Робота наших організацій полягає в тому, щоб зібрати зі шматочків цей пазл і показати, що окупація Криму ‒ системне зло.
Експерти Кримськотатарського ресурсного центру працюватимуть у секторі екології та економіки, проводячи оцінку впливу на навколишнє середовище. Про це розповів в ефірі Радіо Крим.Реалії Євген Хлобистов.
‒ Експертне середовище створене дуже активне, професійне, є реальна перспектива для виходу з глибокої безвиході в питанні деокупації Криму. Експертне середовище та зацікавлені органи державної влади, сподіваюся, такі будуть з боку Кабміну, профільних міністерств і відомств, після саміту Кримської платформи займатимуться реалізацією стратегії деокупації. Мережа експертів має стати паличкою-виручалочкою, щоб виробляти рішення для деокупації.
Текст підготувала Інна Аннітова
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
