Український Центр оборонних стратегій спільно з Міністерством закордонних справ України 6 липня презентував у Києві перші результати діяльності «Кримської платформи», а також дослідження експертів щодо кримської тематики. Експерти обговорили можливі сценарії військових дій у Криму, вплив санкційної політики на поточну ситуацію, а також окреслили кроки, необхідні для повернення півострова під контроль української влади.
«Кримська платформа» ‒ це запланований на 23 серпня міжнародний саміт для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупації анексованого півострова. Про що свідчать перші результати діяльності «Кримської платформи»? Чи може вплинути на Росію санкційна політика країн Заходу? І що може зробити Україна для деокупації Криму?
Ці та інші актуальні теми в студії Радіо Крим.Реалії в ток-шоу «Кримське питання» обговорюють ведучий Олександр Янковський та його співрозмовники: колишній заступник начальника штабу ВМС України, експерт українського Центру оборонних стратегій Андрій Риженко; заступниця постійного представника президента України в АР Крим Таміла Ташева; експертка українського Національного інституту стратегічних досліджень Юлія Тищенко; російський юрист-міжнародник, директор Будинку Вільної Росії в Києві Володимир Жбанков.
Після того, як стало відомо, що на саміт запрошені дипломати й лідери різних світових держав, з'явилася реакція російської сторони: голова МЗС України Дмитро Кулеба повідомив 5 липня, що Росія «шантажує й погрожує іншим країнам», вимагаючи від них не брати участь у «Кримській платформі»:
«Найбільш промовистий доказ ініціативної зовнішньої політики України ‒ це «Кримська платформа»... Ми знаємо, що Росія шантажує і погрожує іншим країнам, вимагаючи не брати участь у платформі. Декому вкрай важко під цим тиском Москви. На цьому тлі участь держав у «Кримській платформі» ‒ це дуже простий тест щодо того, з ким вони в питанні окупованого Криму ‒ з Росією та агресією, чи з Україною та міжнародним правом».
Ще у 2020 році речниця МЗС Росії Марія Захарова сказала, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», якщо на цьому майданчику обговорюватимуть проблеми півострова ‒ від водопостачання до транспортного сполучення. Однак з часом позиція змінилася: Росія сприймає стратегію деокупації Криму, ухвалену РНБО України, а також ініціативу «Кримська платформа» як загрозу й зазіхання на територіальну цілісність країни, оголосила Марія Захарова 15 березня 2021 року.
«Усі зусилля Києва щодо повернення Криму є нелегітимними й не можуть сприйматися інакше, як загроза агресії проти двох суб'єктів Російської Федерації. Ще раз нагадуємо, що будемо розглядати участь будь-яких країн у таких діях, включаючи ініціативу «Кримська платформа», як недружній щодо Росії крок і пряме зазіхання на її територіальну цілісність».
Водночас перша заступниця голови МЗС України Еміне Джеппар підкреслила в коментарі виданню «Укрінформ», що Україна зараз не бачить необхідності в запрошенні Росії до участі в «Кримській платформі», але готова зробити це, якщо Російська Федерація продемонструє готовність обговорювати разом зі світовою спільнотою формат деокупації Криму. Джеппар додала, що українська сторона спочатку мала намір запросити Росію на цей саміт, щоб отримати відповіді «на низку запитань, які в Україні за вісім років накопичилися до Росії, як до країни-окупанта».
Експерт українського Центру оборонних стратегій, колишній заступник начальника штабу ВМС України Андрій Риженко висловив думку, що після 2014 року Росія значно наростила свій військовий потенціал на півострові, але військові апетити Російської Федерації Кримом не обмежуються.
Це боротьба за сфери впливу в Північній Африці, на Близькому Сході, і, звичайно, в Атлантиці. Для цього необхідне повне домінування російських сил у Чорному моріАндрій Риженко
‒ В основному це боротьба за сфери впливу в Північній Африці, на Близькому Сході, і, звичайно, в Атлантиці. Для цього необхідне повне домінування російських сил у Чорному морі. Ми знаємо, що ще 10 років тому в Чорному морі фактично домінував флот Туреччини. Зараз поступово Росія виходить на першу позицію, окремі елементи цієї сили спрямовані й проти України. Ми опрацьовували декілька сценаріїв: що може зараз зробити Росія проти України, застосовуючи гібридні шляхи, які вони вже протестували у 2014 році під час захоплення Криму, а також чисто військові заходи, які вони пріоритетно нарощують у Криму.
Риженко наголосив, що сценарії можливих дій Росії, згідно з висновками експертів, містять у собі проведення військових операцій проти України, зокрема й висадку на узбережжі в Одеській та Миколаївській областях з метою захоплення південних областей України, а також приєднання Придністров'я до Російської Федерації. При розвитку подібного сценарію йтиметься про повномасштабну військову операцію, зазначив експерт.
Третій сценарій передбачає повне захоплення Азовського моря. Росія контролює його, але повністю не відсіклаАндрій Риженко
‒ Є ймовірність операцій іншого характеру: це відновлення подачі дніпровської води в Крим. Тут теж необхідно військове втручання на півдні України: це займе менше часу й сил, але потрібна політична воля. Ми бачили окремі гібридні моменти, коли подавали до судів позови з приводу того, що «Україна перекрила воду», щоб активізувати можливість такого сценарію. Робота велася, зокрема й інформаційна. Третій сценарій передбачає повне захоплення Азовського моря. Росія контролює його, але повністю не відсікла: зараз існує цивільне судноплавство в українські порти Бердянська та Маріуполя. Дійсно, є затримки суден, які прямують туди, близько доби судно стоїть перед входом до Керченської протоки. Але Росія готова до того, щоб повністю закрити це судноплавство.
