Як відбувається ліквідація військової логістики РФ в анексованому Криму та на окупованому півдні України – на морі та суходолі – аналізуємо результати етапів операції Сил оборони України. Що дало можливість Україні масовано атакувати логістичні об'єкти військ РФ? Чому Росія не може захистити свої кораблі в Чорному та Азовському морях? Як російська влада намагається забезпечити постачання на Кримський півострів через Чонгар та Генічеськ?
Морський етап української операції з ліквідації військової логістики РФ вже приніс відчутні результати. Рахунок уражених суден, як стверджує командувач СБС ЗСУ Роберт Бровді («Мадяр»), перевищив дві сотні. Сили безпілотних систем України та СБУ виводять з ладу танкери й суховантажі «тіньового флоту», а також інші судна РФ як в Азовському, так і в Чорному морях.
Операції в морях «уже увійшли до світової військово-морської історії»
За час від початку морської операції – з 6 липня – Сили безпілотних систем України та СБУ повідомили, що уразили сотні одиниць тіньового флоту РФ. Робота так званих малих і середніх кур'єрських танкерів паралізована, вони не можуть вивозити нафтопродукти з баз і терміналів РФ Волго-Донським каналом та Азовським морем на великі танкери, зазначає командувач СБС ЗСУ Роберт Бровді. Через це обмежено й доставку дефіцитного бензину до анексованого Криму через вузьке горло Азовського моря.
Скриншот з відео СБС України: удар по танкеру «тіньового флоту» РФ в Азовському морі, 7 липня 2026 року
«Ми «піклуємося» про їхню логістику всіх видів, яка дозволяє перекидати особовий склад, доставляти боєприпаси, перекидати якісь військові інші інструменти, засоби та сили, що використовуються проти нас на півдні або запускаються по Україні з Кримського півострова. Ми вперше в історії робимо це без сухопутної операції. Ми створюємо умови неможливості їхнього перебування, не втрачаючи жодного життя українського військовослужбовця», – каже Роберт Бровді.
Командувач Сил безпілотних систем ЗСУ Роберт Бровді
Дії Сил оборони України в акваторіях Азовського та Чорного морів уже увійшли до світової військової історії, вважає експерт, співзасновник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень і головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко. Про це він заявив в інтерв'ю Крим.Реалії.
За останні два з половиною роки вже майже чотири десятки кораблів «тіньового флоту» РФ були пошкоджені або потопленіАндрій Клименко
«Операції в Азовському та Чорному морях, де було знищено сотню суден (танкерів і суховантажів – ред.), вже увійшли до світової військово-морської історії. Будь-який військово-морський флот створюється для того, щоб, окрім іншого, захищати власне судноплавство. Тобто зараз ми демонструємо всьому світу, що Чорноморський флот РФ не здатний захистити свої судна – вони беззахисні. Згідно з нашою статистикою, за останні два з половиною роки вже майже чотири десятки кораблів «тіньового флоту» РФ були пошкоджені або потоплені – переважно в Чорному морі, а також у Середземному та Балтійському», – зазначає Андрій Клименко.
Співзасновник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко
Андрій Клименко звертає увагу на те, що удари по суднах завдаються з метою вивести їх з ладу, а не потопити.
«У всіх вибивається або ходова рубка з усім обладнанням, або, висловлюючись професійною мовою, гвинто-стернова група – тобто стерно і ходові гвинти, через що танкер втрачає хід. Чому саме так? Тому що ми розуміємо: нам жити на берегах цього моря – і Чорного, і Азовського. Ми усвідомлюємо масштаб величезної шкоди, якої вже завдано нашій акваторії: гинуть дельфіни, змінюється фауна, погіршується якість води. На відновлення підуть десятиліття. Тому й обрана така тактика – щоб мінімізувати екологічну шкоду для наших власних морів», – зазначає експерт.
