КИЇВ-СІМФЕРОПОЛЬ-СЕВАСТОПОЛЬ – В анексованому Росією Криму обирали депутатів підконтрольних Москві регіонального парламенту, «законодавчіх зборів» Севастополя та місцевих рад. В умовах великої війни Росії проти України кримчан звали голосувати за допомогою пісень та адмінресурсу. Виборці ж псували партійну агітацію та намагалися протестувати проти влади. Ця виборча кампанія показала, що у Криму незадоволені відсутністю вільного вибору, кажуть експерти та місцеві жителі. Як на Кримському півострові пройшли нелегітимні вибори російської влади, розповідаємо у матеріалі Крим.Реалії.
Росія проводить свої вибори в Криму з 2014 року – після того, як незаконно, з точку зору міжнародної спільноти та України, анексувала Кримський півострів. Місцевих депутатів там обирали втретє. Влада України та міжнародна спільнота не визнають ці вибори як такі, що порушують українське та міжнародне законодавство.
Скасувати голосування в анексованому 2014 року українському регіоні не стали, незважаючи на військові погрози. В умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну Кримський півострів став фактично прифронтовим регіоном. У сусідній з ним Херсонській області продовжуються бойові дії, а Збройні сили України регулярно атакують російські військові об'єкти у самому Криму.
«Екстремальні» вибори
Вибори в Росії ще ніколи не проводили «у такій екстремальній ситуації» у зв'язку із діями ЗСУ, визнала голова Центрвиборчкому Росії Елла Памфілова.
Проте посилених заходів захисту виборців у Криму не було помічено. Хіба що у Севастополі поруч із дільницями для голосування обладнали бетонні укриття, які масово встановлюють у місті у зв'язку з ударами ЗСУ по російських військових об'єктах.
В інших регіонах півострова цього не було. Також російська влада організувала окреме голосування для російських військових. Для них у Севастополі виборчі дільниці відкрили на тиждень раніше за офіційний старт виборів. Така практика застосовувалася вперше в історії російських виборів у Криму.
Російська влада стверджує, що додаткові дні голосування дозволили уникнути великого скупчення людей на дільницях, щоб нібито забезпечувало їхню безпеку.
Навіть самі чиновники були одностайні у тому решении. Глава російського виборчкому Криму Михайло Малишев заявив, що «ніякі дострокові голосування не потрібні», оскільки трьох днів «цілком достатньо, щоб кожен, хто хоче прийти на виборчі дільниці, мав таку можливість».
Виборы без ентузіазму
Таке тривале голосування не так забезпечувало зручність виборцям, кажуть джерела Крим.Реалії на місцях, як сприяло підвищенню явки, з якою були проблеми. Зокрема, вони спостерігалися у місцях компактного проживання кримських татар. Напередодні виборів російські силовики обійшли будинки кримськотатарських активістів та вручили їм «попередження про неприпустимість порушення закону». Таким чином, вони намагалися залякати кримських татар, які «категорично виступають проти виборів як чергового беззаконня російської окупаційної влади», заявив глава Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Ажіотажу на виборчих дільницях не спостерігалося навіть в офіційних фото- та відеозвітах російської влади Криму.
Згідно з публічними опитуваннями, які проводять кримські паблики, на вибори не збиралися йти більше 30% опитаних.
За даними російського виборчкому Криму, явка виборців становила менше 45%. Перевірити цю інформацію із незалежних джерел неможливо. Але житель одного з приморських міст Криму, який назвався Олександром Сергійовичем (він акцентував: його звуть не як Пушкіна, який є офіційною іконою, а як Грибоєдова, не оціненого російською пропагандою – КР), написав Крим.Реалії, що, за його спостереженнями, явка на його ділянці була мінімальною.
«Голоси ймовірно набирають за рахунок електронного голосування, в урнах – трохи листків, бюджетникам настійно радили голосувати в електронному вигляді, опитування (екзитпол) спостерігається в центрі міста, «екзитпольщик» розповів, що інформація, що збирається ними, передається до місцевого штабу партії і партія на ситуацію реагує, буквально надсилає людей. Фотографування у залі голосування на дільниці припиняється», – повідомив місцевий житель, прізвище та місце проживання якого ми не повідомляємо з міркувань його безпеки.
«Три щасливих дні»
Для залучення кримчан до виборів влада активно використовувала адмінресурс, стверджує кримський кореспондент Крим.Реалії.
У Кримському федеральному університеті перед початком навчального року збирали колектив та рекомендували всім прийти на вибори. При цьому їх не зобов'язували звітувати про голосування, як це було на попередніх виборах. А ось у шкільних колективах жорсткіше – там «всіх у примусовому порядку зобов'язали проголосувати та відзвітувати», – повідомив він.
Це підтверджують й у представництві президента України в АРК.
У навчальних закладах Криму про таку практику привселюдно не заявляють.
У Ялті вирішили залучати виборців піснями. Російський композитор із «чорного списку» Мінкульту України Ілля Рєзнік для цього переписав слова відомої композиції «Три счастливых дня». Він виконав її у дуеті з головою російської адміністрації Ялти Яніною Павленко.
