Доступність посилання

ТОП новини

«Закритий Крим»: про нові російські обмеження при в'їзді на півострів із Херсонської області


Контрольний пункт в'їзду-виїзду «Каланчак» на адміністративному кордоні Криму з Херсонською областю
Контрольний пункт в'їзду-виїзду «Каланчак» на адміністративному кордоні Криму з Херсонською областю

Влада Криму посилила правила перетину адміністративного кордону з Херсонською областю. Сергій Аксенов вніс до Указу «про режим підвищеної готовності» вимогу при в'їзді на півострів заповнювати анкету приїжджого. Виняток зроблений лише для росіян, які є членами екіпажів морських та річкових суден або водіями автомобілів міжнародного автомобільного сполучення.

Окрім того, жителі материкової України при в'їзді на півострів з Херсонської області зобов'язані надати ПЛР-тест (англійською або російською мовами) на COVID-19 з негативним результатом. А кримчани з російським паспортом можуть не здавати ПЛР до в'їзду, але зобов'язані упродовж трьох діб здати ПЛР-тест на коронавірус і самостійно внести його результат у загальноросійську базу даних через портал «держпослуги». При цьому діють колишні обмеження: так, громадянину України, щоб потрапити на півострів, необхідно мати кримську реєстрацію або близьких родичів, які живуть тут.

Для в'їзду з півострова на материкову частину України зберігаються старі вимоги: встановлення додатка «Дій Вдома» і дотримання двотижневої самоізоляції після прибуття в пункт призначення. Про нові ускладнення на адмінкордоні йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

Голова «Кримської правозахисної групи» Ольга Скрипник розповіла Крим.Реалії, що багато тих, хто подорожує до Криму з материкової частини України, не знають про жорсткі обмеження на російських пунктах пропуску.

Люди досі не можуть зрозуміти ‒ іноді навіть усвідомити ‒ що можуть бути такі жорсткі обмеження
Ольга Скрипник

‒ До нас звертаються досить часто, іноді бувають навіть щоденні запити. Зараз, звичайно, їх стало більше, у зв'язку з тим що у людей з'явилися можливості поїхати до Криму. Наближаються святкові дні, якими багато хто користується для того, щоб провідати родичів, друзів тощо. Основні скарги пов'язані з обмеженнями на пунктах в'їзду-виїзду, які контролюються Російською Федерацією. Люди досі не можуть зрозуміти ‒ іноді навіть усвідомити ‒ що можуть бути такі жорсткі обмеження. Дехто пише нам вже з самого поста на КПВВ, коли безпосередньо стикається з проблемами. Росія ж розповідає про те, що там нібито практично побороли коронавірус, і люди логічно роблять висновок, що раз все так добре і всіх вакцинують, значить вже мають бути скасовані обмеження. Однак на практиці ми бачимо посилення з ПЛР-тестами.

Ольга Скрипник
Ольга Скрипник

На думку Ольги Скрипник, ці обмеження викликані не епідеміологічними міркуваннями, а політичними чи навіть економічними.

Росіяни отримали величезні можливості не пускати людей до Криму
Ольга Скрипник

‒ Для Росії вигідно зберігати, по суті, візовий режим в'їзду-виїзду через вузький перелік підстав. Росіяни отримали величезні можливості не пускати людей до Криму ‒ більше того, ще й не випускати тих, кого вони вважають своїми громадянами. У будь-якому випадку Сергій Аксенов самостійно нічого не вирішує, тому що виконує волю Кремля. Тут все залежить від центральних рішень у Москві, і, як показує практика, більшість з цих рішень завжди політично мотивовані. Швидше за все, умови, за яких можуть змінитися правила в'їзду до Криму, залежатимуть від політичної ситуації. Я бачу тут і меркантильний інтерес ‒ щоб громадяни Росії здавали всі ПЛР-тести тільки в російських лабораторіях і таким чином витрачали гроші усередині країни. Адже тепер не визнаються ПЛР-тести з будь-яких інших держав, а не тільки українські.

