Доступність посилання

ТОП новини

«Типовий російський підхід»: чому в Криму не добудовують об'єкти ФЦП


В анексованому Криму виявилися покинутими 46 об'єктів російської федеральної цільової програми, а підрядники втекли, витративши аванс. Про це розповів в інтерв'ю російському інформагентству ТАСС підконтрольний Кремлю глава Криму Сергій Аксенов.

За його інформацією, загальна сума збитків становить близько 1,6 мільярда рублів, і при цьому жоден підрядник не покараний за невиконання роботи. Аксенов пояснив, що російська влада Криму чекає висновків експертів у 336 справах щодо нанесення шкоди бюджету, щоб висунути звинувачення. Водночас, за словами російського глави півострова, таких фахівців у Росії «всього 120 чоловік, тому найближчий розгляд в експертизі тільки у грудні».

Голова «Кримського антикорупційного комітету» Ілля Большедворов розповідає про ситуацію докладніше.

‒ Сергій Аксенов неодноразово говорив, що 99% підрядників пройшли через його кабінет, тобто він особисто брав участь в їх відборі. І тепер у принципі дивно, що він скаржиться на те, що підрядники покинули ці об'єкти. Якщо він особисто їх добирав, то він несе за це відповідальність. Треба сказати, що цей відбір відбувався з порушенням закону, тому що це відбувалося зовсім не за 44 федеральним законом, хоча усі на нього скаржаться. В основному підрядники подаються як єдині постачальники за 223 постановою уряду Росії, з порушенням законодавства. Відповідно, ось така сьогодні сумлінність у цих підрядників. Не знаю, на кого він скаржиться ‒ на себе, мабуть, на свій власний вибір... Насправді, підрядники не завжди винні в цьому, адже за тією ж 223 постановою обиралися підрядники й для проєктування об'єктів.

Ілля Большедворов вважає, що зазначені Сергієм Аксеновим об'єкти ФЦП були спроєктовані неякісно, це від самого початку знизило шанси реалізації цих проєктів.

Зроблено все абияк, і будувати об'єкти за цими проєктами в принципі неможливо
Ілля Большедворов

‒ Це просто типові проєкти, звідкись украдені, причому не до кінця вкрадені, тому що конструктивні елементи не повністю прораховані. Зроблено все абияк, і будувати об'єкти за цими проєктами в принципі неможливо. Це насправді основна причина, чому будівництво заморожене. Взагалі, у нас так п'ятий рік: то ми боремося з самобудами, то легалізували їх, то починаємо посилювати контроль ‒ він у нас посилюється рази три-чотири на рік, але ні до чого хорошого це не веде... Інфраструктурні проєкти, великі ‒ у них контроль на рівні уряду Росії, за ці об'єкти потрібно звітувати, і підрядники обираються не кримським урядом. Відповідно, об'єкти добудовуються, приїжджає відкривати президент (Росії ‒ КР) тощо. А на кримському рівні дитячі садки, школи ‒ інша історія. За 20 мільйонів закуповується проєкт і просто розкрадається.

Ілля Большедворов
Ілля Большедворов

Сергій Аксенов у своєму інтерв'ю ТАСС уточнив, що серед покинутих об'єктів є 24 дитячих садки з рівнем готовності від 15% до 95%. Він висловив занепокоєння, що будівлі не витримають такого тривалого простою, оскільки гроші на консервацію закладені не були. Аксенов запевнив, що зараз російська влада Криму шукає можливості для завершення будівництва й для цього надіслала пропозиції в уряд Росії, розраховуючи до кінця року залагодити це питання та досягти касового виконання ФЦП на 96% у 2019-му році.

Ілля Большедворов вважає, що покинуті об'єкти в результаті все ж добудують.

Якщо гроші додатково виділять, об'єкти рано чи пізно добудують
Ілля Большедворов

‒ Це Крим, і тут дуже багато робиться самим урядом Росії, щоб кримчани все-таки відчували, що про них піклуються, щось у житті змінюється на краще. Я думаю, якщо гроші додатково виділять, об'єкти рано чи пізно добудують. Інше питання, чому в таких обставинах не робляться висновки у вигляді того ж кримінального переслідування чиновників, які несуть за це відповідальність.

У Севастополі новий російський віцегубернатор Денис Солодовников повідомив, що федеральна цільова програма в місті виконана всього на третину. За його інформацією, торік її виконання залишилося на рівні всього у 51%. У зв'язку з цим підконтрольний Москві уряд міста переніс частину федеральних дотацій з 2019 і 2020 років на пізніші терміни.

Журналіст з Севастополя Давид Аксельрод розповідає, що пішло не так із місцевими об'єктами ФЦП.

В Севастополі ми маємо низку об'єктів, які або не починати будувати, або в процесі виникали якісь проблеми
Давид Аксельрод

‒ Тут кожен об'єкт ФЦП має досить індивідуальну історію. Звичайно, попередній губернатор Дмитро Овсянников часто скаржився на недобросовісних підрядників ‒ це стосувалося і парку Перемоги, про який всі знають, де підрядник змінювався три або чотири рази, і очисних споруд, де згоріли великі суми на будівництво об'єкта. Але водночас ми маємо низку об'єктів, які або не починати будувати, або в процесі виникали якісь проблеми, наприклад, політичного характеру, коли йшлося про ухвалення генплану Севастополя. У зв'язку з масовими протестами городян його відклали в довгий ящик і досі не ухвалили. Це стосується також Історичного бульвару, який застопорився, там протестували робітники, а підрядник та субпідрядник не можуть розподілити грошовий пиріг на реконструкцію. Інфекційну лікарню взагалі не починали будувати.

