Росія оголосила про вихід із зернової угоди, дія якої припинилася 18 липня. Україна, Туреччина, Євросоюз, США, ООН та низка країн Заходу закликають Росію повернутися до угоди, яка забезпечує транспортування українського зерна. Туреччина як країна, яка підписала з Україною та Росією угоду, має намір вести переговори з президентом РФ Володимиром Путіним. Чи може турецький президент Реджеп Тайїп Ердоган вплинути на ситуацію та повернути Путіна за стіл переговорів – з'ясовували Крим.Реалії.
Рік тому, 22 липня 2022 року, представники України та Росії підписали з ООН і Туреччиною окремі дзеркальні угоди, спрямовані на розблокування експорту зерна з України на тлі глобальної продовольчої кризи, спричиненої повномасштабним вторгненням Росії на українську територію.
Українська влада також звинувачує Росію в розкраданні на окупованих територіях щонайменше 650 тис. тонн українського зерна. Влада РФ публічно підтверджувала, що вивозить українське зерно з окупованих територій до анексованого Криму. Російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) визнавав, що Росія продає українське зерно.
Крим.Реалії неодноразово фіксували зерновози в портах Криму, закритих для судноплавства. Україна проводить моніторинг таких фактів, низка судів заочно заарештовано, проводяться розслідування щодо капітанів і судновласників.
Тема Криму та подій на Кримському півострові неодноразово виринала у заявах Росії, коли вона погрожувала вийти із зернової угоди.
Як Росія погрожувала вийти із «зернової угоди»
- Наприкінці жовтня 2022 року Росія оголосила про припинення участі в зерновій угоді. Москва стверджувала, що вихід з угоди пов'язаний з атакою безпілотників на кораблі Чорноморського флоту РФ біля берегів Севастополя.
- 14 жовтня 2022 року російський президент Володимир Путін пригрозив закрити зерновий коридор у Чорному морі через вибух на Керченському (Кримському) мосту. Він також критикував угоду, яка дозволила розблокувати експорт українського зерна. Він стверджував, що зерно, яке експортується з України, нібито не досягає найбідніших країн. В ООН відповідали, що не завжди вихідний пункт призначення збігається з кінцевим, і що факт наявності зерна на світовому ринку пом'якшує інфляцію.
- 17 липня 2023 року, прессекретар Путіна Дмитро Пєсков заявив, що дія зернової угоди припиняється. Після того, як на Керченському (Кримському) мосту пролунав вибух, Пєсков зазначив, що позиція РФ щодо зернової угоди «була заявлена ще до атаки».
Чи може Ердоган вплинути на Путіна?
Президент Туреччини Реджеп Ердоган 17 липня закликав Росію до продовження зернової угоди і заявив, що має намір обговорити це з Путіним під час телефонної розмови, не чекаючи наміченого на серпень візиту російського президента до Туреччини.
Міністр закордонних справ Туреччини Хакан Фідан провів телефонну розмову з главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. За інформацією турецького видання «Анадолу», глави МЗС обговорили поточні події навколо Чорноморської зернової ініціативи.
Турецький політолог Торгул Ісмаїл у коментарі Крим.Реалії висловив думку, що Туреччина зацікавлена у продовженні роботи «зернового коридору» та поновленні участі Росії в цій угоді.
Відповідаючи на запитання, чи може президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган вплинути на російського президента Володимира Путіна для того, щоб Росія повернулася до «зернової угоди», турецький політолог зазначив, що в нинішній ситуації необхідно ширше дивитися на відносини цих держав.
Якщо порушаться двосторонні відносини, я думаю, що Росія сама собі зачинить вікно у світовий простірТогрул Ісмаїл
«Значення Туреччини та президента Ердогана дуже важливе для Росії. Це єдина країна та єдиний лідер, який вміє знайти діалог із Путіним. Наша країна відкрита для російських громадян і держави, ми не закрили повітряний простір, і росіяни вільно пересуваються територією Туреччини. У нинішній ситуації Туреччина для Росії – це, можна сказати, вікно у світ. І іншої такої серйозної альтернативи Росія не має. Якщо порушаться двосторонні відносини, я думаю, що Росія сама собі зачинить вікно у світовий простір. Також і зерновий коридор можна назвати «коридором у світ», спрямований на забезпечення продуктової безпеки країн», – наголосив Тогрул Ісмаїл.
Він зазначив, що Туреччина, на відміну від Росії, виконує всі ухвалені зобов'язання в рамках зернової угоди. І висловив припущення, що в цій ситуації має активно діяти Організація Об'єднаних Націй.
Чи може «зерновий коридор» працювати без Росії?
Українська сторона неодноразово наголошувала на своїй прихильності до виконання всіх пунктів зернової угоди. Президент України Володимир Зеленський повідомив 17 липня про досягнуту під час телефонної розмови домовленості з генеральним секретарем ООН Антоніу Гутеррішем про спільний пошук можливостей для подальшого постачання зерна через порти в Чорному морі. Крим.Реалії поцікавилися у турецького політолога, чи можливий формат роботи «зернового коридору» без участі Росії. Тогрул Ісмаїл вважає, що такий варіант можливий, але він не ідеальниий.