Журналісти Крим.Реалії надіслали Сергію Аксенову інформаційний запит з приводу того, на якій підставі було ухвалене останнє рішення про посилення правил в'їзду до Криму з Херсонської області, за яких умов можливе їх пом'якшення, а також оцінювалися ризики безперешкодного в'їзду на півострів росіян із сусідніх російських регіонів, де зберігаються високі темпи поширення коронавірусної інфекції.

Керівниця Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко також вважає, що російська влада використовує пандемію як привід для досягнення політичних цілей.

Це свідома політика щодо обмеження контактів між тимчасово окупованими територіями та Україною
Юлія Тищенко

‒ Це продовження тієї лінії, яку веде Російська Федерація щодо тимчасово окупованих територій загалом. Ці російські правила, звичайно ж, обмежують пересування людей, хоча в Україні й так, по суті, не рекомендують їздити до Криму, якщо у людини там немає дуже важливих справ. Так чи інакше, цими обмеженнями Росія підкреслює, що Крим це її територія ‒ адже український паспорт, по суті, нічого там не означає. Це свідома політика щодо обмеження контактів між тимчасово окупованими територіями та Україною для того, щоб люди менше їздили туди й звідти. Тому я не виключаю подальше посилення будь-яких пропускних, митних правил ‒ і мені здається, це не пов'язане з коронавірусом. Зараз у Криму, навпаки, поступово знімають усі обмеження й готуються до туристичного сезону.

Юлія Тищенко
Юлія Тищенко

Раніше російський міністр курортів і туризму Криму Вадим Волченко в ефірі радіо «Спутник в Крыму» сказав, що обмеження авіасполучення Росії з Туреччиною привабить туристів до Криму, що «вся ця ситуація ‒ це можливості, якими потрібно максимально скористатися». Росіяни не зобов'язані тестуватися на коронавірус при в'їзді на півострів з Краснодарського краю або через аеропорт Сімферополя.

У свою чергу, Ольга Скрипник вказує на те, що за чинних обмежень російські спецслужби отримують безпрецедентну кількість інформації про родинні зв'язки та особисте життя прибулих кримчан.

ФСБ отримало доступ до всіх цих додаткових відомостей про родичів кримчан на материковій частині України
Ольга Скрипник

‒ Зараз усе зроблене таким чином, щоб Російська Федерація через ФСБ отримала максимальну інформацію про подорожніх. Я нагадаю, що взагалі без всяких на те підстав кримчанин, якого вони вважають російським громадянином, може виїхати з півострова тільки один раз. Якщо він хоче виїхати повторно, у нього є буквально п'ять-шість підстав: на лікування, до родичів, для отримання освіти. Що дуже важливо ‒ навіть коли людина їде, наприклад, до родичів, вона зобов'язана надати документи з підтвердженням спорідненості першої лінії та прописки цих родичів на підконтрольній Україні території. Таким чином ФСБ отримало доступ до всіх цих додаткових відомостей про родичів кримчан на материковій частині України. А щоб виїхати на лікування, кримчанин має, по суті, розкрити ФСБ свій діагноз.

При цьому правозахисниця нагадує: Генасамблея ООН у торішній резолюції щодо ситуації в Криму констатувала, що Росія не вжила на території окупованого півострова всіх необхідних заходів, щоб захистити населення від пандемії COVID-19.

(Текст підготував Владислав Ленцев)

Анексія Криму Росією

У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.

16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.

Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.

Адмінкордон між материковою Україною і Кримом

Після анексії Криму Росією на початку 2014 року між материковою Україною і півостровом проліг формально адміністративний, але фактично – справжній кордон. У Херсонській області на адмінкордоні з Кримом працюють три контрольні пункти в'їзду/виїзду – «Каланчак», «Чонгар» і «Чаплинка». З 19 жовтня 2021 року пункт пропуску «Чаплинка», який був кілька місяців на ремонті, вирішили закрити.

  • 16x9 Image

    Сергій Мокрушин

    Народився в місті-герої Керчі. Отримав диплом Таврійського національного університету ім. В.І. Вернадського за спеціальністю «журналістика». Починав роботу на ДТРК «Крим», останні 4 роки до окупації вів тему бюджетних закупівель і корупції в Кримському центрі журналістських розслідувань. Виїхав з Криму через рік після окупації. 

XS
SM
MD
LG