Підтримка НАТО, озброєння, «Кримська платформа»: що допоможе Україні відповісти на погрози Росії

Заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане заявив 25 січня, що увага Альянсу і союзників сфокусована «на напруженості, створеній Росією в Україні та довкола неї», та приділив увагу безпеці у Чорноморському регіоні. У МЗС України стверджують, що постійно порушують питання безпеки Чорного та Азовського морів на міжнародних переговорах, та наголошують на позитивній ролі «Кримської платформи». Чи можна посилити захист України з боку Чорного моря, чим може допомогти Києву НАТО і як можуть відповісти партнери України на ультиматуми Кремля – читайте у матеріалі Крим.Реалії.

Росія «без провокацій та необхідності стягнула до кордонів України понад 100 000 військовослужбовців і передове озброєння», заявив 25 січня під час виступу на Cybersec Global 2022 заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане.

«Хоча ми точно не знаємо намірів керівництва в Москві, потенціал вторгнення найближчими днями і тижнями цілком реальний. На засіданні Ради Росія-НАТО 12 січня всі союзники висловилися в один голос. Вони закликали Росію негайно деескалювати ситуацію та поважати суверенітет і територіальну цілісність своїх сусідів. Вони закликали Росію покласти край своїй агресивній позиції та припинити свої зловмисні дії, спрямовані проти союзників і партнерів», – наголосив він.

Тодія як спецслужби західних країн повідомляють про «високу ймовірність» спроб Росії дестабілізувати ситуацію в Україні найближчої зими, зокрема військовими способами, російська влада, включаючи президента Володимира Путіна, заперечує підготовку до військової операції, а переміщення військ пояснює навчаннями.

На тлі риторики Кремля Міністерство оборони Росії фактично щодня повідомляє про проведення військових навчань. У середу 26 січня стало відомо, що військові частини Південного військового округу в Росії та в анексованому Криму було піднято за сигналом «навчальної тривоги». Цього ж дня російські ЗМІ повідомили, що понад два десятки суден Чорноморського флоту Росії вийшли з пунктів базування у Севастополі та Новоросійську для навчань у Чорному морі. Серед них – «фрегати, сторожові кораблі, малі ракетні кораблі та ракетні катери, десантні кораблі, малі протичовнові кораблі і навіть тральщики».

Президент США Джо Байден заявив у середу 26 січня, що готовий запровадити персональні санкції проти президента Росії Володимира Путіна, якщо російські війська вторгнуться на територію України. Він додав, що якщо вторгнення відбудеться, воно матиме «величезні наслідки» і «змінить світ». Міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс також не виключила ймовірність запровадження санкцій проти Путіна.

«Ми зіткнулися з дуже реальною перспективою війни в Європі»

Росія вимагає від НАТО не допустити вступу до Альянсу України та Грузії. Заступник генерального секретаря НАТО Мірча Джоане, коментуючи заяву Кремля, заявив, що в НАТО «готові вислухати побоювання Росії, але не підуть на компроміс щодо основних принципів: права кожної нації обирати свій власний шлях і здатність НАТО захищати всіх союзників».

У своєму виступі, повний текст якого опублікований на сайті НАТО, Мірча Джоане заявив, що найближчими днями Росії передадуть «пропозиції Альянсу в письмовій формі» (передали 27 січня – ред.), і Кремль просять повернутися до обговорення цих пропозицій. Він також нагадав, що Україна є одним з найближчих партнерів НАТО, і після російської анексії Криму Альянс посилив підтримку ЗСУ.

«Ми збільшили свою присутність у Чорному морі, і тепер Україна є партнером з розширеними можливостями, що робить нас ближчими, ніж будь-коли», – зазначив він.

Мірча Джоане висловив надію на те, що дипломатія і діалог допоможуть «уникнути перспектив конфлікту та насильства», однак не приховував побоювань щодо можливої ескалації.