Скриншот з відео СБС ЗСУ: удар по танкеру РФ у Чорному морі
Нам не потрібно топити в Азовському морі абсолютно всі танкери та суховантажі з нафтопродуктами чи іншими вантажами. Наше завдання – заблокувати перевалкуПавло Лактіонов
Завдання номер один – зупинити морську логістику Росії, наголосив в інтерв'ю Крим.Реалії заступник командира 414-ї бригади «Nemesis» Павло Лактіонов.
«Засоби, які ми застосовуємо для ураження морських цілей, дозволяють нам заблокувати морську логістику. І це наша головна мета. Морська логістика має бути зупинена. Нам не потрібно топити в Азовському морі абсолютно всі танкери та суховантажі з нафтопродуктами чи іншими вантажами. Наше завдання – заблокувати перевалку. Тому скажу ще раз для ворога: ми все знаємо – що, хто і де перебуває, а також типи суден; ми знаємо, куди бити; наші пілоти поінформовані, відпрацьована тактика застосування всіх засобів. Ми знаємо, куди потрібно бити, і б'ємо точно в ціль», – наголосив Павло Лактіонов.
Заступник командира 412-ї бригади «Nemesis» СБС ЗСУ Павло Лактіонов
Не тільки кількість, а й якість ударних засобів, що з'явилися в України, забезпечує такий результат атак по логістиці російських військ протягом останніх місяців, вважає оглядач військового порталу Defense Express Іван Киричевський. Унікальність дрона-камікадзе «Хорнет» полягає в тому, що він не залежить від GPS чи супутникового сигналу, а використовує систему візуального наведення за допомогою спеціальних камер – це робить його невразливим для систем РЕБ.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
Чому «ляже Москва»? Сили безпілотних систем ЗСУ розширили операцію «МоЛоЧКа» на Чорне мореЗіграла свою роль диверсифікація можливостей, що дозволяє отримувати різну розвідувальну інформаціюІван Киричевський
«Минулого літа, наприклад, тих самих «Хорнетів», як ми можемо судити з відкритих джерел, ще не було. Ті ж «Хорнети» мають досить високу швидкість, велику дальність застосування та особливості системи наведення, які й дозволили уражати ці рухомі вантажівки. Плюс, як би це не звучало, у нас з'явилися далекобійні дрони Firepoint, при цьому досить дешеві – навіть за заявленою ціною у 55 тисяч доларів за штуку. І, звісно, зіграла свою роль диверсифікація можливостей, що дозволяє отримувати різну розвідувальну інформацію: адже потрібні і супутникові знімки, і, можливо, агентурні дані – потрібно перевірити результативність удару і за необхідності повторити його. Судячи з усього, саме ця сукупність факторів і спрацювала», – зазначає Іван Киричевський.
Військовий експерт, оглядач військового порталу Defense Express Іван Киричевський
Удари по енергооб'єктах та нафтопереробці
За останні два місяці Україна завдала понад 120 ударів по об'єктах електроенергетики на окупованих територіях. Фактично 50% ударів припадає на анексований Крим. Такі дані наводить французький OSINT-аналітик Клеман Молен (Clément Molin).
Балаклавська ТЕС після атаки безпілотників Сил спеціальних операцій ЗСУ 14 липня 2026 року. Скриншот з відео телеграм-каналу «Крымский ветер»
Удари завдаються як по електропідстанціях у Криму та енерговузлах, так і по великих станціях. Балаклавська ТЕС – друга з двох найбільших електростанцій Криму. Сили спецоперацій України стверджують, що пошкоджено систему охолодження турбіни цієї станції. Видання «Медуза» за аналізом нічних супутникових знімків встановило, що загальна освітленість Криму наприкінці червня впала в п'ять разів порівняно з нормою.
Пожежа після удару по ПС 110/35/10 кВ «Білогірськ». Білогірський район Криму, 3 липня 2026 року. Скриншот з відео СБС ЗСУ
Один із найактивніших підрозділів, який завдає ударів по енерговузлах – 412-та бригада «Nemesis». Заступник командира бригади зазначає, що їхнє завдання – позбавити Росію можливості постачати свою військову групування.
