Від знімків із малюнками до звинувачень у теракті: за що ФСБ затримала в Криму членів родини з Євпаторії

Репресії ФСБ РФ в анексованому Криму. Колаж

У березні минулого року російські силовики провели обшуки та затримали чотирьох членів однієї євпаторійської сім'ї, яка переїхала до Криму зі Львова: Тетяну Маляр, її брата Валентина, сина Анатолія Россіхіна та доньку Ольгу Бегей. У чому їх підозрювали та як трансформується звинувачення щодо жертв переслідувань, читайте в цьому матеріалі Крим.Реалії.

Робила знімки з малюнками

31 серпня в Центрі громадських зв'язків ФСБ заявили, що в Криму затримали двох громадян Росії, які збирали розвіддані про дислокацію військових об'єктів і готували на півострові схованки із саморобними вибуховими пристроями. Їхні прізвища та обличчя не розголошувалися.

«Слідство встановило, що 58-річний житель і 52-річна жителька півострова, уродженці Львова, були завербовані в одному з іноземних інтернет-месенджерів співробітником сил спецоперацій ЗСУ. Під керівництвом куратора брат із сестрою вели стеження за пересуваннями військової техніки, фіксували розташування об'єктів Міноборони, а також поширювали проукраїнські націоналистичні матеріали», – наголошується в повідомленні ФСБ.

При цьому в публікації наводиться фрагмент допиту жінки, яка говорить: «Також я робила знімки з малюнками та написом «Крим – це Україна, 11 років в окупації» на тлі Миколаївського собору в Євпаторії».

Примітно, що новина супроводжується кадрами, на яких чоловік і жінка виходять із мікроавтобуса в зимовому одязі, що не відповідає погодним умовам наприкінці серпня, коли з'явилося офіційне повідомлення про їхнє затримання.

За даними ФСБ, під час обшуку в них нібито вилучили чотири одиниці саморобної вибухівки загальною масою вибухової речовини іноземного виробництва понад 5 кг та мобільний телефон, що містить листування з куратором. Переконливих доказів того, що ці предмети дійсно належали родині Маляр, у публічному доступі немає. Ба більше, надалі прокуратура стверджувала, що «агенти» були затримані, коли лише «прибули на ділянку місцевості в межах Сакського району, де мали витягти зі схованки вибуховий пристрій фугасного типу».

Співробітники ЦЗЗ ФСБ Росії під час затримання в анексованому Криму, архівне фото

Опираючись на дані про вік затриманих, згадки про Львів, Євпаторію та Сакський район, правозахисна ініціатива «Трибунал. Кримський епізод» припустила, що йдеться саме про Валентина та Тетяну Маляр, яких фактично викрали ще у березні 2025 року із села Молочного, розташованого під Євпаторією.

При цьому громадські діячі зазначили: «Тетяна Маляр проходила в реєстрі підслідних за статтею про незаконне зберігання вибухових речовин. Чому літню жінку, яка страждає на серйозну ниркову недостатність, «затримали» тільки зараз, та ще й обтяжили звинувачення держзрадою, залишається загадкою».

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Мить – і ти шпигун. Як у кримських судах розглядають звинувачення в держзраді

Новий сюжетний поворот

11 вересня російська прокуратура Криму заявила про затвердження обвинувального висновку у кримінальній справі стосовно неназваних брата і сестри за звинуваченнями у державній зраді та замаху на незаконне зберігання вибухівки. За статтями висунутих звинувачень, деталями версії слідства (частково схожими з релізом ФСБ), а також за однаковими ілюстраціями з використанням тих самих кадрів, що й про «затримання» Малярів у серпні, можна припустити, що прокуратура передала до суду якраз їхню кримінальну справу.

Державний обвинувач із якихось причин не став згадувати про наявність «проукраїнських націоналістичних матеріалів», зробивши акцент на вибухівці у схованці. Проте водночас російське видання «Известия», передрукувавши реліз прокуратури, додало до нього без посилання на джерело інформацію про те, що обвинувачені планували здійснити «підрив інфраструктури». Подальші події показали, що російські пропагандисти могли згадати це не випадково.

11 вересня до підконтрольного Росії Верховного суду Криму надійшла кримінальна справа стосовно двох підсудних за статтями про держзраду та намір зберігати вибухівку. Інформація про них на сайті суду була прихована, але збіг дати прокурорського релізу про передачу до суду з датою прийняття справи до розгляду в суді, а також повністю схожий перелік звинувачень дозволяє говорити про те, що до суду передали саме справу Малярів.

Будівля підконтрольного Росії Верховного суду Криму. Сімферополь, архівне фото

Як звернули увагу оглядачі правозахисної організації «Кримський процес», 2 жовтня суддя Сергій Погребняк повернув справу назад до ФСБ на дорозслідування у зв'язку з тим, що, на його думку, є підстави «для кваліфікації за тяжчими злочинами». Можливо, суд побачив у матеріалах ті самі наміри здійснити «підрив інфраструктури», про які згадували російські пропагандисти.

У правозахисній організації висловили предпопущення, що йдеться про перекваліфікацію справи на статтю про підготовку терористичного акту. У такому разі після виконання формальних процедур матеріали передадуть до російського Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону, хоча це й заборонено Женевською конвенцією про захист цивільного населення.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Аеропорт в один кінець. Як кримчанки зникають після приземлення літака в Сочі

Статус не зрозумілий

Про викрадених у той самий день півтора року тому дітей Тетяни Маляр офіційна інформація наразі відсутня. Проєкт «Если б не было войны» повідомляє, що Ольгу Бегей звільнили із СІЗО не пізніше лютого цього року. Ресурс не вказує джерело своєї обізнаності. На якій підставі вона там перебувала і чому з неї згодом зняли звинувачення – також невідомо.

Анатолій Россіхін, який є сином Тетяни Маляр, за даними цього джерела та російського проєкту «Мемориал», досі перебуває в СІЗО-2 Сімферополя з підозрою на незаконне зберігання вибухових речовин і, можливо, з огляду на тривалість перебування під вартою, тепер уже з підозрою в державній зраді.

«Сімейні» переслідування за звинуваченнями у шпигунстві, державній зраді чи підготовці терактів у Криму перестали бути рідкістю. Мати і дочка з родини Стрилець, подружжя Сергій та Олена Войнаровські, брати Ахтемови, мати і дочка з родини Соценко, подружжя Христина Маркова та Денис Верхошинцев – ось неповний перелік сімей, які масово постраждали в ході нового витку репресій на Кримському півострові.

БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:

Везуть у невідомість. ФСБ і «кримська» архітектура зникнень

Ігор Воротніков – псевдонім фрилансера, який пише для RFE/RL під цим ім'ям із міркувань безпеки