У Криму тривають переслідування за релігійною ознакою, повідомляє Кримська правозахисна група. Разом із тим на півострові зростає кількість політично мотивованих справ, порушень свободи слова, здійснюється мілітаризація освіти, а також призов до Збройних сил Росії – йдеться у звіті правозахисників за підсумками 2020 року.
Що відбувається з правами людини в Криму? Про це йшлося в ток-шоу «Кримський вечір» з ведучою Оленою Ремовською на Радіо Крим.Реалії.
Кримська правозахисна група 27 січня оприлюднила в Києві моніторинговий огляд порушень прав людини в Криму у 2020 році. Правозахисники звернули увагу на:
- політично мотивовані переслідування та затримання;
- тортури (зокрема, згадувалася історія Сервера Расильчака);
- порушення свободи слова (наприклад, впровадження в Криму нового російського законодавства, яке посилило відповідальність за «заклики до відчуження території Росії»);
- мілітаризацію освіти;
- призов кримчан в армію Росії.
Координатор Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник в ефірі Радіо Крим.Реалії розповіла про нові «тенденції» у сфері порушення прав людини на півострові.
‒ У Криму вийшли на новий рівень переслідування за релігійними ознаками ‒ це справи «Свідків Єгови». У 2020 році ухвалені реальні терміни у в'язниці. Було багато нововведень на законодавчому рівні у сфері обмеження свободи слова, ці закони вплинуть на 2021 рік ‒ обмеження соціальних мереж, розширення повноважень щодо блокування ресурсів. У ситуації з пандемією вважаємо, що Росія порушила права на життя, адже на півострові були створені невиправдані ризики для життя і здоров'я кримчан. Проводилися масові пропагандистські заходи, куди мали йти люди. Окремо відзначимо ситуацію з призовом юнаків до російської армії. З 2017 року постійно збільшувалася кількість кримінальних справ стосовно тих, хто ухиляється від служби в армії. Так, у 2018 році було заведено 38 справ, у 2020 році відкрито вже 81 кримінальну справу.
Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров раніше стверджував, що розмови про порушення прав людини в Криму ‒ це вигадка.
Про те, що на півострові немає політичних переслідувань за релігійною ознакою, наприкінці 2020 року повідомили в російському Духовному управлінні мусульман Криму і Севастополя.
Крим.Реалії звернулися в офіс російського омбудсмена Криму Лариси Опанасюк із проханням прокоментувати питання, згадані у звіті Кримської правозахисної групи, однак там із нами відмовилися спілкуватися.
Комісар не може приїхати
Чи можливий міжнародний контроль дотримання прав людини у Криму, розповів голова аналітичного центру «СОВА» Олександр Верховський.
Є конвенції та договори, до яких ми можемо апелювати. Це стосується і КримуОлександр Верховский
– У Криму в перші роки (після анексії ‒ КР) була ситуація, близька до неформального воєнного стану, силовики поводилися радикальніше, ніж у Росії. Зараз силові структури заспокоїлися, але залишилися джерела роздратування ‒ кримськотатарські активісти тому приклад. Міжнародні організації обмежені у здатності впливати на становище з правами людини в Росії, але Європейський суд із прав людини та комітети ООН працюватимуть все одно, і Росії потрібно приймати їхні рішення. Такі механізми впливатимуть менше, ніж нам хотілося б, однак є конвенції та договори, до яких ми можемо апелювати. Це стосується і Криму.
Секретар Ради Європи Марія Пейчинович-Бурич на зимовій сесії Парламентської асамблеї в Страсбурзі 25 січня повідомила, що через пандемію коронавірусу комісар із прав людини не може відвідати Крим. Однак у Раді Європи все ж мають намір підготувати «дорожню карту» щодо захисту прав людини на півострові. Марія Пейчинович-Бурич також зазначила, що на території Криму зобов'язані «неухильно дотримуватися Європейської конвенції з прав людини».
Професія під тиском
На півострові здійснюється тиск на захисників кримчан, які працюють у сфері порушень прав людини, розповідає кримський адвокат Еміль Курбедінов.
Російські ЗМІ намагаються показати нас прихильниками терористівЕміль Курбедінов
– Головний виклик для адвокатів у Криму ‒ спроби позбавлення адвокатського статусу, це було не раз. Відбувається тиск на адвокатів і через державні органи, подають відводи адвокатам у справах підзахисних, іноді нас не пускають у ФСБ до слідчих, намагаються допитати підзахисних без нас. Останній випадок: прокурор вимагав притягнути нас до дисциплінарної відповідальності за те, що ми посилаємося в судах на міжнародне законодавство. Російські ЗМІ намагаються показати нас прихильниками терористів. І одна з улюблених тем ‒ те, що ми не виграли жодної справи і тільки завдаємо шкоди своїм підзахисним. З боку української держави ухвалюються певні резолюції, ноти протесту щодо тиску на адвокатів, приходять консули на судові засідання, і це дає резонанс. І правоохоронні структури України проводять роботу, але хотілося б, щоб робота була консолідованою і збільшився тиск на наших переслідувачів.
Про необхідність підтримки кримських адвокатів говорить і заступник постійного представника президента України в АРК Таміла Ташева.
‒ З 2014 року ціла плеяда молодих юристів долучилася до роботи з захисту прав людини в Криму. Доступу до Криму у держави Україна немає, але можна зробити багато чого для кримських правозахисників. Так, на міжнародній арені завжди згадуємо і говоримо про тиск на адвокатів. Фінансова підтримка важлива, але тут постає питання безпеки. Висвітлення роботи адвокатів і нагородження їх правозахисними преміями ‒ така робота теж ведеться.
На початку липня 2020 року Верховний комісар ООН з прав людини Мішель Бачелет, оприлюднюючи доповідь про стан прав людини в Криму, повідомила, що на півострові продовжують застосовувати тортури й обмежувати свободу слова.
16 грудня Генеральна асамблея ООН ухвалила оновлену і посилену резолюцію про ситуацію з правами людини в Криму.
(Текст підготувала Інна Аннітова)
