Головне управління розвідки (ГУР) МО України повідомило, що близько 10:00 23 серпня на мисі Тарханкут, поблизу села Оленівка, внаслідок вибуху була знищена російська зенітно-ракетна система ППО великого та середнього радіусу дії С-400 «Тріумф». При цьому українські розвідники уточнили, що була повністю знищена пускова установка, встановлені на ній ракети та особовий склад.
Раніше у соціальних мережах опублікували фотографію огородженого «зоною безпеки» пляжу зі стовпом диму на задньому плані. А телеграм-канал «Кримський вітер» написав про сім вибухів та ураження радіолокаційної станції на Тарханкуті. Кримчанам легко було ідентифікувати пляж облаштованого фестивального містечка біля курортного села Оленівка Чорноморського району. Саме там останніми роками проводиться ініційований російською владою Криму молодіжний фестиваль «Екстрім-Крим».
Село Оленівка на карті Криму
«Самих по собі комплексів С-400 дуже небагато, це одна з останніх таких розробок. І, крім того, оскільки це один із найсучасніших їхніх (російської армії – КР) знарядь та засобів протиповітряної та протиракетної оборони, то, звісно, це матиме системні наслідки для розвитку подій у Криму», – зазначив представник ГУР МО України Андрій Юсов в ефірі українського національного телемарафону.
«Це тріумф для України та українців, які наближають визволення українського Криму», – додав Юсов.
Повідомленню українського ГУР передувала інформація, яку поспішили розмістити деякі українські медіа та паблики, про знищення поблизу тієї самої Оленівки берегового ракетного протикорабельного комплексу (БРПК) «Бастіон». Джерелом інформації був вказаний радник мера Маріуполя Петро Андрющенко.
Така нестиковка певною мірою зрозуміла: обладнані у відкритому приморському степу позиції підрозділів (дивізіону або окремих його батарей) «Бастіону» та «Тріумфу» розташовані фактично по сусідству на тому самому мисі Тарханкут і виконують спільне бойове завдання. Їхня дислокація поблизу Оленівки, точніше – кар'єра біля села, раніше була відзначена на підготовленій журналістами Крим.Реалії оновленій карті мілітаризації Криму.
Рік тому, 20 серпня 2022 року, на околицях Оленівки на заході Криму спрацювала російська система протиповітряної оборони
Імовірно, що «бастіонними» протикорабельними ракетами «Онікс» росіяни активно обстрілювали у червні-липні цього року Одесу, портову інфраструктуру регіону, а також Миколаївщину. Від Тарханкута до одеських берегів прямо лише 180 км (до Миколаївської області ще ближче). Дальність польоту «Онікса» по комбінованій траєкторії – до 300 км. Виходячи з тактико-технічних характеристик (ТТХ) ракети, подолати цю відстань вона могла за неповних 4 хвилини і була практично невразливою для українських засобів ППО. А комплекс С-400 «Тріумф» (разом із ЗРПК «Панцир-С1») за всіма військовими канонами мав забезпечувати оборону «Бастіону» з повітря у разі «відповіді» ЗСУ.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ: Небезпечний Тарханкут. Важлива військова ціль у Криму?Російський телеграм-канал «Рыбарь» виклав свою версію того, що сталося 23 серпня біля Оленівки: ЗСУ запустили два безпілотники, які наблизилися до Криму і викликали на себе вогонь ППО. Дрони нібито були збиті, але відразу після цього з боку моря були випущені три українські ракети – «Гарпуни» чи «Нептуни».
Вперше російські військові об'єкти на Тарханкуті піддалися повітряним атакам рівно рік тому, причому під час згаданого традиційного фестивалю «Екстрім-Крим». Влада Криму заявила тоді, що засоби ППО РФ успішно вразили всі цілі, постраждалих і матеріальних збитків немає.
Що ж до інших результативних ракетних ударів ЗСУ по російських засобах ППО в Криму, то відомо ще про один такий. Сталося це 8 квітня на околицях Феодосії. Призначений Кремлем глава Криму Сергій Аксьонов запевнив кримчан, що удар був відбитий. Але, за повідомленням телеграм-каналу «Кримський вітер», одну ракету справді збила російська ППО, а друга потрапила у ЗРК С-300 росіян і підірвала її. При цьому були поранені троє російських військовослужбовців. Цей факт підтвердили інші джерела.
Знищений або тільки пошкоджений комплекс С-300, найімовірніше, – штатна бойова одиниця 18-го зенітного гвардійського ракетного полку (ЗРП, в/ч 85388), штаб якого розташований майже в центрі Феодосії. У зоні відповідальності 18-го ЗРП не лише суто військові (наприклад, база іранських «Шахедів» на мисі Чауда), а й важливі логістичні «громадянські», за твердженням місцевої влади, комунікації у східній частині Криму. Наприклад, Керченський міст, нафтобаза Феодосії, морський порт тощо. З відкритих джерел також відомо, що полк Феодосії входить до складу 31-ї дивізії ППО зенітних ракетних військ ВКС РФ (штаб у Севастополі), яку розгорнули на початку 2017 року.
Митрополит Феодосійський та Керченський Платон під час освячення російського ЗРК С-400 «Тріумф». Феодосія, 14 січня 2017 року
У тому ж Севастополі з 2018 року дислокується аналогічний 12-й ЗРП Феодосії, який також безпосередньо підпорядкований 31-й дивізії. Точніше, 1-й дивізіон полку розміщується на мисі Фіолент, 2-й – у Євпаторії. 1-й дивізіон безпосередньо відповідає за протиповітряну та протиракетну оборону головної бази Чорноморського флоту РФ та оснащений ЗРК С-400 «Тріумф». 2-й за допомогою С-400 «Тріумф», за логікою речей, прикриває з неба об'єкти в західному Криму, зокрема і на мисі Тарханкут.
Бойові розрахунки ЗРК С-400 «Тріумф» у Севастополі, 13 січня 2018 року
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.