Кримські протести 2020 року: боротьба за воду та повагу

У російських реаліях Криму можливості для проведення публічних акцій обмежені, а пандемія коронавірусу стала додатковою підставою для влади, щоб стримувати їх. Але навіть у таких непростих умовах кримчани продовжують домагатися від чиновників вирішення тих чи інших проблем. Хто і чому виходив на вулиці в Криму у 2020 році, розповідаємо в нашому матеріалі.

Посилаючись на обмеження через коронавірус, кримчанам у 2020 році забороняли збиратися на масові акції. У документах про відмову в погодженні публічних акцій чиновники, як правило, вказують на дію в Криму режиму підвищеної готовності, який був оголошений ще навесні.

Однак непроста ситуація на півострові змушує кримчан виходити на вулиці всупереч усім заборонам.

Протести через воду

У вересні під стінами російського парламенту Криму провів одиночний пікет кримський активіст Сергій Акімов. До цього його спонукала проблемна ситуація з водою на півострові та неможливість місцевої влади вирішити її.

Активіст тримав у руках плакат із закликами: «Синя бочка ‒ це не вирішення проблеми. Дайте воду», «Держрада у відставку! Криму потрібна вода в каналі, а не Константинов (спікер парламенту Криму ‒ КР) у кріслі».

«Володимир Константинов упродовж шести років від цієї води відмовлявся, як міг. Треба було, навпаки, вести переговори (з українською владою про відновлення постачання дніпровської води у Крим ‒ КР). І наскільки я знаю, такі переговори навіть велися колись. Але вони (підконтрольна Росії влада Криму ‒ КР) говорили, що нам вода з Північно-Кримського каналу не потрібна. І ось ми дожилися до того, що у нас зараз погодинний графік води, і вона з кожним днем стає все гіршою й гіршою», ‒ говорив тоді Сергій Акімов.

Із закликом відправити у відставку керівників російського уряду Криму через невирішені проблеми водопостачання виходив на одиночний пікет у Сімферополі житель села Опушки Сімферопольського району Сергій Васильєв.

Володимир Константинов та інші представники кримської влади на ці пікети публічно не відреагували.

У жовтні учасники пікетів були оштрафовані за «порушення порядку проведення публічних заходів». Разом із ними штраф отримав російський активіст, який живе у Криму, Ілля Большедворов, він знімав на відео ці одиничні пікети. Вдома в Іллі Большедворова російські силовики також провели обшук.

Активісти провину не визнають і мають намір захищати свої права.

Протест кримських матерів

Вийти на вулиці у 2020 році змушені були кримські матері ‒ учасниці державної програми житлових сертифікатів. Восени у Криму через економічні проблеми від пандемії коронавірусу зупинили виплати за житловими сертифікатами, за ними сім'ї з дітьми отримували бюджетні виплати на покупку або розширення житла.

Це стало несподіванкою для багатьох кримських сімей: і тих, хто вже встиг узяти кредити на житло в очікуванні виплат, і тих, хто, розраховуючи на ці виплати, наважився народити дітей.

Ситуація змусила кримських матерів публічно звертатися до влади з проханням вирішити проблему. У Феодосії та Ленінському районі матері виходили на вулицю разом з дітьми та записували спільні відеозвернення.

У підсумку в російському уряді Криму вирішили виплатити частину коштів за житловими сертифікатами до кінця року.

Протест кримських татар

У листопаді під вікна до Сергія Аксенова в центрі Сімферополя прийшли декілька десятків родичів кримських політв'язнів, старійшини та ветерани кримськотатарського національного руху.

• Крим. Реалії

Це сталося після того, як російські силовики декілька годин утримували на мосту через Керченську протоку приблизно 200 осіб, які їхали в сусідню Росію на засідання суду, де оголошували вирок їхнім землякам ‒ фігурантам справи красногвардійської групи «Хізб ут-Тахрір» (правозахисний центр «Меморіал» називає їх політв'язнями).

