Російська влада анексованого Криму, крім відмови від висадки нових лісосмуг на місці знищених під час будівництва траси «Таврида», тепер ще й проводить глибоке обрізання тих лісосмуг, що збереглися, що вкрай негативно позначається на їхньому функціональному, естетичному та фізичному стані. Експерти вважають, що подібна практика спотворює лісосмуги та призводить до ослаблення дерев і їхньої подальшої загибелі. Докладніше читайте в матеріалі Крим.Реалії.
На думку ексдепутата Верховної ради АРК Віктора Попова, у Криму давно вже треба було ухвалити програму відновлення лісосмуг.
У Криму майже повністю знищені лісосмуги вздовж дорігВіктор Попов
«У Криму майже повністю знищені лісосмуги вздовж доріг, сніго-вітрозахисні зелені насадження полів, зелені насадження, що приймають на себе всі шкідливі речовини від транспортних потоків. У країні, куди люди їдуть поправити здоров’я, подихати чистим повітрям, де аграрний сектор має годувати місцевих і гостей своєю продукцією з полів, садів, виноградників, а не ганьбитися імпортом – це рішуче неприпустимо. Республіканська програма відновлення лісосмуг – найважливіше завдання, яке вирішувати треба було давно», – заявляє Попов.
Ситуація з лісосмугами в Криму і так пригнічує, але замість висадки нових лісосмуг російська влада добиває ті, що збереглися. Таку думку в коментарі Крим.Реалії висловив один із кримських екологів. За його інформацією, глибоке обрізання лісосмуг завдає величезної шкоди їхньому здоров’ю.
«Надмірне обрізання («топінг») призводить до ослаблення дерева, появи гнилі та його подальшої загибелі, особливо в умовах кримської посухи. За технологією скелетні гілки дерева дозволяється укорочувати не більше ніж на третину довжини, а в Криму ми спостерігаємо, що від дерев залишають самі лише «стовпи». Після такого обрізання дерево стає інвалідом. Верхні зрізи не замазують – у результаті атмосферна волога, що потрапляє на відкриту серцевину, провокує розвиток порожнин і гниття у стовбурі», – розповів Крим.Реалії еколог на умовах анонімності.
Від дерев залишають самі лише «стовпи». Після такого обрізання дерево стає інвалідомКримський еколог
Еколог зазначає, що ситуація з лісосмугами в Криму і так критична.
«Замість обіцяних висадок лісосмуг на місці вирубаних під час будівництва нової траси «Таврида», ми бачимо, що трасу закривають дорожніми огородженнями. Хоча саме відкритість траси була головною причиною, озвученою владою, щоб не висаджувати нові лісосмуги вздовж «Тавриди». Ось така альтернатива вирубаним розкішним лісосмугам у курортному Криму», – зазначив еколог.
На думку одного з кримських краєзнавців-екскурсоводів, закриття траси «Таврида» дорожніми огородженнями знижує рівень туристичної привабливості Криму.
«Багато років я вожу туристів з автобусними турами Кримом. Під час поїздки завжди розповідав про кримські пам’ятки дорогою із Судака до Ялти, туристи із задоволенням слухали та дивилися на кримську красу. Але тепер багато краєвидів уздовж траси «Таврида» закриті, є місця, де їдеш взагалі ніби в тунелі. Хіба можна таке допускати в нашому курортному регіоні? Якщо вже так потрібні ці огородження, то робили б їх із прозорого матеріалу», – прокоментував ситуацію Крим.Реалії краєзнавець.
За спостереженнями одного з кримських екоактивістів, у Криму на деяких ділянках траси «Таврида» відбувається самовідновлення лісосмуг.
«Таке явище дійсно спостерігається – деревна поросль самовідновлюється на місці вирубаної та викорчуваної старої лісосмуги, але, на жаль, у незначних пропорціях», – зазначив у коментарі Крим.Реалії екоактивіст.
Ексдепутат кількох скликань кримського парламенту, проросійський політик і громадський діяч Сергій Шувайников вважає, що ефективність кримської екозахисної спільноти різко знизилася за останні роки.
«Захисників природи» дуже багато, а природа продовжує страждати й гинутиСергій Шувайников
«У Криму дуже багато державних структур, які зобов’язані стежити за станом екології Криму... У нас було дуже багато вчених-екологів і фахівців, екологів-громадських діячів, наприкінці 80-х років минулого століття ми навіть будівництво Кримської АЕС припинили, навіть є своя «партія зелених»... У нас навіть є Міністерство екології та охорони навколишнього середовища, природоохоронна прокуратура... Дивно, всіх «захисників природи» дуже багато, а природа продовжує страждати й гинути. Виходить – її захищають дуже слабо і погано. Питається: чому? Знань не вистачає чи принциповості?» – написав на своїй сторінці у соцмережі Шувайников.
В анексованому Криму місцеві громадські діячі б’ють на сполох – глибоке обрізання дерев у містах стало щорічною практикою російської влади.