«Пані та панове, ми стоїмо на роздоріжжі. Ми зіткнулися з дуже реальною перспективою війни в Європі вперше за багато десятиліть… Ціна чергового вторгнення в Україну для Росії буде неймовірно високою. Після цього будуть жорсткі економічні та політичні санкції. НАТО і союзники НАТО підтримують Україну. Сила НАТО виходить із нашої єдності та нашої здатності адаптуватися, залишатися сильними й підтримувати наші стримування та оборону», – зазначив він.

Цього тижня стало відомо, що НАТО посилює присутність на сході Європи і відправляє додаткові кораблі та літаки-винищувачі до місць постійної дислокації сил Альянсу, «підсилюючи здатність до стримування й оборони в той час, коли Росія продовжує військову концентрацію на території та довкола України».

«Не можна дозволити Росії господарювати у Чорному морі»

Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в ексклюзивному інтерв'ю Радіо Свобода, відповідаючи на запитання Крим.Реалії, яку роботу проводить МЗС серед країн Чорноморського регіону щодо безпеки та свободи судноплавства в Чорному й Азовському морях, повідомив, що українські дипломати приділяють багато уваги цій проблемі на міжнародних майданчиках.

«Що стосується безпеки Чорного моря, то це одне із сотні питань на наших переговорах – і з чорноморськими країнами, з Туреччиною, коли президент Ердоган буде тут, і з НАТО, і з ЄС… Румунія, Болгарія, Грузія. Ми з ними з усіма про це говоримо. Ми маємо конкретні ініціативи, пропозиції. Вони зараз у роботі. Тому що не можна дозволити Росії господарювати у Чорному морі», – сказав Кулеба у «Суботньому інтерв'ю» на Радіо Свобода.

При цьому він наголосив на позитивній ролі «Кримської платформи» у питаннях безпеки та міжнародних відносин. Нагадаємо, Німеччина очолила один із п'яти напрямків роботи «Кримської платформи» – політики невизнання анексії Криму.

За словами глави МЗС України, питання безпеки навігації у Чорному морі в рамках «Кримської платформи» очолила «одна з дружніх держав». Він не уточнив, яка саме, але додав, що «тепер ми переходимо до змістовної роботи».

«Я розумію, що всі хочуть результату тут і зараз. Але будинок не зводиться за один день, а потім за один день не заселяється, не починає жити своїм життям. Ми зробили дуже добрий прогрес. Я задоволений тим, як еволюціонує «Кримська платформа». Вона є величезним подразником для Росії. Тому що Росія розуміє, що це стратегічна історія, яка не зникне, яка завжди буде у них, як скалка, сидіти», – наголосив Кулеба.

«Росія сама загнала себе в капкан»

Керівник моніторингової групи «Інституту Чорноморських стратегічних досліджень» та головний редактор порталу BlackSeaNews Андрій Клименко у коментарі Крим.Реалії висловив думку, що одним із приводів для перекидання військової техніки до кордонів Росії та ультимативних заяв Кремля міг стати саміт «Кримська платформа» та його міжнародна підтримка.

Експерт звернув увагу на заяви віцепрем'єра російського уряду Криму, постійного представника Криму при президенті Росії Георгія Мурадова, що побічно підтверджують цю теорію. Мурадов в інтерв'ю російській газеті «Известия» повідомив, що «Кримська платформа» «стала юридичним обґрунтуванням агресивних дій Заходу в регіоні», і що ухвалений на цьому міжнародному саміті меморандум говорить «про те, як різноманітними способами стримувати розвиток Росії».

«Переоцінювати «Кримську платформу», звісно, не можна. Вона привернула увагу цивілізованого світу до проблеми безпеки у Чорноморському регіоні. З 2014 року ми говорили в Україні та на Заході про небезпеку російського режиму. У своїй доповіді у 2016 році я говорив, що Путін будує абсолютно нову реальність, що це Сталін і Гітлер «в одному флаконі». Але ці попередження чули далеко не завжди. Зараз ми бачимо, що сприйняття Росії на Заході нарешті змінилося, особливо коли піднялася хвиля у світі, пов'язана з ескалацією ситуації біля кордонів України», – розповів Крим.Реалії Андрій Клименко.

