Кабінет Міністрів України обіцяє «підйомну» допомогу в розмірі 50 тис. грн50 000 гривень = 89 502 рублів або 1 156 доларів для дітей, які повертаються з тимчасово окупованих територій або після депортації. «Це стосується також молодих людей 18–23 років, які були депортовані до повноліття», – заявив міністр соціальної політики, сім’ї та єдності України Денис Улютін під час міжнародної конференції з питань правосуддя Justice Conference.

Що чекає на молодих кримчан, які хочуть залишити Кримський півострів і приїхати на материкову частину України? Які документи знадобляться, яким способом виїхати надійніше і чи достатньо українська держава робить для повернення молодих людей – Крим.Реалії обговорили з експертами. Матеріал вийшов в межах проєкту «Їхній вибір – Україна», приуроченого до дванадцятої річниці анексії Криму.

Крим.Реалії раніше розповідали історії молодих кримчан, які виїхали з Криму з метою потрапити до Києва та отримати українські документи. Наприклад, Богдан залишив дім ще два роки тому і весь цей час переховувався від російського військкомату, переїжджаючи з міста в місто. Поліна виїхала з Криму минулого року, зараз живе в Києві та планує стати оператором дронів у ЗСУ. А Анна виїхала невдовзі після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну, отримала український паспорт і навчається в київському університеті.

Разом із експертами молоді люди поділилися порадами, як найкраще підготуватися до дороги, якщо ви вирішили виїхати з анексованого Криму.

Як залишити Крим і що взяти з собою?

Найшвидший спосіб дізнатися детальну інформацію про виїзд і отримати допомогу – це звернутися до українських волонтерів та громадських організацій. Наталія Лютікова, Крим SOS, Save Ukraine не один раз допомагали кримчанам виїхати та облаштуватися на материковій Україні. Також цими питаннями займаються Представництво президента України в АРК, гуманітарна програма Bring Kids Back UA та Координаційний центр з розвитку сімейного виховання та догляду за дітьми. Крім консультації, ці організації можуть допомогти з отриманням документів, а це є основним моментом для отримання можливості перетнути український кордон. Звернутися до них варто заздалегідь – до вашого безпосереднього виїзду з Криму, щоб був запас часу для вашої ідентифікації українською стороною.

Кримчанка Поліна радить не відмовлятися від російських документів в окупації та стежити, щоб вони не були протермінованими. Паспорт, термін дії якого закінчився, обов'язково приверне увагу російських прикордонників. З нею так і сталося. Крім того, із протермінованим російським паспортом вона не могла оформити ІПН у Казахстані, який легалізував би її перебування в цій країні та дав би можливість відкрити банківську картку. Дівчина сама пройшла непростий шлях до України, вже отримала український паспорт і тепер ділиться у соцмережах своїм досвідом.

«Стане в пригоді і закордонний паспорт, тому варто отримати його заздалегідь», – каже Поліна.

Мирослава Харченко, керівниця юридичного департаменту організації Save Ukraine, рекомендує взяти з собою будь-які українські документи, які у вас збереглися. Оригінал українського свідоцтва про народження – насамперед. Також підійдуть копії паспортів батьків, свідоцтво про шлюб, атестат.

«Ми співпрацюємо зі Службою безпеки України. І є випадки, коли українських документів фізично немає: знищені окупантами, були втрачені за якихось різних обставин. Але слід від людини, яка народилася в Україні, завжди залишається. Є демографічні реєстри, є реєстр актів цивільного стану населення. Відповідно, звідти можна витягнути копії, зробити дублікат тощо. Це ми все робимо. Є відповідні партнерські домовленості з органами державної влади та інші можливості», – розповіла Мирослава Харченко у коментарі Крим.Реалії.

Для кримчан єдиний шлях виїхати – через Керченський міст до Росії. Ті, хто вже пройшов цей шлях, рекомендують скористатися поїздом – там перевірки проходять швидше. Потім потрібно обрати, через яку саме третю країну ви хочете потрапити в Україну. Зазвичай люди обирають найближчі і їдуть до Казахстану, Вірменії, Грузії, Білорусі або Молдови.

