ЯЛТА – У підконтрольному російській владі Ялтинському торговому порту відбуваються масові скорочення працівників. Керівництво порту заявляє, що економічна ситуація на підприємстві потребує оперативного скорочення фонду оплати праці. Колектив портовиків побоюється, що за цим стоять плани відчуження порту на користь високопоставленого російського бізнесу.
У 2014 році Ялтинський морський порт разом з рештою кримських портів був «націоналізований» російською владою. Його передали в управління створеному державному підприємству «Кримські морські порти», що контролюється Міністерством транспорту російського уряду Криму. Для Ялтинського порту це через дев'ять років обернулося масовими скороченнями співробітників. Керівництво підприємства оголосило кільком десятків портовиків, що більше не може платити їм зарплату.
«У Ялтинському морському порту 10 травня скоротили посади 21 працівника, а 20 липня – ще 57 осіб, включаючи екіпажі всіх теплоходів і висококваліфіковані кадри ремзони та вантажного порту. На жаль, новий начальник Євген Шманов, який нещодавно переїхав з Москви і ніколи не працював у морських портах, не зміг надати чіткий план розвитку підприємства, приватизації якого побоюються люди», – повідомляє журналіст з Ялти Сергій Сардико.
«Грошей немає. Чим платити зарплату?»
Директор Ялтинського порту Євген Шманов на зборах із колективом на початку травня не зміг пояснити, які заходи плануються для відновлення повноцінної роботи підприємства. Наразі головне завдання, за його словами, – полегшити зарплатну відомість. За його словами, підприємство не має грошей на утримання колективу, оскільки вантажний порт «абсолютно не має замовлень».
Портовики поцікавилися, чи його кадрові рішення не пов'язані з потенційною приватизацією території порту.
Це рейдерське захоплення цього порту? Ви нас тупо звільняєте всіхСпівробітник Ялтинського порту
«Це рейдерське захоплення цього порту? Ви нас тупо звільняєте всіх і кажете: ви допрацюйте якось, я подивлюся. Їм (співробітникам порту – КР) уже не цікаво. Вони зараз розвернуться і звалять. Максимум, що ви зможете зробити, ще раз їх звільнити. І чий порт залишиться? Як і «Масандрівський винзавод». Хто був власником і хто став власником (2020 року виробниче об'єднання «Масандра» відійшло структурам друга президента Росії Юрія Ковальчука – КР)», – говорить на відео співробітник Ялтинського порту.
Директор підприємства у відповідь каже, що якщо порт знайде інвестора, співробітників знову почнуть набирати.
«Якщо знайдеться клієнт, партнер, який займатиметься перевалкою... (робота порту відновиться – КР). Якщо вас не буде, шукатимуть новий колектив», – каже Євген Шманов.
Портовики стверджують, що знайти інших людей буде складно і наполягають, що необхідно зберегти чинний колектив. «Можливості немає. Грошей немає. Порт збитковий. Чим платити зарплату?» – відповідає директор.
Порт – для Ковальчука?
Співробітники Ялтинського порту побоюються, що їх скорочення є частиною плану щодо банкрутства підприємства і передачі його новому власнику.
«Портовики обговорюють версію, що нового директора підприємства призначили для одного завдання – добити порт і передати його під яхтову марину структурам російського бізнесмена Ковальчука. Саме його мали на увазі працівники порту, коли згадували на нараді з керівництвом у травні долю «Масандри». Її також продали структурам Ковальчука кілька років тому», – повідомляє ялтинський кореспондент Крим.Реалії.
Ідею переорієнтування кримських портів під організацію яхтового туризму до повномасштабного вторгнення Росії в Україну просував президент Росії Володимир Путін. А заробляв на ній бізнес його друзів.
