Після того як Росія анексувала Крим у 2014 році, там розпочався масштабний переділ власності. Російські еліти ділять між собою великі підприємства, нерухомість, курортні установи, землю та надра. Юрій Ковальчук, Аркадій Ротенберг, Костянтин Малофєєв та інші відомі російські прізвища відзначилися в цьому процесі. Кому за 12 років у російських реаліях дісталися найласіші шматочки кримського «пирога», розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
У 2014 році Росія поширила в Криму своє законодавство, «скасувавши» дію українських законів. Українські правозахисники називають це порушенням статті 43 Гаазької конвенції про закони та звичаї війни. Це сприяло масштабному переділу власності на Кримському півострові в інтересах російського бізнесу, пов'язаного з Кремлем. Для кримчан цей переділ обернувся негативними наслідками: обмеженням доступу до моря, забудовою улюблених місць та знищенням унікальних природних ресурсів. За роки перебування Криму в російських реаліях найцінніші його об'єкти та ресурси отримали російських господарів. У більшості випадків це відбувалося в односторонньому порядку – без погодження з українськими власниками.
Кримське вино
Одним із перших російських бізнесменів, які почали освоюватися в Криму з 2014 року, називають Юрія Ковальчука – бенефіціара банку «Россия» та друга президента РФ Володимира Путіна. Він володіє відомими кримськими винзаводами.
У 2017 році структури його банку викупили завод шампанських вин «Новий Світ», а в 2020 році – легендарний завод «Масандра».
Менш відомий, але не менш високопоставлений власник з'явився у кримського заводу марочних вин і коньяків «Коктебель». У 2021 році російська влада Криму продала його майно і землю з виноградниками «Гатчинському спиртовому заводу» з Ленінградської області.
Цей завод належить сім'ї Михайла Якубчика – «вино-горілчаного короля» Санкт-Петербурга, родича директора Служби зовнішньої розвідки Росії Сергія Наришкіна.
Інтерес російського бізнесу до кримських винзаводів експерти називають бажанням мати «трофеї» для статусності та причетності до Володимира Путіна. Він, як з'ясували раніше журналісти, має виноробню на своїй дачі в Геленджику, звідки постачають вино на кремлівські заходи.
Дачі
З іменем Юрія Ковальчука пов'язують колишню дачу втікача експрезидента України Віктора Януковича на мисі Айя під Севастополем.
Серед об'єктів садиби – вертолітний майданчик, власний парк, штучний сад із системою зрошення і тенісний корт із великою прибудовою. Усе це наглухо огороджено масивним парканом. До повномасштабного вторгнення РФ в Україну там тривало будівництво, через що блокували рух транспорту в цьому напрямку.
Дачею на кримському узбережжі практично по сусідству з Юрієм Ковальчуком володіє ще один друг Володимира Путіна – російський бізнесмен Аркадій Ротенберг. Його компанії на замовлення російської влади побудували міст через Керченську протоку, отримавши на додачу кримські інфраструктурні проєкти на сотні мільярдів рублів.
Маєток, який пов'язують із цим бізнесменом, розташований на мисі Сарич і теж закритий від загальних очей.
На південному узбережжі Криму з 2014 року з'явилася низка об'єктів, які пов'язують із Володимиром Путіним, Дмитром Медведєвим та іншими відомими представниками російської влади. Самі вони публічно про це не говорять.
Санаторії
Російські бізнесмени, пов'язані з Володимиром Путіним, з 2014 року активно скуповували курортні об'єкти на кримському узбережжі. Аркадій Ротенберг є бенефіціаром п'яти готельних комплексів на південному узбережжі: «Ай-Петри», «Мисхор», «Дюльбер», «Жемчужина» та готелем «Дача Рахманинов». Усі вони раніше були «націоналізовані» підконтрольною Росії владою Криму.
Бізнесмен також володіє санаторієм «Жемчужина» в Гаспрі, який межує з «Ластівчиним гніздом». До 2014 року цей санаторій належав Державній фіскальній службі України і теж був «націоналізований» російською владою.
