Які ключові тенденції 2025 року були помітними на анексованому Росією Кримському півострові? З якими запитами звертаються до української влади кримчани та якими можуть бути виклики для жителів півострова у 2026 році, а також для України в питанні деокупації Криму? Про це ведуча Альона Бадюк поговорила з постійною представницею президента України в Криму Ольгою Куришко.
За даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, станом на грудень 2025 року на анексованому Кримському півострові Росія незаконно позбавила волі 224 особи з етнічних, релігійних та політичних мотивів, з них 133 є кримськими татарами. Реальна кількість політв'язнів може сягати 500 осіб через приховування даних у російських реєстрах, зазначили у звіті Представництва.
Після початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія запровадила відповідальність за дискредитацію збройних сил РФ. В анексованому Криму зафіксували понад 1600 випадків притягнення до відповідальності за цією статтею, кожен другий обвинувачений — жінка, додали у відомстві.
У грудні 2025 року завершилася вже 22-га призовна кампанія в Криму. За час російської анексії не менше 53 тисяч жителів були незаконно призвані на строкову службу. Це порушення Четвертої Женевської конвенції (стосується захисту цивільних осіб під час війни – ред.), наголосили у Представництві. За ухилення від служби в російській армії відкрито 625 кримінальних проваджень, понад 570 осіб визнані винними за цією статтею, і понад 30% засуджених – кримські татари.
Крім цього, у Криму триває активна кампанія так званої націоналізації українського майна. Станом на кінець 2025 року підконтрольні Росії кримські чиновники вилучили власність понад 800 юридичних і фізичних осіб, зокрема майно першої леді України Олени Зеленської, співачки Джамали, українського чемпіона, боксера та уродженця Сімферополя Олександра Усика.
Ключові тенденції 2025 року
«2025 рік дійсно був досить складним… Ми зараз якраз перебуваємо в процесі перегляду кількості справ і кількості людей, які незаконно переслідуються Російською Федерацією на території окупованого Криму», – розповіла в ефірі Радіо Крим.Реалії постійна представниця президента України в Криму Ольга Куришко.
«Це пояснюється тим, що частина справ, які були інкоммунікадо (режим інкоммунікадо – спеціальний термін у міжнародному праві, що означає утримання ув’язнених без зв'язку із зовнішнім світом – ред.), наприклад, коли не було відомо нічого про людину або про підстави її затримання, через деякий час стають більш відомими», – сказала Ольга Куришко.
За її словами, після появи інформації про таких людей Представництво включає їх до переліків політичних в'язнів. Ольга Куришко наголосила, що базові тенденції переслідувань у Криму зберігаються з 2014 року. Після 2022 року російська влада розширила перелік статей, що застосовуються. За її словами, ширше почали використовуватися статті, які раніше застосовувалися обмежено.
«Це шпигунство, державна зрада, певні комунікації з державою, яка визнана небажаною Російською Федерацією», – зазначила Ольга Куришко.
Вона додала, що більшість справ вкладаються в межі звинувачень в екстремізмі та тероризмі, або в так звані злочини проти основ національної безпеки.
«Вони включають ті дії, які, на думку Російської Федерації, підривають її як державу», – сказала Ольга Куришко.
Мілітаризація суспільства
Російська Федерація витрачає колосальні кошти на мілітаризацію всіх сфер життя на Кримському півострові, каже Ольга Куришко. Вона наголосила, що особливо помітною стала мілітаризація системи освіти.
«Щодо мілітаризації цього року ми бачимо, що Російська Федерація виділила найбільшу кількість коштів зі свого бюджету на закупівлю макетів військової техніки для шкіл», – сказала Ольга Куришко.
За її словами, такі закупівлі здійснюються безпосередньо Міністерством оборони Росії, а кількість юнацьких мілітарних класів продовжує зростати.
«Розширено і мережу молодіжних мілітарних організацій», – сказала Ольга Куришко.
Дуже вразила, зізнається Куришко, мілітаризація культурних заходів та дитячого відпочинку.
«Коли проходять якісь заходи або святкування певних дат, дітей у парку розваг катають на макеті танка замість дитячої каруселі», – сказала Ольга Куришко.
За її словами, подібні практики стали частиною системної політики. «З кожним роком це стає дедалі масштабнішим, із залученням більшої частини молоді», – повідомила Ольга Куришко.