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

«Це новий Радянський Союз»: чому кримські татари вимагали зустрічі з Сергієм Аксеновим

Сергій Аксенов висловив публічну подяку силовикам за цю операцію, зазначивши, що «підтримка тероризму» є порушенням російського законодавства.

Присутні розцінили це як «образу для всього кримськотатарського народу» й вимагали зустрічі з Сергієм Аксеновим, щоб почути його пояснення з цього приводу.

До них направили групу правоохоронців, представників Центру з протидії екстремізму та ФСБ, які фіксували усіх, хто прийшов, та розпитували про цілі їх візиту.

Замість Сергія Аксенова до людей вийшов голова Держкомітету з питань міжнаціональних відносин російського уряду Криму Альберт Кангієв, який запропонував учасникам акції визначити п'ять своїх представників і гарантував «завести на прийом до Сергія Аксенова» в інший день.

Але ця зустріч так і не відбулася.

Ініціативна група кримських татар намагалася дізнатися позицію Духовного управління мусульман Криму щодо висловлювання Сергія Аксенова. Заступник муфтія Раїм Гафаров сказав своїм одновірцям, що «якщо арештовують, значить є за що» і порадив їм «не гратися з вогнем», повідомляли в «Кримській солідарності».

Протести підприємців

Декілька разів у 2020 році виходили на вулиці підприємці в Феодосії. Група представників бізнесу влітку вимагала відставки голови російської адміністрації міста Сергія Бовтуненка, наголошуючи, що він «підриває авторитет Путіна».

З такою заявою вони виступили після того, як у них виникли проблеми з оформленням землі під своїми торговими об'єктами.

Підприємці збирали підписи за відставку Сергія Бовтуненка й погрожували влаштувати мітинг, якщо їхні вимоги не будуть почуті.

Голова міської адміністрації зі свого боку пообіцяв, що до кінця року всі підприємці працюватимуть за колишніми договорами і «ніхто нікого не чіпає».

Через декілька місяців у людей з'явився ще один привід вийти на вулиці. Трьох підприємців восени спіткала біда ‒ вони втратили роботу через пожежу на ринку. У зв'язку з чим були змушені двічі публічно звертатися до кримської влади за допомогою.

Вперше вони просили російського главу Криму Сергія Аксенова втрутитися в ситуацію, оскільки не довіряють місцевій владі.

Відповіді на це звернення його автори не дочекалися, тому невдовзі записали друге відеозвернення ‒ на місці згорілих робочих місць.

«Ми розуміємо, що вам доповіли, що наше питання вирішене, але це зовсім не так. Адміністрація готова й п'ять років проводити з нами зустрічі та наради. Вони за це отримують стабільну бюджетну зарплату й галочку за проведену роботу для премії. Але для нас кожен пропущений день залишає в невизначеності наші сім'ї і підсилює розуміння того, що ми не зможемо працювати і наступного року», ‒ сказали підприємці на адресу Сергія Аксенова.

У пресслужбі російського глави Криму Крим.Реалії повідомили, що знають про проблему авторів відеозвернень та обіцяли повідомити про свою реакцію у відкритих джерелах. Але поки ні про що таке не повідомлялося.

Протест робітників

У червні працівники трубного цеху керченського заводу «Залив» анонсували страйк. Провели його чи ні, певної інформації немає: керівництво підприємства заперечує акції протесту серед робітників, а джерела Крим.Реалії у трудовому колективі та активіст Ілля Большедворов стверджують, що страйк був і тривав декілька годин.

Напередодні працівники заводу сказали місцевим ЗМІ, що їм урізають зарплати, на підприємстві почалися скорочення, а обіцяні російською владою оборонні замовлення йдуть іншим підприємствам.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Хвилювання на заводі «Залив»: чи був страйк?

Усе закінчилося тим, що його працівникам пообіцяли оборонне замовлення та виплати.