З 2014 року Роскомнадзор почав практику масового блокування доступу до інтернет-ресурсів, які висвітлюють кримські події весни 2014 року та наступні за ними військові дії на Донбасі всупереч офіційній лінії Кремля. До списку заборонених у Росії потрапили десятки українських та кримських сайтів. Однак практика показує, що обмеження російської влади в Криму та сусідній Росії відрізняються. У чому різниця, з'ясовували Крим.Реалії.
Відповідно до федерального закону «Про інформацію, інформаційні технології та про захист інформації», підставами для припинення доступу до інтернет-ресурсів можуть бути поширення ними порнографії, інформації про способи виготовлення та використання наркотичних засобів і психотропних речовин, способи вчинення самогубств або закликів до них, а також заклики до масових заворушень, екстремістської діяльності, участі в незаконних масових заходах.
Згідно з процедурою, блокування доступу до ресурсу може бути проведене на підставі рішення суду про визнання інформації забороненою для поширення в Росії. Також інтернет-ресурси можуть вносити до реєстру заборонених у Росії і без рішення суду ‒ за поданням органів прокуратури.
З 2014 року позасудових блокувань у Криму, за інформацією правозахисних організацій, зазнали десятки місцевих і всеукраїнських інтернет-ЗМІ, які не визнали російську анексію півострова. Однак у Криму ситуація з блокуваннями має свою специфіку і відрізняється від багатьох російських кейсів. Це підтверджують і спостереження Крим.Реалії, й експерти, які регулярно моніторять доступ до інтернет-ресурсів на півострові.
Попередження та порожні сторінки
Одним із прикладів невідповідності кримських заборон російським є блокування сайту громадського руху «Кримська солідарність». Його активістів почали переслідувати в Криму після того, як вони почали активно підтримувати співвітчизників, які стали жертвами політичних кримінальних та адміністративних справ. Їхній сайт до реєстру заборонених у Росії не потрапив. Але все-таки російські провайдери його блокують і в Криму, і в Росії.
Як повідомляє Кримська правозахисна група, за результатами моніторингу блокувань інтернет-ресурсів на півострові в лютому-березні у п'яти інтернет-провайдерів з десяти недоступний сайт «Кримської солідарності».
Меджліс кримськотатарського народу опинився в опалі російської влади Криму після невизнання російської анексії півострова. Його діяльність була визнана в Росії екстремістською. Пізніше Міжнародний суд ООН зобов'язав російську владу відновити діяльність Меджлісу в Криму. Однак ця вимога досі не виконана.
Сайт Меджлісу офіційно внесений до реєстру заборонених у Росії.
У Криму його, за інформацією моніторингу КПГ, блокують усі десять провайдерів, які моніторили правозахисники.
Cайт першого кримськотатарського телеканалу АТR теж фігурує в реєстрі заборонених за поданням Генпрокуратури Росії. За інформацією КПГ, його блокують три кримські провайдери.
Ми попросили журналістів з різних регіонів Росії зайти на ці сайти зі своїх комп'ютерів. Згідно з отриманими відомостями, у Сибіру сайти АТR та «Кримської солідарності» доступні. А ось сайти Меджлісу та низки кримських і українських ЗМІ блокуються повсюдно або з формулюванням «Цей ресурс заблокований Роскомнадзором», або й зовсім без пояснень.
У Москві з цього переліку доступним виявився сайт АТR. Заходячи на ці ресурси, за словами наших співрозмовників, тільки сайт Меджлісу блокується з поясненням про офіційну заборону. В інших випадках сайти виглядають як порожні сторінки.
Аналогічна ситуація в Сибіру та Москві ‒ з сайтом «Центру журналістських розслідувань», доступ до якого офіційно блокується в Криму та сусідній Росії Роскомнадзором.
Українське інтернет-видання «Цензор.net» блокується в Росії на підставі подань Генпрокуратури Росії та рішень кількох судів.
Однак у Москві в окремих провайдерів його можна читати вільно, повідомили наші колеги. У Криму ж він заблокований.
«Блокування відбуваються без логіки»
Кримський історик, політичний оглядач Олександр Севастьянов говорить, що ще кілька років тому зауважив різницю між блокуваннями сайтів у Криму та Росії.
