Російська влада й підконтрольні їм чиновники в Криму відзначають 16 березня сьому річницю «референдуму», який Росія провела на півострові у 2014 році. Російська пропаганда назвала ті події «кримською весною», стверджуючи, що кримчани раділи «поверненню в рідну гавань». Однак для багатьох життя в російських реаліях обернулося розчаруванням. Чому «кримська весна» не всім припала до душі, розповідають Крим.Реалії.
«Референдум» про статус Криму у 2014 році послужив формальним приводом для керівництва Кремля, щоб «приєднати» півострів до Росії всупереч протестам влади України, країн Європи та Заходу. Голосування на півострові відбувалося в умовах військової окупації, з масовим перебуванням на вулицях озброєних російських військових і техніки.
Результати цього «плебісциту» не визнані Україною та більшістю країн світу. Через російську анексію Криму відносно влади Росії та її ставлеників на півострові запроваджені санкції.
Проте у Кремлі заперечують звинувачення в насильницькому захопленні Криму та говорять про «відновлення історичної справедливості», посилаючись на думку кримчан, висловлену на «референдумі».
Однак за роки фактичного перебування півострова під контролем Росії все частіше від прихильників анексії лунають публічні заяви про розчарування «кримською весною».
«Розвели як лохів на базарі»
Одним з перших у Криму наважився публічно повідомити про своє розчарування російськими реаліями підприємець, власник ялтинського зоопарку «Казка» та сафарі-парку «Тайган» у Білогірському районі Олег Зубков.
У 2014 році він активно підтримував російську анексію півострова. Автобусом з рекламою його сафарі-парку в ті дні користувалися представники кримської «самооборони». А сам Олег Зубков обіцяв разом зі своїми левами «захищати Крим від бандерівців».
Але згодом його стосунки з підконтрольною Росії владою Криму не склалися. Підприємець зіткнувся з кримінальним переслідуванням. За участь у кримській «самообороні» у нього забрали парковку біля зоопарку «Казка». А в сафарі-парку «Тайган», що став однією з візитних карток півострова, регулярно виникають проблеми з владою. За роки анексії Криму бізнесмен відвідав близько 500 судових засідань, пов'язаних з численними штрафами та звинуваченнями на свою адресу з боку кримських чиновників.
Важко було усвідомлювати все тільки у 2014-2018 роках ‒ що нас обдурили, що розвели, як лохів на базаріОлег Зубков
Вперше Олег Зубков переглянув свої погляди на ситуацію в Криму у 2016 році, оголосивши, що «помилявся, будучи ярим прихильником приєднання Криму до Росії». У 2018 році він повторив свої слова про розчарування російським режимом.
«Більше засмучення, ніж від розчарування переходом Криму до складу Росії, я навряд чи вже переживу в своєму житті. А все інше ‒ вже наслідок цього і прояв загальноросійського маразму. Важко було усвідомлювати все тільки у 2014-2018 роках ‒ що нас обдурили, що розвели, як лохів на базарі», ‒ сказав Олег Зубков в інтерв'ю Крим.Реалії у 2018 році.
Відтоді він не змінив своєї думки. Бізнесмен стверджує, що для багатьох кримчан нинішні часи ‒ важке випробування.
Сьогодні ми маємо залякане населенняОлег Зубков
«Сумні зараз люди, закриті. Вони не збираються компаніями. І не тільки винна у цьому пандемія. Сьогодні ми маємо залякане населення, яке боїться висловлювати свою точку зору, боїться зайвий раз поставити лайк комусь у соцмережах. Подивіться, як святкують у Криму хоч Новий рік, хоч інші свята. Це все ‒ сумне видовище. Люди просто виживають», ‒ сказав він Крим.Реалії.
«Ми обміняли шило на мило»
Отаман «Кримського казацтва» Сергій Акімов у 2014 році теж був прихильником російської анексії півострова. За це його нагородили російською медаллю «За повернення Криму».
Але в російських реаліях півострова Акімов не зміг розвивати свій бізнес, а потім був звільнений з роботи. Він неодноразово опинявся в поліцейському автозаку за публічні акції з критикою кримської влади.
Я не бачив, що «Крим повернувся додому», я побачив, що Росія прийшла в КримСергій Акімов
Після цього погляди Акімова на ситуацію в Криму змінилися. Він незадоволений діями підконтрольної Росії влади Криму та зізнається, що йому за України жилося краще.
«Навіть сьогодні для мене Крим не в Росії. Закони та події, про які говорять по телевізору, ніяк не стосуються Криму. Крим ніякого стосунку до Росії не має. Так, ми чуємо, що вкладаються гроші, будуються мости, але для жителів Криму нічого не робиться. Ми обміняли шило на мило. Я не бачив, що «Крим повернувся додому», я побачив, що Росія прийшла в Крим», ‒ сказав він в інтерв'ю Крим.Реалії.