Ворог не повинен мати можливості забезпечувати свої війська та об'єкти, зокрема й електроенергієюПавло Лактіонов
«Насправді енергетика – електрогенерація, розподіл електроенергії, газогенерація, сховища газу – це ключові складові логістики ворога. Ми маємо перерізати його постачання. Ворог не повинен мати можливості забезпечувати свої війська та об'єкти, зокрема й електроенергією. Коли у військових частинах відключається електрика, необхідна для роботи пунктів управління, майстерень та зарядки акумуляторів, вони змушені переходити на резервне живлення. А це генератори, які потребують пального. Але й із пальним виникають проблеми – які ми також їм створюємо, руйнуючи логістику. Жителі окупованих територій мають розуміти, що в умовах бойових дій вони зіткнуться з певними обмеженнями», – наголошує заступник командира 412-ї бригади «Nemesis» СБС ЗСУ Павло Лактіонов.
Табло на АЗС компанії ATAN у Сімферополі, 1 серпня 2026 року
Сили оборони України вивели з ладу до 50% потужностей російської нафтопереробки, зазначає співзасновник Інституту Чорноморських стратегічних досліджень Андрій Клименко. Цей напрямок атак необхідно посилювати, паралельно блокуючи російські логістичні потужності в портах.
Пожежа на НПЗ у Капотні. Росія, Московська область, 16 червня 2026 року
Вони й надалі намагатимуться все відремонтувати, а ми – і надалі продовжувати свою роботуАндрій Клименко
«Дійсно, близько 50 відсотків. Але не варто думати, що це назавжди. У Росії, звісно, намагаються все це виправити, адже ми ж бачимо, яка вибухнула бензинова криза по всій країні. Зрозуміло, що в умовах санкцій це складне обладнання – а якщо пошкоджено установки, які переробляють сиру нафту на різних етапах у різні продукти та хімічні компоненти, то йдеться про імпортну техніку, переважно американську чи європейську, зі складними комп'ютерними системами. І Китай тут також мало чим допоможе. Звісно, у таких галузях завжди є деякий запас обладнання «про всяк випадок», але ці резерви не безкінечні. Тому вони й надалі намагатимуться все відремонтувати, а ми – і надалі продовжувати свою роботу. Не випадково ж по деяких російських НПЗ «прилітало» і по п'ять, і по сім, і по десять разів за останні пів року–рік», – зазначає Андрій Клименко.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Ключова артерія військової логістики в Криму»: пошкоджені всі пороми Керченської переправиУдари по «сухопутному» коридору до Криму
«Сухопутний коридор» до Криму для армії Росії зараз паралізований. Партизанський рух «Атеш» стверджує, що командування РФ віддало наказ змішувати військові колони з цивільним автопотоком на трасах сухопутного коридору, щоб знизити ризик ураження безпілотниками.
Аналітики «Око Гора» геолокували 132 удари по логістиці ЗС РФ за травень–червень уздовж цього коридору. Французький OSINT-дослідник Clement Molin нарахував 270 відеозаписів атак на сторінках українських бригад, корпусів та підрозділів починаючи з травня.
Спалена Силами оборони України вантажівка на трасі російського «сухопутного коридору» до Криму, 19 червня 2026 року
«Зважаючи на ситуацію, у якій опинився наш підрозділ і наша бригада, ми ухвалили рішення руйнувати логістику по основній трасі, щоб ускладнити постачання південного угруповання ворога. Йдеться про головну артерію – трасу Маріуполь – Бердянськ – Мелітополь, так звану «Новоросію». Використовуючи наявні засоби – мідлстрайки – ми розпочали вільне полювання на логістичні колони, і це швидко позначилося на їхньому постачанні. Вороже командування навіть видало наказ про заборону переміщення військових машин і використання альтернативних шляхів. Це був лише перший етап – сухопутна логістика», – згадує початок операції у травні заступник командира 414-ї бригади «Nemesis» СБС ЗСУ Павло Лактіонов.
Російська військова техніка на трасі Р-280 під прицілом безпілотника 414-ї бригади «Nemesis» СБС ЗСУ, травень 2026 року
Критичний вузол – Чонгар і Генічеська протока
Дороги до анексованого Криму з окупованої частини Херсонської області й назад залишаються важливими логістичними шляхами доставки російських військових вантажів. Критичні вузли – Чонгарський міст і Генічеська переправа.
