Російські дипломати «погрожують» країнам, які погодилися взяти участь в міжнародному саміті «Кримська платформа». Про це повідомила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар в інтерв’ю Крим.Реалії.
«Через російські дипломатичні представництва відбувається робота з дискредитації «Кримської платформи». Ми отримуємо інформацію про це, в тому числі, і від наших партнерів. Вони нам розповідають про зустрічі з російськими послами і про те, що вони на цих зустрічах говорять про «Кримську платформу», і про те, як ставитимуться до країн, які до неї приєднаються. Це мова погроз. І дійсно не кожна країна має ресурс, щоб ігнорувати ці погрози. Є низка країн, співробітництво Росії з якими носить критичний характер – чи то в економічній площині, то чи у військовій співпраці. Ми до цього теж повинні ставитися тверезо», – сказала Джеппар.
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба 5 липня також повідомляв, що Росія шантажує інші держави, вимагаючи не брати участь у «Кримській платформі».
20 травня на пресконференції президент України Володимир Зеленський зазначив, що на саміт «Кримської платформи» приїдуть представники 30 країн. Він також повідомив, що Росія важко сприймає «Кримську платформу».
Раніше заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква повідомив, що міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України.
Речниця МЗС Росії Марія Захарова наголошувала раніше, що російська сторона готова брати участь в ініційованій Україною «Кримській платформі», тільки якщо на цьому майданчику обговорюватимуть лише проблеми півострова – від водопостачання до транспортного сполучення, – що виникли внаслідок окупації.
Із погляду України та її партнерів, «Кримська платформа» є майданчиком для підготовки деокупації Криму.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