Така ідея виникла після того, як російська влада визнала: санкційні обмеження знищили економіку портів, і вони не можуть повноцінно працювати. У 2018 році в російському уряді Криму представили Концепцію розвитку портової інфраструктури Криму до 2030 року. У ній повідомляється, що, порівняно з досанкційним 2013 роком, вантажообіг портів Криму скоротився більш ніж у п'ять разів.
«Розвиток перевалочних потужностей портів Криму та збільшення обсягів перевалки вантажів можливі лише після зняття санкцій щодо Кримського півострова», – йдеться у документі.
Цією Концепцією пропонувалося вимушено переорієнтувати діяльність кримських портів за умов санкцій, замінивши вантажообіг та перевалку туризмом. Найбільш перспективним напрямком розвитку частини кримських портів у цьому документі називається їхнє переорієнтування на обслуговування пасажирських перевезень, у тому числі туристичних ліній, та створення сучасної яхтової інфраструктури.
Юрій Ковальчук та його структури публічно про плани на Ялтинський порт не заявляли
Юрій Ковальчук та його структури публічно про плани на Ялтинський порт не заявляли. Крим.Реалії намагалися зв'язатися з директором порту Євгеном Шмановим. У його приймальні сказали, що телефоном він коментарі не дає, а щоб отримати інформацію, потрібно або записатися до нього на прийом, або звернутися з інформаційним запитом. Крим.Реалії відправили йому і ГУП «Кримські морські порти» інформаційні запити й готові оприлюднити відповіді, якщо вони надійдуть.
Кримські порти: собі у збиток
Ялтинський морський порт – одне з найстаріших підприємств курортного міста
Ялтинський морський порт – одне з найстаріших підприємств курортного міста. За даними з відкритих джерел, йому близько 200 років. Порт дуже постраждав під час Другої світової війни. Після звільнення Ялти з окупації німецькими військами повністю зруйновану інфраструктуру та портове господарство відновлювали співробітники порту. Діти та онуки багатьох з них продовжують працювати в порту досі. Цим на підприємстві публічно пишаються. Хоча на практиці цих людей тепер просять на вихід, прямо заявляючи, що в разі потреби замінять їх іншими кадрами.
До російської анексії Криму порт Ялти служив зоною пасажирського та вантажного обслуговування. Біля південного узбережжя курсували десятки пасажирських катерів і щодня відвантажували тисячі тонн різних вантажів.
Після російської анексії Криму його порти були закриті урядом України для відвідин та економічної діяльності. Згодом ці санкції підтримали країни Євросоюзу та Заходу, що практично знищило кримську портову економіку.
Ще у 2019 році тодішній міністр транспорту російського уряду Криму Сергій Карпов визнавав, що ситуація у «Кримських морських портів» не найкраща, і порти потребують «оздоровлення та оптимізації».
«В умовах сучасної ринкової економіки в портах різко скоротилася перевалка вантажів. Основна причина – це санкції, накладені на Крим, та спричинена ними відсутність суднозаходів іноземних партнерів у порти Криму. Керівництвом підприємства вживаються заходи щодо залучення вантажопотоків та завантаження виробничих потужностей. Організовано перевалку інертних вантажів з Абхазії, здійснюється перевалка зерна, соди. Ведеться робота щодо укладання договорів із вантажопостачальниками добрив, вугілля та інших вантажів з різних регіонів Росії», – посилалася тоді на його слова пресслужба Мінтрансу Криму.
З початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ситуація для кримських портів ще більше ускладнилася. Це пов'язано з тим, що до міжнародних санкцій додалися жорсткі обмеження для діяльності в морській акваторії Криму, яка використовується російськими військами для повітряних атак по материковій частині України. У попередні роки підприємство регулярно розпродавало портові судна, щоб «забезпечити раціональне використання майна, знизити витрати на утримання зазначених об'єктів та їх охорону». А від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну перейшло на бюджетні субсидії. За даними російського уряду Криму, минулого року ГУП «Кримські морські порти» отримало цільові субсидії на 550,2 мільйона рублів.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