Дістатися третьої країни

За внутрішнім російським паспортом без проблем пускають до Казахстану, Вірменії та Білорусі. Також до Грузії, але, за відгуками, там усе ж надійніше мати закордонний паспорт. Для того, щоб потрапити до Молдови, закордонний паспорт знадобиться точно.

Експерти радять підготуватися до перетину російського кордону. Прикордонники будуть більш прискіпливі до тих, хто залишає РФ.

Дмитро Спарафов, юрист громадської організації «Крим SOS», радить ретельно продумати легенду, бути спокійним і здатним у разі чого її підтвердити.

«Наприклад, «їду до родичів» – і бути готовим надати контакти. Обов'язково детально підчистити свій телефон, підчистити листування, якщо у вас є родичі, які служать у ЗСУ, якщо є певні коментарі у соцмережах. Але при цьому телефон має виглядати як девайс, яким користуються, а не просто вичищений «у нуль». Це буде підозріло. Ми часто радимо людям, які проживають на тимчасово окупованій території, мати два телефони», – пояснив Дмитро Спарафов у коментарі Крим.Реалії.

Якщо ви обрали Молдову як свою «третю країну», то варто заздалегідь попередити українське консульство в Кишиневі про свій приїзд. У Молдови є можливість пропускати через свій кордон в Україну за наявності українського свідоцтва про народження. Майте на увазі, що авіасполучення між Росією та Молдовою обмежене і переважно здійснюється з пересадкою. Обирайте рейси з транзитом без зміни аеропорту та пересадкою не довше ніж добу. Це зручно, оскільки в транзитній зоні не перевіряють документи.

Отримати посвідчення на повернення

Після прибуття до Грузії, Вірменії, Казахстану та Білорусі першим пунктом призначення має бути українське консульство. Вам потрібно отримати посвідчення на повернення в Україну. З консульством можна зв'язатися заздалегідь, щоб прискорити процес. Вам знадобиться заповнити анкету, надати фото, свідоцтво про народження, ксерокопії паспортів батьків та документ, що підтверджує вашу особу. Також потрібно сплатити збір готівкою. У Білорусі, наприклад, це коштуватиме 30 доларів.

Наразі експерти радять скористатися гуманітарним коридором через Білорусь. Вони зазначають, що там українське консульство може досить швидко оформити необхідний для перетину українського кордону документ. Кримчанин Богдан отримав його того ж дня після подання заявки.

Однак отримання посвідчення на повернення в Україну може затягнутися. Наприклад, кримчанка Поліна застрягла в Казахстані на три місяці в очікуванні відповіді від консульства. Її довго не могли ідентифікувати. Саме цей процес потребує доопрацювання з боку України, вважають експерти.

Ольга Куришко, постійна представниця президента України в Криму, каже, що у консульств немає для цього технічних можливостей і повноважень.

«І виходить, що затягування процесу відбувається через пересилання запитів та отримання інформації. Тому зараз Міністерство закордонних справ, Державна міграційна служба і ми активно долучаємося якраз для того, щоб надати можливість розширити повноваження консульських установ, закордонних дипломатичних установ, аби вони мали змогу проводити ідентифікацію у таких складних випадках. Бо в нас був випадок, наприклад, коли дитина є сиротою, у неї немає батьків, рідних, які можуть її ідентифікувати. Є позиція батьків, які відмовляються надавати документи. Тому такі ситуації дали, зокрема, поштовх для роботи в цьому напрямку. І насправді шкода, що було згаяно стільки часу», – прокоментувала Ольга Куришко для Крим.Реалії.

Посвідчення на повернення в Україну діє 30 днів. За цей час вам потрібно перетнути український кордон.

Приїхати в Україну і довести, що ти українець

Вже після приїзду на територію України необхідно легалізувати свій статус, а саме – отримати український паспорт. Для цього потрібно звернутися до найближчого відділення Державної міграційної служби. Пакет необхідних документів той самий: українське свідоцтво про народження, посвідчення на повернення в Україну, копії паспортів батьків, фото, особиста заява зі списком людей, яких залучать для вашої ідентифікації, і бажано – будь-який український документ із вашою фотографією.

