У Ялтинському морському порту масово скорочують працівників. З 16 січня планують звільнити екіпажі теплоходів, фактично ліквідуючи державні морські перевезення, повідомив журналіст та активіст Сергій Сардико. Російська влада Криму обіцяє порту розвиток через кілька років. На цей час кваліфіковані фахівці вже покинуть Крим, кажуть у колективі. Що відбувається з Ялтинським портом, з'ясовували Крим.Реалії.
Перша хвиля скорочень у Ялтинському порту була у травні 2023 року. Звільнені тоді були переважно співробітники ремонтної зони та вантажного порту. Також роботи втратили екіпажі цивільних судів, які багато років забезпечували навігацію біля берегів Криму.
Ці рішення пояснювали складною економічною ситуацією. Після «націоналізації» портів Криму російською владою та початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну виявилося нічим платити зарплату портовикам. У січні процес скорочень у Ялтинському порту продовжився.
«Перспективи працювати в зимову навігацію немає»
Про чергову хвилю скорочень екіпажів теплоходів у Ялті повідомив місцевий журналіст та активіст Сергій Сардико. За його словами, найближчим часом на сушу планують підняти єдиний теплохід, що працює в Ялті, «Владимир Луговской». Раніше припинилася навігація інших теплоходів.
Йдеться про «фактичну ліквідацію державних морських пасажирських перевезень у Ялтинському морському порту», зазначає Сергій Сардико.
Він оприлюднив фрагмент відео із зустрічі міністра транспорту російського уряду Криму Миколи Лукашенка з колективом Ялтинського порту, яка відбулася наприкінці грудня 2023 року. Публічно про цю зустріч влада не повідомляла.
Міністр підтвердив заплановані скорочення екіпажів портофлоту. За його словами, теплохід «Владимир Луговской» не вийде у море в період зимової навігації 2024 року.
«Питання з портофлотом має бути вирішене або за допомогою вже прийнятого рішення про скорочення (морських екіпажів – КР), або нам надходила пропозиція піти у простий персонал. Тому що поки що перспективи працювати в зимову навігацію немає», – сказав Микола Лукашенко.
Причиною такої ситуації є економічні проблеми, що виникли у порту ще минулого року, каже він.
«2023 року навігація теплохода («Владимир Луговской» – КР) окупала судно, включаючи зарплати екіпажу. Але на оплату праці співробітників причалу вже не вистачало», – каже Микола Лукашенко.
Другий рік ГУП «Кримські морські порти» живе за рахунок федеральних дотацій. Підприємство не може повноцінно працювати, в тому числі через обмеження діяльності в морській акваторії Криму, яка використовується російськими військами для військових дій проти України.
Секретна «дорожня карта»
Ялтинському порту – близько 200 років. У його колективі цілі династії ялтинців: від дідів до онуків. Тому скорочення для багатьох є втратою не просто роботи, а й частини життя. Багатьом доведеться виїхати із міста у пошуках нової роботи.
Портовики кажуть, що у разі скорочення екіпажів теплоходів їх не зможуть зібрати знову.
«Навесні екіпажі вже не зібрати. Тому що багато хто має пропозиції роботи, на материк (у сусідню Росію – КР) поїдуть», – заявили співробітники на зустрічі з міністром.
Микола Лукашенко відповів, що «якщо такі ризики є, про них керівництво знає».
Він запевнив, що влада має «дорожню карту» відновлення та розвитку портової інфраструктури Ялти. Це питання «внесене до програми розвитку на 2027 рік», стверджує Микола Лукашенко.
Подробиць цієї програми він не уточнив. Як і того, що буде з портом, поки він чекатиме найкращих часів. Співробітники порту довго просять чиновників оприлюднити план розвитку підприємства. Але цього поки що не сталося.
Начальник Ялтинського порту Євген Шманов у травні 2023 року заявляв, що розвиток порту можливий, якщо «знайдеться партнер», який займеться перевалкою вантажів.
Крим.Реалії намагалися зв'язатися з Ялтинським портом. Там на наші дзвінки не відповіли. Ми направили в дирекцію «Кримські морські порти» інформаційний запит і готові оприлюднити відповідь, якщо вона надійде.
Як санкції та війна «вбили» кримські порти
Після російської анексії Криму його порти були закриті урядом України для відвідин та економічної діяльності. Згодом ці санкції підтримали США та країни Євросоюзу, що практично знищило кримську портову економіку.
Російська влада Криму тривалий час заявляла, що санкції ніяк не впливають на економічну ситуацію в регіоні.
Проте в документах, які підписують кримські чиновники, ситуація не така оптимістична. У 2018 році у російському уряді Криму представили Концепцію розвитку портової інфраструктури до 2030 року. У ній чиновники визнають, що під впливом міжнародних санкцій вантажообіг кримських портів скоротився більш ніж уп'ятеро порівняно з досанкціонованим 2013 роком.
«Розвиток перевалочних потужностей портів Криму та збільшення обсягів перевалки вантажів можливі лише після зняття санкцій щодо Кримського півострова», – сказано у документі.
Концепцією пропонувалося вимушено переорієнтувати діяльність кримських портів, замінивши вантажообіг та перевалку туризмом. Найбільш перспективним напрямом розвитку частини кримських портів у цьому документі названо їхнє переорієнтування на обслуговування пасажирських перевезень, у тому числі туристичних ліній, та створення сучасної яхтової інфраструктури.
Ідею переорієнтування кримських портів під організацію яхтового туризму до повномасштабного вторгнення Росії в Україну просував президент Росії Володимир Путін. А заробляв у ньому бізнес його друзів. Але повномасштабне вторгнення Росії в Україну вдарило по цій сфері.
«Грошей немає, тому що немає туристів»
Фактичне знищення зимової навігації у Ялті безпосередньо пов'язане із провалом у курортній сфері як наслідком російської війни з Україною, вважає керівник Інституту стратегічних чорноморських досліджень Андрій Клименко.
«Реальний розмір туристичного сезону в окупованому Криму у 2022 році можна оцінювати у 1,5 мільйона людей. А у 2023 році він, за наявними даними бронювань, може бути оцінений у 1 мільйон осіб у річному вимірі. Тобто теплоходи та катери не дають грошей, бо немає туристів», – прокоментував він Крим.Реалії.
Російська влада Криму стверджує, що у 2023 році Крим відвідало 5,2 млн туристів, що на 20% менше, ніж у 2022 році. Андрій Клименко ці дані називає некоректними.
«Коли ви зустрічаєте у ЗМІ офіційні оцінки туристичного потоку в Криму, потрібно розуміти, що вони мають пропагандистський характер і є завищеними у два-три і навіть чотири рази. Показники, які публікувала окупаційна влада Криму перед початком Великої війни 24 лютого 2022 року, були насправді показниками пасажиропотоку. Вони враховували всіх, хто в'їжджає до Криму, зокрема, додаткове населення в мільйон осіб, включно з військовими та членами їхніх сімей, які переїхали до Криму з Росії після окупації у 2014 році. Вони можуть кілька разів на рік виїжджати до Росії та повертатися», – пояснює він, посилаючись на дослідження Інституту чорноморських стратегічних досліджень.
В умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну багато курортів Криму перепрофільовано під військові цілі. Найбільш популярним курортом воєнного часу залишається південний берег Криму. Але й там є проблеми: від напівпорожніх пляжів у високий сезон до хронічних фінансових проблем біля порту.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