«Завдяки розпродажу націоналізованої власності структури Ротенберга стали найбільшим власником об'єктів дозвілля та відпочинку на узбережжі Криму, заодно отримавши на півострові ще й чи не всі вигідні держконтракти», – писало російське видання «Проект» у 2021 році.
Сам Аркадій Ротенберг публічно не заявляв про свої кримські придбання.
Доля цих активів до кінця не зрозуміла. В умовах повномасштабного вторгнення РФ в Україну курортна сфера Криму є збитковою і виживає за рахунок федеральних дотацій. Чи приносять прибуток санаторії, викуплені Аркадієм Ротенбергом, достовірно невідомо.
Новим власником садиби «Новий Кучук-Кой» українського бізнесмена Ріната Ахметова у Великій Ялті у 2019 році в російських реаліях оголосила себе фірма російського «Газпрому».
Об'єкт з унікальним парком-пам'ятником був спочатку «націоналізований» російською владою Криму, а потім виставлений на продаж. В українській компанії «СКМ» раніше заявили Крим.Реалії, що мають намір судитися за своє майно в міжнародних судах.
«Газпрому» в Криму також належить резиденція «Крымский бриз» у південнобережному селищі Паркове. Раніше фірма «Газпрому» отримала в оренду до 2066 року понад 30 гектарів місцевої землі для створення багатофункціонального спортивно-оздоровчого комплексу. Це може закрити доступ до єдиного пляжу в селищі Парковому, скаржаться місцеві жителі.
Кардіологічний санаторій «Ливадия» у передмісті Ялти в 2018 році купив на російському аукціоні бізнесмен із РФ Костянтин Малофєєв. Його називають одним зі спонсорів російської анексії Криму 2014 року та військових дій на сході України.
Разом із лікувальними корпусами та землею йому дісталося три об'єкти культурної спадщини – господарські споруди колишньої резиденції останнього російського імператора Миколи II у Лівадії. За оцінками місцевих журналістів, структури Костянтина Малофєєва заплатили за південнобережний санаторій у кілька разів менше його реальної вартості. Сам він про це не висловлювався.
Надра
Після анексії Криму РФ російський бізнес отримав доступ до кримських природних ресурсів. Дозволи на користування надрами їм видає підконтрольна Кремлю місцева влада. Костянтин Малофєєв із бізнес-партнерами з 2018 року видобували в Сакському районі унікальну кримську рожеву сіль. У цьому бізнесі брала участь Тетяна Навка – російська фігуристка і дружина прессекретаря президента РФ Дмитра Пєскова.
Морська сіль, збагачена бета-каротином, може використовуватися у виробництві декоративної косметики, лікувальній індустрії та як харчова добавка, але є дорожчою, ніж звичайна сіль.
Тетяна Навка підтвердила російським журналістам, що є співвласницею цього бізнесу. За її словами, рожева сіль використовується «тільки як технічна».
Згідно з російськими базами, цей сольовий бізнес отримував російські бюджетні замовлення на постачання солі, в тому числі, для посипання доріг в осінньо-зимовий період.
На даний момент прізвищ Костянтина Малофєєва і Тетяни Навки в установчих документах фірми немає. Але є засновники, відомості про яких приховані. Як правило, так у РФ ховають дані про високопосадовців та їхні сім'ї.
Нерухомість
Значно зміцнив сімейний бізнес у російських реаліях підконтрольний Москві глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов).
З його бізнес-інтересами пов'язують групу компаній «Моноліт», яка працює у сфері будівництва та управління нерухомістю.
Родичі Сергія Аксьонова на посадах у кримській владі курують сфери будівництва, земельних і майнових відносин. Сім'я Аксьонова володіє торговими площами в Сімферополі, які здає в оренду. У 2020 році їхні активи поповнилися приміщеннями історичного маєтку в центрі міста, які теж здаються в оренду.
