Туристичний бізнес закликає владу РФ вжити екстрених заходів реагування на ситуацію в анексованому Криму. В умовах паливної та енергетичної криз російські туристи масово відмовляються від кримських оздоровниць. Що відбувається на курорті та чи варто постраждалим розраховувати на компенсації, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Енергетична та паливна кризи впливають не лише на життєдіяльність курортних регіонів Криму, а й на транспортну логістику. Російські потяги в кримському напрямку, якими користуються, зокрема, туристи, часто затримуються в дорозі на кілька годин – проїзд мостом через Керченську протоку в умовах посилення військових атак перетворюється на випробування.
Але навіть якщо вдається доїхати до Криму, відпочинок в умовах паливної та енергетичної криз стає надзавданням. У таких умовах більшість кримських бронювань туристи скасовують. Сезон на Кримському півострові, по суті, згортають у розпал літа.
Курорти без світла і води
В умовах енергокризи курортні регіони Криму переживають ті самі проблеми, що й інші міста та райони. Напруженою ситуація залишається в Ялті – головному курорті Кримського півострова. Місцева російська влада перевела місто на «режим суворої економії» електрики.
Підприємствам доручено вимкнути кондиціонери, надлишкове освітлення та інші енерговитратні прилади. У місті вимкнено рекламні конструкції, вітрини, фасадне освітлення, архітектурне підсвічування будівель, білборди та інші об'єкти. Вуличне освітлення курортного міста скорочено наполовину, повідомляють місцеві пабліки.
В Ялті буквально кожен кіловат на рахунку, зазначають місцеві чиновники. Тому для споживачів діють графіки подачі електроенергії – три години через три. Для багатьох регіонів відсутність світла супроводжується і відсутністю води.
У місті попереджають: ситуація нестабільна і може змінитися в будь–який момент як у кращий, так і в гірший бік.
Наприклад, 13 липня через різке зменшення подачі енергетичних потужностей вимушені віялові вимкнення світла розпочалися в усіх населених пунктах Південного узбережжя Криму: від селища Утьос до Партеніту, в селах Малоріченське та Привітне, а також у самій Алушті.
«На жаль, змушені місто вимкнути одночасно практично все», – визнала глава російської адміністрації міста Галина Огнєва.
Режим обмеження електропостачання діє і в Саках – курорті на західному узбережжі Криму. Світло та вода в місті подаються за графіками.
Аналогічна ситуація – і на курортах східного Криму. Як повідомляють наші джерела у Феодосії та Судаку, в розпал літа тамтешні пляжі – напівпорожні.
На початку сезону місцеві розраховували на заробіток за рахунок російських туристів, які відмовилися від курортів Краснодарського краю через російський мазут у морі та наслідки ударів Сил оборони України по нафтопереробних заводах. Тепер же багато хто не лише не заробив, а й зазнає збитків.
Втрачені мільярди
Обсяг ануляцій відпочинку в Криму та Севастополі наприкінці червня, за даними «Асоціації туроператорів Росії» (АТОР), досяг близько мільйона поїздок. Загальний обсяг анульованих бронювань оцінюється у 20-25 мільярдів рублів, зазначають в організації.
В АТОР просять уряд РФ надати готелям і туроператорам відстрочки з виконання зобов'язань за кримськими турами, оскільки вони не мають можливості розрахуватися з туристами за всіма поверненнями. Зокрема, туроператори просять дозволити перенесення дат заїздів або повернення коштів до кінця року без ризику негайного стягнення.
«Ухвлення цього рішення є питанням виживання для туроператорів, а також готелів Криму, оскільки у них відсутні резерви для повернення настільки значних сум такій кількості туристів. Якнайшвидша реалізація цього заходу дозволить стабілізувати ситуацію на ринку та зберегти стійкість туристичної галузі», – стверджують в Асоціації.
Хто врятує кримський турбізнес?
З проханням підтримати кримський турбізнес звернувся до Мінекономрозвитку РФ російський «Альянс туристичних агентств». В організації підтверджують: туристи, які відмовилися від заброньованого відпочинку в Криму, зіткнулися з проблемами при поверненні коштів. Ці виплати або затримують, або в них відмовляють.
У зв'язку з цим в Альянсі попросили російську владу надати субсидії туроператорам і колективним засобам розміщення, що здійснюють повернення коштів туристам за договорами. Це дозволило б їм розрахуватися перед клієнтами.
В Альянсі також просять надати субсидії кримському турбізнесу на збереження зайнятості працівників підприємств галузі в розмірі одного мінімального розміру оплати праці в липні та серпні.
Публічної реакції російської влади на ці звернення немає.
У Міністерстві курортів і туризму російського уряду Криму заявляють, що розробляють заходи підтримки туристичної галузі в умовах режиму «надзвичайної ситуації», що діє в регіоні, та з урахуванням масових скасувань турів російськими туристами. При цьому у відомстві посилаються на те, що ситуація з масовими скасуваннями кримських бронювань «має ознаки форс-мажору», що звільняє сторони від відповідальності, тобто від сплати штрафів, неустойок і компенсації моральної шкоди у разі судових суперечок. Але водночас засоби розміщення не звільняються від самих виплат оплаченої вартості проживання.
Додаткові заходи підтримки бізнесу, затверджені спільно з федеральним центром, анонсував 13 липня російський глава Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов). Але подробиць не розголошує, посилаючись на небажання озвучувати їх публічно.
«Тільки комунікація з громадянами, доведення інформації в онлайн–режимі, з уст в уста. Це працюватиме, просто має бути систематизовано», – оголосив він.
Найближчим часом точних графіків постачання пального та електроенергії в Криму, за словами Аксьонова, не буде.
Президент РФ Володимир Путін 13 липня пообіцяв створення системи постачання Криму нафтопродуктами, «до якої противнику буде дуже складно дістатися». Коли та як це буде зроблено, він не уточнив.