Експерт українського Центру оборонних стратегій нагадав про те, що у 2003 році Україна підписала з Росією угоду, згідно з якою Азовське море є внутрішнім для двох країн. На думку Риженка, цей документ позбавив країни Заходу можливості допомогти Україні в захисті суверенітету, оскільки, відповідно до угоди, жодне іноземне військове судно не може, на запрошення України, зайти в Азовське море без згоди Росії. Риженко також нагадав про Конвенцію Монтре, яка зокрема регламентує терміни перебування військових кораблів третіх країн у Чорному морі та їх кількість.
Заступниця постійного представника президента України в АР Крим Таміла Ташева висловила в ефірі Радіо Крим.Реалії думку, що «Кримська платформа» є одним з елементів деокупації Криму, і назвала низку проблем, з якими ще належить зіткнутися українським організаціям і відомствам.
Робота тільки почнеться, зокрема ‒ щодо підтримки проєктів інфраструктурного, соціального, гуманітарного характеруТаміла Ташева
‒ Ми розуміємо, що це консолідація зусиль наших міжнародних партнерів і консолідація зусиль різних органів виконавчої влади, президента, парламенту, експертного товариства. На «Кримській платформі» ми очікуємо широке представництво країн-партнерів, які підпишуть підсумковий документ на саміті «Кримської платформи». Але робота тільки почнеться, зокрема ‒ щодо підтримки проєктів інфраструктурного, соціального, гуманітарного характеру. І всі дії держави на міжнародному рівні будуть структурованішими в межах «Кримської платформи».
Тим часом в анексованому Криму різко відреагували на плани щодо проведення «Кримської платформи» та заяви Києва про намір повернути півострів під контроль України.
Спікер підконтрольного Росії парламенту Криму Володимир Константинов сказав 21 травня, що ініціатива України про створення «Кримської платформи» нібито покликана «ускладнити» кримчанам життя:
«Україна ініціює проведення «Кримської платформи» в серпні цього року. Цей русофобський шабаш буде присвячений тому, від чого б ще кримчан від'єднати, чим би ще ускладнити наше просування в розбудові Криму нашої мрії. Всі ці персонажі, які збираються на цю платформу, ніяк не можуть зрозуміти, що кримський потяг від неї вже давно пішов».
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров вважає, що одночасно з підготовкою до деокупації Криму необхідно створити чіткий план: як буде розвиватися півострів після того, як Україна відновить над ним контроль:
«Ми зобов'язані одночасно з підготовкою деокупації Криму створити всі правові умови для того, щоб усі громадяни України, в першу чергу, ті, хто живе в окупованому Криму, дуже чітко собі уявляли, як буде розвиватися Крим з моменту відновлення там суверенітету української держави. Важливо, щоб наші міжнародні партнери також були переконані в тому, що ми маємо цілісний план і державну політику щодо розвитку Кримської автономії».
Експертка українського Національного інституту стратегічних досліджень Юлія Тищенко висловила думку, що для «Кримської платформи» важливий результат саміту, виражений у підтримці політики України, щоб надалі не відбувалося нових порушень міжнародного права, подібних до тих, що сталися на півострові у 2014 році, коли Росія анексувала Крим.
Це постійна увага до мілітаризації, до порушення прав людини в Криму, які здійснюються з боку РосіїЮлія Тищенко
‒ Це, дійсно, консолідація зусиль щодо продовження або посилення санкційних режимів: зараз немає нормальної системи відстеження, моніторингу реалізації санкційної політики. Це постійна увага до мілітаризації, до порушення прав людини в Криму, які здійснюються з боку Росії. І, як результат, залучення різних країн, які час від часу артикулювали кримську тематику, але є надія, що цього буде більше. Серед іншого й привертання уваги до Криму, зокрема, у сфері міжнародної безпеки, чорноморської безпеки, всіх цих важливих складових.
Російський юрист-міжнародник, директор Будинку Вільної Росії в Києві Володимир Жбанков, коментуючи заяви з приводу можливих дій Росії у відповідь на проведення «Кримської платформи», висловив думку, що «можливостей для тиску в Росії залишилося не так вже й багато». Водночас він нагадав, що у низки країн існує думка, що Росія може вдатися до терористичних атак за кордоном.
Жбанков підкреслив, що «Кримська платформа» може стати не тільки міжнародним майданчиком для обговорення глобальних проблем, пов'язаних з анексією Криму, а й привернути увагу до конкретних кримчан, які перебувають у російському ув'язненні.
Є сотні українських політв'язнів, яких потрібно рятувати. І, як мінімум, для цього «Кримська платформа» потрібнаВолодимир Жбанков
‒ Ця ініціатива дуже хороша. І міжнародний тиск на Росію ‒ дуже важлива, необхідна ініціатива Зібрати всіх разом і підписати щось, що може продовжити тиск [на Росію], це дуже важливо. Наведу два приклади: торік, за нашою ініціативою, прокурор Міжнародного кримінального суду, нарешті, почав розслідування щодо системних репресивних практик у Криму з боку окупаційної влади. І друге ‒ це звернення до різних міжнародних інституцій, і «Кримська платформа» теж може до них звернутися. Вони можуть не змінити ситуацію в цілому зараз, але вони можуть змінити долі людей, які зараз перебувають у катівнях. Є сотні українських політв'язнів, яких потрібно рятувати. І, як мінімум, для цього «Кримська платформа» потрібна.
Нагадаємо, заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року. Президент України Володимир Зеленський 20 травня зазначив, що на саміт «Кримської платформи» приїдуть представники 30 країн. Він також повідомив, що Росія «важко» сприймає «Кримську платформу».
(Текст підготувала Олена Юрченко)
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