До повномасштабного вторгнення в Україну сім'я Сергія Аксьонова офіційно декларувала десятки мільйонів рублів доходів, чим не могла похвалитися до 2014 року. Серед майна тещі Сергія Аксьонова знайшли елітну квартиру в Москві за 400 мільйонів рублів, наявність якої ніхто не пояснив.
Які доходи у Сергія Аксьонова та його родичів зараз, достовірно невідомо, оскільки вони не публікують декларацій про доходи під час бойових дій Росії проти України.
Продовжує забудовувати Крим сімейний бізнес спікера російського парламенту Криму Володимира Константинова. На момент російської анексії Криму у 2014-му році група компаній «Консоль» мала мільйонні борги перед українськими банками, які не довелося віддавати в російських реаліях.
Згодом «Консоль» перейшла в управління дітям Володимира Константинова. Завдяки зв'язкам у російській владі Криму цим компаніям вдається отримувати все нові земельні ділянки для забудови, а також успішно брати участь у російських тендерах.
Будує в Криму дорогі апартаменти та житлові комплекси і бізнес (компанія «Парангон») ексміністра оборони України часів біглого експрезидента України Віктора Януковича Павла Лебедєва. З його ім'ям також пов'язують п'ятизірковий готель «Аквамарин» у Севастополі.
Кримський аеропорт
Під контролем Юрія Ковальчука перебувають головні повітряні ворота Криму. Активами аеропорту «Сімферополь» управляють структури його банку «Россия».
Після російської анексії Криму 2014-го року і до початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну цей аеропорт забезпечував основний російський трафік у кримському напрямку. З 24 лютого 2022 року російська влада заборонила польоти цивільної авіації над Кримським півостровом. Поки війська РФ використовують кримське небо для військових дій проти України, аеропорт Сімферополя не приймає і не відправляє авіарейси. Але попри простій, аеропортовий комплекс регулярно освоює мільярди рублів із федерального бюджету на модернізацію своїх об'єктів та облаштування інфраструктури. Російська влада розраховує, що в майбутньому цей аеропорт забезпечуватиме «прямі польоти за кордон».
Тисячі постраждалих
Під незаконний переділ власності в Криму між російськими структурами потрапили тисячі об'єктів, стверджують українські правозахисники.
«Проголосивши непорушність майнових прав населення та юридичних осіб, що здійснювали свою діяльність на території Криму та Севастополя, РФ та створені нею органи окупаційної адміністрації, втім, без зволікань ухвалили десятки актів, метою яких було привласнення державної власності України, юридичних та фізичних осіб. Воно здійснювалося з використанням експропріації (яку окупаційні органи називають націоналізацією) у формі безоплатного вилучення (конфіскації) та, в деяких випадках, примусового вилучення з виплатою вартості майна, яка визначалася самими окупаційними органами (реквізиція). Хоча за офіційною інформацією загалом таким чином було націоналізовано понад 330 об'єктів державної власності та власності профспілок, немає підстав сумніватися в тому, що близько чотирьох тисяч організацій та установ, які є державною власністю України, спіткала та сама доля», – йдеться в огляді коаліції українських правозахисних організацій про ситуацію з правами людини в Криму в умовах окупації.
В українському «Регіональному центрі прав людини» ідентифікували щонайменше 3,9 тисячі жертв вилучення та знищення майна російською владою в Криму.
Ще близько 13,8 тисяч осіб стали потенційними жертвами «грубого і незаконного з точки зору міжнародного права втручання в їхнє право власності» після того, як влада РФ оголосила значну частину Кримського півострова «прикордонною територією» і заборонила володіти там землею громадянам без російського громадянства, зазначають в організації.
За підрахунками прокуратури АРК, близько 10 тисяч власників земельних ділянок у Криму можуть втратити їх через цю директиву. У відомстві наголосили, що подібне позбавлення власників права на свої земельні ділянки незаконне з точки зору національного та міжнародного права.