Музику до цієї пісні написала російська співачка Алла Пугачова, яка не підтримує повномасштабне вторгнення Росії до України.
Для збільшення явки в Криму залучали переселенців із окупованих Росією південних областей України, видаючи їм бюлетені для голосування на підставі «проживання», стверджують в українському Центрі національного опору (створений Силами спецоперацій України). Нам перевірити цю інформацію з інших джерел не вдалося.
«Вибір є, але хто ж його вам дасть?»
За мандати депутатів різних рівнів у Криму виборювали близько шести тисяч кандидатів від семи російських партій. Відмовили в реєстрації 97 претендентам (1,5% від кількості висуванців), повідомила журналістам заступниця голови російського виборчкому Криму Інна Гузєєва.
Основними причинами відмови вона назвала нестачу підписів за кандидатів та надання неповної інформації про них, зокрема відомостей про судимість.
За десять років у російських реаліях у Криму не залишилося реальної альтернативи представникам партії влади, тому виборам не довіряють навіть проросійські активісти. Блогер, бізнесмен із Москви, який живе у Криму Олександр Сергєєв (Горний) каже, що люди зробили свій вибір, прийшовши в день голосування на пляжі, оскільки «не вірять у цей балаган».
«Ми ліземо на ті самі граблі. Чи це вибори? Дуже велике питання. Вибори без вибору. Начебто він є, але хто ж його вам дасть? – стверджує він.
Під час цих виборів виборці псували бюлетені та партійну агітацію, протестуючи проти політики влади.
«Люди замальовували маркером пики кандидатам на вуличних передвиборчих плакатах чи просто зривали їх. Це було масово, псували морди різним кандидатам та від різних партій. Раніше такого ми не мали. Зараз багато хто розуміє, що назви партій – це лише формальність. Дехто казав, що більше на ці вибори не піде і іншим ходити не радять. Але припускаю, що ЦВК, як завжди, напише результати такі, які вимагатиме чинний режим. Тому що ніхто вибори не контролює, це фікція», – розповів Крим.Реалії активіст з Євпаторії, ім'я якого ми не називаємо з міркувань безпеки.
Відео, як кримчани спалюють агітацію російських партій у Криму, показали активісти українського партизанського руху «Жовта стрічка».
На тлі зачищеного політичного ландшафту та репресій проти активістів із одиночним пікетом проти влади вийшов севастопольський художник Віктор Чижов. Проросійський активіст, борець за збереження історичної спадщини міста, стояв у центрі Севастополя з плакатом із написом: «Рукожопая власть слазь».
Свій пікет художник приурочив до виборчої кампанії та виборів. Його затримали силовики та відправили до ізолятора. Він провину не визнає.
«Імітація з відомим результатом»
Результат виборів у Криму зумовлений, незважаючи на те, як проголосують люди, вважає аналітик українського медіацентру «Одеська політична платформа» Юрій Христензен.
«У Росії немає виборів, немає політики, немає ідеології. Є імітація політичних інститутів, яка обслуговує інтереси невеликої групи дуже заможних людей. Вони – яхти, палаци, літаки. Вони хочуть це зберегти та передати у спадок. Втрата влади цих людей означає втрату всього. Тому вони не проводять вибори за відомими правилами із невідомим результатом. Вони не запитують, а формують думку підданих за допомогою імітації виборів за правилами, що постійно змінюються, із заздалегідь відомим результатом», – заявив він Крим.Реалії.
В умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну вибори в Криму стали «ще штучнішими», вважає експерт.
«У Криму вибори були до 2014 року. А потім на півострові обмежили свободу слова та політичну конкуренцію. Носіїв ідей, альтернативних провладним, не пускали у політику, а виборців обмежили у виборі. Було створено імітацію виборів. У 2022 році відбулася подія (повномасштабне вторгнення РФ в Україну – КР), яка вимагала одноманітності думки підданих. Навіть імітацію лібералізму та комунізму, як було раніше, Кремлем визнано небажаною. Як і будь-яка щира ідеологія. Тому вибору на цих виборах немає і не може бути», – каже Юрій Христензен.
Достовірність будь-яких результатів голосування, оголошених у Криму, перевірити неможливо. Міжнародні організації не можуть забезпечити роботу незалежних спостерігачів на Кримському півострові через санкції. Хоча російська влада залучила як спостерігачів за процесом голосування лояльних їм блогерів, проте повноцінного нагляду за чесністю місцевих виборів немає. Олександр Сергійович, тезка російського дипломата та письменника Грибоєдова, автора «Лихо з розуму», стверджує, що саме через те, що «за України тут ОБСЄ на дільницях сиділо, а зараз навіть фотографувати не дають», він так і не взяв бюлетені хоч на ділянку ходив. «Фікція це, а не вибори – я розвернувся та й пішов».
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://dfs0qrmo00d6u.cloudfront.net. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо встановити VPN.