Призов та військова служба
У 2025 році на Кримському півострові завершилася вже 22-га призовна кампанія. До лав збройних сил Росії за всі роки анексії призвали 53 тисячі кримчан. Вона уточнила, що йдеться про дані з відкритих джерел підконтрольних Росії адміністрацій.
«Коли ми говоримо про 53 тисячі, то більша частина цих людей проходять цю строкову військову підготовку в російській армії – або на території Криму, або їх відправляють проходити цю строкову службу десь на території Російської Федерації. Не обов’язково, що вони беруть участь у якихось військових діях або залучені до якихось інших, скажімо, військових операцій», – наголосила Ольга Куришко.
По ее словам, подобные практики стали частью системной политики.
При цьому точну кількість мобілізованих і відправлених на війну встановити неможливо. «Реальну кількість тих людей, які були мобілізовані та відправлені (у зону бойових дій – КР), на жаль, ми не можемо назвати. Є частина інформації, яка публікується, є частина інформації, яка не публікується», – сказала Ольга Куришко.
Міжнародний фокус
У 2025 році відбулися п'ятий саміт Міжнародної «Кримської платформи» та четвертий Парламентський саміт «Кримської платформи». Міжнародні партнери, як і раніше, виявляють стійкий інтерес до українських реінтеграційних планів, зазначила Куришко.
«Ця тема з початку повномасштабного вторгнення не втрачає своєї актуальності для нашої інституції, і ми вже проводимо більш глибокі експертні напрацювання за окремими темами, які ми презентували раніше», – повідомила Ольга Куришко.
Цього року Україна на міжнародних майданчиках акцентувала увагу на незаконній депортації українських дітей з окупованих регіонів України до Росії. Після цього зріс інтерес партнерів до злочинів, які вчиняються на території анексованого Криму з 2014 року, розповіла Куришко.
«Саме тому ми робили акцент на дітях і проводили презентацію наприкінці 2025 року, щоб показати контекст і тяглість злочинів РФ», – зазначила Куришко.
Екологічна загроза, знищення культурної спадщини, будівництво нових військових баз, перекидання на Кримський півострів російського військового контингенту – це теми, що регулярно звучать на міжнародних майданчиках і знаходять підтримку української позиції щодо них, розповіла Ольга Куришко.
Усі чудово розуміють загрозу, яка існує і буде існувати, якщо Крим залишатиметься окупованим
«Підтримка, особливо під час парламентського саміту у Швеції, оскільки там була можливість більшій кількості представників із більшої кількості країн виступити, була однозначною у своїх позиціях щодо безумовної підтримки України, відновлення територіальної цілісності», – зазначила Куришко.
Куришко підкреслила, що міжнародні партнери сприймають анексований Крим як фактор загрози своїй безпеці.
«Усі чудово розуміють загрозу, яка існує і буде існувати, якщо Крим залишатиметься окупованим. Звісно, як представниця по Криму я можу говорити про Крим, але зрозуміло, що це стосується й інших тимчасово окупованих територій», – впевнена Ольга Куришко.
Люди та спротив
Окремий акцент представниця президента України в АРК зробила на долях людей, які живуть в окупації. Через блокування інформації та пропаганду вони часто випадають з українського контексту. А ті, хто чинить спротив, зазнають переслідувань з боку російських силовиків, але знаходять підтримку української позиції щодо них, розповіла Ольга Куришко.
«Зла мавка», «Атеш», «Бойові чайки». І цей спротив, який триває, відображає позицію людей на тимчасово окупованій території. І він напряму залежить, зокрема, від позиції міжнародних партнерів і від тієї допомоги, яку отримує Україна. Якщо в України більше можливостей і спроможностей здійснювати активніші дії щодо тимчасово окупованих територій», – вважає Ольга Куришко.
«Усі розуміють, що все почалося з Криму»
Саме на анексованому Кримському півострові Росія відпрацювала практики, які потім застосовувала на інших окупованих територіях України. Це і примусова паспортизація, і проведення незаконних виборів, пояснює постпред.
Український досвід протистояння таким практикам у Криму дозволив Україні та світу оперативніше реагувати на нові випадки окупації, вважає Ольга Куришко. Висловлення позиції, документування злочинів та заклики притягнути Росію до відповідальності, зазначає вона, відбувається набагато швидше порівняно з 2014 роком.