Процес отримання українського паспорта також може затягнутися. Насамперед через ідентифікацію. Свідками можуть стати близькі родичі, а також сусіди. Ідентифікація проводиться через спеціальний застосунок Webex, який варто встановити на пристрої рідних заздалегідь. За відгуками, Webex не дуже зручний у використанні та постійно блокується, тому може бути проблематичним для старшого покоління.

«Я суджу по своїй мамі. Вона довго розбиралася. Через вайбер чи телеграм їй було б простіше», – каже кримчанка Поліна.

Також при ідентифікації Україна не визнає російські документи. Експерти вважають, що для подібних випадків можна було б зробити винятки, і це б прискорило процес отримання паспорта для кримчан. Адже іноді цей процес затягується від кількох місяців до року.

«У тих обставинах, коли ці документи можуть сприяти реалізації прав та інтересів осіб на підконтрольній території, відомості з цих документів можна враховувати. У людини немає паспорта громадянина України, вона приїжджає на підконтрольну територію і їй потрібно отримувати документи як громадянина України. Відповідно, у неї немає жодного документа, виданого державою Україна, крім, наприклад, свідоцтва про народження. І це ще непогана ситуація, якщо в неї є хоча б свідоцтво про народження, видане Україною. Але водночас у такої людини може бути на руках певний документ, виданий окупаційною адміністрацією, в якому є фотографія. Звісно, такий документ не може бути основним при встановленні особи, але відомості цього документа цілком реально використовувати під час проходження громадянином України ідентифікації як один із документів», – вважає Дмитро Спарафов, юрист громадської організації «Крим SOS».

Що далі?

Після отримання паспорта громадянина України людина може зареєструватися як ВПО – внутрішньо переміщена особа. В Україні є кілька програм підтримки для людей із цим статусом.

ВПО – це громадяни або особи без громадянства, які законно проживають в Україні та були змушені залишити своє місце проживання через збройний конфлікт, окупацію або небезпеку, залишаючись при цьому всередині країни.

З адаптацією в Україні кримчанам допомагають також і волонтери. Мирослава Харченко, керівниця юридичного департаменту організації Save Ukraine, розповідає, що у них є два центри допомоги для тих, хто виїхав з окупованих територій.

«Там живуть сім'ї з дітьми або самі діти, без супроводу дорослих. Вони можуть там спокійно перебувати кілька місяців. І після цього ми їх не викидаємо на вулиці. Ми разом із ними шукаємо можливості, де вони можуть продовжувати цей шлях. Є також спеціальні соціальні квартири, які ми відкрили для молодих хлопців та дівчат, які якраз залишили окупацію, дочекавшись, коли їм виповниться 18 років. І всі без батьків. І ми розуміємо, що якщо тобі виповнилося 18 років, це не означає, що ти готовий до самостійного життя», – розповідає Мирослава Харченко.

Також для молоді є можливість вступити за квотами до українських вишів. Ірина Тулякова, голова Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду за дітьми, розповідає, що наприкінці 2025 року було запущено програму «нульового року» для студентів із ТОТ, у якій взяли участь понад 60 закладів вищої освіти України.

«Це така програма для підготовки та вступу, щоб молоді люди могли повертатися і готуватися до навчального року. Їм забезпечують не тільки підготовку, а й можливість проживання в гуртожитку, надання базової підтримки, фактично стипендії», – розповіла Ірина Тулякова у коментарі Крим.Реалії. Навчатися за цією програмою можна також онлайн.

У молодої кримської молоді є можливість вступити, використовуючи свій шкільний атестат. «Наприклад, діти отримували російський атестат, і ми його приймали. Такий досвід у нас постійний, у нас уже така фактично квота, бо це бюджетні місця. І діти можуть із цими документами навчатися в наших вишах», – пояснює Ірина Тулякова.

Крим.Реалії разом із експертами підготували загальні рекомендації. Радимо перевіряти інформацію щодо можливих змін безпосередньо перед виїздом.