Руйнування на Чонгарському мосту, 12 червня 2026 року
Журналіст-розслідувач проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) Кирило Овсяний з 2022 року досліджує супутникові знімки Кримського півострова і звернув увагу на те, як Росія укріплює дороги на адміністративному кордоні з Кримом. У районі Генічеська, зазначає він, останні два роки будується додаткова дорога, що веде до причалів.
Верхня частина переправи через протоку Тонка станом на 1 липня 2026 року, Генічеськ Херсонської області
Ми бачимо, що в цьому районі з'явилося асфальтове покриття – там, де раніше через додатковий міст йшла ґрунтовкаКирило Овсяний
«Схоже, вона добудована не до кінця, оскільки поки не з'єднується з проїжджою частиною. Для чого її будують – теж не зовсім зрозуміло, але проходить вона в обхід місцевого пропускного пункту. Також ми бачимо, що в цьому районі з'явилося асфальтове покриття – там, де раніше через додатковий міст йшла ґрунтовка. Судячи з усього, сюди теж тягнуть якусь дорогу, і її будівництво триває. Можливо, планувалося зробити більшу транспортну розв'язку, але поки проглядаються лише додаткові під'їзні шляхи. Що саме задумано – сказати важко, але модернізація транспортно-логістичної інфраструктури на цій ділянці однозначно ведеться», – каже Кирило Овсяний.
Журналіст-розслідувач проєкту «Схеми» (Радіо Свобода) Кирило Овсяний
У районі Чонгара армія Росії зводить дві понтонні переправи та будівельний під'їзд до третьої, а також обладнує розгалужену логістичну інфраструктуру. Раніше мости на цій ділянці були серйозно пошкоджені – аж до опор, що й змусило російські війська розгорнути альтернативні понтонні переправи.
Переправа через Чонгарську протоку станом на 1 липня 2026 року
«Деякі ґрунтові дороги перетворилися на повністю заасфальтовані, з'явилися альтернативні шляхи та під'їзди до основних трас, де розташовані ці мости. Ми бачимо, що в районі Генічеська вже асфальтують таку новостворену переправу. Схожа ситуація складається і в районі Чонгара: там насипають нову дамбу-переправу через протоку замість мосту. Візуально створюється враження, що зруйнувати її ракетними ударами буде вже не так просто, як звичайний міст, який стояв там раніше», — каже журналіст-розслідувач проєкту «Схеми» Кирило Овсяний.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Логістичний локдаун» у Криму – аналіз ударів Сил оборони України навесні 2026 рокуРаніше депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань розповів Радіо Крим.Реалії, як саме російські військові намагаються відновлювати транспортне сполучення, порушене атаками на мости на Чонгарі та Арабатській стрілці.
Депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань
«Чонгарський міст зараз посилено охороняють, підтягнули додаткові засоби ППО. А що стосується мостів на Арабатську стрілку — там вони задіюють будівельне сміття від санаторіїв, які використовували як свої військові бази і куди останнім часом дуже влучно «прилітають» наші дрони, буквально розносячи їх. Цим сміттям вони засипають протоку між Арабатською стрілкою та Генічеськом, де наші Сили безпілотних систем уразили мости. Тобто роблять своєрідну насипну дорогу. А з іншого боку, ближче до моря, вони розгорнули понтонний міст, обтягнутий протидроновою сіткою», — розповів Сергій Хлань.
У російської армії доволі сильні інженерні служби, здатні знаходити нестандартні та швидкі рішення, зазначає військовий експерт Іван Киричевський.
У росіян – навіть попри деградацію окремих сегментів за останні чотири роки – інженерна складова досі залишається сильною стороноюІван Киричевський
«Як на мене, щось подібне вони вже робили в районі Каховської ГЕС: викопували котлован, заганяли туди вагони зі щебенем і використовували їх як основу під насип. Виходила така собі багатошарова мотрійка, яку спробуй ще розбий. У результаті доводилося бити безпосередньо по автомобільному транспорту. У росіян – навіть попри деградацію окремих сегментів за останні чотири роки – інженерна складова досі залишається сильною стороною. Будувати всі ці переправи вони вміють», – каже експерт.
