Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган у телефонній розмові з Володимиром Зеленським підтвердив, що на саміті «Кримської платформи» Туреччину представлятиме міністр закордонних справ країни, а також запевнив у подальшій підтримці цього майданчика, повідомляє пресслужба Офісу президента України.
«Переконаний, що Кримська платформа стане дієвим інструментом у справі звільнення незаконно окупованого Криму», – цитує Ердогана пресслужба відомства.
Президент України також звернувся до Ердогана з проханням посприяти у звільненні понад 100 кримськотатарським політв'язням, яких утримують у Росії.
Нагадаємо, що канцлер ФРН Анґела Меркель під час пресконференції за підсумками свого візиту в Україну пояснила, чому не зможе залишитися на саміт «Кримської платформи».
Раніше посол ФРН в Україні Анка Фельдгузен повідомила, що федеральний міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас не зможе взяти участь у саміті «Кримської платформи» через події в Афганістані, а замість нього Німеччину представлятиме федеральний міністр економіки та енергетики Петер Альтмайер.
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба повідомив про плани координації і взаємодії «Кримської платформи» з іншими міжнародними форматами, в тому числі з Організацією Об'єднаних Націй, щоб далі посилити її ефективність.
Він також зазначив, що на установчому саміті «Кримської платформи» не має значення, посадова особа якого рівня представляє певну країну, оскільки всі учасники беруть на себе однакові повні зобов'язання.
Міжнародний саміт «Кримської платформи» відбудеться 23 серпня 2021 року – до 30-річчя Незалежності України.
Наразі участь у саміті «Кримської платформи» підтвердили представники 45 країн і міжнародних або міждержавних організацій, крім самої України.
Міжнародний майданчик з деокупації Криму
Міжнародний майданчик з деокупації Криму («Кримська платформа») – ініціатива української влади зі створення переговорної платформи для координації дій України та міжнародних партнерів щодо захисту прав кримчан і деокупацію анексованого півострова.
На 75-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні 2020 року президент України Володимир Зеленський закликав країни-учасниці приєднатися до створення платформи.
Інавгураційний саміт з «Кримської платформі» відбувся в Києві 23 серпня 2021 року – до 30-річної річниці Незалежності України. Він був покликаний офіційно запустити міжнародний формат з питання деокупації Криму.
43 країни – учасниці першого саміту «Кримської платформи» підписали спільну Декларацію із закликом відновити територіальну цілісність України в міжнародно визнаних кордонах і заявили, що «Росії не вдасться легітимізувати тимчасову окупацію Криму і Севастополя».
Вони також підтвердили свої наміри за допомогою політичних, дипломатичних та обмежувальних методів тиснути на Росію для відновлення контролю України над територією АРК та Севастополя. Учасники закликали Росію приєднатися до «Кримської платформі» і розділити її цілі.
На саміті засудили порушення прав і свобод людини на півострові, мілітаризацію Криму, перешкоджання вільному судноплавству в Керченській протоці та Азовському морі, переселення російських громадян до Криму.
Росія висловлювала протест проти проведення саміту. У Москві захід називали «шабашем», «недружнім стосовно Росії» заходом і погрожували його учасникам наслідками. 24 серпня в МЗС Росії заявили, що участь країн і міжнародних організацій в «Кримській платформі» є «посяганням на територіальну цілісність Росії».
Незадовго до початку форуму російська влада запровадила персональні санкції проти глави МЗС України Дмитра Кулеби та секретаря РНБО Олексія Данілова.