«Шкодую, що Крим повернувся додому»
Про розчарування повідомив нещодавно російський блогер Олександр Горний. У 2014 році він вітав події «кримської весни», наголошуючи, що таким чином збулася їхня з батьком мрія про «російський Крим».
Після подій 2014 року Олександр Горний оселився на півострові й намагався налагодити співпрацю з місцевою владою. Але врешті-решт він повідомив, що розчарований «кримською весною», коли почався скандал у Форосі, пов'язаний зі знищенням місцевого парку.
Крим не може нікому належати, окрім тих людей, які тут живутьОлександр Горний
«Вперше шкодую, що Крим повернувся додому, в Росію. Він не може нікому належати, окрім тих людей, які тут живуть, і вони проти знищення кримської природи та розкрадання того, що створювалося десятиліттями й століттями. Якщо народ проковтне знищення мису Меганом і Фороського парку, то знищать і все інше», ‒ написав він на своїй сторінці у Facebook на початку березня.
Після цього Олександр Горний зазнав критики з боку провладних активістів і журналістів через свою позицію. Його звинуватили у «відпрацюванні» іноземного фінансування.
У річницю кримського «референдуму» блогер наголосив, що ситуацією в Криму розчарований не тільки він, а й багато інших жителів півострова.
У словах людей я чув один лише жаль і розчаруванняОлександр Горний
«Те, що відбувається тут останнім часом, ніяк не в'яжеться з надіями та мріями багатьох кримчан, хто голосував душею й серцем за Росію. Сьогодні вітав людей зі святом, різних, осіб, певно, 20. У відповідь я чув те, що мені було боляче й неприємно чути. Радості, як раніше, не було, ніхто не заперечував, що повернулися додому, але ось усе інше сумно. У словах людей я чув один лише жаль і розчарування. На мій контраргумент, скільки Росія вкладає, у відповідь я чув, що так, бабки вкладають, а шахраї пиляють, а людям плюнули в душу знищенням природи Криму, брехнею, чиновниками-дурисвітами! Може, це Феодосія така? Решта Криму інакша. Не про таку сьому річницю «кримської весни» я мріяв», ‒ сказав російський блогер.
«Вірили в російську казку, а отримали зовсім не те»
Про розчарування російськими реаліями Криму говорить алуштинець Павло Степанченко. У 2014 році він активно підтримував російську анексію Криму, а після того, як півострів опинився в російських реаліях, пішов у політику. У 2014 році він був обраний депутатом Алуштинської міськради від компартії Росії. Під час своєї депутатської діяльності Павло Степанченко активно критикував російську владу свого міста за непрозоре роздавання південнобережної землі, ігнорування проблем алуштинців і багато іншого.
У червні 2016 року він був затриманий російськими силовиками й доправлений у відділення поліції за нібито несанкціонований мітинг на набережній Алушти. За що йому було призначене покарання у вигляді п'яти діб адміністративного арешту й 30 годин обов'язкових робіт.
Потім Павла Степанченка звинуватили у вимаганні 150 тисяч рублів у представника російської партії влади «Единая Россия». Він провів у СІЗО три роки, повідомив про тортури в ФСБ, був засуджений і відбув покарання, але провину не визнав і подав скаргу до Європейського суду з прав людини.
Ексдепутат говорить, що розчарувався у «кримській весні» «у той момент, коли вперше зіткнувся з незаконними діями силових структур» в Алушті у 2016 році». А остаточно переконався в цьому, коли став фігурантом кримінальної справи.
Я розчарований, перш за все, тим, що ми вірили в російську казку, а отримали зовсім не теПавло Степанченко
«Я розчарований, перш за все, тим, що ми вірили в російську казку, а отримали зовсім не те. Ті очікування, які були, швидко розтанули. Сьогодні я не є ворогом Росії, але я не задоволений тим режимом, який склався, зокрема у Криму. Якби я був за межами Росії, я б розповів, як насправді відбувався референдум у Криму в 2014 році. Але оскільки я ще в Росії, розумію, що за це мені можуть загрожувати чергові репресії. Тому багато моментів я озвучувати не можу», ‒ сказав він у 2020 році Крим.Реалії.
Торік Павло Степанченко намагався через Росію полетіти жити до Мексики. Але, як він розповів, його «повернули у країну без пояснення причин».
Скільки ще кримчан розчаровані результатами «кримської весни» 2014 року, точно сказати складно. Мало хто готовий публічно говорити про це. Однак невдоволення ситуацією в Криму лунає, зокрема й в ефірах російських ЗМІ.
На початку березня радіо «Эхо Москвы» присвятило частину свого ефіру питанню, де було краще: в українському чи «російському» Криму? Результат обговорення здивував радіоведучих: більшість людей, яких включили в ефір, наголосили, що з 2014 року жити на півострові стало складніше.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з'являлися озброєні люди в формі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об'єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за результатами якого Росія включила Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію та анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова та називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