Іван Киричевський вважає, що зміцнення логістики на Чонгарі та Арабатській стрілці ускладнює завдання Сил оборони України, однак засоби для її ураження є. Як приклад він наводить дрони Firepoint та новий український ударний БпЛА «Бегемот» із дальністю польоту до 300 кілометрів, який уже завдавав ударів по Чонгарському мосту.
Ударний БпЛА «Бегемот»
«Наприклад, Firepoint версії Middle Strike (FP2) оснащений бойовою частиною вагою в 100 кілограмів – це потужніше, ніж у ракети HIMARS, а у його модифікованої версії боєголовка сягає вже 200 кілограмів. Або новий дрон-камікадзе «Бегемот», у якого передбачена подвійна бойова частина: 40 кілограмів у носі та 35 кілограмів у хвості. Тобто за принципом пробивної дії він співмірний із ракетою Storm Shadow. Про самі ракети поки говорити не будемо, але, думаю, там теж припасовані сюрпризи. Сенс у тому, що засоби, якими теоретично можна працювати по цих мостових переходах, у розпорядженні Сил оборони є», – каже Іван Киричевський.
Утім, чи стануть ці логістичні переправи головними цілями під час наступних операцій із перерізання постачання військ РФ, однозначно сказати не можна, вважає експерт: під час планування операцій командування може обрати інші, більш пріоритетні об'єкти.
БІЛЬШЕ ПО ТЕМІ:
«Українські дрони як у себе вдома»: чому РФ не може відбити атаки ЗСУ в Криму?Як позначаються удари по логістиці на потенціалі армії РФ?
Операція з відрізання Криму від російської логістики виснажує військовий потенціал армії РФ, зазначає військовий експерт Іван Киричевський. Він нагадує, що підготовка до того результату, який ми бачимо сьогодні, розпочалася ще минулої осені.
Те, що противник не може вести там повноцінні наступальні дії – результат як мінімум дев'ятимісячних зусильІван Киричевський
«Це створює фактор виснаження російських сил, завдяки чому за останні пів року на півдні вдалося звільнити 650 квадратних кілометрів нашої території. Більше поки не виходить, оскільки ворожі дрони заважають просуватися механізованими колонами, а пішим строєм багато не навоюєш. Але сам факт того, що росіян на Запорізькому напрямку – та й загалом на півдні – почали систематично «обробляти» дронами на велику глибину, дав свої плоди. Ця робота розпочалася ще в листопаді-грудні, до історії з відключенням Starlink. І те, що противник не може вести там повноцінні наступальні дії – результат як мінімум дев'ятимісячних зусиль. Але, як я завжди повторюю, тут немає спрощеного прямого зв'язку, ніби по Криму потрібно бити виключно заради ефекту в районі Запоріжжя. Поки росіяни залишаються в Криму, по їхніх об'єктах там доведеться бити», – зазначає Іван Киричевський.
У 2026 році російська армія почала втрачати у вісім разів більше військовослужбовців, ніж Збройні сили України, стверджують аналітики вашингтонського Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS).
При цьому середня тривалість життя російського штурмовика на фронті в Україні зараз становить лише 20–30 хвилин, заявив нещодавно директор ЦРУ.
Директор ЦРУ Джон Реткліфф
«Середня тривалість життя російського новобранця, який потрапляє зараз на поле бою в Україні, оцінюється у 20–30 хвилин. 20–30 хвилин! І все тому, що дрони зі штучним інтелектом перетворилися на ефективні, спеціалізовані й при цьому недорогі машини для знищення», – каже директор ЦРУ Джон Реткліфф.
Директор ЦРУ зазначає, що освоєння Україною інноваційних технологій стало «потужним зрівнювальним фактором» і суттєво уповільнило темпи просування російської армії.