Експерт назвав «безпрецедентною» зміну ставлення Заходу до російського режиму і нагадав про нещодавній виступ держсекретаря США Ентоні Блінкена в Берліні, в якому, на думку Андрія Клименка, було надано «абсолютно адекватну оцінку сучасної Росії, без дипломатичних викруток».

Андрій Клименко нагадав, що після того, як Росія почала стягувати війська до кордонів України, країни Заходу, окрім дипломатичних кроків, суттєво збільшили військову допомогу Києву.

Водночас, експерти висловлюють занепокоєння з приводу відсутності кораблів нечорноморських країн НАТО в Чорному морі цими днями. Якщо 2021 рік побив усі рекорди, починаючи з 2014-го, на перебування есмінців і фрегатів НАТО, то початок цього року ознаменувався перебуванням ракетного фрегата ВМС Франції FS Auvergne (D654), який покинув Чорне море 2 січня.

Експерт наголошує: хоча «новорічна пауза» для візитів кораблів НАТО в Чорне море є традиційною, за умов нинішньої ескалації відсутність флоту Альянсу біля берегів України протягом 25 днів викликає тривогу. При цьому Клименко не виключає, що пауза може бути спричинена дипломатичними причинами, щоб не давати Кремлю приводу для заяв про необхідність «оборони» та знизити градус напруженості.

Тим часом моніторингова група Інституту Чорноморських стратегічних досліджень і редакція BlackSeaNews продовжують відслідковувати маневри шести великих десантних кораблів Балтійського та Північного флоту Росії, які, на думку Андрія Клименка, можуть опинитися біля берегів Криму.

Клименко не виключає, що Росія може використати ці кораблі для провокацій у Чорному та Азовському морях. Побоювання експертів побічно підтверджує інформація про те, що в четвер 27 січня ці десантні кораблі пройшли протоку Гібралтар і прямують курсом на схід до Середземного моря.

«Аналіз знімків показує, що кораблі йдуть завантажені – швидше за все, технікою, а не морською піхотою. Тому що після двох тижнів «бовтанки» у зимовому морі на практично плоскодонному кораблі морським піхотинцям потрібно буде відновлюватися. Після Гібралтару їм знадобиться приблизно шість днів, якщо не буде штормів, щоб досягти Чорного моря. А потім теоретично вони цілком можуть взяти морських піхотинців на борт і використати їх у демонстраційних і локальних операціях у Чорному морі», – наголосив Андрій Клименко.

За його словами, осадка цих десантних кораблів дозволяє їм перебувати в Азовському морі та підходити до берега. У тому числі для провокацій, до яких може вдатися влада Росії, яка не отримала бажаної відповіді Заходу на ультиматум Кремля.

«Росіяни самі загнали себе в капкан: вони виставили такий рівень претензій до США і НАТО, який неможливо виконати ніколи. Тепер постає питання: а що має статися, щоб вони (влада Росії – ред.) своєму мілітаризованому населенню показали як «перемогу»? Вони не можуть відступити просто так. Тому можливі різні сценарії», – сказав Андрій Клименко.

Як стало відомо 27 січня, Вашингтон передав Росії письмові відповіді на її вимоги щодо гарантій безпеки. Заступник держсекретаря США Венді Шерман заявила, що США відкинули головну вимогу Москви про повернення НАТО до конфігурації 1997 року, щоб Росія почувалася у більшій безпеці.

Цього ж дня представник МЗС Росії Олексій Зайцев, коментуючи повідомлення про можливу загрозу вторгнення російських військ на територію України, заявив, що Москва вважає неприйнятною можливість війни між Росією та Україною.