Сайт просто блокують і ніяк це не пояснюютьОлександр Севастьянов
«В одній зі своїх поїздок до Росії наприкінці 2014 року я вперше зайшов там на кілька інтернет-ЗМІ, сайти яких на той момент були заборонені в Криму. І з'ясував, що, виявляється, вони доступні в Росії. Найяскравіший приклад ‒ «Українська правда» (одне з найдавніше інтернет-видань України, яке не визнає російську анексію Криму ‒ КР). У Криму вона заблокована, у Росії ви її можете читати вільно. «Укрінформ» (українське національне інформагентство, яке не визнає анексію Криму ‒ КР) ‒ те саме. Потім я перевіряв цю інформацію у 2017 і 2019 роках. Довгий час був доступний у Криму та Росії сайт «Лівого берега» (відоме українське інтернет-видання ‒ КР). Але в останні пів року, за моїми спостереженнями, він заблокований і в Росії, і в Криму. Загалом ці блокування відбуваються без будь-якої логіки. Одна справа ‒ коли сайти блокуються за рішенням відповідного органу влади і ця інформація з'являється на екрані при спробі зайти на цей сайт, й інше ‒ коли сайт просто блокують і ніяк це не пояснюють», ‒ розповів він Крим.Реалії.
У попередні роки російська влада активно блокувала і сайт Крим.Реалії. Його спочатку внесли до реєстру заборонених сайтів, а потім видалили звідти. Зараз фактів його блокувань набагато менше, вони відбуваються вибірково. Олександр Севастьянов називає це «вітриною гласності» для російської влади.
«Я думаю, що це зроблено для вітрини гласності. Щоб у разі, якщо до російської влади будуть запитання з приводу блокування сайтів, у них залишився аргумент, що сайт, який поширює альтернативну інформацію, працює вільно», ‒ вважає Олександр Севастьянов.
«Крим для російської влади небезпечний»
Експертка Кримської правозахисної групи Ірина Сєдова кілька років стежить за інтернет-блокуваннями на півострові. Вона теж помітила, що заборони, запроваджені російською владою для Криму, не завжди діють у самій Росії.
Для кримчан російська влада жорсткіше закриває всі вікна у світІрина Сєдова
«У Криму, за моїми спостереженнями, жорсткіша цензура, ніж у Росії. Тому що Крим для російської влади небезпечніший в плані можливого розгойдування настроїв людей, ніж сама Росія. Росіяни більше оброблені пропагандою, ніж кримчани. Вони ніколи не жили у вільному суспільстві. А в Криму до 2014 року все-таки була демократія, вільні ЗМІ, багато хто ще це пам'ятає. Багато хто досі орієнтується на українські ресурси, в яких шукають альтернативну інформацію. Тому для них російська влада жорсткіше закриває всі вікна у світ», ‒ пояснила вона Крим.Реалії.
За результатами моніторингу КПГ у Криму в лютому-березні, 10 провайдерів повністю блокують там 25 сайтів, серед них і десятки сайтів українських ЗМІ. Правозахисники стверджують, що в порівнянні з попереднім моніторингом ситуація погіршилася. Таке масове обмеження доступу до інформації вони називають «грубим порушенням фундаментальних прав людини».
Дії російської влади в Криму призводять до знищення плюралізму думок і фактичної заміни незалежних ЗМІ джерелами державної російської пропагандиКримська правозахисна група
«Кримчан, по суті, позбавляють можливості отримувати інформацію про Україну і проблеми в сфері прав людини, що відбуваються в Криму, бо підконтрольні Кремлю ЗМІ приховують більшість таких фактів від жителів півострова. Дії російської влади в Криму призводять до знищення плюралізму думок і фактичної заміни незалежних ЗМІ джерелами державної російської пропаганди», ‒ стверджують автори моніторингу.
Ірина Сєдова вважає, що сайти, призначені для блокування російською владою в Криму, підбираються «не за законом, а за політичними критеріями».
«Зараз майже всі інтернет-провайдери в Криму блокують однакову кількість сайтів. Торік, коли я моніторила ситуацію, один інтернет-ресурс могли блокувати п'ять провайдерів з десяти. Зараз практично всі провайдери поводяться однаково ‒ все заблоковане в усьому Криму. Можливо, є якась вказівка від окупаційного уряду Криму», ‒ говорить вона.
Російський правозахисник Дамір Гайнутдінов раніше говорив Крим.Реалії, що після кримських подій 2014 року в Росії стала жорсткіше обмежуватися свобода інтернету, а публічне обговорення кримських подій спричинило блокування і навіть закриття медіа в Росії.