В ідеалі коридор має діяти так, як він зараз діє. Так буде безпечніше і краще для всіхТогрул Ісмаїл
«Туреччина має достатньо можливостей, щоб це забезпечити. Але чи це потрібно? Це дуже складний процес, і я думаю, що ідеальний варіант – щоб усі працювали разом. Тоді буде безпечніше. Не думаю, що Росія вийде в односторонньому порядку, впевнений, що президент Туреччини зможе домовитися з президентом Росії з цього приводу. Думаю, що в ідеалі коридор має діяти так, як він зараз діє. Так буде безпечніше і краще для всіх», – наголосив експерт.
Тогрул Ісмаїл зазначив, що Туреччина зацікавлена в тому, щоб воєнні дії припинилися, і російські війська залишили всі українські території у міжнародно визнаних кордонах України. В умовах воєнних дій Туреччина намагається налагодити двосторонні відносини, і зерновий коридор є одним із важливих факторів. Туреччина зацікавлена в тому, щоб він працював.
Після заяви Кремля про відмову Росії брати участь у зерновій угоді, у російських ЗМІ нагадали про плани РФ постачати російське зерно до країн Африки через Туреччину. Вперше повідомлення про це з'явилися на початку 2023 року, російські ЗМІ стверджували, що на території Туреччини може з'явитися зерновий хаб, де перероблятиметься російське зерно для постачання африканським країнам.
Турецький політолог Тогрул Ісмаїл, відповідаючи на запитання Крим.Реалії, чи може Турецька Республіка допомагати в цьому Росії, не виключив такої можливості.
«Я не чув про це (створення хаба для російського зерна – КР), але чому б ні? Туреччина – безпечна країна і завжди спирається на міжнародні домовленості. Це дуже важливий чинник: Туреччина не порушує міжнародного права. Думаю, що можливий такий безпечний варіант – не лише для Росії, а й для України теж. Найлегше вивезти через Туреччину», – зазначив він.
Тогрул Ісмаїл підкреслив, що Туреччина дотримується всіх досягнутих раніше домовленостей в зерновій угоді як з Україною, так і з Росією. Політолог нагадав, що Росія та Україна не укладали безпосередньо домовленості між собою.
«Туреччина бачить Крим як територію України»
Тогрул Ісмаїл нагадав, що Турецька Республіка з перших днів російської анексії Криму виступає на підтримку територіальної цілісності України.
Під час візиту до Туреччини президента України Володимира Зеленського турецький президент Реджеп Ердоган вкотре заявив, що Крим був анексований з порушенням міжнародного права, а також відзначив «самовіддану боротьбу за свободу» кримськотатарського народу.
Позиція зрозуміла і чітка: Туреччина завжди спирається на міжнародне право, а воно визнає Україну з КримомТогрул Ісмаїл
«Позиція зрозуміла і чітка: Туреччина завжди спирається на міжнародне право, а воно визнає Україну з Кримом та іншими її територіями, на яких зараз перебувають російські військові. Позиція Туреччини та її президента не змінюється з першого дня, починаючи з 2014 року. Туреччина не лукавить, як деякі західні країни, і завжди, у тому числі з трибуни ООН, і в пресі говорить про те, що війна має завершитися миром – за умови, що російські війська мають вийти з усієї території України. Звісно, що для Туреччини кримські татари – це чутливий і духовний момент, але Туреччина бачить Крим як територію України та як історичну батьківщину кримських татар, одне одному не заважає», – зазначив турецький політолог.
Зернова угода була невигідна Росії?
Ціни на пшеницю та кукурудзу на світових товарних ринках різко зросли у понеділок після того, як Росія оголосила про припинення зернової угоди, повідомив телеканал CNN.
Білий дім попередив, що рішення Росії «погіршить продовольчу безпеку та завдасть збитків мільйонам уразливих людей у всьому світі», та закликав Росію «негайно скасувати своє рішення».
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив, що глибоко шкодує про рішення Росії вийти із зернової угоди та відкликання російських гарантій безпеки судноплавства в північно-західній частині Чорного моря. За його словами, угода допомогла зменшити ціни на продукти харчування більш ніж на 23% з початку війни.
Керівник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень, кримчанин Андрій Клименко, коментуючи вихід Росії із зернової угоди, написав на своїй сторінці у фейсбуці, що зниження світових цін на зерно (до 20%), викликане «зерновим коридором», було «вкрай невигідним» РФ, якій необхідні кошти для продовження війни.
«Ми вже повідомляли, що перевалка зерна в російських портах за січень-квітень 2023 року зросла у 2,1 рази – до 22,4 млн тонн; перевалка мінеральних добрив за січень-квітень 2023 року зросла у 1,7 раза – до 10,5 млн тонн», – наголосив експерт.
Очільниця Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн назвала цинічним рішення Росії вийти із зернової угоди. Вона також пообіцяла, що ЄС продовжить вивозити українську сільгосппродукцію.
Росія заявляла, що за час дії зернової угоди не було відправлено жодного судна з російськими добривами. Крім того, Москва наполягала на підключенні Россільгоспбанку до системи міжбанківських платежів SWIFT.
ООН раніше закликала Росію до продовження угоди, оскільки її призупинення призведе до нестабільної ситуації на світовому ринку продовольства і до голоду в бідних країнах.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