У випадку з каналізаційними очисними спорудами «Південні» ще у 2017 році російський уряд Севастополя на чолі з Дмитром Овсянниковим перерахував московському «ОФК Банку» два мільярди рублів з федерального бюджету, щоб оплатити банківську гарантію для підрядника АТ НПП «Біотехпрогрес». Влітку 2018-го року банк визнали банкрутом, гроші повернути не вдалося й почалася судова тяганина з підрядником, яка закінчилася розірванням контракту у квітні 2019-го року. Відтоді російський уряд Севастополя почав пошук нового виконавця робіт з будівництва очисних, а уряд Росії пообіцяв виділити ще два мільярди рублів на ці цілі. Тим часом російський губернатор Севастополя Дмитро Овсянников пішов у відставку, на його місце призначили виконувача обов'язків ‒ Михайла Развожаєва.

Давид Аксельрод зазначає, що питання з підрядником не вирішене досі.

‒ Два нових конкурси з пошуку підрядника були визнані такими, що не відбулися, оскільки не було подано жодної заявки. Низка експертів, з якими я спілкувався, говорили, що проєктно-кошторисна документація на сайті держзакупівель була або складена під конкретну компанію, або просто некомпетентна. Відповідно, жодна порядна компанія не вважала за необхідне подавати заявку. Сьогодні чиновники говорять про те, що у зв'язку з законодавством Росії в галузі фінансового права уряд не має можливості вимагати повернення коштів, але я так розумію, що ці кошти будуть знайдені, виділені, незважаючи на те що в федеральному уряді говорили, що нові гроші виділятися не будуть. Але, мабуть, про щось кулуарно домовилися. Уже при Развожаєві буде новий конкурс.

Директор російського Центру політекономічних досліджень Інституту нового суспільства Василь Колташов розмірковує, наскільки ці проблеми унікальні для анексованого Криму в контексті російської моделі управління.

Це проблема недостатньої ефективності бюрократії як у сфері контролю, так і у сфері розподілу коштів
Василь Колташов

‒ Ситуація виглядає аномальною, але тільки частково. Практика взяти гроші, не зробити справу, передати субпідрядникам, а ті своїм субпідрядникам ‒ у Росії це було поширене, і її порочність була найбільш яскраво продемонстрована сочинською Олімпіадою. Тоді дуже складно було добудувати об'єкти, і на підрядників навіть тиснули працівники силових відомств. Нікого серйозно не карали, але деякі висновки вже робилися. Це проблема недостатньої ефективності бюрократії як у сфері контролю, так і у сфері розподілу коштів, з точки зору інтересів держави. З іншого боку, це відсутність практики великої звітності: коли ви берете підряд і зобов'язані його виконати без права комусь передавати. Якщо в Росії потихеньку зменшується ступінь цих проблем, то в Криму проводилася політика якоїсь лояльності до місцевої бюрократії.

На думку Василя Колташова, процес «перевиховання» кримської бюрократії поки не привів до успіху в реалізації російської ФЦП.

‒ Федеральний центр зараз думає, що з цим робити. З одного боку, карати за такі витівки не завжди заведено, з іншого боку, треба щось з цим робити. Є об'єктивні завдання ‒ домогтися того, щоб Крим був інвестиційно привабливим, комерційно успішним. На півострів заводяться великі туристичні потоки росіян, і ті, хто з великих міст, не дуже задоволені якістю кримських послуг і дорожнечею. У цьому сенсі бюрократія розуміє, що потрібно підтягувати Крим якомога швидше... Мені здається, можливі кадрові зміни, хоча п'ять років цього уникали.

Директор Кримського експертного центру Олексій Стародубов стверджує, що до анексії таких проблем із будівництвом важливих об'єктів у Криму не було.

Олексій Стародубов
Олексій Стародубов
На території окупованого півострова зараз діє російське законодавство, і є типовий російський підхід щодо реалізації державних проєктів
Олексій Стародубов

‒ Якщо брати український досвід, я не пам'ятаю такого, щоб після виділення грошей з державного бюджету, наприклад, у вигляді субвенцій для реалізації того чи іншого проєкту, вони б використовувалися якось неефективно. Ці гроші ніколи не поверталися назад тому, що їх повноцінно використовували в межах цільового призначення, і всі проєкти реалізовувалися досить успішно. На території окупованого півострова зараз діє російське законодавство, і є типовий російський підхід щодо реалізації державних проєктів. Це не тільки властиве Криму зараз: можна подивитися, яким чином з'являються потьомкінські села на Далекому Сході після чергової повені, коли туди виїжджають урядові комісії і бачать, що гроші виділені, а насправді будинки не збудовані.

XS
SM
MD
LG