Жителі анексованого Росією Криму виходять на пікети, вимагаючи вирішити проблему водопостачання. Третій тиждень багато з них вимушено живуть за графіком подачі води й часто отримують її з домішками бруду та стоків. Як довго доведеться жити в таких умовах, російська влада Криму не говорить. Вони звинувачують Україну у «водоморі» і сподіваються на дощі, які мають наповнити місцеві водосховища. Водночас кримським чиновникам нагадують про їхню відповідальність за невирішення проблеми.
З гострим дефіцитом води в Криму зіткнулися через шість років після анексії півострова Росією, внаслідок чого було припинене постачання дніпровської води з материкової частини України Північно-Кримським каналом. За цей час на півострові пересохли основні великі водосховища, і води перестало вистачати цілим містам і районам. Наразі за графіком її подачі живуть Сімферополь, Сімферопольський та Бахчисарайський райони. З 23 вересня обмеження подачі води запровадять в Алушті, Партеніті та Малому Маяку.
«Водомор» та «екоцид»
Російська влада Криму, з одного боку, говорить, що «ситуація під контролем». А з іншого ‒ звинувачує Україну у «водоморі», переконуючи, що це вона поставила півострів на межу катастрофи.
Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов торік говорив, що Криму «вода від України не потрібна».
Цього році спікер припустив, що дніпровська вода може бути отруєною.
«Де гарантії, що націоналісти не отруять воду? З аморальною владою нічого спільного у нас бути не може. Коли в Києві ухвалювали рішення посадити кримчан на сухий пайок, хіба думали про наші пологові будинки, лікарні, старих, які живуть на верхніх поверхах? Їм було на нас наплювати. У нацистів такі радники, що вигадають будь-яке лиходійство. Ризикувати життям кримчан ми із Сергієм Аксеновим ніколи не будемо», ‒ сказав він у червні 2020 року.
У вересні російський глава Криму Сергій Аксенов звинуватив владу України в «державному тероризмі» та «екоциді» через припинення постачання дніпровської води Північно-Кримським каналом.
Проте в Криму з цим згодні не всі. Низка активістів висловилися про те, що вирішення проблеми водопостачання півострова є відповідальністю російської влади півострова.
«Чиновники можуть з кабінету розповісти, як у них душа болить»
Житель села Опушки Сімферопольського району Сергій Васильєв декілька днів тому вийшов на одиночний пікет у Сімферополі з вимогою відправити у відставку керівників російського уряду Криму через невирішену проблему водопостачання півострова.
Це наслідок не природних явищ, а недбалого ставлення нашого керівництва до проблемСергій Васильєв
«Аксенов, Гоцанюк (голова російського уряду Криму Юрій Гоцанюк ‒ КР), Вайль (голова Держкомводгоспу російського уряду Криму Ігор Вайль ‒ КР), Баженов (голова підприємства «Вода Криму» Володимир Баженов ‒ КР) ‒ у відставку! Якщо замість води з крана біжить г**но, то це не все в порядку», ‒ з такими гаслами чоловік вийшов на вулицю.
Сергій Васильєв пояснив, що вийти на пікет його змусили дії російської влади, в результаті яких у його селі знищують діючий водогін «під приводом заміни його на новий». Він звертався до всіх інстанцій, але всюди йому відповіли, що «все робиться в межах закону».
Пікетувальник вважає російську владу Криму винною в тому, що кримчани залишилися без води.
«Це наслідок не природних явищ, а недбалого ставлення нашого керівництва до проблем. Це все починається, в першу чергу, від них. У першу чергу, проблема ‒ це наші чиновники, які нас не чують і не хочуть допомагати. Вони можуть максимум з кабінету розповісти, як у них душа болить. Якби у нас був уряд, у нас не було б бід і ми б не стояли тут», ‒ сказав він.
«Невже шість років не бачили, до чого йдеться?»
Позицію Сергія Васильєва поділяє і кримський активіст, отаман громадської організації «Кримське казацтво» . Він теж пікетував російський парламент Криму з вимогою до місцевої влади вирішити проблему з водою.
«Синя бочка ‒ це не вирішення проблеми! Дайте воду», «Держраду у відставку! Криму потрібна вода в каналі, а не Константинов у кріслі», ‒ написав активіст на своєму плакаті.
Він наголосив, що за шість років анексії Криму Росією влада «забула найголовніше» ‒ провести воду.
«У Криму міст збудували, дороги, аеропорт. А найголовніше забули ‒ воду провести. Жителі Криму зараз страждають через це. Шість років чим вони займалися? Водосховища пересохли. Невже вони шість років не бачили, що до цього йде? Чекають манни небесної. Скільки вже можна це терпіти?» ‒ говорить він.
Сергій Акімов вважає голову російського парламенту Криму Володимира Константинова одним з винних у тому, що Крим опинився в такій ситуації.
У Криму міст збудували, дороги, аеропорт. А найголовніше забули ‒ воду провестиСергій Акімов
«Він упродовж шести років від цієї води відмежовувався, як міг. Треба було, навпаки, вести переговори (з українською владою про відновлення постачання дніпровської води в Крим ‒ КР). І наскільки я знаю, такі переговори навіть велися колись. Але вони (підконтрольна Росії влада Криму ‒ КР) говорили, що нам вода з Північно-Кримського каналу не потрібна. І ось ми дожилися до того, що у нас зараз погодинний графік води, і вона з кожним днем стає все гіршою й гіршою», ‒ зазначив Сергій Акімов.
