У Криму з ініціативи російського глави регіону Сергія Аксьонова мають намір розпочати кампанію з увічнення пам'яті кримчан, які загинули в лавах російської армії під час її повномасштабного вторгнення в Україну. Він доручив називати їхніми іменами вулиці, площі, парки та сквери. Як Крим перетворюють на пантеон для російських військових, розповідають Крим.Реалії.
Втрати у лавах російської армії почалися з перших днів її повномасштабного вторгнення в Україну. Незабаром після початку військових дій ховати загиблих російських солдатів та добровольців почали в анексованому Росією Криму. Некрологи продовжують публікувати у повідомленнях підконтрольної Москві місцевої влади.
Скільки загалом кримчан загинуло, воюючи на боці Росії, наразі невідомо, – ця інформація не розголошується.
Війну Росії проти України засуджують країни Євросоюзу та Заходу, які запроваджують проти неї дедалі нові економічні санкції та надають озброєння Україні.
Російська влада та підконтрольні їй чиновники в Криму, навпаки, підтримують військові дії проти України та називають російських військових героями. Загиблих на півострові збираються увічнювати у пам'ятниках та назвах вулиць.
«Пишаємося земляками»
Увічнення російських військових із Криму, які загинули під час повномасштабного вторгнення в Україну, у назвах нових вулиць, парків та скверів Криму ініціював Сергій Аксьонов.
«У рамках благоустрою рекомендація главам адміністрацій – вживати заходів для увічнення пам'яті хлопців, які не повернулися зі спеціальної військової операції (так у Росії називають свою повномасштабну війну проти України – КР). Усі вони – герої, не лише ті, кому було присвоєно звання героїв Росії. Пишаємося нашими кримчанами, земляками, які мужньо виконували свій обов'язок. Це справжні захисники. Нові вулиці, сквери, встановлення бюстів (мають бути названі на їхню честь – КР). Максимально підтримуємо до будь-яких святкових та урочистих заходів. Пам'ять про всіх кримчан, які захищали нашу батьківщину – Росію, наближали перемогу, має бути увічнена», – заявив він на нараді в Євпаторії 21 липня.
Практика називати вулиці іменами загиблих військових поширена у сусідній Росії. У Криму ж поки що обмежуються встановленням банерів і білбордів з іменами загиблих військовослужбовців Росії.
«Герої» в особах
Прикладів публічного прославлення російських військових у Криму на шостому місяці воєнних дій небагато. Такі приклади є у кримському місті Саки. Там на початку травня з'явився банер із фотографією загиблого у війні з Україною російського військового Дмитра Дрожевкіна та написом: «Безсмертний полк». Його історію можна прочитати тут.
Багато в чому саме завдяки цьому баннеру і стало відомо про загибель Дрожевкіна. Попри те, що військовий був нагороджений російським орденом «За мужність», його похорон у Криму пройшов непомітно. Місцеві активісти стверджують, що виготовили та встановили банер на його честь власним коштом без участі влади.
У цьому ж місті розмістили фото ще одного місцевого жителя, який воював у лавах Росії, Євгена Петелька. За даними місцевої влади, він загинув у квітні на території Донецької області, підконтрольній проросійському угрупованню «ДНР».
Яких-небудь пам'яток чи вулиць на честь кримчан, які загинули, воюючи на боці російської армії, на півострові поки що не з'явилося.
Раніше у Сімферополі вулицю на околиці міста назвали на честь колишнього ватажка угруповання «ДНР» Олександра Захарченка, вбитого у 2018 році у Донецьку. Хоча він не був пов’язаний із півостровом.
У Представництві президента України в АРК підрахували, що, лише за відкритими даними, станом на 22 липня у Криму поховали щонайменше 125 військовослужбовців російської армії.
«62 із них, ймовірно, є громадянами України. Кількість поховань може бути більшою, оскільки частина з них відбувається без висвітлення», – зазначають у відомстві.
Крим.Реалії повідомляли про похорон російських військових в Алушті та Севастополі, Саках, Керчі та Ялті.
За війну – безкоштовні санаторії
Сергій Аксьонов також доручив кримським чиновникам «оточити турботою» сім'ї загиблих російських військових та надавати їм «будь-яку допомогу максимально».
Серед прикладів такого піклування можна навести випадок у Керчі, де місцева влада вручила ключі від двокімнатної квартири родині керчанина, російського військовослужбовця Олега Орлова, який загинув під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
А ось історія родини зниклого безвісти російського солдата-строковика Єгора Шкребця з крейсера «Москва», що затонув у Чорному морі, виявилася не настільки оптимістичною і на практиці показала, що відбувається з тими, хто намагається отримати «будь-яку допомогу», щоб дізнатися про долю своїх дітей.
Для російських військових, які були поранені у боях, у Криму організовують лікування та оздоровлення. Приймати їх безкоштовно, за інформацією місцевої влади, погодилися власники 25 кримських закладів розміщення. 120 військових скористались можливістю безкоштовно відпочити у кримських санаторіях, повідомив міністр курортів та туризму російського уряду Криму Вадим Волченко.
За словами Сергія Аксьонова, 1,2 тисячі добровольців із Криму наприкінці липня вирушили воювати проти України на боці Росії. Серед них – представники місцевого козацтва.
Російська влада продовжує мобілізацію кримчан. Проти цього виступає влада України та правозахисники. Вони пояснюють, що залучення Росією до війни жителів окупованих нею регіонів суперечить міжнародному гуманітарному праву, зокрема статті 51 IV Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. Ця стаття забороняє окупаційній державі змушувати осіб, які опинилися під владою сторони конфлікту чи окупаційної держави, служити у її збройних чи допоміжних силах.
Російська влада ці аргументи не визнає, оскільки вважає Крим своєю територією.
Роскомнагляд (Роскомнадзор) намагається заблокувати доступ до сайту Крим.Реалії. Безперешкодно читати Крим.Реалії можна за допомогою дзеркального сайту: https://krymrgbcrlvrexoeaqjy.azureedge.net/. Також слідкуйте за основними подіями в Telegram, Instagram та Viber Крим.Реалії. Рекомендуємо вам встановити VPN.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
На початку квітня російські війська повністю залишили три області на півночі України – Київську, Чернігівську і Сумську.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацією», згодом – «захист Донбасу».
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури у Маріуполі, Харкові, Чернігові, Житомирі, Сєвєродонецьку, а також у Києві й інших українських містах і селах.
На початок квітня Україна і країни Заходу оцінювали втрати Росії у війні в межах 15-20 тисяч убитими. Кремль називає у десять разів меншу цифру, хоча речник Путіна визнав, що втрати «значні». У березні Україна заявила про 1300 загиблих захисників. Президент Зеленський сказав, що співвідношення втрат України і Росії у цій війні – «один до десяти».
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей. Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств. РФ відкидає звинувачення у воєнних злочинах, а вбивства у Бучі називає «постановкою».
Станом на 10 квітня ООН підтвердила загибель 1793 людей та поранення 2439 цивільних внаслідок війни Росії проти Україні.