Володимир Константинов на ці слова публічно не відреагував. Нам отримати його коментар з цього приводу поки не вдалося.
Сергій Акімов нагадав, що покійний президент АРК Юрій Мєшков торік звертався до української владиз проханням відновити постачання дніпровської води на півострів. За словами Акімова, активісти вимагатимуть це й надалі.
«Якщо жителі Криму підтримають, будемо збирати підписи, будемо звернення посилати (до української влади ‒ КР). Треба битися за свої права. Тому що шість років минуло, а ніхто нічим не займається», ‒ сказав активіст.
«Потрібно спуститися з небес на землю»
Причиной дефицита воды стало халатное отношение крымских властей к состоянию сетей водоснабженияИлья Большедворов
Основною надією російської влади Криму зараз є опади, що мають наповнити водосховища і вирішити проблему дефіциту води на півострові. Для цього чиновники у співпраці з Росгідрометом планують викликати штучні опади. Перші такі експерименти обіцяють реалізувати до кінця року.
Російський активіст, який живе в Криму, критикує кримську владу за нестачу уваги до проблеми великих водовтрат у зношених мережах півострова.
«Причиною дефіциту води стало недбале ставлення кримської влади до стану мереж водопостачання. У Сімферополі є маса прикладів, коли ці мережі постійно рвуться. Втрати (води ‒ КР), за офіційними відомостями, від 70 до 80% у мережах. Влада намагається вигадувати якісь фантастичні способи вирішення проблеми. Але вирішуватися вона має іншим шляхом. Замість запуску літаків, які будуть у нас обстрілювати хмари, видобутку води з печер, збору дощової води ‒ потрібно спуститися просто з небес на землю і нарешті звернути увагу на трубопроводи, ретельно вибирати підрядників і контролювати проведення робіт. Тоді ми будемо економити воду, і все у нас в Криму буде добре», ‒ вважає він.
«Стакан погані з крана змушував би пити на нарадах»
З моменту запровадження графіків подачі води проблему погіршила низька якість води. Спочатку російська влада Криму говорила, що вода відповідає якості. Але коли з кранів потекли стоки, визнали, що фільтри систем водопостачання не встигають чистити воду.
Кримський активіст Олександр Юр'єв запропонував чиновникам публічно пити воду з кранів.
«Я б на місці Аксенова наливав би склянку цієї гидоти з крана і змушував би пити на нарадах цю воду, щоб показали особистим прикладом, що ця вода відповідає всім нормам», ‒ написав він у соцмережах.
Він теж вважає, що у вододефіциті в Криму винна «бездіяльність влади».
«Мене дивують люди, які виправдовують бездіяльність суб'єктів владних повноважень за шість років у питанні водопостачання Криму. Причому мені намагаються розповісти, що це нормально ‒ жити за графіком, мовляв, ми так і раніше жили, а ви всі розпещені. Я цим людям відповідаю: це не нормально! Бути патріотом ‒ це не означає бути терпилою і стійко переносити всю бездарність кримського керівництва», ‒ зазначив він.
Щодня сімферопольська влада отримує сотні скарг на відсутність води, її низьку якість або нестачу тиску в системі на верхніх поверхах багатоквартирних будинків. Підприємство «Вода Криму» отримує тисячі подібних скарг, а також регулярні сигнали про прориви на об'єктах водопостачання.
Сергій Аксенов 21 вересня доручив профільним службам «знайти рецепт» вирішення цих проблем. Він зазначив, що це «необхідно з урахуванням довготривалої перспективи обмеженого водопостачання».
Водопостачання Криму
Україна забезпечувала до 85% потреб Криму в прісній воді через Північно-Кримський канал, що з'єднує головне русло Дніпра з півостровом. Після анексії Криму Росією в 2014 році поставки води на півострів припинили.
Запаси води в Криму поповнюють з водосховищ природного стоку і підземних джерел. За заявами екологів, регулярне використання води з підземних джерел призвело до засолення ґрунту на півострові.
У 2020 році ситуація з водопостачанням в Криму стала критичною. Невелика кількість опадів і малосніжна зима призвели до посухи, стверджують кримські вчені.
З кінця серпня графіки подачі води були запроваджені в Сімферополі, а також у Сімферопольському і Бахчисарайському районах. Пізніше це торкнулося Білогірська і Білогірського району та частково Алушти.
Підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов не виключив, що Росія може визнати надзвичайною ситуацію з водопостачанням Криму. Він також стверджував, що 2020 рік став найбільш посушливим за 150 років спостережень.
Влада Росії виділила мільярди рублів на будівництво нових водогонів, водозаборів і на буріння свердловин.
Моніторингова місія ООН в Україні наполягає, що, згідно з міжнародним правом, Росія несе повну відповідальність за забезпечення населення Криму водою.
Офіційний Київ стверджує, що постачання води на півострів через Північно-Кримський канал відновиться тільки після деокупації Криму.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
